Ухвала суду № 138148585, 07.07.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/14494/24

Провадження №: 2/755/809/26

У Х В А Л А

"07" липня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Мовчан А.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сергієнко Сергій Сергійович, Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», державний нотаріус Десятої Київської державної нотаріальної контори Ткач Тетяна Володимирівна, про визнання недійсним доручення, визнання недійсним договору дарування квартири, скасування державної реєстрації договору дарування та поновлення прав власника, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сергієнко Сергій Сергійович, Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», державний нотаріус Десятої Київської державної нотаріальної контори Ткач Тетяна Володимирівна, про визнання недійсним доручення, визнання недійсним договору дарування квартири, скасування державної реєстрації договору дарування та поновлення прав власника.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24.09.2025 зупинено провадження у вказаній цивільній справі, до вступу у справу правонаступника позивача.

24.04.2026 до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.04.2026 поновлено провадження у цій справі та призначено її до підготовчого судового засідання.

27.05.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_4 про залучення її як правонаступника позивача до участі у справі у порядку статті 55 ЦПК України, до якої долучено довідку від 01.11.2025, яка видана Десятою київською державною нотаріальною конторою, про те, що ОСОБА_4 є спадкоємцем за заповітом та прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 02.06.2026 витребувано у Десятої київської державної нотаріальної контори інформаційну довідку про коло спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , із зазначенням їх особистих даних, станом на день надання відповіді (спадкова справа № 666/2025).

02.07.2026 на виконання ухвали суду надійшла відповідь з Десятої київської державної нотаріальної контори.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 заперечувала щодо залучення в якості правонаступника позивача ОСОБА_4 .

Треті особи, які не заявлять самостійних вимог у підготовче судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, суд про причини неявки не повідомили.

Вислухавши позицію представника відповідача, вивчивши підстави та мотиви поданої заяви вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як вбачається із заявлених позовних вимог, позивач просив суд:

1) визнати недійсним доручення посвідчене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергієнком С.С. від 05.05.2003 за № 1427;

2) визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергієнком С.С. 25.06.2003 за реєстровим № 2343, зареєстрований у Комунальному підприємстві Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» 27.06.2003 за реєстровим № 321;

3) зобов`язати Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» скасувати реєстрацію від 27.06.2003 за реєстровим № 321 договору дарування квартири АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергієнком С.С. 25.06.2003 за реєстровим № 2343;

4) відновити права власника та зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергієнка С.С. повернути позивачу оригінал свідоцтва про право власності на житло, видане Дарницькою районною державною адміністрацією м. Києва згідно з розпорядженням (наказом) № 1381 від 11.09.1996, а Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» поновити його реєстрацію.

Згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 13.08.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 про що Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено відповідний актовий запис № 1586.

Відповідно до довідки № 3094/02-14 від 01.11.2025 виданої Десятою київською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_4 є спадкоємцем за заповітом та прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 .

Відповідно до інформації наданої Десятою Київською державною нотаріальною конторою № 1592/01-16, станом на 25.06.2026 на все спадкове майно по спадковій справі № 666/2025 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , є один спадкоємець за заповітом, посвідченим 19.06.2024 приватним нотаріусом КМНО Сергієнком С.С. за реєстровим № 909, а саме: донька померлого ОСОБА_4 .

За приписами статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У статті 1219 ЦК України зазначено, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема : 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою та другою статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до статті 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (частина третя статті 1223 ЦК України).

У частинах першій, третій - п`ятій статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (стаття 1269 ЦК України).

Згідно зі статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Аналогічні висновки містяться в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 (справа№ 227/3760/19-ц).

Таким чином убачається, що ОСОБА_4 у встановлений чинним законодавством строк у шість місяців для прийняття спадкоємцями спадщини, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача ОСОБА_1 , звернулись до Десятої київської державної нотаріальної контори, та прийняла спадщину за заповітом.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Підстави та порядок процесуального правонаступництва у цивільному процесі визначені статтею 55 ЦПК України.

За вимог частини 1 статті 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

З наведеного вбачається, що процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

За вищевикладених обставин, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_4 .

Згідно із частиною 2 статті 55 ЦПК України, усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Керуючись ст.ст. 12, 55, 81, 84, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

До участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сергієнко Сергій Сергійович, Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», державний нотаріус Десятої Київської державної нотаріальної контори Ткач Тетяна Володимирівна, про визнання недійсним доручення, визнання недійсним договору дарування квартири, скасування державної реєстрації договору дарування та поновлення прав власника, залучити правонаступника позивача - ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 10.07.2026.

Суддя: