Рішення № 138148277, 13.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/4056/24

Провадження №2/752/397/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Шененка В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Прилуцької Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба в справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування в особі Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Прилуцька Ніна Миколаївна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Служба в справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування в особі Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому 19.06.2015.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 28.07.2023, залишеним в силі постановою Київського апеляційного суду від 05.12.2023, шлюб розірвано.

У шлюбі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Починаючи з кінця 2022 року подружжя проживає окремо в Республіці Австрія. Після припинення фактичних шлюбних відносин батько переїхав в окрему квартиру у м. Відні, а син залишився проживати разом із матір`ю. Після того як подружжя роз`їхалося відповідачка припинила давати можливість бачитися та спілкувати батьку із сином.

На сьогодні батько може бачити свого сина лише у присутності працівників служби у справах дітей міста Відня за окрему плату та в спеціально обладнаному приміщенні не більше ніж година за раз.

Відповідно між сторонами виник спір щодо участі у виховані їх малолітнього сина.

Відповідач, незважаючи на те, що дитина проживає із нею та батько не заперечує цього факту, подала цивільний позов до суду про визначення місця проживання дитини з нею.

Позивач вважає, що такі дії направлені на позбавлення його можливості безперешкодного спілкуватися із сином та приймати участь у його вихованні. Тривалі перерви у спілкуванні батька та сина негативно впливають на дитину та формують у неї негативний/викривлений образ батька, що в подальшому матиме непоправні наслідки на подальший особистісний та емоційний розвиток дитини.

Відсутність регулярних зустрічей з дитиною впливатиме на ступінь відчуження дитини до батька в сторону його зростання і потенціювання.

Позивач повністю спроможний забезпечити виховання свого сина в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості, здійснення ним безпосередньої участі у вихованні дитини відповідатиме найкращим інтересам дитини та при цьому не суперечитиме інтересам матері.

Дитина дуже прив?язана до батька, оскільки до виникнення конфлікту між подружжям вони проводили набагато більше часу, ніж матір із сином.

Як і в Україні, так і у Австрії у позивача наявне житло для проживання. Наразі у м. Відень він орендує простору квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка має все необхідне для проживання

Також, у позивача наявне окреме житло неподалік в АДРЕСА_2 , у якому облаштовано окрему дитячу кімнату спеціально для дитини.

Позивач є матеріально забезпеченою особою та має постійні доходи від господарської та підприємницької діяльності. Він є засновником та виконуючим директором ТОВ «ТЮРІНГІЗМУС».

Позивач має матеріальну-побутову забезпеченість, не має шкідливих звичок, має позитивні характеристики, то відповідно він може приймати безпосередню участь у вихованні своєї дитини, таким чином задовольнивши гармонійний розвиток її особистості в атмосфері батьківської любові та моральної підтримки.

Просила визначити порядок та спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 наступним чином:

1. Встановити наступний графік спілкування батька із сином:

- щоденне необмежене спілкування батька з сином засобами зв?язку (телефон, планшет, комп`ютер) за виключенням часу для навчання та перебування на гуртах, додаткових заняттях, інших розвиваючих програмах. На період до вступу сина у школу та відсутності власного телефону, щоденне спілкування батька з сином засобами відеозв?язку (телефон, планшет, комп?ютер) забезпечує мама тривалістю не менше 15 хвилин на добу;

- два дні на тиждень, а за згодою матері щодня, по закінченню навчального дня (залежно від графіку навчального або дошкільного закладу та розкладу гуртків, додаткових занять тощо) до 20:00 години без присутності матері із можливістю забирати дитину з дитячого садочку, школи. У такому випадку батько забезпечує виконання домашніх завдань, участь у гуртках, конкурсах, олімпіадах, змаганнях тощо;

- кожні другі та треті вихідні місяця з 20:00 години п?ятниці до 20:00 години неділі без присутності матері з відвідуванням місць дитячих розваг та відпочинку, а також з можливістю виїзду у інше місто, а за згодою матері за кордон, за виключенням необхідності участі дитини у змаганнях, олімпіадах, конкурсах тощо;

- щороку друга половина літніх канікул у період з 01 серпня по 30 серпня; половина зимових канікул з розрахунку почерговості (перший рік - перша половина, наступного року друга половина); кожні другі осінні канікули та кожні другі весняні канікули (тобто щороку по черзі). Канікули син з батьком провадять без присутності матері, за місцем вибору батька, а в подальшому, також, за вибором сина, з можливістю виїзду у інше місто, а за згодою матері за кордон;

- кожне друге державне свято та день народження сина батько з сином проводять у день свята; також Різдво, Пасха , день народження сина та день народження батька, у разі якщо не припадають на кожне друге свято - на наступний день без присутності матері або день у день у присутності матері, за вибором батька, а в подальшому, також, за вибором сина.

2. При виборі навчального закладу (дошкільного, школи), гуртків, додаткових занять, репетирові тощо мати зобов?язується повідомляти батьки та у разі його заперечення щодо такого закладу, обирати інший.

3. У разі зміни матір?ю постійного місця проживання сина негайно повідомляти батька про його нове місце проживання.

4. Мати зобов?язується регулярно повідомляти батька про стан здоров?я сина та за необхідності (можливості) надавати можливість батькові провідувати сина, у разі якщо той хворіє.

29.02.2024 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі, призначено здійснювати її розгляд в порядку загального позовного провадження.

29.02.2024 постановлено ухвалу про відмову у закритті провадження.

28.08.2024 постановлено ухвалу про визнання заяви про відвід судді необґрунтованою, заяву про відвід передано на вирішення іншому судді, який не входить до складу суду.

02.09.2024 постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви про відвід головуючого судді.

28.05.2025 постановлено ухвалу про закриття провадження у цивільній справі, яку постановою Київського апеляційного суду від 11.09.2025 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

14.10.2025 постановлено ухвалу про самовідвід у справі.

28.10.2025 постановлено ухвалу про прийняття справи до провадження, залучено третю особу.

26.11.2025 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористалась.

Відповідач та її представник до суду не прибули.

Представник відповідача просив відкласти розгляд справи, посилаючись на те, що він перебуває у відпустці. Суд, враховуючи не надання адвокатом Натиною А.О. доказів поважності неприбуття до суду (наказу про відпустку, квитки тощо) та відсутність будь-яких відомостей про причини неявки до суду відповідачки, вважає, що зазначені особи без поважних причин не прибули в судове засідання. З огляду на приписи п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України розглядає справу за відсутності такого учасника.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

19.06.2015 сторони зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 29.03.2023.

ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебували в шлюбі в період з 19.06.2015 по 04.12.2023, шлюб був розірваний на підставі рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28.07.2023 у справі №752/12665/22, яке набрало законної сили 05.12.2023.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками записані ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 27.12.2022.

Згідно з характеристикою ТОВ «Родинне джерело» від 10.04.2023 №57 ОСОБА_1 під час проходження лікування характеризується позитивно.

Згідно зі службовою характеристикою СКБ «Інформзахист» від 29.10.2023 ОСОБА_1 як бізнес-партнер характеризується позитивно.

ОСОБА_1 є засновником ТОВ «ТЮРІНГІЗМУС», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.11.2018.

Позивач орендує житло, площею 54,16 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , строк оренди з 01.03.2023 до 31.08.2026, що підтверджується копією основного договору оренди.

Згідно з копією акту від 28.02.2024 №23 обстеження умов проживання ОСОБА_1 проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Житло складається з 4 кімнат, умови проживання задовільні, санітарно-гігієнічні умови не порушені, для дитини виділена окрема кімната, яка оснащена окремим спальним місцем, шафами, в будинку виділена ігрова кімната з наявною великою кількістю іграшок, на прибудинковій території знаходиться дитячий майданчик. Батько створив всі належні умови для розвитку, виховання та проживання малолітнього сина.

Відповідно до висновку оцінки потреб сім`ї, що проводилась в період з 27.02.2024 по 04.03.2024, у ОСОБА_1 відсутні явні ознаки психологічної травми.

ОСОБА_6 з 11.07.2022 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується підтвердженням про реєстрацію з Центрального реєстру реєстрації за місцем проживання від 15.07.2022.

ОСОБА_7 з 11.07.2022 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується підтвердженням про реєстрацію з Центрального реєстру реєстрації за місцем проживання від 24.11.2023.

Згідно з рішенням Районного суду внутрішнього міста Відня 8 Ps 36/22w-14 від 07.12.2022 батькові ОСОБА_1 надане тимчасове право на спілкування з неповнолітнім ОСОБА_3 один раз на тиждень протягом двох годин у рамках відвідування кафе.

Згідно з рішенням Районного суду внутрішнього міста Відня 8 Ps 36/22w-14 від 16.01.2024 ОСОБА_10 , як батько зазначеної вище неповнолітньої дитини ОСОБА_11 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язаний сплачувати аліменти

а) у період з 01.10.2022 по 31.12.2022 щомісячну суму аліментів 580 євро.

б) у період з 01.01.2023 до 31.12.2023 щомісячну суму аліментів у розмірі 640 євро.

с) з 01.01.2024 і надалі, поки дитина не зможе себе утримувати самостійно, щомісячну суму аліментів у розмірі 680 євро відповідному законному представнику, яким на даний момент є мати, яка зазначена у справі про опіку у іншому виконанні про стягнення.

Суми, що підлягають сплаті до набрання цим рішенням законної сили, повинні сплачені протягом 14 днів з моменту набрання законної сили; суми, що підлягають суми, що підлягають сплаті в майбутньому, повинні бути сплачені наперед першого числа кожного місяця.

Згідно з психологічно-неврологічним висновком щодо ОСОБА_5 від 19.03.2024 у справі 8 Ps 36/22w з психіатричної точки зору, помітними є такі ознаки, як плаский афект, нечіткі описи життєвих подій, які не стають більш детальними, а більш розпливчастими при детальних розпитуваннях, а також той факт, що видається емоційно важкою для сприйняття в цілому.

У пані ОСОБА_12 є підозра на розлад особистості з емоційними обмеженнями та викривленим сприйняттям дійсності, причому стосується насамперед стосунків з колишнім чоловіком, хоча не кожне твердження, яке виявляється нереальним, є наслідком психічного розладу, а може бути ще й черговим прорахунком.

Про проблему емоційної відстороненості також згадувала ОСОБА_13 у липні 2023 року.

За результатами психіатричної експертизи матері дитини не можна однозначно стверджувати про значну небезпеку для блага дитини.

Однак, вкрай необхідно стежити за подальшим розвитком дитини в умовах догляду поза межами дому (дитячий садок) і регулярно аналізувати розвиток дитини.

Згідно з психологічно-неврологічним висновком щодо ОСОБА_1 від 19.03.2024 у справі №8 Ps 36/22w у пана ОСОБА_12 не виявлено психічного розладу, який би мав ознаки хвороби. Відповідно, можна припустити, що його здатність браги участь у вихованні не порушена психічним захворюванням.

Згідно з експертним висновком щодо ОСОБА_3 від 17.07.2024 у справі 8 НР 36/22w одноосібна опіка матері наразі більше відповідає потребам розвитку ОСОБА_3 оскільки конфлікт між батьками можна описати як дуже високого ступеня і найближчим часом не варто очікувати заспокоєння, особливо з огляду на те, що батько продовжує загострювати конфлікт. Крім того, батько наразі не має контакту з ОСОБА_3 і не має негайного рішення щодо того, як його відновити.

Контакти між дитиною та її батьком вважаються принципово позитивними і важливими. Відновлення таких контактів залежить від готовності батька дотримуватися описаних вище умов. У будь-якому випадку, спочатку контакти повинні відбуватися у супроводі. Перш ніж вони стануть самостійними, батьки повинні розробити базові домовленості у формі спільного батьківського консультування або медіації, наприклад, щодо їхнього майбутнього спілкування та передачі дитини один одному. Це стане можливим лише тоді, коли батько припинить поведінку, яка сприяє виникненню конфліктів, - публічну дискредитацію матері, залучення приватних детективів для розслідування діяльності матері тощо - і рівень конфлікту між батьками знизиться принаймні настільки, що мати зможе приходити дитиною на зустрічі з батьком без страху. Якщо контрольовані контакти проходять добре протягом певного періоду часу і батьки дотримуються домовленостей і рамкових умов, можна працювати над тим, щоб зробити їх індивідуальними із залученням бабусі материнській лінії.

Згідно з рішенням Районного суду внутрішнього міста Відня 8 С 5/22f-21 від 01.02.2023 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 з приводу розпорядження про забезпечення позову:

1) Прохання чоловіка ОСОБА_1 заборонити дружині ОСОБА_5 повертатися в квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , а також заборонити дружині ОСОБА_5 наближатися до цієї квартири або перебувати в безпосередній близькості в радіусі 100 метрів від будинку.

2) Чоловікові ОСОБА_1 забороняється повертатися в квартиру за адресою: АДРЕСА_5 та наближатися до цієї квартири або перебувати в безпосередній близькості в радіусі 100 метрів, а також на тротуарі перед квартирою.

3) На чоловіка ОСОБА_1 покладається зобов`язання уникати зустрічей та будь-яких контактів з дружиною ОСОБА_5 .

4) Чоловікові ОСОБА_1 забороняється перебувати або наближатися в радіусі 100 метрів за адресою: АДРЕСА_7 (адреса матері дружини ОСОБА_5 ).

Згідно з протоколом від 16.05.2024 щодо обговорення рішення по апеляційній скарзі ON50 суддя оголосив рішення про скасування тимчасової заборони від 1.2.2023, 8 С 5/22f-21.

Згідно з рішенням Районного суду внутрішнього міста Відня 8 Ps 36/22w-120 від 09.10.2024 відібрано опіку над неповнолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано одноосібну опіку матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заява батька ОСОБА_1 від 29.09.2022 про надання йому одноосібної опіки над ОСОБА_3 відхилена.

Згідно з підтвердженням Районного суду внутрішнього міста Відня 8 Ps 36/22w від 09.10.2024 суд підтверджує, що батько дитини ОСОБА_10 29.09.2022 подав заяву про одноосібну опіку та 06.10.2022 заяву про регулювання прав на контакт до районного суду Внутрішнього міста Відень. 07.12.2022 було прийнято рішення про тимчасове врегулювання права на контакт, однак батько дитини не дотримався цього розпорядження. Остаточне рішення щодо права на контакт не прийнято.

Згідно з рішенням Верховного суду Австрійської Республіки 4 Оb 216/24 d від 21.01.2025 у справі про опіку над неповнолітнім ОСОБА_3 за екстраординарною апеляцією батька ОСОБА_1 проти рішення Регіонального суду з цивільних справ Відня як апеляційного суду від 26.11.2024 , CZ 43 R 664/24 a-138 позачергова апеляція відхилена через відсутність вимог пункту 1 статті 62 Закону про позасудові спори.

Позивач з 05.07.2024 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з довідкою ТОВ «ТЮРІНГІЗМУС» від 03.09.2024 №2 дохід ОСОБА_1 на посаді виконавчого директора за період з березня по серпень 2024 року становив 58500 грн.

Орган опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації зробив висновок від 07.02.2025 №100-1897, згідно з яким вважає за доцільне визначити ОСОБА_1 способи участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином:

щоденне необмежене спілкування батька з сином тривалістю не менше 15 хвилин засобами зв`язку (телефон, планшет, комп`ютер) за виключенням часу для навчання та перебування на гуртах, додаткових заняттях, інших розвиваючих програмах;

два дні на тиждень після закінчення навчального дня (залежно від графіку навчального або дошкільного закладу та розкладу гуртків, додаткових занять тощо) до 20:00 години із можливістю забирати дитину з дитячого садочку, школи, за попередньою домовленістю з матір?ю та за бажанням дитини;

кожні другі та треті вихідні місяця з правом ночівлі у батька за згодою дитини та домовленістю з матір?ю; два тижні літніх канікул у період з 01 серпня по 30 серпня за попередньою домовленістю з матір?ю (узгодженням часу та місця відпочинку) з урахуванням стану здоров?я дитини та його бажання. Батько забирає сина з місця проживання ОСОБА_2 чи іншого визначеного нею місця, до місця свого проживання/перебування з ночівлею, з дотриманням режиму дня та вікових особливостей дитини, та зобов?язаний доставити його до місця проживання ОСОБА_2 чи іншого визначеного нею місця, по закінченню цього строку, якщо між ними взаємно не узгоджено інші дату та час;

під час осінніх, зимових та весняних канікул одноразово, щонайменше на 3 (три) календарні дні підряд за попередньою домовленістю з матір?ю (узгодженням часу та місця відпочинку) з урахуванням стану здоров?я дитини та його бажання. Батько забирає сина з місця проживання ОСОБА_2 чи іншого визначеного нею місця, до місця свого проживання/перебування з ночівлею, з дотриманням режиму дня та вікових особливостей дитини, та зобов?язаний доставити його до місця проживання ОСОБА_2 чи іншого визначеного нею місця, по закінченню цих 3 (трьох) календарних днів, якщо між ними взаємно не узгоджено інші дату та час. спільний відпочинок з дитиною в інші дні батьки вирішують самостійно між собою, враховуючи рівність їх прав та обов?язків, а також виходячи з найкращих інтересів дитини та кількості проведеного часу з дитиною кожного з батьків.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно із частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 зазначеної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України, яка кореспондується із частиною третьою статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини (стаття 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Згідно з положеннями частини першої та другої статті 159 СК України якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце, час і порядок їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Приймаючи рішення в інтересах дитини, суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

За змістом ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Європейський суд з прав людини у низці своїх рішень (зокрема у справах «Хокканен проти Фінляндії», «Фуска проти Румунії») наголосив, що при визначенні основних інтересів дитини в кожному конкретному випадку необхідно враховувати, що у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною, та забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

У постанові Верховного Суду від 21 січня 2026 року у справі № 333/5676/24 (провадження № 61-12257св25) колегія суддів зауважила, що батько, який проживає окремо від своєї дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і відбувається саме в інтересах дитини. Водночас, відновлення стосунків та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком перебуває у площині належного виконання обома батьками своїх обов`язків з виховання дитини.

Судом встановлено, що в період перебування у шлюбі, який згодом був розірваний, у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Наразі матір ОСОБА_2 . Разом з неповнолітнім сином мешкає в м. Відень.

Між сторонами склалися неприязні стосунки, які є перешкодою для спільного вирішення питань, пов`язаних з вихованням спільної дитини. При цьому згідно з рішенням, ухваленим судами Австрійської республіки, відібрано опіку над неповнолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано одноосібну опіку матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заява батька ОСОБА_1 від 29.09.2022 про надання йому одноосібної опіки над ОСОБА_3 відхилена.

Отже, суд вважає, що між батьками дитини існує тривалий конфлікт з приводу участі батька у спілкуванні з сином та його вихованні.

Вирішуючи спір між сторонами, суд враховує, що позивач не має психічних розладів, який би мав ознаки хвороби, його здатність браги участь у вихованні не порушена психічним захворюванням.

Також суд враховує, що позивач позитивно характеризується бізнес-партнерами та лікарем, є засновником підприємства ТОВ «ТЮРІНГІЗМУС», де працює на посаді виконавчого директора та отримує стабільний дохід. Також позивач забезпечений житлом, де створені належні умови для проживання дитини, як на території України, так і на території Австрії.

Позивач щомісячно сплачує аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 680 євро, що відповідає рішенню Районного суду внутрішнього міста Відня 8 Ps 36/22w-14 від 16.01.2024.

Суд бере до уваги відомості щодо відповідачки, зокрема, враховує психологічно-неврологічним висновком щодо неї від 19.03.2024, зроблений та застосований у справі 8 Ps 36/22w-14, згідно з яким з психіатричної точки зору, помітними с такі ознаки, як плаский афект, є підозра на розлад особистості з емоційними обмеженнями та викривленим сприйняттям дійсності, причому стосується насамперед стосунків з колишнім чоловіком.

Відповідач з 11.07.2022 зареєстрована у м. Відень.

Згідно відомостей, які містяться у висновку Органу опіки та піклування від 07.02.2025 №100-1897, ОСОБА_2 працює в ТОВ «Віктюр» з 08.07.2011 по теперішній час, має стабільний дохід. За місцем роботи вона характеризується позитивно.

Також при підготовці вищезазначеного висновку Органу опіки та піклування з`ясував, що згідно з медичним висновком від 24.07.2023 малолітній ОСОБА_3 розвивається відповідно віку та скарг не має.

Суд не з`ясовував думку дитини щодо цього спору, оскільки через малолітній вік вона об`єктивно не здатна чітко її висловити чи надати будь-які пояснення щодо стосунків між батьками та ставлення кожного з батьків до нього.

Суд враховує, що з серпня 2023 року позивач не має контакту з сином. Проте згідно з експертним висновком щодо ОСОБА_3 від 17.07.2024 у справі 8 НР 36/22w контакти між дитиною та її батьком вважаються принципово позитивними і важливими.

Не зважаючи на те, що шлюб між сторонами розірваний і вони проживають окремо, відповідачка не може мати переважного перед позивачем становища у спілкуванні з сином, яка з нею проживає і над яким вона в Австрії має одноосібну опіку.

Суд вважає, що батько має такі ж рівні права як і матір щодо сина, в тому числі спілкуватись з дитиною, брати участь у її вихованні, проводити час з дитиною на свій розсуд.

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Проте судом визначаються та враховуються інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин цього спору, а вже тільки потім права батьків.

Судом не було встановлено обставин, які беззаперечно свідчили про те, що спілкування відповідача з сином буде перешкоджати нормальному розвитку дитини, негативно впливатиме на нього або несе загрозу дитині. Суд вважає, що наявність конфліктних стосунків між позивачем та відповідачкою жодним чином не свідчить про те, що спілкування позивача з сином буде шкодити останньому, а їх спілкування не створює небезпеки для дитини, воно не є неблагополучним для неї, не становить реальної загрози для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Докази, які б спростовували зазначений висновок суду, відповідачкою не надані. на

Слід врахувати, що спілкування батька з сином, перебування їх разом є складовою частиною сімейного життя. Крім того, присутність батька в житті сина сприятиме його нормальному розвитку, таке спілкування буде сприяти збереженню збереження емоційного та родинного зв`язку між батьком і дитиною, її повноцінному вихованню, розвитку, задоволенню життєво-важливих потреб.

Безпосередня участь батька у вихованні дитини, регулярне спілкування між ними не лише забезпечить реалізацію батьківських прав позивача, а також буде відповідати якнайкращим інтересам дитини.

Суд також враховує, що батько створив належні умови для проживання дитини за місцем свого мешкання, має можливість влаштовувати дозвілля для дитини з урахуванням її віку та потреб.

Позбавлення відповідачем спілкування позивача з дитиною не відповідає і його інтересам також, порушує його права як батька та потребують захисту.

Поведінка позивача свідчить про його бажання як батька брати участь у вихованні та спілкуванні з сином, його спроможність та волевиявлення виконувати свої природні батьківські обов`язки.

Враховуючи наведене, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи як з найкращих інтересів дитини, приймаючи до уваги те, що в добровільному порядку сторони не дійшли згоди щодо визначення порядку спілкування батька з сином, враховуючи ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, стан їх здоров`я і стан здоров`я дитини, її вік, а також те, що обоє батьків мають рівні права щодо спілкування з дочкою та участі у її вихованні незалежно від того, з ким вона проживає, суд вважає, що слід визначити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_3 .

Вирішуючи питання про конкретні способи участі батька у вихованні сина, суд враховує висновок Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 24.02.2025 №100-2548, та погоджується з ним.

Так, орган опіки та піклування, оцінивши на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання батька, а також на підставі інших документів, які стосуються справи, дійшов висновку, що найкращим інтересам дитини будуть відповідати способи участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

щоденне необмежене спілкування батька з сином тривалістю не менше 15 хвилин засобами зв`язку (телефон, планшет, комп`ютер) за виключенням часу для навчання та перебування на гуртах, додаткових заняттях, інших розвиваючих програмах;

два дні на тиждень після закінчення навчального дня (залежно від графіку навчального або дошкільного закладу та розкладу гуртків, додаткових занять тощо) до 20:00 години із можливістю забирати дитину з дитячого садочку, школи, за попередньою домовленістю з матір?ю та за бажанням дитини;

кожні другі та треті вихідні місяця з правом ночівлі у батька за згодою дитини та домовленістю з матір?ю; два тижні літніх канікул у період з 01 серпня по 30 серпня за попередньою домовленістю з матір?ю (узгодженням часу та місця відпочинку) з урахуванням стану здоров?я дитини та його бажання. Батько забирає сина з місця проживання ОСОБА_2 чи іншого визначеного нею місця, до місця свого проживання/перебування з ночівлею, з дотриманням режиму дня та вікових особливостей дитини, та зобов?язаний доставити його до місця проживання ОСОБА_2 чи іншого визначеного нею місця, по закінченню цього строку, якщо між ними взаємно не узгоджено інші дату та час;

під час осінніх, зимових та весняних канікул одноразово, щонайменше на 3 (три) календарні дні підряд за попередньою домовленістю з матір?ю (узгодженням часу та місця відпочинку) з урахуванням стану здоров?я дитини та його бажання. Батько забирає сина з місця проживання ОСОБА_2 чи іншого визначеного нею місця, до місця свого проживання/перебування з ночівлею, з дотриманням режиму дня та вікових особливостей дитини, та зобов?язаний доставити його до місця проживання ОСОБА_2 чи іншого визначеного нею місця, по закінченню цих 3 (трьох) календарних днів, якщо між ними взаємно не узгоджено інші дату та час. Спільний відпочинок з дитиною в інші дні батьки вирішують самостійно між собою, враховуючи рівність їх прав та обов?язків, а також виходячи з найкращих інтересів дитини та кількості проведеного часу з дитиною кожного з батьків.

При вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд має виходити, передусім, з інтересів дитини з урахуванням кожних конкретних обставин справи. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом лише в інтересах дитини (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 175/5360/13 (провадження № 61-37709св18)).

Суд вважає, що наданий Органом опіки та піклування в особі Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації висновок щодо графіку спілкування батька з сином є таким, що створює можливість для адекватного зв`язку між ними, має сприяти підтриманню родинних зв`язків та гармонійному розвитку дитини за присутності в її житті обох батьків, відповідає найкращим інтересам дитини, є достатнім, відповідає принципу розумності, справедливості та збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, пріоритетному захисту інтересів дитини, сприятиме підтримці зв`язків між батьком і дитиною та буде відповідати розвитку малолітньої дитини, враховуючи вік, стан здоров`я, звички.

В постанові Верховного Суду від 23 березня 2023 року в справі № 759/4616/19-ц (провадження № 61-8244св22) зазначено, що правосуддя у справах про піклування про дитину завжди супроводжується гостроемоційними і мінливими стосунки між батьками, отже, остаточність судового рішення у цій категорії справ є завжди тимчасовою і часто нетривалою. Правосуддя не в змозі регулювати та встановлювати сталі людські стосунки.

Суд звертає увагу, що з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені права в майбутньому змінити як добровільно, так і в судовому порядку встановлений судовим рішенням у цій справі спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати її інтересам.

У постанові від 04 березня 2026 року у справі № 607/352/23 (провадження № 61-11350св25) Верховний Суд вважав необхідним зазначити, що «у більшості випадків потреба втручання держави шляхом вирішення судами спорів між батьками щодо їх участі у вихованні дітей обумовлена поведінкою самих батьків та їх небажанням винайти порозуміння між собою в позасудовому порядку в найкращих інтересах своїх дітей.

Водночас будь-які дії, вчинені батьками стосовно дитини, мають бути спрямовані на забезпечення її найкращих інтересів, зокрема, забезпечення її розвитку у безпечному та спокійному середовищі, яке полягає не лише у фізичній безпеці та матеріальному забезпеченні, а й у безпечному та стабільному емоційному стані дитини. Наявність між ними стійкого особистісного конфлікту не повинно впливати на участь кожного з батьків у житті сина та не може бути виправданням їх небажанню спільно вирішувати важливі питання стосовно життя їх спільної дитини.

При істотній зміні обставин сторони мають право узгодити або ініціювати перед органом у справах дітей чи судом питання щодо визначення іншого порядку поділу батьківського часу».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне визначити способи участі батька у вихованні та спілкуванні з сином, які запропонував Орган опіки та піклування, а з огляду на це решту позовних вимог залишити без задоволення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з вимогами ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 способи участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином:

щоденне необмежене спілкування батька з сином тривалістю не менше 15 хвилин засобами зв`язку (телефон, планшет, комп`ютер) за виключенням часу для навчання та перебування на гуртках, додаткових заняттях, інших розвиваючих програмах;

два дні на тиждень після закінчення навчального дня (залежно від графіку навчального або дошкільного закладу та розкладу гуртків, додаткових занять тощо) до 20:00 години із можливістю забирати дитину з дитячого садочку, школи, за попередньою домовленістю з матір?ю та за бажанням дитини;

кожні другі та треті вихідні місяця з правом ночівлі у батька за згодою дитини та домовленістю з матір?ю; два тижні літніх канікул у період з 01 серпня по 30 серпня за попередньою домовленістю з матір?ю (узгодженням часу та місця відпочинку) з урахуванням стану здоров?я дитини та його бажання. Батько забирає сина з місця проживання ОСОБА_2 чи іншого визначеного нею місця, до місця свого проживання/перебування з ночівлею, з дотриманням режиму дня та вікових особливостей дитини, та зобов?язаний доставити його до місця проживання ОСОБА_2 чи іншого визначеного нею місця, по закінченню цього строку, якщо між ними взаємно не узгоджено інші дату та час;

під час осінніх, зимових та весняних канікул одноразово, щонайменше на 3 (три) календарні дні підряд за попередньою домовленістю з матір?ю (узгодженням часу та місця відпочинку) з урахуванням стану здоров?я дитини та його бажання. Батько забирає сина з місця проживання ОСОБА_2 чи іншого визначеного нею місця, до місця свого проживання/перебування з ночівлею, з дотриманням режиму дня та вікових особливостей дитини, та зобов?язаний доставити його до місця проживання ОСОБА_2 чи іншого визначеного нею місця, по закінченню цих 3 (трьох) календарних днів, якщо між ними взаємно не узгоджено інші дату та час. спільний відпочинок з дитиною в інші дні батьки вирішують самостійно між собою, враховуючи рівність їх прав та обов?язків, а також виходячи з найкращих інтересів дитини та кількості проведеного часу з дитиною кожного з батьків.

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 58, код ЄДРПОУ 37413735.

Третя особа: Орган опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, місцезнаходження: м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 42, код ЄДРПОУ 37308812.

Рішення складене 13.07.2026.

Суддя Ж. І. Кордюкова