Ухвала суду № 138147928, 13.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 128/19/26

Провадження № 2/127/4662/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Федчишен С.А., розглянувши заяву представника Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова Мельник Л.С. про відвід головуючого судді Федчишена С.А. від участі у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова про визнання протиправним та скасування наказу щодо покладання виконання обов`язків ректора закладу вищої освіти,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні головуючого судді Вінницького міського суду Вінницької області Федчишена С.А., перебувають матеріали цивільної справи №128/19/26 за позовом ОСОБА_1 до Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова про визнання протиправним та скасування наказу щодо покладання виконання обов`язків ректора закладу вищої освіти.

10.07.2026 представник Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова Мельник Л.С. звернулася до суду з заявою про відвід, яка обґрунтована тим, що суддя Федчишен С.А. при розгляді скарг, де стороною є Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова не об`єктивно та упереджено відноситься до університету, оскільки послідовна та невмотивована зміна процесуального режиму розгляду справи свідчить про відсутність у судді чіткої та обґрунтованої позиції щодо характеру спору та необхідного обсягу процесуальних гарантій для сторін, що як наслідок порушує принцип правової визначеності. Крім того, предметом позову є визнання протиправним та скасування наказу №660/к/тр від 30.09.2025 в частині покладання виконання обов`язків ректора закладу вищої освіти на проректора Погорілого В.В., що не відноситься до трудових спорів у розумінні ст. 274 ЦПК України. Віднесення суддею даного спору до трудових та призначення його до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін є процесуальним порушенням, яке позбавляє відповідача та третіх осіб права на повноцінний захист своїх прав та інтересів. Суддею також відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, та відмова є формальною, необґрунтованою та такою, що порушує право відповідача на доступ до правосуддя. Описані вище дії створюють враження, що суддя заздалегідь сформував позицію щодо справи та не бажає надавати відповідачу можливість повноцінно захищати свої права в усному судовому засіданні. Зазначені обставини викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості та об`єктивності судді при розгляді даної справи. Враховуючи викладене, наявні підстави для відводу судді Федчишена С.А. від розгляду цивільної справи №128/19/26.

10.07.2026 за допомогою системи «Електронний суд» ОСОБА_1 надала суду заперечення проти заяви про відвід головуючого судді Федчишена С.А. та просила у задоволенні заяви Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова про відвід судді Федчишена С.А. у справі №128/19/26 відмовити, оскільки наведені доводи не містять передбачених ст. 36 ЦПК України підстав для відводу та ґрунтуються виключно на незгоді з процесуальними рішеннями судді в інших справах, що прямо виключені ч. 4 ст. 36 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали заяви, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім`ї чи близьким родичем сторони у справі; якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар або надавав стороні правничу допомогу в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Право сторін на справедливий суд закріплене в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі.

Суб`єктивна впевненість в упередженості судді, навіть за відсутності об`єктивних підстав для неї, є чинником, що перешкоджає реалізації права на справедливий суд, тому, відповідно до статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод, зазначені обставини виключають участь цього судді в розгляді справи.

Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України», від 28.10.1998 у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськості у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Відповідно до правової позиції у справі ЄСПЛ (Де Куббер проти Бельгії), заява №9186/80, рішення від 26.10.1984 року, у якій Європейський суд зазначив, що «навіть видимість може бути важливою»... «правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (п. 26). Тому будь-який суддя, щодо якого є недовіра має бути відведений, з метою запобігання будь-яких сумнівів щодо неупередженості та об`єктивності судді.

Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.

«Бангалорські принципи поведінки судді», що схвалені резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006, визначають, що відвід судді допускається у тому випадку, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Тобто, коли сторони стверджують те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007 передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення його прав. А тому, з метою усунення щонайменших сумнівів у відповідача, інших учасників справи чи стороннього спостерігача щодо об`єктивності та неупередженості судді, забезпечення права учасників справи на справедливий суд, заяву про відвід слід задовольнити.

Керуючись ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова Мельник Л.С. про відвід головуючого судді Федчишена С.А. задовольнити.

Цивільну справу №128/19/26 за позовом ОСОБА_1 до Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова про визнання протиправним та скасування наказу щодо покладання виконання обов`язків ректора закладу вищої освіти, передати до канцелярії суду на автоматизований розподіл відповідно до вимог ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: