Рішення № 138144888, 10.07.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/439/26

2/0187/438/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2026 р.

"10" липня 2026 р. сел. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Караул О.А., за участю секретаря судового засідання Джунь І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

11.03.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області позовна заява Акціонерного Товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 27 січня 2024 року ОСОБА_2 , звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг та встановивши мобільний додаток monobank, отримав розрахункову карту, а тому 27 січня 2024 року між АТ «Універсал Банк» та відповідачем укладено Договір, відповідно до умов якого останньому надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку НОМЕР_1 в розмірі 13 000 грн, з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,2% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом. Так як, у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення п.п. 5.17 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 29 березня 2025 року направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості, однак відповідач не вчинив дій щодо погашення заборгованості, таким чином, станом на 19 січня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 , перед АТ «Універсал Банк» становить 37352,85 грн, з яких: 17768,32 грн заборгованість за тілом кредиту, 3681,42 грн заборгованість за пенею та 15903,11 грн., заборгованість за порушення грошового зобов`язання, які позивач просить стягнути разом із судовими витратами.

Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 06.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в позові просив розглядати справу за відсутності представника позивача. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Судом вживались заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, зокрема за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі, яку ОСОБА_1 отримав під підпис 16.04.2026, згідно роздрукованої інформації про відстеженя поштового відправлення, отриманої з оофіційного сервісу Укрпошти.

Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідач вважається таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Згідно ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки розгляд справи проводиться у відсутності сторін по справі, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

27.01.2024 року ОСОБА_1 встановив мобільний додаток monobank, що дозволяє надавати Клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку.

«Monobank» - це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки монобанк.

Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Пройти віддалену ідентифікацію можна за такими документами: id карта та РНОКПП (за наявності); паспорт у формі книжечки та РНОКПП (за наявності); закордонний паспорт та РНОКПП; посвідки на постійне проживання (для іноземних громадян) та РНОКПП (за наявності). Пройшовши реєстрацію, одним із вищезазначених шляхів та надавши один із пакетів документів Відповідач підписав Анкету-заяву Клієнта до Договору про надання банківських послуг Monobank шляхом застосування цифрового власноручного підпису.

Положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (MONOBANK /Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms та тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг (далі - Договір).

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 13000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок НОМЕР_2 , спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

У пункті 4 Анкети - заяви зазначено, що відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися для вчинення правочинів та платіжних операцій. Він визнає, що УЕП є аналогом власноручного підпису.

Таким чином, 27 січня 2024 року між сторонами укладено Договір про надання банківських послуг, на підставі якого відкрито поточний рахунок у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі до 500 000 грн на платіжну картку з можливістю його коригувати, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,2% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом.

Позивачем було надано до суду Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток які містять у собі Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank , Тарифи, Таблицю обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту.

При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови надсилались на мобільний додаток відповідача для ознайомлення та узгодження, а також, що саме така редакція цих актів, діяла на час укладення кредитної угоди.

Роздруківка із сайту позивача, як доказ, повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Тому такий доказ не може вважатись достатньою підставою для покладення на позичальника обов`язків, які передбачені цими документами (постанова Верховного Суду України від 11.03.2015, провадження № 6-16цс15).

Наведене вище свідчить про неможливість застосування до вказаних правовідносин правил ч. 1 ст. 634 ЦК.

Водночас ОСОБА_1 , підписано паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, в якому зазначені істоті умови договору.

Згідно довідки АТ «Універсал Банк» вбачається, що ОСОБА_1 , в банку відкрито рахунок НОМЕР_2 , картка № НОМЕР_1 , тип картки Чорна картка, активна до 09/30.

Позивачем надано довідку про розмір встановленого кредитного ліміту, з якої вбачається, що за карткою НОМЕР_3 станом на 19.01.2026 встановлено кредитний ліміт 13000,00 грн.

Згідно з випискою про рух коштів по картці НОМЕР_4 *3718 Доброгорський за період з 05.08.2024 року по 19.01.2026 року користувався кредитними коштами, в якого станом на 19.01.2026 року мається заборгованість у загальному розмірі 37352,85 грн.

Позивач зазначає, що належним чином виконав свої зобов`язання перерахувавши кошти. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує та не повертає кошти.

У зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань, станом на 19.01.2026 утворилася заборгованість, що становить 37352,85 грн, з яких: 17768,32 грн заборгованість за тілом кредиту, 3681,42 грн заборгованість за пенею та 15903,11 грн., заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

Надаючи оцінку зібраним по справі доказам, суд виходить з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (надалі Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до ст. 3 Закону № 675-VIII, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена, шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як вбачається з наданого розрахунку заборгованості, станом на 19.01.2026 частина заборгованості за наданим ОСОБА_1 , кредитом становить 17768,32 грн. і як зазначено банком це тіло кредиту. Однак, з наданих позивачем розрахунку заборгованості та виписці про рух коштів по картці встановлено, що на заборгованість за кредитом нараховується проценти за користування кредитом, яка у подальшому є складовою тіла кредиту та не розмежована банком у підсумку.

За таких обставин, суд бере до уваги, що згідно матеріалів справи кредитний ліміт встановлено в розмірі 13000,00 грн., у зв`язку з чим з відповідача, відповідно до ст. ст. 526, 530, 1054 ЦК України належить стягнути на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість саме в межах кредитного ліміту.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до виписки про рух коштів по рахунку та самого розрахунку заборгованості відповідачу було нарахова неустойку /штрафи на загальну суму 3681,42 грн.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 року у справі № 910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, що триває станом на теперішній час.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати неустойки та пені.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачу було неправомірно нараховано штраф (пеня неустойка) в розмірі 3681,42 грн.

Враховуючи вищевказані положення Закону, підстави для стягнення з відповідача пені в розмірі 3681,42 грн.за кредитним договором від 27.01.2024 р - відсутні.

Позовна виомга про стягнення з відповідача заборгованості за порушення грошового зобовязання в розмірі 15903,11 грн., задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

У разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16).

Умовами укладеного між сторонами кредитного договору від 27.01.2024 визначено проценти у розмірі 6,2% на місяць збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості (у випадку наявності построченої заборгованості).

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини першої четвертої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Таким чином, при вирішенні вимог щодо стягнення процентів має значення строк виконання відповідного зобов`язання і природа нарахованих процентів.

У постановах від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів за користування коштами може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею).

Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема, за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Враховуючи, що договір укладено 27.01.2024, тобто в період дії воєнного стану в Україні, відповідач звільнений від обов`язку сплати відсотків за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України, в силу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача відсотків за порушення грошового зобов`язання у розмірі 15903,11 грн, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості обґрунтовані та підлягають до часткового задоволення, а відтак, із відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в загальному розмірі 13000,00 грн., що складається із тіла кредиту.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає, що відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім та належним чином документально підтверджені витрати на сплату судового збору у сумі пропорційно задоволеній частині позовних вимог 34,80 % (13000,00 грн * 100 / 37352,85 грн), а саме у розмірі 1158,14 грн (3328 грн * 34,80%).

Керуючись ст.ст.11,207, 525, 526, 530, 610,611, 625,626,628,638,639, 1048, 1050, 1054, 1056-1 ЦК Українист.ст. 10, 12,13, 141, 263, 265, 274, 277, 280-284, 288, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного Товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг monobank від 27.01.2024 в розмірі 13000 (тринадцять тисяч) гривень 00 копійок, що складається із заборгованості за тілом кредиту.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Акціонерного Товариства «Універсал Банк», відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Універсал Банк» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1158 (одна тисяча сто п`ятдесят вісім) гривень 14 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УНІВЕРСАЛ БАНК" (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження юридичної особи: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, будинок 23);

Відповідач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя О.А. Караул