Рішення № 138144480, 10.07.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 203/9566/25

провадження № 2/208/3964/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі головуючої судді Подкопаєвої І.А., за участю секретаря судових засідань Компанієць І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду міста Кам`янського в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Центрального районного суду міста Дніпра звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 03.05.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 432942883, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 5000,00 гривень на строк 28 днів (до 31.05.2019 року) зі сплатою 3,65 % річних за користування кредитними коштами. Позичальник своїх зобов`язань з повернення коштів не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 11 814,00 гривень, з яких: сума заборгованості по тілу кредиту 5 000,00 гривень; сума заборгованості за відсотками 6 814,00 гривень.

28.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» свої Права вимоги до Позичальників.

03.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено договір факторингу № 20190103.

В зв`язку із невиконанням Позичальником своїх зобов`язань зі сплати коштів та набуттям позивачем права грошової вимоги за вказаним боргом, Позивач просить стягнути суму заборгованості з Позичальника в судовому порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2025 року головуючою суддею визначено суддю Іваницьку І.В..

Ухвалою від 14.01.2026 встановлено, що відповідач ОСОБА_1 як внутрішньо переміщена особа має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , і на підставі пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України справа передана до Заводського районного суду міста Кам`янського.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2026 року головуючою суддею визначено суддю Подкопаєву І.А..

Ухвалою від 25.03.2026 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Учасникам справи встановлені строки для подання заяв по суті справи, а також заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

В судові засідання, призначені на 30.04.2026, 10.07.2026, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася, будь-яких заяв чи клопотань від неї на адресу суду не надходило.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач не з`явився на судовий розгляд справи, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов, а також заяву про розгляд справи за його відсутності не надав, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання 10.07.2026, суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Беручи до уваги те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини, що виникли між сторонами.

В матеріалах справи міститься Договір № 432942883 від 03.05.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 , який не містить ані власноручного, ані електронного цифрового підписів сторін, а також не підписаний сторонами за допомогою електронного одноразового ідентифікатора, за умовами якого Товариство зобов`язується надати Позичальникові Кредит на суму 5000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності строком на 28 днів зі сплатою 3,65 % річних, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування Кредитом (пункти 1.1 1.6 Розділу 1 Договору) (а.с. 4 - 5).

Докази надання кредитних коштів в матеріалах справи відсутні.

28.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до п. 2.1. Розділу 2 якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Наявний в матеріалах справи договір факторинг містить лише першу та останні сторінки (а.с. 6).

03.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 20190103, відповідно до п. 2.1. Розділу 2 якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Право вимоги переходить до Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог (пункт 4.1 Розділу 4 Договору) (а.с. 7 - 8).

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги № 7 від 26.12.2019 до Договору факторингу № 20190103 від 03.01.2019 ТОВ ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 432942883 в сумі 11 814,00 грн, з яких тіло кредиту 5000,00 гривень; проценти за користування кредитними коштами 6 814,00 гривень (а.с. 9).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 25 жовтня 2022 року, у справі № 607/14378/21 (провадження № 61-5246св22), розглядаючи справу суд повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб`єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб`єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов`язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.

Водночас Верховний Суд зазначає, що встановивши те, що оспорюваний правочин або інші правовідносини не порушують прав і законних інтересів позивача, суд не повинен вдаватися до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, встановлення обставин наявності/відсутності ідентифікуючих ознак, оскільки вказане є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).

Якщо позов пред`явила особа, якій не належить право вимоги, суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред`явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову.

Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19, пункт 7.17), від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77гс19, пункт 8.9).

Аналіз фактичних обставин справи свідчить, що між сторонами виник спір щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язання за кредитним договором, а тому до спірних відносин застосуванню підлягають норми матеріального права, зокрема Розділу І, ІІ та Глава 71 Підрозділу 1 Розділу ІІІ Книги п`ятої ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язання може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 зазначив, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Так, позовні вимоги пред`явлені ТОВ «ФК «ЄАПБ», як новим кредитором, який набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 на підставі договору факторингу, укладеного з ТОВ «Таліон Плюс», який, в свою чергу, набув зазначене право грошової вимоги від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» на підставі договору факторингу.

На підтвердження факту набуття права грошової вимоги позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» надав суду належним чином завірені копії наступних документів: Договір факторингу № 20190103 від 03.01.2019 року, укладений між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», Витяг з Реєстру прав вимоги № 7 від 26.12.2019 року до Договору факторингу № 20190103 від 03.01.2019 щодо ОСОБА_1 , першу і останню сторінки Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс».

Одночасно з тим, в матеріалах справи відсутні і позивачем не надані до суду докази, які б підтверджували факт набуття ТОВ «Таліон Плюс» від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відповідного права грошової вимоги до відповідача, яке в подальшому було передано позивачу за договором факторингу.

Належні та допустимі докази, що підтверджуються факт відступлення права грошової вимоги від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» щодо ОСОБА_1 за договором № 432942883 від 03.05.2019 року в матеріалах справи відсутні.

Також в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази підписання договору 432942883 від 03.05.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , а також отримання відповідачем кредитних коштів.

Відповідно до частин першої, третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 81 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріали справи не містять та позивачем не надано суду доказів на підтвердження набуття позивачем права грошової вимоги щодо ОСОБА_1 за договором № 432942883 від 03.05.2019 року від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» та підписання договору 432942883 від 03.05.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 і отримання відповідачем кредитних коштів, а тому у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст. 258, 263 - 265, 268, 273, 280 - 284 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 512 519, 610, 1046 1049, 1077 - 1079 Цивільного кодексу України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте Заводським районним судом міста Кам`янського за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://zv.dp.court.gov.ua/sud0415/

Заочне рішення суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса місцезнаходження: 01032, Київська область, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ; адреса зареєстрованого місця проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 .

Суддя І.А. Подкопаєва