Рішення № 138143969, 13.07.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/5011/26

н\п 2-а/490/109/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2026 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування вимог в позовній заяві зазначено, що 21 листопада 2025 року відповідачем винесено Постанову №1279 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою на позивача накладено штраф у розмірі 17000,00 гривень за не уточнення персональних данних.

Позивач наполягає, що відповідачем грубо порушено процедуру притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки в порушення положень статей 268 - 277-2 КУпАП, протокол відносно позивача не складався та про розгляд справи позивача не було повідомлено.

Крім тго, позивач звертає увагу, що всі персональні данні ним були оновлені вчасно, а відповідач в оскаржуваній постанові не вказав, які саме персональні данні не оновив відповідач, також в постанові не вказано які докази, або свідки можуть підтвержити факт не оновлення персональних данних.

Також, на думку позивача, відповідачем порушено вимоги статті 38 КУпАП, оскільки позивача притягнуто до адміністративної відповідальності з порушенням відповідних строків.

З урахуванням наведеного позивач просить суд скасувати Постанову №1279 від 21.11.2025 року справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою на позивача накладено штраф у розмірі 17000,00 гривень.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

01.06.2026 року матеріали справи передано судді Саламатіну О.В.

Ухвалою судді від 08.06.2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

18.06.2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач зазначає про необґрунтованість позовної заяви та її безпідставність.

В обгрунтування своїх заперечень відповідач вказує, на наявний у позивача обов`язок уточнити свої персональні данні до 16.07.2024 року, порушення позивачем вказаного обов`язку та правильну кваліфікацію дій позивача за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Крім того, відповідач наполягає, що правопорушення позивача має триваючий характер, до моменту виконання військовозобов`язаним свого обов`язку щодо уточнення данних, а за такого, з урахуванням не уточнення своїх персональних даннних позивачем порушення є триваючим, а відтак, строки притягнення позивача до адміністративної відповідальності пропущені не були.

З урахуванням наведеного, представник відповідача наполягає, що твердження позивача є необґрунтованими та безпідставними, а позовні вимоги останнього такими, що не підлягають до задоволення.

06.07.2026 року позивач подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому вказав, що 14.11.2025 року добровільно прибув в ТЦК для отримання направлення на ВЛК та протокол №1031 від 14.11.2025 року не підписував, про дату розгляду справи не знав. Також позивач наголошує, що наданий позивачем аркуш формату А4 з написом " ОСОБА_1 " не є офіційним та не може бути доказом скоєння адміністративного правопорушення позивачем. Позивач зазначає, що 12.05.2025 року закінчився 3 міячний термін притягнення до адміністративної відповідальності.

Суд зазначає, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені статею 286 КАС України § 2. «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Глави 11 « Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ».

Відповідно до ч.2 ст.269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Сторони не скористалися своїм процесуальним правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

З досліджених судом доказів вбачається, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зі змісту протоколу №1031 про адміністративне правопорушення від 14 листопада 2026 року, вбачається, що 14.11.2025 близько 20:15 год. до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 прибув гр. ОСОБА_1 , який відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «ОБЕРІГ»), в порушення абз. 4 п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який є частиною мобілізаційного законодавства, не уточнив свої персональні дані (адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані) в спосіб встановлений законодавцем) через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки) протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», тобто до 18.05.2024 до 16.07.2024, та станом на момент складення протоколу відповідний обов`язок не виконав, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Також в зазначеному протоколі міститься інформація, що ОСОБА_1 було роз`яснено зміст статті 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Також в протоколі міститься інформація, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11 год 00 хв. 21.11.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 кабінет №7 та в протоколі в графі "підпис особи, що притягається" містить підпис позивача та дата "14.11.2025 року". Крім того, в протоколі зазначено, що до протоколу додається Витяг з ЄДРПВР та в графі "Другий примірник протоколу отримав (ла)" міститься підпис позивача.

Зі змісту Постанови №1279 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 21 листопада 2025 року вбачається, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 , установив, що відповідно до протоколу №0131 від 14.11.2025 року вбачається, що 14.11.2025 року близько 20:15 год. до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 прибув гр. ОСОБА_1 , який відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «ОБЕРІГ»), в порушення абз. 4 п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який є частиною мобілізаційного законодавства, не уточнив свої персональні дані (адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані) в спосіб встановлений законодавцем) через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки) протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», тобто до 18.05.2024 до 16.07.2024, та станом на момент складення протоколу відповідний обов`язок не виконав, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Також в постанові наведено висоновок, що громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про мобілізацію, вчинене в особливий період та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.

При цьому, з долученої позивачем до позовної заяви роздруківки з додатку "Резерв+" вбачається, що уточнення данних позивачем було здійснено 24.01.2026 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Так, спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Статтею 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, 17.03.2014 оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію`всі військовозобов`язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов`язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»(в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Положення ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу`у наведеній вище редакції підлягали застосуванню з 18.05.2024.

Відповідно до абз. 4 підп. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку`громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначений Порядком організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.

Згідно з абз. 3 підп. 10-1 п. 1 Додатку 2 до Порядку №1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу`керівники, інші посадові особи органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності та громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, підготовки громадян України до військової служби, взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Пунктом 19 Порядку №1497 встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

Отже, чинним законодавством передбачено три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

При цьому, суд зазначає, що в даному випадку зазначення в примітці ст. 210 КУпАП, що положення ст.ст. 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, не скасовує обов`язку позивача подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

Як вбачається зі змісту статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", в якій наведено перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, окремі персональні данні військовозобов`язаного неможливо отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Частиною другою статті 9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" встановлено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

Згідно із частин 1 та 2 ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

На виконання ст. 254 КУпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Стаття 280 КпАП України встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-8 цього Кодексу.

Керуючись ст. 283 КУпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Статтею 235 КУпАП визначено, що адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Європейський суд з справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, судом встановлено, що обов`язок уточнити персональні данні в період з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно, позивачем було виконано лише 24.01.2026 року, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченогост. 210-1 КУпАП.

З урахуванням наведеного вище, судом встановлено та підтверджується дослідженими доказами, що позивач ОСОБА_1 , в порушення п. 2 розділу ІІ. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», пп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є невід`ємним додатком до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487, у визначений законодавством строк - до 16.07.2024 року, не уточнив свої персональні дані про які зазначено в оскаржуваній постанові, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Таким чином, оскаржувана Постанова №1279 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 21.11.2025 року, винесена повноважною посадовою особою та відповідає вимогам законодавства, оскільки містить всі елементи, що повинні міститися в постанові відповідно до ст. 283 КпАП України.

При цьому, відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону, а тому суд вважає прийняте рішення законним та обґрунтованим, підстав для задоволення позовних вимог і його скасування не вбачає.

Щодо строків притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд зазначає що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення - частина сьома статті 38 КУпАП.

При цьому, строк до 16.07.2024 року законодавцем було встановлено саме для добровільного виконання вимоги закону про оновлення особою персональних данних, проте завершення цього строкку не відміняє необхідність виконання такої норми. Відповідно весь час після 16.07.2024 року особа, яка не виконала вимогу закону перебуває у стані триваючого правопорушення.

У законодавстві чітко не визначено, що є моментом виявлення правопорушення тоді як судова практика послідовно пов`язує цей момент з днем установлення наявності підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак відповідного складу правопорушення. Обов`язок установлення вказаного факту, а також його документування, має особа, уповноважена складати протоколи про адміністративне правопорушення.

Відтак, початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли зібрано докази, проаналізовано фактичні дані та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок формується у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення. Дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складання можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення, зазначається при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Як встановлено судом на підставі сукупності досліджених доказів, вчинення позивачем правопорушення було виявлено 14.11.2025року, що підтверджується протоколом №1031 від 14.11.2025 року та вже 21.11.2025 року, оскаржуваною постановою, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, тобто протягом трьох місяців з дня виявлення правопорушення та не пізніше одного року з дня його вчинення.

При цьому, суд наголошує, що ні станом на час складення протоколу - 14.11.2025 року (дату встановлення наявності всіх складових адміністративного правопорушення), ні станом на дату розгляду оскаржуваної постанови - 21.11.2025 року, позивачем не було вчинено дій щодо оновлення персональних данних та виконання відповідного припису закону. Оновлення персональних данних позивачем було здійснено лише лише 24.01.2026 року.

Отже, з урахуванням зазначених обставин, суд дійшов висновку про те, що адміністративне стягнення на позивача було накладено у строк, передбачений частиною 9 статті 38 КУпАП.

Також, дослідженими судом доказами спростовані аргументи позивача про те, що зі змісту оскаржуваної постанови неможливо встановити, які саме персональні дані не оновив позивач, які з цих даних містяться в державних реєстрах, а також до яких даних державний орган в особі відповідача не має доступу (не є держателем), оскільки в оскаржувані постанові зазначено, які саме данні не уточнив позивач - адресу проживання (яка на переконання суду не є тотожною поняттю - реєстрація місця проживання), номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.

Крім того, судом не приймаються до уваги аргументи позивача, щодо необзнаності з датою, часом та місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки таке спростовується дослідженими судом доказами, а саме протоколом №1031 про адміністративне правопорушення від 14 листопада 2026 року, в якому міститься інформація, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11 год 00 хв. 21.11.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 кабінет №7 та в протоколі в графі "підпис особи, що притягається" містить підпис позивача та дата "14.11.2025 року". Крім того, в протоколі зазначено, що до протоколу додається Витяг з ЄДРПВР та в графі "Другий примірник протоколу отримав (ла)" міститься підпис позивача.

Аргументи позивача про те, що він не підписував та не отримував протокол №1031 про адміністративне правопорушення від 14 листопада 2026 року, судом до уваги не приймаються, оскільки позивачем на підтвердження вказаних аргументів не надано жодних доказів та не вжито жодних заходів щодо отримання таких доказів (не заявлялися клопотання про: призначення почеркознавчої експертизи; виклик свідків; витребування доказів).

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

У відповідності до положень ст. 139 КАС України суд відносить судові витрати за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 9, 77, 90 139, 241-246, 255, 257, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Постанову №1279 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 21.11.2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000,00 грн, залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Саламатін О.В.