Рішення № 138143613, 13.07.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2361/26

Провадження № 2/487/2125/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2026 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (скорочена назва АТ «А-БАНК») до ОСОБА_1 , в якій просить Банк просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 21.10.2021 у розмірі 39 894,62 грн, з яких: 25 982,66 грн заборгованість за кредитом, 13 911,96 грн заборгованість за відсотками та судові витрати у розмірі 2662,40 грн, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Проте умови договору відповідач не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість.

Ухвалою суду від 02 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України не надходило. Правом на подання відзиву відповідач не скористався.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Виходячи з вимог частини 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 21.10.2021 між Акціонерним товариством «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір б/н у вигляді анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Акціонерному товаристві «АКЦЕНТ-БАНК».

Відповідно до Анкети-заяви, підписанням цієї анкети відповідач підтверджує, що ознайомився з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», Тарифами та Паспортом споживчого кредиту до укладання цієї угоди. Підтвердив, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг становлять договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Вказані анкета-заява підписана сторонами договору цифровим підписом.

Відповідач отримала кредитні кошти та користувався ними, здійснював часткове погашення, що підтверджується випискою по картці.

Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 27.03.2026 ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 39 894,62 грн, з яких: 25 982,66 грн заборгованість за кредитом, 13 911,96 грн заборгованість за відсотками.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Частиною 1 статті 634 вказаного Кодексу встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ч.ч.1,2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, здійснювава часткове погашення, що підтверджується випискою по картці.

З анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» встановлено, що дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ "АБАНК" між мною та АТ "А-БАНК" становлять договір про надання банківських послуг.

До позовної заяви Банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, Паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена».

Проте наданий банком Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент Банк», який є складовою договору про надання банківських послуг, не містить ні особистого підпису відповідача, ні їх підписання у іншій спосіб, який можна було б ідентифікувати, як узгодження з позичальником умов кредитування.

Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

За таких мов, суд вважає, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, який міститься в матеріалах даної справи та не містить підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 21.10.2021 шляхом підписання Анкети-заяви.

Отже, договір кредитування, що укладався між сторонами та повинен складатися із узгоджених та підписаних анкети-заяви позичальника до договору про надання банківських послуг, підписаний позичальником лише в частині анкети-заяви.

21.10.2021 відповідач підписав простим електронним цифровим підписом Паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», який містить інформацію щодо загальної вартості кредиту, строку кредитування, ліміту кредиту, процентної ставки, порядку повернення кредиту та штрафних санкцій.

Однак, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20) відступив від висновку, викладеного у постановах КЦС від 02.12.2020 у справі № 284/157/20-ц, від 18.11.2020 у справі № 313/346/20 та від 26.12.2019 у справі №467/555/19, про те, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.

У цій постанові ВС вказав, що паспорт споживчого кредиту є способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Враховуючи ці висновки, суд відхиляє доводи позивача про необхідність застосування судової практики, викладеної у постановах КЦС від 02.12.2020 у справі № 284/157/20-ц.

Отже, паспортом споживчого кредиту не підтверджується узгодження сторонами основних умов кредитування, зокрема сплати процентів за користування кредитом, комісії.

Анкета-заява від 21.10.2021, яка міститься в матеріалах справи, не містить даних щодо визначеного розміру кредитного ліміту, процентної ставки.

За таких обставин, вимога Банку про стягнення заборгованості по процентам є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Разом з цим, як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїх Постановах, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Довідкою позивача підтверджується, що відповідачу відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картку № НОМЕР_2 , строком дії до квітня 2028 року.

Згідно з довідкою за лімітами, відповідачу були встановлені кредитні ліміти, зокрема востаннє 26.03.2026 26 000,00 грн.

Факт руху грошових коштів на картковому рахунку відповідача позивач підтвердив випискою по картці за період з 21.10.2021-27.03.2026.

Із вказаної виписки встановлено, що позивачем розрахована заборгованість із застосуванням ним процентів, які списувались з кредитного ліміту, внаслідок чого збільшувалась заборгованість.

Однак, як зазначено вище, нарахування процентів сторонами не узгоджено, тому суд дійшов висновку, що банку можливо було очікувати лише на повернення грошей, отриманих відповідачем у якості кредитного ліміту, без додаткового нарахування процентів за їх використання, та подальшого їх включення до суми простроченого тіла кредиту.

За такого позивачем хибно розрахована заборгованість за тілом кредиту за рахунок його штучного збільшення через включення нарахованих відсотків за користування кредитом.

Як вбачається з виписки по картці, за період відповідачем витрачено 211 273,57 грн, сума комісій 4039,41 грн. При цьому, до витрат включено проценти у сумі 39 211,55 грн. Сума зарахувань 169 361,61 грн. Отже, сума заборгованості, без урахування неправомірно нарахованих процентів та неузгодженої комісії, складає 6 739,82 грн (211273,57+4039,41-39211,55-169361,61) та саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог (17%), що становить 452,61 грн.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором від 21.10.2021 станом на 27.03.2026 у розмірі 6 739,82 грн заборгованість за тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» судовий збір у розмірі 452,61 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ 14360080, МФО № 307770.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 13 липня 2026 року.

Суддя: З.М. Сухаревич