Рішення № 138143043, 13.07.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/853/26

2/134/596/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 липня 2026 року селище Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Швець Л.В.,

при секретарі судового засідання Томашенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін у приміщенні суду в селищі Крижопіль цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

21 травня 2026 року ТОВ «Коллект Центр» через систему «Електронний суд» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором № 3994191 від 14 квітня 2021 року у розмірі 11548,32 гривень, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір в розмірі 2662,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 гривень.

Позовна заява мотивована тим, що 14 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 3994191.

Відповідно до умов кредитного договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Кредитодавця, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний застосунок "CreditPlus". Ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет/ Мобільний застосунок "CreditPlus", в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Кредитодавцем правильності введення коду, направленого Кредитодавцем на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході (в т.ч через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно Пароля входу до Особистого кабінету/Мобільного застосунку "CreditPlus". На умовах, встановлених Договором, Кредитодавець надає Споживачу кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту становить 3500,00 гривень. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 30 днів. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до умов кредитного договору у вигляді стандартної процентної ставки, яка становить 0,01% в день та застосовується у межах строку кредиту. Сторони договору, також узгодили, що грошові кошти кредиту надаються Кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника. Сторони домовились, що несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно чинного законодавства України, цього Договору, а також, що порушенням умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Підписанням Кредитного договору Відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

30.12.2021 року було укладено договір № 30-12/2021-21 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3994191.

10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3994191. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 3994191.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 3994191 від 14 квітня 2021 року становить 11548,32 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3500,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 7930,00 грн; інфляційні збитки 102,22 грн; нараховані 3% річних 16,10 грн. Дану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн. та судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 27 травня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 23 червня 2026 року розгляд справи було відкладено у зв`язку з неявкою відповідача в судове засідання.

В судове засідання, яке призначено на 13 липня 2026 року, сторони не з`явилися.

Представник позивача в позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутності, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подавав. Про час та місце розгляду справи повідомлений шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, які повернулися до суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до вимог пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою відповідачу.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 13 липня 2026 року постановлено провести по даній справі заочний розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, судом встановлено, що між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 3994191.

Згідно п. 1.1. укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний застосунок "CreditPlus". Ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету.

Відповідно до: п. 1.3 Договору сума кредиту(загальний розмір) складає: 3 500,00 гривень. Тип кредиту кредит; п. 1.4. Договору строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору; п. 1.5. Договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 Договору, в межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п. 4.2 Договору та в межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 Договору; п. 1.5.1 знижена процентна ставка 0,01% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк; п. 2.1. Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку Споживача № НОМЕР_1 або іншу платіжну картку реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту; п. 3.1. нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

Як вбачається із Договору, а саме пунктів: 4.2.1. споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до пп. 4.2.2. Договору; 4.2.2. пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем. Якщо Споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом, Споживач зобов`язаний повідомити про це Товариство; 4.2.3. Товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) Споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені Споживачем Товариству в Особистому кабінеті/зазначені в Договорі; 4.2.4. у випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) Споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення Споживачем дій, зазначених в пп.4.2.2 цього пункту Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті; 4.3.1 сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп.4.2.2- 4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

Даний Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором М677299.

На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 3500,00 грн. Дана обставина підтверджується листом від 07 листопада 2024 року за № 7/6302 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім», згідно якого на підставі укладеного договору з ТОВ «Авентус Україна» № 087/20-П від 08 липня 2020 року, 14 квітня 2021 року здійснено переказ грошових коштів на карту НОМЕР_1 , яка належить позичальнику (вказана в п. 2.1 Договору), у сумі 3500,00 грн.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Щодо переходу до нового кредитора ТОВ «Коллект Центр» прав первісних кредиторів у кредитних зобов`язаннях, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст. ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Згідно з ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, судом встановлено, що 30 грудня 2021 року було укладено договір № 30-12/2021-21 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3994191, що підтверджується: самим Договором Факторингу № 30-12/2021-21 від 30 грудня 2021 року; платіжним дорученням № 317260002 від 30 грудня 2021 року про оплату лоту згідно договору факторингу № 30-12/2021-21 від 30 грудня 2021 року; Актом приймання-передавання Реєстру Боржників від 30 грудня 2021 року за Договором Факторингу № 30-12/2021-21 від 30 грудня 2021 року; Актом приймання-передавання Реєстру Боржників від 30 грудня 2021 року в електронному вигляді за Договором Факторингу № 30-12/2021-21 від 30 грудня 2021 року; Реєстром Боржників від 30 грудня 2021 року за Договором Факторингу № 30-12/2021-21 від 30 грудня 2021 року, де під № 131 значиться боржник ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості становить 11430,00 грн (що відповідає вимогам п. 6.1.4 Договору Факторингу).

10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3994191, що підтверджується: самим Договором № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року; Актом прийому-передачі Реєстру Боржників від 10 січня 2023 року за Договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10 січня 2023 року; Актом прийому-передачі Реєстру Боржників від 10 січня 2023 року в електронному вигляді, прав вимоги за якими відступаються за Договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10 січня 2023 року; Реєстром Боржників від 10 січня 2023 року до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10 січня 2023 року, де під № 85747 значиться боржник ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості становить 11548,32 грн; Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 року (що відповідає вимогам п. 5.2 Договору про відступлення прав вимоги).

Вищезазначені докази, надані позивачем в підтвердження переходу прав вимоги від первісного кредитора до нього, суд визнає достатніми та обґрунтованими, та доходить до висновку, що позивач правомірно набув права вимоги до ОСОБА_1 щодо виконання зобов`язання за Договором № 3994191 від 14 квітня 2021 року.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування ним наданими йому товариством кредитними коштами, а також не подав будь-яких доказів на спростування наданого товариством розрахунку заборгованості.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Оскільки судом встановлено, що кредитний договір № 3994191 від 14 квітня 2021 року укладений його сторонами в електронному вигляді та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а зазначені у ньому умови не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», а також, що грошові кошти були перераховані на банківський рахунок (картку), який належить відповідачу, суд вважає доведеним факт його укладання.

Також, на переконання суду, як зазначено вище, позивач належними та допустимими доказами довів, що набув право вимоги до відповідача за договором № 3994191 від 14 квітня 2021 року.

Зі змісту розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3994191 від 14 квітня 2021 року, зробленого первісним кредитором, слідує, що проценти за користування кредитом були нараховані у відповідності до умов кредитного договору: відповідно до п. 1.5., п. 4.2, п. 4.3 Договору.

Тобто, оскільки після закінчення строку договору відповідач не повернув кредитні кошти після спливу строку кредитування, у зв`язку із чим відповідно до пп. 4.2, 4.3 Договору було нараховано проценти.

Суд погоджується з розрахунком процентів за користування кредитом та вважає його таким, що відповідає умовам кредитного договору щодо застосування розміру процентної ставки, а також щодо строку кредитування (30 днів початкового періоду + 30 днів пролонгації та 90 днів автопролонгації).

Що стосується позовної вимоги в частині стягнення 3 % річних та інфляційних збитків, передбачених ст. 625 ЦК України, за договором № 3994191 від 14 квітня 2021 року, які були нараховані ТОВ «Вердикт Капітал» після отримання від ТОВ «Авентус Україна», права вимоги за цим договором, то суд вважає, що така вимога підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Разом з тим, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що 3 % річних та інфляційні збитки нараховано за період з 30 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року, тобто до введення воєнного стану в Україні.

За таких обставин, з огляду на встановлену суму боргу за тілом кредиту, з відповідача слід стягнути на користь позивача 3% річних за договором позики № 3994191 від 14 квітня 2021 року в розмірі 16,10 грн та інфляційні витрати в розмірі 102,22 грн.

Отже, з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за договором позики № 3994191 від 14 квітня 2021 року в розмірі 11548,32 грн, з яких: 3500,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 7930,00 грн заборгованість за відсотками, 16,10 грн - нараховані 3 % річних, 102,22 грн інфляційні витрати.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Оцінюючи надані докази, суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами у зв`язку з порушенням строків виконання грошового зобов`язання.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача доведені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та договорі, враховуючи, що відповідачем допущено прострочення виконання зобов`язання, тому з нього на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 11548,32 гривень.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в розмірі 2662,40 грн.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем ТОВ «Коллект Центр» в особі директора Ткаченко М.М. 01 липня 2024 року укладено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 з адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс». За умовами п. 2.1 договору адвокатське об`єднання на підставі звернення клієнта, яке оформле у формі заявки на надання юридичної допомоги, взяло на себе зобов`язання надати клієнту юридичну допомогу. Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги № 948 від 01 квітня 2026 року, витягу з акту № 21 про надання юридичної допомоги від 30 квітня 2026 року згідно Договору № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року, АО «Лігал Ассістанс» надало клієнтові ТОВ «Коллект Центр» послуги, пов`язані із наданням усної консультації з вивченням документів, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду щодо відповідача ОСОБА_1 , на що витрачено 4 годин. Вартість послуг - 9 000 гривень.

Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (рішення від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України»).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Враховуючи вищевказане та те, що зазначені витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, типовість позовів про стягнення заборгованості за кредитним договором, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9 000 гривень, який є завищеним, тому суд вважає, що витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 гривень, є співмірними зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, та значенням справи для сторін.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією № 0648130174 від 18 травня 2026 року позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, а позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з врахуванням ціни позову (11548,32 гривень), відповідно до частини першої та другої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2662,40 гривень (3328 х 0,8) та 4000,00 гривень витрати на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 77-81, 141, 247, 280-284, 289 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 3994191 від 14 квітня 2021 року в розмірі 11548 (одинадцять тисяч п`ятсот сорок вісім) гривень 32 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926) судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених законом строків відповідачем не подано заяву про його перегляд, а позивачем апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.

Найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя