Ухвала суду № 138141969, 10.07.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

10 липня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/225/26

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши заяву Колгоспу Прометей про забезпечення позову (вх. № 10009/26 від 10.07.2026 р.) у справі № 915/225/26 за позовом Колгоспу Прометей до Березнегуватської селищної ради про визнання права постійного користування земельними ділянками, -

ВСТАНОВИВ:

Колгосп Прометей звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання за колгоспом Прометей право постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 2507,3 га, в яку входять земельні ділянки з кадастровими номерами: № 4821181700:09:000:0056 площею 29,1797 га; № 4821181700:09:000:0057 площею 7,5963 га; № 4821181700:09:000:0058 площею 4,1957 га; № 4821181700:09:000:0059 площею 5,6771 га; № 4821181700:09:000:0060 площею 9,1804 га; № 4821181700:09:000:0061 площею 1,7507 га; № 4821181700:09:000:0062 площею 40,467 га; № 4821181700:09:000:0063 площею 15,5871 га; № 4821181700:09:000:0064 площею 2,336 га; № 4821181700:09:000:0065 площею 3,6924 га; № 4821181700:09:000:0066 площею 8,8551 га; № 4821181700:09:000:0067 площею 13,3452 га; № 4821181700:07:000:0015 площею 12,2836 га; № 4821181700:07:000:0016 площею 10,8608 га; № 4821181700:07:000:0017 площею 13,7855 га; № 4821181700:07:000:0018 площею 20,4654 га; № 4821181700:07:000:0019 площею 12,9652 га; № 4821181700:07:000:0020 площею 13,1619 га; № 4821183000:05:000:0124 площею 105,2581 га; № 4821183000:05:000:0127 площею 115,397 га; № 4821183000:05:000:0134 площею 195,4791 га, з 1989 року на підставі рішення Миколаївської обласної ради народних депутатів № 5 від 10 січня 1989 року.

В обґрунтування позовних вимог заявник зазначає наступне. Колгосп Прометей (був створений на підставі рішення Миколаївської обласної ради народних депутатів № 5 від 10 січня 1989 року. Згодом, на підставі рішення Миколаївської обласної ради народних депутатів № 5 від 10 січня 1989 року у позивача в постійному користування перебуває земельна ділянка загальною площею 2507,3 га в межах території Лепетиської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області. В загальну площу 2507,3 га входить 21 земельна ділянка з наступними кадастровими номерами № 4821183000:05:000:0127, № 4821183000:05:000:0134, № 4821183000:05:000:0124, № 4821181700:09:000:0056, № 4821181700:09:000:0057, № 4821181700:09:000:0058, № 4821181700:09:000:0059, № 4821181700:09:000:0060, № 4821181700:09:000:0061, № 4821181700:09:000:0062, № 4821181700:09:000:0063, № 4821181700:09:000:0064, № 4821181700:09:000:0065, № 4821181700:09:000:0066, № 4821181700:09:000:0067, № 4821181700:07:000:0015, № 4821181700:07:000:0016, № 4821181700:07:000:0017, № 4821181700:07:000:0018, № 4821181700:07:000:0019, № 4821181700:07:000:0020. Наразі, як зазначає позивач, відповідач не визнає право постійного користування позивача земельною ділянкою площею 2507,3 га, у зв`язку з чим позивач позбавлений можливості належного користування переліченими земельними ділянками, в тому числі здійснення реєстраційних дій в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.03.2026 р. вказану позовну заяву Колгоспу Прометей (вх. № 2779/26 від 02.03.2026 р.) залишено без руху, оскільки заявником в порушення ч. 1 ст. 164 ГПК України не надано належних доказів сплати судового збору за поданий позов у встановленому законом розмірі. При цьому вказаною ухвалою суду позивачу встановлено 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

16.03.2026 від представника позивача - Приземного С.С. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про усунення недоліків (вх. №3507/26), до якої позивачем в якості доказів доплати судового збору в сумі 52582,40 грн. надано платіжну інструкцію №148 від 14.03.2026 на суму 52582,40 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2026 р. вказану позовну заяву Колгоспу Прометей прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 21.04.2026 р.

08.04.2026 р. від представника ГУ Держгеокадастру - Шкапенко Т.О. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява (вх. №4999/26), в якій заявник просить суд вирішити питання про закриття провадження у справі з підстав, визначених п.3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки в провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/836/25, позов по якій, як і у даній справі №915/225/26, подано одним і тим самим представником, одного і того ж самого позивача.

08.04.2026 р. від представника відповідача ГУ Держгеокадастру - Шкапенко Т.О. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. №5002/26), в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки задоволення позовної вимоги, яка заявлена у справі №915/225/26, не може бути здійснена за рахунок Головного управління, адже воно не уповноважене вирішувати долю земель комунальної власності. Так, на думку відповідача, належним відповідачем у даній справі може бути Лепетиська сільська рада Березнегуватського району Миколаївської області, або ж органи та суб`єкти, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, у разі невизнання ними факту набуття відповідного речового права, до числа яких Головне управління не належить.

17.04.2026 від представника позивача - Приземного С.С. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла відповідь на відзив (вх. №5508/26), згідно з якою позивач зазначає, що саме відповідач не визнає це право постійного користування. Разом з цим, позивач вказує, що Лепетиська сільська рада Березнегуватського району Миколаївської області (ідентифікаційний код 04375843) не може бути відповідачем по справі та мати земельні ділянки у комунальній власності, оскільки згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дана рада перебуває у стані припинення. Разом з цим, позивач просить суд залучити по справі № 915/225/26 в якості співвідповідача Березнегуватську селищну раду Баштанського району Миколаївської області (код ЄДРПОУ 04375808).

20.04.2026 від представника відповідача ГУ Держгеокадастру - Шкапенко Т.О. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №5594/26), в яких відповідач зазначає, що позивач не дотримався вимог ст. 118, 119 ГПК України, а саме відповідь на відзив подана позивачем з пропуском строку, а тому суд має залишити відповідь на відзив позивача без розгляду.

У підготовчому засіданні 21.04.2026 р. судом розглянуто клопотання відповідача про закриття провадження (вх. №4999/26 від 08.04.2026 р.), за результатами чого судом протокольною ухвалою відмовлено в його задоволенні, оскільки заявником не доведено наявність підстав для закриття провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Також під час підготовчого засідання 21.04.2026 судом встановлено необхідність подання позивачем доказів щодо наявності права користування земельними ділянками (витяги з реєстру речових прав на нерухоме майно).

Водночас, у підготовчому засіданні 21.04.2026 позивачем було уточнено клопотання, що викладене у відповіді на відзив (вх. № 5508/26 від 20.04.2026 р.), та заявлено клопотання про залучення до участі у справі Березнегуватської селищної ради Баштанського району Миколаївської області саме в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.04.2026 р. до участі у справі № 915/225/26 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Березнегуватську селищну раду, та підготовче засідання відкладено на 14.05.2026 р. о 13:00.

07.05.2026 р. від представника позивача - Приземного С.С. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 21.04.2026 р. щодо направлення третій особі копії позову з додатками з урахуванням ст. 42 ГПК України (вх. №6726/26), згідно з якою заявник надав для долучення до матеріалів справи докази направлення позовної заяви з додатками третій особі.

14.05.2026 р. від представника позивача - Приземного С.С. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання (вх. №7160/25), в якому заявник просив суд долучити до матеріалів справи витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по земельним ділянкам кадастровими номерами: 4821183000:05:000:0127, 4821183000:05:000:0134, 4821183000:05:000:0124; поземельні книги на земельні ділянки з кадастровими номерами: 4821183000:05:000:0124, 4821183000:05:000:0127, 4821183000:05:000:0134; копію технічної документації.

Під час підготовчого засідання 14.05.2026 року представник відповідача просив надати час для надання пояснень щодо додаткових доказів.

Так, у підготовчому засіданні 14.05.2026 року по справі № 915/225/26 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 27 травня 2026 року о 14 год. 30 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що представників сторін повідомлено під розписку, а третю особу повідомлено ухвалою суду від 14.05.2026 р. в порядку ст. 120 ГПК України.

25.05.2026 від представника відповідача ГУ Держгеокадастру Кравченко Ю.А. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшли пояснення щодо долучених доказів (вх. №7760/26), в яких заявник зазначив, що визнання або невизнання факту набуття колгоспом Прометей права постійного користування на земельні ділянки, а також внесення відомостей про такі права до Державного земельного кадастру не належить до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Під час підготовчого засідання 27.05.2026 року представник позивача просив надати час для оформлення клопотання про витребування доказів з матеріалів кримінального провадження та для підготовки клопотання про заміну неналежного відповідача або залучення співвідповідача.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2026 р. у справі № 915/225/26 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, та підготовче засідання відкладено на 17 червня 2026 року о 14:30.

04.06.2026 р. від представника позивача - Приземного С.С. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання (вх. №8322/26), в якому позивач з посиланням на приписи ст.ст. 42, 45, 48 ГПК України, п. 24 розділу X Перехідних положень ЗК України просив суд замінити неналежного відповідача Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області на належного відповідача - Березнегуватську селищну раду Баштанського району Миколаївської області у справі № 915/225/26 та виключити Березнегуватську селищну раду Баштанського району Миколаївської області з кола третіх осіб. Клопотання мотивоване тим, що спірні земельні ділянки є землями комунальної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах Березнегуватської об`єднаної територіальної громади Баштанського району Миколаївської області.

17.06.2026 р. від позивача до суду надійшло клопотання (вх. №8962/26), в якому заявник просив суд долучити до матеріалів справи копії наступних документів: проекту внутрішньогосподарського землевпорядкування колгоспу Прометей, матеріалів підготовчих робіт та землевпорядкування колгоспу Прометей, внутрішньогосподарської оцінки земель колгоспу Прометей, проектних матеріалів для розробки проекту внутрішньогосподарського землевпорядкування колгоспу Прометей, технічної документації з формування резервних територій для перспективного розвитку населених пунктів Лепетиського с.р. з картою до нього; карта Склад земельних угідь.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.06.2026 р. у справі № 915/225/26 замінено первісного відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області на належного відповідача - Березнегуватську селищну раду, та виключено останню зі складу третіх осіб, підготовче засідання відкладено на 09.07.2026 р. о 15:00.

24.06.2026 р. від відповідача - Березнегуватської селищної ради до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. №9322/26), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог колгоспу Прометей про визнання права постійного користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення загальною площею 2507,3 га (21 земельна ділянка) в повному обсязі, оскільки позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би спростовував законність реєстрації права комунальної власності або давав правові підстави для позбавлення громади її законного майна.

08.07.2026 від представника позивача - Приземного С.С. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання (вх. №9926/26), згідно з яким заявник надав для долучення до матеріалів справи № 915/225/26 копії наступних документів: технічної документації по формуванню резервних територій для перспективного розвитку населених пунктів Лепетиської сільської ради народних депутатів Березнегуватського району Миколаївської області з додатками до нього; розроблених матеріалів для розробки проєктів внутрішньогосподарського землеустрою колгоспу Прометей Березнегуватського району Миколаївської області з додатками до нього; проєкту внутрішньогосподарського землеустрою колгоспу Прометей Березнегуватського району Миколаївської області з додатками до нього; матеріалів підготовчих робіт і землеустрою робіт для розробки проєктів внутрішньогосподарського землеустрою колгоспу Прометей Березнегуватського району Миколаївської області з додатками до нього.

В підготовчому засіданні 09.07.2026 судом розглянуто клопотання представника позивача від 08.07.2026 про долучення доказів, за результатами чого судом вказане клопотання задоволено та додані до клопотання докази долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2026 р. у справі № 915/225/26 підготовче засідання відкладено на 03 серпня 2026 року о 12:30.

10.07.2026 р. від представника позивача - Приземного С.С. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про забезпечення позову (вх. №10009/26), в якій заявник просить заборонити Березнегуватській селищній раді Миколаївської області вчиняти будь які дії спрямовані на передачу в оренду, суперфіцій, емфітевзис, продаж земельних ділянок за кадастровими номерами: кадастровий № 4821181700:09:000:0056, площа 29,1797 га; кадастровий № 4821181700:09:000:0057, площа 7,5963 га; кадастровий № 4821181700:09:000:0058, площа 4,1957 га; кадастровий № 4821181700:09:000:0059, площа 5,6771 га; кадастровий № 4821181700:09:000:0060, площа 9,1804 га; кадастровий № 4821181700:09:000:0061, площа 1,7507 га; кадастровий № 4821181700:09:000:0062, площа 40,467 га; кадастровий № 4821181700:09:000:0063, площа 15,5871 га; кадастровий № 4821181700:09:000:0064, площа 2,336 га; кадастровий № 4821181700:09:000:0065, площа 3,6924 га; кадастровий № 4821181700:09:000:0066, площа 8,8551 га; кадастровий № 4821181700:09:000:0067, площа 13,3452 га; кадастровий № 4821181700:07:000:0015, площа 12,2836 га; кадастровий № 4821181700:07:000:0016, площа 10,8608 га; кадастровий № 4821181700:07:000:0017, площа 13,7855 га; кадастровий № 4821181700:07:000:0018, площа 20,4654 га; кадастровий № 4821181700:07:000:0019, площа 12,9652 га; кадастровий № 4821181700:07:000:0020, площа 13,1619 га; кадастровий № 4821183000:05:000:0124, площа 105,2581 га; кадастровий № 4821183000:05:000:0127, площа 115,397 га; кадастровий № 4821183000:05:000:0134, площа 195,4791 га.

Заява обґрунтована тим, що після подання позову до суду позивачу стало відомо про здійснення реєстрації Березнегуватською селищною радою Миколаївської області 27.04.2026 року права комунальній власності на наступні земельні ділянки: кадастровий № 4821181700:09:000:0056, площа 29,1797 га; кадастровий № 4821181700:09:000:0057, площа 7,5963 га; кадастровий № 4821181700:09:000:0058, площа 4,1957 га; кадастровий № 4821181700:09:000:0059, площа 5,6771 га; кадастровий № 4821181700:09:000:0060, площа 9,1804 га; кадастровий № 4821181700:09:000:0061, площа 1,7507 га; кадастровий № 4821181700:09:000:0062, площа 40,467 га; кадастровий № 4821181700:09:000:0063, площа 15,5871 га; кадастровий № 4821181700:09:000:0064, площа 2,336 га; кадастровий № 4821181700:09:000:0065, площа 3,6924 га; кадастровий № 4821181700:09:000:0066, площа 8,8551 га; кадастровий № 4821181700:09:000:0067, площа 13,3452 га; кадастровий № 4821181700:07:000:0015, площа 12,2836 га; кадастровий № 4821181700:07:000:0016, площа 10,8608 га; кадастровий № 4821181700:07:000:0017, площа 13,7855 га; кадастровий № 4821181700:07:000:0018, площа 20,4654 га; кадастровий № 4821181700:07:000:0019, площа 12,9652 га; кадастровий № 4821181700:07:000:0020, площа 13,1619 га; кадастровий № 4821183000:05:000:0124, площа 105,2581 га; кадастровий № 4821183000:05:000:0127, площа 115,397 га; кадастровий № 4821183000:05:000:0134, площа 195,4791 га.

Так, за ствердженням заявника, Березнегуватською селищною радою Миколаївської області у зв`язку із реєстрацією та віднесенням земель до комунальної власності готуються матеріали для подальшої передачі земельних ділянок іншим особам на підставі земельних торгів на конкурентних засадах.

Також заявник вказує, що адвокатом Приземним С.С., який діє в інтересах позивача, направлено на адресу Березнегуватської селищної ради Баштанського району Миколаївської області адвокатський запит за вих. № 23-29-06-2026 від 29 червня 2026 року щодо надання інформації та копій документів, на який 02.07.2026 Березнегуватська селищна рада Миколаївської області надала відповідь за вих. № 2005/06-18 від 01.07.2026 року.

Заявник вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в господарській справі № 915/225/26, захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, а також, що очевидними є ознаки передачі перелічених земельних ділянок у користування на конкурентних засадах (на земельних торгах).

На переконання заявника, у разі невжиття заходів забезпечення позову явно будуть порушені майнові права позивача. Так, заявник вважає, що без вжиття заходів забезпечення позову є ймовірність того, що земельні ділянки будуть продані або ж надані в оренду, суперфіцій, емфітевзис, продаж фізичним або юридичним особам на праві власності, в оренду, суперфіцій, емфітевзис або ж передані іншим юридичним особам в орендну, які в свою чергу належить позивачу на праві постійного користування, що у подальшому унеможливить відновлення порушеного права, ускладнить виконання рішення та повернення земельних ділянок для подальшого відповідального користування

Наразі заявник зазначає, що підстав для застосування зустрічного забезпечення відсутні, оскільки, на думку заявника, даним забезпеченням відсутні можливі збитки для відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Розглянувши вказану заяву Колгоспу «Прометей» про забезпечення позову в порядку ст. 136-140 ГПК України та матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов наступних висновків.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах другій, п`ятій, шостій та сьомій статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено у низці постанов останнього, зокрема, від 24.10.2022 у справі № 916/950/22 та від 15.05.2019 у справі №910/688/13.

З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття або відмова у застосування останніх знаходяться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Згідно з частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В силу частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ГПК України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу щодо забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи щодо забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів щодо забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Саме на необхідності оцінки цих обставин неодноразово акцентував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постановах від 23.03.2020 у справі №910/7338/19, від 24.06.2020 у справі № 902/1051/19, від 11.08.2020 у справі № 911/3136/19, від 26.08.2020 у справі № 907/73/19, від 19.10.2020 у справі N 915/373/20.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 зазначає про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (п. 8.4. 8.6. постанови).

У пунктах 46-48 постанови Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 зазначено, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Крім того, як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Водночас у таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

При цьому, обов`язок щодо обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову, покладено на позивача, тоді як недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач, має доводити відповідач. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.02.2024 у справі №902/611/22.

Як було зазначено вище, позивачем пред`явлено до господарського суду позов, який містить вимоги немайнового характеру (визнання права постійного користування щодо 21 земельної ділянки).

З наданих до матеріалів заяви доказів вбачається, що згідно інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 19.06.2026 р. право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 4821181700:07:000:0015; 4821181700:07:000:0016; 4821181700:07:000:0017; 4821181700:07:000:0018; 4821181700:07:000:0019; 4821181700:07:000:0020; 4821181700:09:000:0056; 4821181700:09:000:0057; 4821181700:09:000:0058; 4821181700:09:000:0059; 4821181700:09:000:0060; 4821181700:09:000:0061; 4821181700:09:000:0062; 4821181700:09:000:0063; 4821181700:09:000:0064; 4821181700:09:000:0065; 4821181700:09:000:0066; 4821181700:09:000:0067; 4821183000:05:000:0124; 4821183000:05:000:0127; 4821183000:05:000:0134 зареєстровано за Березнегуватською селищною радою.

Як вбачається з рішення Виконавчого комітету Березнегуватської селищної ради №194 від 24.06.2026 р. «Про утворення комісії з розгляду депутатського запиту депутата Березнегуватської селищної ради», копія якого надана на адвокатський запит представника позивача, виконавчим комітетом селищної ради утворено комісію з розгляду депутатського запиту депутата Березнегуватської селищної ради Доценка Володимира щодо обстеження земельних ділянок комунальної власності, виявлення фактів можливого порушення земельного законодавства (далі - комісія) та затверджено її склад, а також доручено комісії здійснити огляд земельних ділянок комунальної власності Березнегуватської селищної ради, розташованих на території Лепетиського старостинського округу селищної ради; у разі виявлення фактів використання земельних ділянок без оформлених речових прав: самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, ухилення від оформлення прав користування земельними ділянками комунальної власності, скласти акти обстеження земельних ділянок із фотофіксацією виявлених порушень; за результатами обстежень подати Березнегуватському селищному голові Бойку Сергію відповідні акти та висновки.

Так, в обґрунтування підстав вжиття заходів забезпечення у даній справі заявник зазначає обставини щодо підготовки відповідачем матеріалів для подальшої передачі земельних ділянок іншим особам на підставі земельних торгів на конкурентних засадах.

Як слідує з приписів ст. 13 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до п. «а», «б», «в», «г», «к» ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За змістом ст. 127 Земельного кодексу України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 року у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду зазначеним вище.

Господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Саме лише посилання в заяві на потенційну неможливість чи утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та подання відповідних доказів не є достатньою підставою для задоволення заяви.

Таким чином, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 року у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 року у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 року у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 року у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 року у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 року у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 року у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 року у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 року у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 року у справі № 904/1417/19.

Наразі згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами у відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 3, 4 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи (постанова КГС ВС від 17.03.2021 у справі № 914/784/20).

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

До того ж, суд враховує, що забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у п. 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі N 914/1570/20).

Згідно із частиною 12 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

У вказаній нормі встановлюється обмеження для суду вживати заходи забезпечення позову, які полягають або мають наслідком, зокрема, зупинення конкурсу, аукціону, торгів, що проводяться від імені держави або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.11.2021 у справі № 910/11552/20).

Сам по собі факт створення комісії з розгляду депутатського запиту та доручення вказаній комісії провести огляд земельних ділянок комунальної власності Березнегуватської селищної ради на виконання рішення виконавчого комітету Березнегуватської селищної ради №194 від 24.06.2026 р. не свідчить про підготовку відповідачем матеріалів для оголошення земельних торгів.

Наразі, заявником не доведено існування обставин оголошення конкурсу, аукціону, торгів, що проводяться від імені держави або за участю призначеного державним органом суб`єкта, або підготовки відповідних матеріалів для їх проведення.

Тим більш матеріали заяви не містять будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення суду у даній справі, а також не містять даних про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача за заявленим позовом без вжиття таких заходів забезпечення позову.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на недоведеність позивачем, яким чином невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, відповідно суд не вбачає підстав для забезпечення позову у спосіб, визначений у заяві.

Таким чином, враховуючи викладене, господарський суд вважає, що заява Колгоспу Прометей про забезпечення позову є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Колгоспу Прометей про забезпечення позову (вх. № 10009/26 від 10.07.2026 р.) у справі №915/225/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Ухвалу підписано 10.07.2026 року.

Суддя Ільєва Л.М.