Ухвала суду № 138141963, 08.07.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

08 липня 2026 року Справа № 915/552/26

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши матеріали заяви (вх. № 9791/26 від 06.07.2026) про забезпечення позову по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Коларівський пісок, провул. Юності, буд. 1 А, селище Каравелове, Миколаївський район, Миколаївської обл., 57242 (код ЄДРПОУ 45882051)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Коларівський кар`єр, вул. Вадима Благовісного, 25, оф.3, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54006 (код ЄДРПОУ 39537613)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю СЕНДТЕК, вул. Самойловича, буд. 8-Б, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54052 (код ЄДРПОУ 46153741)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Державна служба геології та надр України, вул. Антона Цедіка, 16, м. Київ, 03057 (код 37536031)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав користування надрами, наданих спеціалізованим дозволом на користування надрами від 21.02.2025 № 6840; визнання недійсним листа згоди надрокористувача та застосування наслідків недійсності правочину

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

1. Предмет та підстави позову.

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Коларівський пісок з позовною заявою, в якій просить суд:

1. Визнати недійсним договір купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 6840 від 21.02.2025 щодо родовища Коларівське, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Коларівський кар`єр та Товариством з обмеженою відповідальністю Сендтек;

2. Визнати недійсним лист-згоду надрокористувача / згоду на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 6840 від 21.02.2025 щодо родовища Коларівське, оформлений від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Коларівський кар`єр та поданий для переоформлення прав на користування надрами за спеціальним дозволом № 6840 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сендтек;

3. Застосувати наслідки недійсності договору купівлі-продажу прав на користування надрами, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Коларівський кар`єр та Товариством з обмеженою відповідальністю Сендтек, а також листа-згоди надрокористувача / згоди на внесення змін до спеціального дозволу № 6840, шляхом відновлення становища, яке існувало до їх вчинення, а саме шляхом відновлення у Державному реєстрі спеціальних дозволів на користування надрами відомостей щодо спеціального дозволу № 6840 у стані, який існував до внесення змін на підставі наказу Державної служби геології та надр України від 30.03.2026 № 151 у частині спеціального дозволу № 6840;

4. Стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача сплачений судовий збір за подачу позову та витрати на правничу допомогу.

Підставою позову позивачем зазначено наступні обставини.

21.02.2025 ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ КАР`ЄР отримало спеціальний дозвіл на користування надрами № 6840 строком на 20 років з метою видобування пісків родовища Коларівське, що розташоване у Миколаївській області, Миколаївському районі, 1,0 км на захід від селища Каравелове, площею 61,68 га.

25.02.2025 між ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ КАР`ЄР як Продавцем та ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ ПІСОК як Покупцем було укладено договір купівлі-продажу прав на користування надрами. Предметом вказаного договору було право на користування надрами (видобування корисних копалин) у межах родовища пісків Коларівське, на підставі спеціального дозволу № 6840 від 21.02.2025.

Цього ж дня, 25.02.2025, від імені ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ КАР`ЄР було оформлено лист-згоду надрокористувача на внесення змін до спеціального дозволу № 6840 у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу прав на користування надрами з ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ ПІСОК. За своєю правовою природою та функціональним призначенням лист-згода надрокористувача є не технічним листом, а самостійною юридично значущою дією, без якої внесення змін до спеціального дозволу № 6840 та подальше переоформлення прав на користування надрами на користь іншої особи було б неможливим. Саме тому правова доля такого листа-згоди безпосередньо пов`язана з правовою долею договору купівлі-продажу прав на користування надрами, на виконання якого він був оформлений.

30.05.2025 між ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ КАР`ЄР та ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ ПІСОК було укладено договір спільної (сумісної) діяльності щодо видобування корисних копалин (піску) на родовищі Коларівське. За умовами цього договору ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ ПІСОК взяло на себе матеріально-технічне забезпечення повного циклу добичі та реалізації піску, а також обов`язки щодо обліку, нарахування, утримання та внесення податків і зборів з єдиного поточного рахунку спільної діяльності.

Існування цих правовідносин має істотне значення для даної справи, оскільки саме права за спеціальним дозволом № 6840, які вже були предметом договорів та заяв за участю ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ ПІСОК, у подальшому були повторно відчужені на користь іншої юридичної особи - ТОВ СЕНДТЕК.

Позивач зазначає, що 02.03.2026 ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ КАР`ЄР начебто продало ТОВ СЕНДТЕК права на користування надрами, надані спеціальним дозволом № 6840.

06.03.2026 / 09.03.2026 ТОВ СЕНДТЕК подало до Державної служби геології та надр України заяву про внесення змін до спеціального дозволу № 6840. А 30.03.2026 Державна служба геології та надр України прийняла наказ № 151 Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами, яким внесла зміни до спеціальних дозволів, у тому числі щодо спеціального дозволу № 6840. 22.04.2026 ТОВ СЕНДТЕК було видано спеціальний дозвіл № 6840 з угодою про умови користування надрами.

Позивач зазначає, що права та законні інтереси ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ ПІСОК порушуються оспорюваним правочином між ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ КАР`ЄР та ТОВ СЕНДТЕК.

Позивач зазначає, що оспорюваний договір між ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ КАР`ЄР та ТОВ СЕНДТЕК є таким, що підлягає визнанню недійсним, оскільки:

- на момент укладення оспорюваного договору вже існували чинні правовідносини між ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ КАР`ЄР та ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ ПІСОК щодо того самого спеціального дозволу № 6840. Повторне відчуження тих самих прав іншій особі без припинення, розірвання або визнання недійсними попередніх правовідносин є поведінкою, що суперечить принципам добросовісності, розумності та справедливості, а також створює штучний конфлікт прав щодо одного й того самого об`єкта;

- при укладенні оспорюваного правочину та оформленні пов`язаних із ним документів, у тому числі листа-згоди надрокористувача в особи, яка діяла від імені ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ КАР`ЄР був відсутній належний обсяг повноважень (керівник діяв з перевищенням повноважень, передбачених Статутом товариства, оскільки відсутнє погодження загальних зборів товариства на відчуження активу);

- за відомостями з Єдиного державного реєстру, засновником, кінцевим бенефіціарним власником та керівником ТОВ СЕНДТЕК є ОСОБА_1 , який був обізнаний про існування договору спільної (сумісної) діяльності від 30.05.2025, конфліктність, спірність і юридичну вразливість будь-якого повторного відчуження прав за спеціальним дозволом № 6840. Отже, ТОВ СЕНДТЕК не може вважатися добросовісним набувачем;

- оспорюваний правочин був укладений одразу після скасування заходів забезпечення позову у справі № 915/604/25;

- реєстрація кримінального провадження підтверджує, що спірні дії мають ознаки не звичайного господарського обороту, а можливої послідовної схеми виведення основного активу ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ КАР`ЄР на користь пов`язаної юридичної особи.

Позивач зазначає, що оспорюваний договір між ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ КАР`ЄР та ТОВ СЕНДТЕК не відповідає вимогам ст. 203, 215 ЦК України, суперечить принципам добросовісності та спрямований на створення правових наслідків, які порушують права та законні інтереси ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ ПІСОК.

Щодо листа-згоди надрокористувача, то позивач зазначає, що лист-згода, оформлений за відсутності належного обсягу повноважень та із зазначенням відомостей, які не відповідали фактичним обставинам, має бути визнаний недійсним як самостійна юридично значуща дія/односторонній правочин, спрямований на створення правових наслідків, що порушують права та законні інтереси позивача.

Позивач зазначає, що у цій справі особливість застосування наслідків недійсності полягає в тому, що предметом оспорюваного договору є не звичайна річ, а права на користування надрами за спеціальним дозволом № 6840, правовий стан яких відображається не лише у відносинах між сторонами договору, але й у спеціальному дозволі, угоді про умови користування надрами та Державному реєстрі спеціальних дозволів на користування надрами.

У разі задоволення позову відповідне судове рішення буде належною правовою підставою для приведення даних Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами у відповідність до встановленого судом правового стану та для усунення реєстрових наслідків, що виникли внаслідок недійсних документів.

Позовні вимоги обґрунтовано ст. 15, 16, 203, 215, 216 ЦК України та судовою практикою.

2. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.05.2026 (суддя Коваль С.М.) заяву про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Коларівський пісок задоволено частково.

Заборонено Державній службі геології та надр України (ідентифікаційний код 37536031, 03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16) до набрання законної сили рішенням суду у майбутній справі вносити будь-які зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 6840 від 21.02.2025 щодо родовища Коларівське, угоди про умови користування надрами та/або Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами у частині зміни власника / надрокористувача, набувача прав, передачі, відчуження, обтяження або іншого переоформлення прав на користування надрами за зазначеним спеціальним дозволом.

Заборонено Державній службі геології та надр України (ідентифікаційний код 37536031, 03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16) до набрання законної сили рішенням суду у майбутній справі видавати нові примірники спеціального дозволу № 6840, укладати або змінювати угоди про умови користування надрами, приймати накази, рішення або вчиняти інші адміністративні / реєстраційні дії, наслідком яких може бути зміна правового статусу ТОВ Сендтек, ТОВ Коларівський кар`єр, ТОВ Коларівський пісок або будь-яких інших осіб щодо прав на користування надрами за спеціальним дозволом № 6840.

У задоволенні решти заяви товариства з обмеженою відповідальністю Коларівський пісок про забезпечення позову відмовлено.

28.05.2026 до Господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява (вх. № 7910/26 від 28.05.2026).

За результатами автоматизованого розподілу 28.05.2026 позовній заяві присвоєно № 915/552/26 та визначено головуючим у справі суддю Коваля С.М.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.06.2026 (суддя Коваль С.М.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 19.08.2026.

3. Підстави звернення до суду із заявою про забезпечення позову.

06.07.2026 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему Електронний суд від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Коларівський пісок надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 9791/26 від 06.07.2026), в якій заявник просить суд:

1. Вжити заходи забезпечення позову у справі № 915/552/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КОЛАРІВСЬКИЙ ПІСОК до Товариства з обмеженою відповідальністю КОЛАРІВСЬКИЙ КАР`ЄР та Товариства з обмеженою відповідальністю СЕНДТЕК, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державної служби геології та надр України, про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав на користування надрами, визнання недійсним листа-згоди надрокористувача та застосування наслідків недійсності правочинів.

2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю СЕНДТЕК (ідентифікаційний код 46153741), Товариству з обмеженою відповідальністю КОЛАРІВСЬКИЙ КАР`ЄР (ідентифікаційний код 39537613), а також будь-яким іншим особам, які діють або можуть діяти за їх дорученням, в їх інтересах, на підставі укладених із ними договорів, листів, доручень, заявок, технічних завдань або інших документів, до набрання законної сили рішенням суду у справі № 915/552/26, виготовляти, замовляти виготовлення, погоджувати, подавати на погодження, затверджувати, змінювати або використовувати нові робочі проєкти, проєкти розробки, проєкти рекультивації, технічні проєкти, технічну документацію або будь-яку іншу проектну документацію щодо розробки та/або рекультивації родовища Коларівське, спеціального дозволу на користування надрами № 6840 від 21.02.2025, у спосіб, який змінює або може змінити порядок, напрямок, схему доступу, початок, черговість, межі, умови або спосіб розробки родовища, визначені матеріалами ОВД, висновком з оцінки впливу на довкілля щодо планованої діяльності за реєстраційним номером справи № 9077, екологічними умовами провадження планованої діяльності.

3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю СЕНДТЕК (ідентифікаційний код 46153741), Товариству з обмеженою відповідальністю КОЛАРІВСЬКИЙ КАР`ЄР (ідентифікаційний код 39537613), а також будь-яким іншим особам, які діють або можуть діяти за їх дорученням, в їх інтересах, на підставі укладених із ними договорів, листів, доручень, заявок, технічних завдань або інших документів, до набрання законної сили рішенням суду у справі № 915/552/26, здійснювати будь-які фактичні дії з розробки, підготовки до розробки, видобування корисних копалин, зняття ґрунтового покриву, переміщення ґрунту, підготовки кар`єрного поля, заїзду до родовища, завезення або розміщення гірничої, будівельної чи іншої спеціалізованої техніки, облаштування під`їздів, доріг, майданчиків, відвалів ґрунту, складів піску або інших об`єктів, пов`язаних із розробкою родовища Коларівське за спеціальним дозволом на користування надрами № 6840 від 21.02.2025, в інший спосіб, з іншого боку, напрямку або через інші земельні ділянки, ніж це передбачено матеріалами ОВД, висновком з оцінки впливу на довкілля щодо планованої діяльності за реєстраційним номером справи № 9077, екологічними умовами провадження планованої діяльності.

Підставами подання заяви про забезпечення позову зазначено наступні обставини.

Предметом спору у цій справі є, зокрема, дійсність договору купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 6840 від 21.02.2025 щодо родовища Коларівське, укладеного між ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ КАР`ЄР та ТОВ СЕНДТЕК, а також правові наслідки такого договору.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.05.2026 у справі № 915/552/26 було частково задоволено заяву ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ ПІСОК про забезпечення позову до його пред`явлення та вжито заходи забезпечення позову, спрямовані на збереження правового стану спеціального дозволу № 6840 та недопущення подальшого переоформлення, відчуження чи обтяження прав на користування надрами до вирішення спору судом.

Позивач зазначає, що на даний час у позивача виникла необхідність у вжитті додаткових заходів забезпечення позову, спрямованих не лише на збереження правового стану спеціального дозволу № 6840, а й на збереження фактичного стану родовища Коларівське, існуючої проектної документації, екологічних умов провадження діяльності та недопущення фактичної розробки родовища всупереч наявному робочому проєкту, висновку з оцінки впливу на довкілля та документам щодо користування земельними ділянками, через які забезпечується доступ до відповідної ділянки родовища.

Так, 21.02.2025 ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ КАР`ЄР отримало спеціальний дозвіл на користування надрами № 6840 строком на 20 років з метою видобування пісків родовища Коларівське, що розташоване у Миколаївській області, Миколаївському районі, 1,0 км на захід від селища Каравелове, площею 61,68 га.

25.02.2025 між ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ КАР`ЄР як Продавцем та ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ ПІСОК як Покупцем було укладено договір купівлі-продажу прав на користування надрами. Цього ж дня, 25.02.2025, від імені ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ КАР`ЄР було оформлено лист-згоду надрокористувача на внесення змін до спеціального дозволу № 6840 у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу прав на користування надрами з ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ ПІСОК.

27.03.2025 та 31.03.2025 директором ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ ПІСОК подавалися заяви до Державної служби геології та надр України про внесення змін до спеціального дозволу № 6840 з метою передачі прав за цим спеціальним дозволом саме ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ ПІСОК.

30.05.2025 між ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ КАР`ЄР та ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ ПІСОК було укладено договір спільної (сумісної) діяльності щодо видобування корисних копалин (піску) на родовищі Коларівське.

В подальшому, після скасування попередніх заходів забезпечення позову у справі № 915/604/25 було оформлено повторне відчуження прав за тим самим спеціальним дозволом № 6840 на користь іншої юридичної особи ТОВ СЕНДТЕК.

Позивач зазначає, що на даний час договір купівлі-продажу прав на користування надрами, укладений між ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ КАР`ЄР та ТОВ СЕНДТЕК, не визнаний недійсним, а спір щодо його дійсності розглядається Господарським судом Миколаївської області у справі № 915/552/26.

Позивач зазначає, що до вирішення спору у справі № 915/552/26 по суті існує ситуація, за якої ТОВ СЕНДТЕК, формально будучи особою, за якою зареєстровано право на користування надрами, може намагатися вчиняти дії, спрямовані на фактичне розроблення родовища Коларівське, виготовлення нової або зміну існуючої проектної документації щодо розробки родовища, залучення підрядників, техніки, працівників, а також фактичне здійснення робіт на території родовища.

Висновок з оцінки впливу на довкілля є тим базовим документом, який визначає допустимі межі, спосіб, умови, екологічні обмеження та параметри провадження планованої діяльності з розробки родовища. Робочий проєкт, у свою чергу, має відповідати висновку з ОВД та не може змінювати передбачену ним логіку провадження планованої діяльності без проходження встановленої законом процедури. Недотримання умов висновку ОВД, у тому числі початок розробки родовища з іншого боку, через інші земельні ділянки або за іншою схемою доступу, ніж та, яка була предметом ОВД та громадського обговорення, може бути розцінене як порушення умов провадження планованої діяльності та умов користування надрами. Таке порушення, у свою чергу, створює ризик зупинення, припинення або анулювання права користування надрами за спеціальним дозволом № 6840, а також ризик скасування або втрати практичної придатності документів, на підставі яких така діяльність може здійснюватися.

Крім того, у звіті з оцінки впливу на довкілля та документації, що подавалася для отримання відповідного висновку, визначені істотні параметри планованої діяльності, зокрема розташування родовища, земельні ділянки, які зачіпаються або використовуються в межах планованої діяльності, транспортна схема, умови провадження діяльності, заходи щодо охорони навколишнього природного середовища, рекультивації, поводження з ґрунтом, пилоподавлення, транспортування корисної копалини та інші умови.

Також існує робочий проєкт Розробка та рекультивація Коларівського родовища пісків у Миколаївському районі Миколаївської області, який погоджено Південним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці. Відповідним листом Держпраці погоджено зазначений робочий проєкт з урахуванням висновку експертизи № 23.01.04.028.25 від 28.05.2025 про відповідність проектної документації нормативним актам з питань охорони праці та використання надр.

Отже, наявна проектна та дозвільна документація не передбачає довільного або альтернативного розроблення родовища будь-яким способом, з будь-якого напрямку, через будь-які земельні ділянки чи на підставі будь якої нової проектної документації, виготовленої без урахування вже затвердженої моделі розробки родовища, висновку з оцінки впливу на довкілля, погодженого робочого проєкту та фактичного розташування земельних ділянок.

Відхилення від схеми доступу, початок розробки родовища з іншого боку, заїзд техніки через інші земельні ділянки або виготовлення нової проектної документації, яка фактично змінює спосіб розробки родовища, створюватиме ризик порушення висновку з оцінки впливу на довкілля, екологічних умов провадження планованої діяльності та особливих умов користування надрами за спеціальним дозволом № 6840. У подальшому це може стати підставою для реагування контролюючих органів, зупинення, припинення або анулювання права користування надрами, унаслідок чого навіть у разі задоволення позову Позивача відновлення порушених прав може стати фактично неможливим або істотно ускладненим.

З наявних у Позивача кадастрових матеріалів та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що під`їзд до родовища Коларівське та початок його розробки, як вони були визначені у матеріалах ОВД та робочому проєкті, фактично пов`язані із земельними ділянками з кадастровими номерами 4823381700:13:000:0127, 4823381700:13:000:0129, 4823381700:13:000:0081, 4823381700:13:000:0124, 4823381700:13:000:0106, які перебувають у власності та/ або користуванні осіб, відмінних від ТОВ СЕНДТЕК, а саме: орендарем яких є ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ ПІСОК, ОСОБА_2 .

Таким чином, доступ до земельної ділянки, з якої відповідно до робочого проєкту та проектної схеми має розпочинатися розроблення родовища, може бути забезпечений лише через земельні ділянки, які перебувають у користуванні інших осіб, а не ТОВ СЕНДТЕК. Відповідно, фактичне розроблення родовища Коларівське ТОВ СЕНДТЕК можливе лише за умови попереднього належного правового врегулювання питань доступу до відповідних земельних ділянок та користування ними, зокрема шляхом укладення відповідних договорів із землекористувачами / орендарями / власниками таких земельних ділянок, якщо такі особи вважатимуть це можливим і доцільним. При цьому укладення ТОВ СЕНДТЕК договорів із ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ ПІСОК щодо доступу до відповідних земельних ділянок, використання інфраструктури, техніки, організації видобування або іншого фактичного забезпечення розробки родовища на даний час не вбачається можливим.

Отже, ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ ПІСОК є особою, яка має самостійний правовий та господарський інтерес у збереженні фактичного стану родовища, земельних ділянок, проектної та дозвільної документації до вирішення спору у справі № 915/552/26. Натомість, початок розробки родовища з іншого боку, через інші земельні ділянки або шляхом фактичного обходу схеми доступу, яка була предметом ОВД, не відповідатиме висновку з оцінки впливу на довкілля, матеріалам ОВД та екологічним умовам провадження планованої діяльності, а також може створити ризик пошкодження земельних ділянок і порушення прав третіх осіб. У свою чергу, порушення умов висновку з ОВД та умов користування надрами може стати підставою для реагування контролюючих органів, зупинення дії спеціального дозволу, припинення права користування надрами або анулювання спеціального дозволу № 6840.

Позивач зазначає, що предмет спору у справі № 915/552/26 безпосередньо пов`язаний із правами на користування надрами за спеціальним дозволом № 6840 щодо родовища Коларівське.

Якщо до вирішення спору по суті ТОВ СЕНДТЕК або інші особи за його дорученням, в його інтересах розпочнуть фактичну розробку родовища, виготовлять новий робочий проєкт або змінять існуючу схему розробки родовища, визначену матеріалами ОВД, висновком з оцінки впливу на довкілля та екологічними умовами провадження планованої діяльності, це може призвести до незворотних або істотно ускладнених наслідків, які не будуть усунуті самим лише задоволенням позову у справі № 915/552/26.

Позивач зазначає, що існує ризик того, що у разі розробки родовища не відповідно до погодженого робочого проєкту та висновку з оцінки впливу на довкілля:

- буде порушено екологічні умови провадження планованої діяльності, зокрема схему доступу до родовища, початку та способу його розробки, яка була предметом ОВД і громадського обговорення;

- буде порушено порядок використання земельних ділянок, через які має здійснюватися доступ до родовища;

- буде пошкоджено земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні інших осіб;

- буде створено підстави для претензій контролюючих органів щодо порушення умов користування надрами;

- може бути поставлено під загрозу чинність спеціального дозволу № 6840 або можливість його подальшої законної реалізації;

- може бути створено ситуацію, за якої навіть у разі задоволення позову та відновлення правового становища, яке існувало до вчинення спірного правочину, фактичний стан родовища, проектної документації, земельних ділянок та спеціального дозволу вже буде змінений або погіршений.

Позивач зазначає, що у цій справі ризик полягає не лише в тому, що ТОВ СЕНДТЕК може фактично розпочати видобування піску. Ризик полягає в тому, що таке видобування може бути розпочате не в той спосіб, який передбачений ОВД, та не через ті земельні ділянки, які передбачені існуючою проектною схемою.

Отже, належним, співмірним та ефективним заходом забезпечення позову є тимчасова заборона ТОВ СЕНДТЕК, ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ КАР`ЄР та будь-яким іншим особам, які можуть діяти за їх дорученням, в їх інтересах або на підставі укладених із ними договорів, виготовляти нові проєкти розробки та/або рекультивації родовища Коларівське, вносити зміни до існуючого робочого проєкту, а також фактично здійснювати розроблення родовища в інший спосіб, ніж це передбачено матеріалами ОВД, висновком з оцінки впливу на довкілля щодо планованої діяльності за реєстраційним номером справи № 9077.

Запропоновані заходи забезпечення позову безпосередньо пов`язані з предметом спору у справі № 915/552/26, оскільки предметом позову є дійсність договору купівлі-продажу прав на користування надрами за спеціальним дозволом № 6840 та наслідки його недійсності.

В разі задоволення позову судом має бути відновлено правове становище, яке існувало до вчинення спірного договору та пов`язаних з ним дій. Однак, таке поновлення буде фактично неповним та неефективним, якщо до моменту вирішення спору ТОВ СЕНДТЕК або інші особи в його інтересах: виготовлять нову проектну документацію щодо розробки родовища; змінять наявний робочий проєкт; розпочнуть фактичну розробку родовища з боку, не передбаченого ОВД; порушать умови висновку з оцінки впливу на довкілля; створять підстави для зупинення, припинення або оскарження прав на користування надрами; змінять фактичний стан земельних ділянок або родовища.

У такому випадку навіть задоволення позову не гарантуватиме реального поновлення прав Позивача, оскільки предмет спору може бути фактично змінений або пошкоджений, а Позивач буде змушений звертатися з новими позовами про усунення наслідків фактичної розробки, відшкодування шкоди, захист прав землекористувачів, оскарження дій контролюючих органів або відновлення дозвільної документації.

Отже, невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення прав позивача у межах цієї справи.

Заявлені заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами та не спрямовані на повне блокування господарської діяльності ТОВ СЕНДТЕК.

Позивач просить лише тимчасово заборонити вчинення конкретних дій щодо родовища Коларівське та спеціального дозволу № 6840, які не відповідатимуть матеріалам ОВД, висновку з оцінки впливу на довкілля та екологічним умовам провадження планованої діяльності, а також можуть створити незворотні наслідки до вирішення справи судом.

Позивач зазначає, що заявлені заходи не позбавляють ТОВ СЕНДТЕК можливості, у разі наявності наміру здійснювати діяльність саме відповідно до ОВД та із дотриманням усіх екологічних і земельно-правових умов, звернутися до землекористувачів / орендарів / власників земельних ділянок, через які відповідно до чинного робочого проєкту має забезпечуватися доступ до родовища та початок його розробки, з пропозицією укладення відповідних господарських правочинів.

Заява про забезпечення позову обґрунтована приписами ст. 136, 137, 138, 139 ГПК України, Законом України Про оцінку впливу на довкілля та судовою практикою.

Позивач зазначив, що враховуючи характер заявлених заходів забезпечення позову, їх тимчасовість, адресність, зв`язок із предметом спору, а також те, що такі заходи спрямовані на недопущення зміни фактичного стану родовища та проектної документації, Позивач вважає відсутніми підстави для застосування зустрічного забезпечення.

До заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивачем подано докази сплати судового збору у сумі 1 331, 20 грн., що підтверджується квитанцією ID: 1907-4951-2512-6731 від 03.07.2026.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 06.07.2026 № 23 у зв`язку з відпусткою головуючого судді Коваля С.М. здійснено повторний автоматизований розподіл заяви (вх. № 9791/26 від 06.07.2026) по справі № 915/552/26.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026 визначено головуючим у справі (заява про забезпечення позову) суддю Олейняш Е.М.

4. Правова позиція ТОВ Коларівський кар`єр.

08.07.2026 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему Електронний суд від ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ КАР`ЄР надійшли заперечення (вх. № 9913/26 від 08.07.2026), в яких ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ КАР`ЄР просить суд відмовити у задоволенні заяви ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ ПІСОК про забезпечення позову від 03.07.2026 у повному обсязі.

В обґрунтування заперечень ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ КАР`ЄР зазначає наступне.

Заява ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ ПІСОК про забезпечення позову від 03.07.2026 року є необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам ст. 136-137 ГПК України, а заявлені заходи забезпечення - неспівмірними та надмірними, а ризики можливого не виконання майбутнього рішення суду не доведеними належними доказами.

Предметом цього спору є дійсність договору про спільну діяльність, укладеного між заявником ТОВ Коларівський пісок та ТОВ Коларівський кар`єр. Тобто родовище піску Коларівське не є предметом цієї справи, як і будь-якої іншої, не належить на праві власності жодній із сторін.

Збереження існуючої проектної документації по-перше також не є предметом цієї справи і по-друге, додана в якості доказів проектна документація належить саме ТОВ Коларівський кар`єр, а ніяк не ТОВ Коларівський пісок, про що зазначено в цій самій документації, що долучена до поданої заяви.

Відповідач зазначає, що контроль за дотриманням будь-якою особою екологічних умов, провадженням діяльності та недопущення фактичної розробки родовища всупереч наявному робочому проєкту, висновку з оцінки впливу на довкілля покладено на відповідні контролюючі органи, що створені в Україні відповідно до вимог чинного законодавства і які здійснюють свою діяльність в межах, на підставі та у спосіб, що передбачені статтею 19 Конституції України та законами України.

Щодо фактичних обставин, які зумовлюють вжиття заходів забезпечення слід звернути увагу суду на той факт, що в основу цих обставин покладено факт укладення договору між ТОВ «Коларівський карєр» і ТОВ «Коларівський пісок» про спільну діяльність. Але вказаний договір оскаржується ТОВ «Коларівський карєр», оскільки укладенню цього договору передували події, які виключають його законність і дійсність. Зокрема, як вказує позивач у поданій заяві саме колишній директор ТОВ «Коларівський кар`єр» ОСОБА_2 під час перебування на посаді директора в березні 2025 року незаконно намагався відчужити право на спеціальний дозвіл на користь ТОВ «Коларівський пісок» і після блокування такої можливості у зв`язку з вжиттям заходів забезпечення вжитих за заявою учасника ТОВ «Коларівський карєр» ОСОБА_3 по справі № 915/604/25, використав інший шлях доступу до Родовища Коларівське, а саме через укладення договору про спільну діяльність (ухвала суду про вжиття заходів забезпечення від 23 квітня 2025 р.).

Також на теперішній час на родовищі Коларівське продовжується незаконний видобуток піску ТОВ «Коларівський пісок», про що було повідомлено правоохоронні органи для порушення кримінальної справи за вказаним фактом (ухвала Інгульського районного суду м. Миколаєва від 05.06.2026 року).

Подання вказаної заяви про вжиття заходів забезпечення є намаганням заявника надати правомірності власним діям та зберегти незаконний доступ до родовища Коларівське з можливістю продовження незаконного видобутку та власного збагачення.

Відповідач зазначає, що посилання на договір спільної діяльності не підтверджує жодного права заявника на спеціальний дозвіл і його не може бути враховано як релевантний доказ на підтвердження правомірності вимог.

Всі твердження заявника щодо реальності будь яких ризиків не виконання рішення суду ґрунтуються на припущеннях і стосуються не визначеного кола осіб.

Всі дії заявника (в тому числі і подання вказаної заяви) направлені на створення незаконних перешкод у здійсненні законної господарської діяльності відповідачів у цій справі, перебирання на себе функцій і повноважень контролюючих органів а також намагання спонукати суд до втручання у дискреційні повноваження контролюючи органів.

Твердження заявника про можливі порушення ОВД в діях відповідачів не підтверджуються жодним доказом, а навіть самим заявником зазначено спірні твердження, що фактично здійснення ТОВ Сендтек господарської діяльності унеможливлено через відсутність можливості користування певними земельними ділянками.

Таким чином вбачається, що ризики не виконання рішення суду у справі про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав на спеціальний дозвіл не знаходять свого підтвердження.

Оскільки заявник чітко вказує, що на його думку (не підтверджену жодним доказом) існує ризик що розробка родовища буде проводитись не відповідно до погодженого робочого проекту та висновку з оцінки впливу на довкілля. Вказаний ризик не пов`язаний з предметом цієї справи, оскільки предметом цієї справи виступає саме договір купівлі-продажу прав на спеціальний дозвіл, а не діяльність і дії будь якого ТОВ, яке є відповідачем у цій справі.

Відповідач зазначає, що запропонований перелік обмежень для відповідачів не може бути визнаним такими обставинами, які свідчать, що їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в даній справі.

Встановлення таких заборон, як вчинення сторонам дій з виконання укладеного між ними договору, фактично призводить до втручання суду в договірні відносини сторін оспорюваного договору, що є складовою господарської діяльності, блокує її та порушує при цьому збалансованість інтересів сторін договору.

5. Правова позиція ТОВ СЕНДТЕК.

08.07.2026 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему Електронний суд від ТОВ СЕНДТЕК надійшли заперечення (вх. № 9914/26 від 08.07.2026), в яких ТОВ СЕНДТЕК просить суд:

1. Відмовити ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ ПІСОК у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення від 03.07.2026 у справі № 915/552/26 в повному обсязі.

2. Долучити ці заперечення до матеріалів справи № 915/552/26.

3. У разі якщо суд дійде висновку про необхідність застосування будь-якого заходу забезпечення позову просимо вирішити питання про зустрічне забезпечення відповідно до статті 141 ГПК України, з урахуванням можливих збитків ТОВ СЕНДТЕК, а саме зобов`язати позивача ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ ПІСОК внести на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі 5 000 000 (п`яти мільйонів).

В обґрунтування заперечень ТОВ СЕНДТЕК зазначає наступне.

Подана позивачем заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить належних і допустимих доказів реальної, а не гіпотетичної загрози (тобто виключно припущень позивача) ефективному захисту прав позивача. Запропоновані заборони не мають правового зв`язку з предметом основного позову, сформульовані невизначено, поширюються на необмежене коло осіб та фактично створюють режим незаконного контролю за законною господарською діяльністю ТОВ СЕНДТЕК, що виходить за межі інституту забезпечення позову.

Відповідач зазначає, що в заяві про вжиття заходів забезпечення позивач просить суд фактично встановити обмеження щодо будь-якої законної господарської діяльності ТОВ СЕНДТЕК, пов`язаної з використанням законно отриманого спеціального дозволу № 6840, яка може включати виготовлення або використання документації так і проведення видобутку піску на вказаному родовищі, включно зі всіма технологічними етапами.

Жодних договірних чи не договірних взаємовідносин у ТОВ «СЕНДТЕК» з ТОВ «Коларівський пісок» не має, ТОВ «Коларівський пісок» не є контролюючим органом, якому в силу закону надано функції і повноваження порушувати питання про фактичне зупинення діяльності підприємства. Подання вказаної заяви відповідач вважає направлене на перешкоджання законній господарській діяльності ТОВ «СЕНДТЕК» та втручанням в тому числі із залученням суду у дискреційні повноваження інших контролюючих органів та намаганням в такий спосіб вирішити по суті спір, який не стосується ТОВ «СЕНДТЕК» та таким чином надати власним незаконним діям, які полягають у неконтрольованому і незаконному видобутку піску на вказаному родовищі правомірного характеру.

Подана позивачем заява побудована виключно на припущеннях щодо можливих дій як сторін цієї справи, так і невизначеного кола осіб, які навіть гіпотетично не можуть бути учасниками цієї справи. Жодного факту, підтвердженого належними, допустимими та достовірними доказами не зазначено.

Відповідач зазначає, що навіть у разі задоволення основного позову рішення стосуватиметься оспорюваного договору та застосування наслідків його недійсності. Позивач не пояснює, яким чином здійснення ТОВ СЕНДТЕК господарської діяльності, пов`язаної з використанням законно отриманого спеціального дозволу зроблять неможливим виконання майбутнього рішення.

ТОВ СЕНДТЕК вважає, що запропоновані заходи забезпечення не пов`язані з предметом позову у цій справі, і фактично змінюють предмет спору. Оскільки предметом позову не є: встановлення схеми доступу до родовища; визначення належного землекористувача; перевірка законності дій за ОВД; визнання незаконним будь-якого майбутнього проєкту; заборона підготовчих або гірничих робіт; захист права оренди конкретних земельних ділянок; відшкодування шкоди земельним ділянкам чи довкіллю.

Фактично суд має вирішити наперед питання, чи вправі ТОВ «СЕНДТЕК» здійснювати господарську діяльність з використанням спеціального дозволу. Це не є збереженням предмета спору у справі про недійсність договору; це є встановлення незаконного обмеження господарської діяльності. Встановлення таких обмежень матиме наслідком фактичне задоволення інтересу позивача у збереженні контролю над організацією доступу та розробки родовища до вирішення спору по суті. Саме цього інститут забезпечення позову не допускає: він не може підміняти розгляд справи по суті або створювати одній стороні фактичний результат, якого вона прагне досягти позовом чи у спорі, який взагалі не є предметом цього провадження.

Подані докази не стосуються предмету спору, не спростовують і не підтверджують підстав позову, не містять інформації про можливі ризики не виконання рішення суду у цій справі.

Позивач просить поширити заборону не лише на двох відповідачів, але й на «будь-яких інших осіб, які діють або можуть діяти за їх дорученням, в їх інтересах, на підставі договорів, листів, доручень, заявок, технічних завдань або інших документів». Така формула охоплює фактично невизначене коло осіб, які не є учасниками справи і не можуть ними бути, оскільки предмет спору не пов`язаний з їх правами та обовязками.

Крім того, заборона сформульована через оціночні та невизначені поняття такі як: «в інший спосіб», «з іншого боку», «інший напрямок», «може змінити порядок», «підготовка до розробки», «будь-яка інша проєктна документація». За таких формулювань неможливо чітко визначити дозволену і заборонену поведінку, а отже - належно виконати судове рішення та перевірити його виконання.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню. Саме тому її резолютивна частина має бути чітко визначеною, адресною та такою, що не допускає довільного тлумачення. Запропонований позивачем текст цим вимогам не відповідає і створює непропорційний ризик фактичного блокування будь-якої діяльності, пов`язаної з реалізацією спеціального дозволу, а особи, яких це може стосуватись перебувають в стані правової невизначеності стосовно правомірності своїх дій.

Так, за своєю фактичною дією заборони, про які просить позивач, фактично є повним зупиненням господарської діяльності ТОВ «СЕНДТЕК» щодо використання спеціального дозволу № 6840, оскільки у разі застосування заходів у запропонованому заявником вигляді ТОВ «СЕНДТЕК» може зазнати втрат, пов`язаних із простоєм фахівців і підрядників, необхідністю переносити роботи з оформлення документів, витратами на утримання організаційної інфраструктури та втратою можливості своєчасно реалізовувати спеціальний дозвіл, не отримати дохід від господарської діяльності, допустити виникнення заборгованості зі сплати податків та рентних платежів до бюджетів різних рівнів, допустити виникнення заборгованості перед контрагентами та понести відповідальність у вигляді штрафу, пені та неустойки. Відсутність у заяві позивача обґрунтованої пропозиції щодо реального зустрічного забезпечення додатково підтверджує неспівмірність і необґрунтованість заявлених обмежень.

Зустрічне забезпечення має бути достатнім для покриття можливих документально підтверджених збитків ТОВ «СЕНДТЕК», пов`язаних з обмеженням підготовки та реалізації робіт за спеціальним дозволом. Його розмір доцільно визначити з урахуванням потенційних витрат та збитків, які ТОВ «СЕНДТЕК» оцінює в розмірі 5 000 000 (п`яти мільйонів).

6. Розгляд заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 140 ГПК України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Системний аналіз положень ст. 140 ГПК України дозволяє дійти висновку, що за загальним правилом розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється судом без повідомлення учасників справи. Виклик особи, що подала заяву про забезпечення позову, за нормами ч. 3 ст. 140 ГПК України здійснюється судом у разі необхідності вчинення додаткових дій: отримання пояснень, доказів. В свою чергу у випадку недостатності наданих заявником пояснень та доказів - призначається судове засідання (ч. 4 ст. 140 ГПК України).

Враховуючи викладені в позовній заяві та заяві про вжиття заходів забезпечення позову обставини справи, проаналізувавши подані позивачем та відповідачами пояснення та докази, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

7. Правове регулювання питання вжиття заходів забезпечення позову.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.

Згідно рішення ЄСПЛ від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні ЄСПЛ від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема:

- забороною відповідачу вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ГПК України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.

За змістом ст. 136 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова КГС ВС від 17.11.2020 № 922/2419/20).

Позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (постанова КГС ВС від 25.09.2020 № 910/1762/20).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 15.01.2020 по справі № 915/1912/19).

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19, від 23.12.2020 № 911/949/20.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії. При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/13985/19, від 25.09.2020 у справі № 925/77/20.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір та наявна реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати зміст позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У випадку звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року № 910/1040/18.

Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).

Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова КГС ВС від 04.05.2023 у справі № 916/3710/22).

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (постанова ВП ВС від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, постанова КГС ВС від 06.12.2023 № 917/805/23).

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору (постанова КГС ВС від 09.09.2022 у справі № 904/7630/21).

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб (постанова КГС ВС від 06.12.2023 № 917/805/23).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Кодексу України про надра надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов`язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

Відповідно до ч. 20 ст. 16 Кодексу України про надра у межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин, та (або) видобування різних видів корисних копалин за кількома спеціальними дозволами на користування надрами, крім корисних копалин, що розробляються відкритим способом. При цьому в угоді про умови користування надрами визначаються просторові межі та координати кутових точок ділянки надр, наданої у користування щодо кожного виду корисних копалин.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Кодексу України про надра надання спеціального дозволу на користування надрами, продовження строку його дії, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами та до угоди про умови користування надрами здійснюються відповідним дозвільним органом: центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо ділянок надр, що містять корисні копалини місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова КГС ВС від 06.12.2023 № 917/805/23).

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

8. Висновки суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

Позивач ТОВ Коларівський пісок (заінтересована особа в розумінні ст. 215 ЦК України) звернувся до суду із позовом про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 6840 від 21.02.2025 щодо родовища Коларівське, укладеного між ТОВ Коларівський кар`єр та ТОВ Сендтек;

- визнання недійсним листа-згоди надрокористувача / згоди на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 6840 від 21.02.2025 щодо родовища Коларівське, оформленого від імені ТОВ Коларівський кар`єр та поданого для переоформлення прав на користування надрами за спеціальним дозволом № 6840 на користь ТОВ Сендтек;

- застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу прав на користування надрами, укладеного між ТОВ Коларівський кар`єр та ТОВ Сендтек, а також листа-згоди надрокористувача / згоди на внесення змін до спеціального дозволу № 6840, шляхом відновлення становища, яке існувало до їх вчинення, а саме шляхом відновлення у Державному реєстрі спеціальних дозволів на користування надрами відомостей щодо спеціального дозволу № 6840 у стані, який існував до внесення змін на підставі наказу Державної служби геології та надр України від 30.03.2026 № 151 у частині спеціального дозволу № 6840.

Предметом позову є вимоги немайнового характеру. Відтак, в такому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема:

- забороною відповідачу вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Як зазначено судом вище, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору (постанова КГС ВС від 06.06.2023 у справі № 910/6924/22).

Виходячи з предмета спору у даній справі, позивач фактично просить суд: 1) визнати недійсним договір купівлі-продажу прав користування надрами та листа-згоди надрокористувача на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами; 2) відновити у Державному реєстрі спеціальних дозволів на користування надрами відомості щодо спеціального дозволу. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, а також письмових пояснень учасників судового процесу спір стосується відчуження прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 6840 від 21.02.2025, який надає право на видобування корисних копалин (пісок).

Позивач, звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, просить суд заборонити відповідачам та іншим особам, які діють від імені відповідачів:

- виготовляти, замовляти виготовлення, погоджувати, подавати на погодження, затверджувати, змінювати або використовувати нові робочі проєкти, проєкти розробки, проєкти рекультивації, технічні проєкти, технічну документацію або будь-яку іншу проектну документацію щодо розробки та/або рекультивації родовища Коларівське, спеціального дозволу на користування надрами № 6840 від 21.02.2025, у спосіб, який змінює або може змінити порядок, напрямок, схему доступу, початок, черговість, межі, умови або спосіб розробки родовища, визначені матеріалами ОВД, висновком з оцінки впливу на довкілля щодо планованої діяльності за реєстраційним номером справи № 9077, екологічними умовами провадження планованої діяльності;

- здійснювати будь-які фактичні дії з розробки, підготовки до розробки, видобування корисних копалин, зняття ґрунтового покриву, переміщення ґрунту, підготовки кар`єрного поля, заїзду до родовища, завезення або розміщення гірничої, будівельної чи іншої спеціалізованої техніки, облаштування під`їздів, доріг, майданчиків, відвалів ґрунту, складів піску або інших об`єктів, пов`язаних із розробкою родовища Коларівське за спеціальним дозволом на користування надрами № 6840 від 21.02.2025, в інший спосіб, з іншого боку, напрямку або через інші земельні ділянки, ніж це передбачено матеріалами ОВД, висновком з оцінки впливу на довкілля щодо планованої діяльності за реєстраційним номером справи № 9077, екологічними умовами провадження планованої діяльності.

Судом встановлено, що відповідачу ТОВ «Коларівський кар`єр» надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 5565 від 07.11.2023 з метою геологічного вивчення пісків в якості будівельної сировини, затвердження запасів ДКЗ України за промисловими категоріями (Додаток 4 до Звіту з оцінки впливу на довкілля).

В подальшому в 2024 році з метою оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Розробка кар`єру з метою видобування корисної копалини (піску)» було виготовлено:

1) Звіт з оцінки впливу на довкілля «Розробка кар`єру з метою видобування корисної копалини на ділянці пісків «Коларівська» у Мішково-Погорілівській сільській територіальній громаді Миколаївського району Миколаївської області та зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами для розробки ділянки пісків «Коларівська» загальною площею 61, 79 га» (реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності 9077);

2) Висновок з оцінки впливу на довкілля щодо планованої діяльності, реєстраційний номер справи № 9077.

3) Звіт про громадське обговорення планованої діяльності (реєстраційний номер 9077).

В 2025 році відповідачу ТОВ «Коларівський кар`єр» надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 6840 від 21.02.2025, який надає право на видобування корисних копалин (пісок).

Як зазначено вище, предметом спору є вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав користування надрами та відновлення в Державному реєстрі відомостей щодо спецдозволу (наслідки недійсності правочину). Тобто, в предмет доказування у даній справі не входять обставини щодо встановлення та/або зміни «порядку, напрямку, схеми доступу, початку, черговості, межі, умов або способу розробки родовища», а також зобов`язання вчинити дії чи заборони вчинення «дій з розробки, підготовки до розробки, видобування корисних копалин…родовища Коларівське … в інший спосіб, з іншого боку, напрямку або через інші земельні ділянки, ніж визначені матеріалами ОВД, висновком з оцінки впливу на довкілля щодо планованої діяльності за реєстраційним номером справи № 9077, екологічними умовами провадження планованої діяльності».

Фактично доводи позивача в заяві про вжиття заходів забезпечення позову зводяться до того, що доступ до земельної ділянки, з якої відповідно до робочого проєкту та проектної схеми має розпочинатися розроблення родовища, може бути забезпечений лише через земельні ділянки, які перебувають у користуванні інших осіб, а не ТОВ СЕНДТЕК. Позивач зазначає, що з наявних у Позивача кадастрових матеріалів та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що під`їзд до родовища Коларівське та початок його розробки, як вони були визначені у матеріалах ОВД та робочому проєкті, фактично пов`язані із земельними ділянками з кадастровими номерами 4823381700:13:000:0127, 4823381700:13:000:0129, 4823381700:13:000:0081, 4823381700:13:000:0124, 4823381700:13:000:0106, які перебувають у власності та/ або користуванні осіб, відмінних від ТОВ СЕНДТЕК.

Судом встановлено, що відповідно до Висновку з оцінки впливу на довкілля щодо планованої діяльності реалізацію планованої діяльності передбачено здійснювати на земельних ділянках, зокрема, з кадастровими номерами 4823381700:13:000:0124, 4823381700:13:000:0106. З поданих до матеріалів справи витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 4823381700:13:000:0124, 4823381700:13:000:0106 перебувають у власності фізичної особи ОСОБА_4 та перебувають у користуванні на праві оренди у ТОВ КОЛАРІВСЬКИЙ ПІСОК. Водночас, правовідносини з оформлення прав на земельні ділянки (земельні правовідносини) під час здійснення господарської діяльності з видобування корисних копалин між власником спеціального дозволу на користування надрами та особами, яким на праві власності / користування належать земельні ділянки, на яких передбачена реалізація планованої діяльності, також не входять у предмет доказування у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки захід забезпечення позову, який заявник просить суд застосувати, у виді заборони відповідачам та іншим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані зі зміною порядку, умов, способу розробки родовища Коларівське та вчиненням дій з розробки та видобування корисних копалин в інший спосіб, ніж передбачені матеріалами з оцінки впливу на довкілля, не відповідає позовним вимогам, на забезпечення яких вони вживаються (предмету спору). Вжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, виходить за межі позовних вимог у даній справі та є неспівмірним з можливими негативними наслідками, які можуть настати у випадку вжиття таких заходів (перешкоджання господарській діяльності юридичної особи ТОВ «СЕНДТЕК», основним видом діяльності якої відповідно до відомостей з ЄДРЮОФОПГФ є «08.12 Добування піску, гравію, глин і каоліну»).

Суд також зазначає, що виходячи з предмета та підстав позову у даній справі, вжиття судом згідно ухвали Господарського суду Миколаївської області від 18.05.2026 за заявою позивача заходів забезпечення позову у виді заборони вносити будь-які зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 6840 від 21.02.2025, угоди про умови користування надрами та/або Державного реєстру спеціальних дозволів тощо, повністю охоплює забезпечення позовних вимог у даній справі.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Як вказано вище, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову судом відмовлено.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 137, 140, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви (вх. № 9791/26 від 06.06.2026) про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256, 257, 258 ГПК України.

Суддя Е.М. Олейняш