Рішення № 138141900, 07.07.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2026 Справа № 914/12/26

За позовом: Жовківської окружної прокуратури, м. Жовква,

в інтересах держави в особі Жовківської міської ради, м.Жовква,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонцебуд», м.Жовква,

про: стягнення заборгованості у сумі 2 492 081,65 грн.

Суддя І. Б. Козак

При секретарі Р. Волошин

Представники сторін:

Прокурор: Цинайко Н.І.;

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області Керівником Жовківської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі позивача: Жовківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонцебуд» про стягнення заборгованості у сумі 2 492 081,65 грн.

Ухвалою суду від 05.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.02.2026.

Ухвалою суду від 19.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 09.06.2026.

Правова позиція прокурора.

У судове засідання 07.07.2026 прокурор з`явився, позов підтримав повністю. Правова позиція обґрунтована тим, що відповідач, як замовник будівництва, всупереч вимогам закону не виконав обов`язок щодо сплати пайової участі при будівництві комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення (друга та третя черги) на вул. Б. Хмельницького, 35 в м. Жовква Львівської області, у зв`язку з чим суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонцебуд» на користь Жовківської міської ради кошти в сумі 2 492 081,65 грн, з них: 1 590 537,42 грн кошти пайової участі, 739 705,43 грн інфляційні втрати та 161 838,8 грн 3 % річних.

Попередній розрахунок судових витрат:

- 29 904,98 грн - сплачений судовий збір.

Правова позиція позивача.

Представник позивача у судове засідання 07.07.2026 не з`явився, подав 20.05.2026 заяву про розгляд справи без участі представника (вх.№14503/26), у якій позов прокурора підтримав повністю.

Правова позиція відповідача.

Представник відповідача у судове засідання 07.07.2026 не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№19211/26 від 07.07.2026), проти задоволення позову заперечив у письмових поясненнях у справі (вх.№11752/26) у якому заявив клопотання про залишення позову прокурора без розгляду у зв`язку з відсутністю підстав представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Відповідач вказує, що прокурором під час здійснення розрахунку розміру пайової участі застосовано нормативи, які не діяли станом на момент виникнення у відповідача обов`язку щодо його сплати, що суперечить положенням статті 5 Цивільного кодексу України, оскільки станом на момент виникнення між сторонами спірних відносин положеннями підпункту 4 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" було визначено, що пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

Ухвалою від 19.05.2026 суд відмовив в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонцебуд» про залишення позову без розгляду.

Щодо клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає що учасники справи не позбавлені права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно Розділу І «Загальні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 13, 74, 80 ГПК України), тоді як на підтвердження таких обставин (неможливості заміни представника) не долучено жодних доказів.

Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Участь представників сторін в судовому засіданні на 07.07.2026 обов`язковою не визнавалася.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (рішення суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Із врахуванням наведеного за результатами розгляду клопотання про відкладення розгляду справи, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Обставини справи.

11.06.2018 ОСОБА_1 (Власник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Сонцебуд» (Землекористувач) уклали договір про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) згідно якого Власник земельної ділянки надає, а Землекористувач приймає в строкове платне володіння та користування з правом забудови земельну ділянку площею 0,6641 га, кадастровий номер 4622710100:01:004:0170, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

13.12.2018, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ЛВ112183470824 замовнику будівництва: Товариству з обмеженою відповідальністю «Сонцебуд». Найменування об`єкта будівництва: Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення (ІІ-ша черга будівництва) з класом наслідків СС2.

24.04.2019, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ЛВ112191142064 замовнику будівництва: Товариству з обмеженою відповідальністю «Сонцебуд». Найменування об`єкта будівництва: Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення (ІІІ-ша черга будівництва) з класом наслідків СС2.

Згідно даних Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (https://e-construction.gov.ua), відповідачу видано:

1. Сертифікат № ІУ122211209697 від 17.12.2021 про прийняття в експлуатацію закінченого об`єкта будівництва, а саме:

Назва об`єкта - Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Б. Хмельницького, 35 в м. Жовква Львівської області (ІІ черга будівництва).

Дата початку будівництва - 14.12.2018.

Дата завершення будівництва - 30.11.2021.

Загальна площа будівлі- 5359,2 м2.

Загальна площа квартир у будинку 3434,3 м2.

2. Сертифікат № ІУ122230523664 від 01.06.2023 про прийняття в експлуатацію закінченого об`єкта будівництва, а саме:

Назва об`єкта - Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Б.Хмельницького, 35 в м.Жовква Львівської області (ІІІ черга будівництва).

Дата початку будівництва - 24.04.2019.

Дата завершення будівництва - 31.03.2023.

Загальна площа будівлі- 2147,2 м2.

Загальна площа квартир у будинку - 1342 м2.

Пайова участь не сплачувалась згідно п.13 розділу 1 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні 132-ІХ від 20.09.2019 року.

Замовником за вказаними сертифікатами є ТОВ «Сонцебуд».

Згідно розрахунку безпідставно збережених коштів пайової участі для створення та розвитку інфраструктури розмір не сплаченої відповідачем пайової участі складає 1 590 537,42 грн, з яких 1 033 312,18 грн за багатоквартирний будинок ІІ черги та 557 225,24 грн за багатоквартирний будинок ІІІ черги.

На суму основного зобов`язання прокурором було нараховано 739 705,43 грн інфляційних втрат та 161 838,8 грн 3% річних.

Оцінка суду.

Щодо підстав для звернення прокурора з цим позовом.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 1 статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2 стаття 4 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у господарські правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює господарські права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі №915/478/18, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (частина 3 статті 4 ГПК України).

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (частини 3, 4 статті 53 ГПК України).

У Рішенні від 05.06.2019 №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1 - 3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

На переконання суду, прокурор, звертаючись із даним позовом, обґрунтував порушення інтересів держави, яке полягає у ненадходженні до місцевого бюджету коштів пайової участі, інфляційний втрат та 3% річних, що порушує права відповідної територіальної громади, інтереси якої представляє відповідний орган місцевого самоврядування.

Так, судом встановлено, що окружною прокуратурою направлялися запити до Жовківської міської ради за №14.53/05-38-3607вих-25 від 08.08.2025, за №14.53/05-38-5089вих-25 від 12.11.2025 з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді та про надання інформації щодо сплати пайової участі за будівництво Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення (ІІІ-ша та ІІІ-тя черга будівництва) з класом наслідків СС2.

Листами №4586-25 від 12.09.2025,5706-25 від 14.11.2025 та №5910-25 від 27.11.2025, Жовківська міська рада надала витребовувану інформацію та просила прокурор звернутись до суду з відповідною позовною заявою про стягнення із замовника будівництва коштів пайової участі у зв`язку з відсутністю коштів для сплати пайової участі.

На виконання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» листом від 30.12.2025 №14.53/05-38-5801вих-25 окружною прокуратурою повідомлено позивача (Жовківську міську раду), про прийняте рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18 зроблено висновок, згідно з яким, сам факт незвернення до суду органу, уповноваженого державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, з позовом свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження щодо необхідного захисту, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади населеного пункту та звернення до суду з позовом.

Таким чином, незалежно від причин незвернення до суду Жовківської міської ради, сам факт цього незвернення свідчить про те, що вказаний орган місцевого самоврядування не виконує своїх повноважень із захисту інтересів держави.

Вказане є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду в інтересах держави, відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 53 ГПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення прокурора в інтересах держави в особі Жовківської міської ради з цим позовом та наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.

Щодо спірних правових відносин, суд зазначає наступне.

Із 01.01.2020 набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», якими з 01.01.2020 було виключено статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка регулювала пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Проте, відповідно до розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва; пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

13.12.2018 та 24.04.2019 замовник ТОВ «Сонцебуд» отримав дозволи на виконання будівельних робіт №ЛВ112183470824 та №ЛВ112191142064 на будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Б.Хмельницького, 35 в м.Жовква Львівської області (ІІ-гу та ІІІ-тя черга будівництва).

Наявність у Відповідача дозволів про початок будівельних робіт від 2018 та від 2019 року підтверджує здійснення будівництва об`єкта у період, упродовж якого наявний обов`язок у замовника будівництва щодо сплати пайового внеску та ніяким чином його не скасовує. Водночас, у всіх документах, пов`язаних із будівництвом вказаного об`єкта замовником є ТОВ «Сонцебуд».

Орім того, Жовківською міською радою рішення про звільнення забудовника - ТОВ «Сонцебуд» від сплати пайової участі не приймалось.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що у відповідача наявний обов`язок щодо сплати пайової участі за будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Б.Хмельницького, 35 в м.Жовква Львівської області (за ІІ-гу та ІІІ-тю чергу будівництва).

Верховний Суд у постанові від 20.03.2025 у справі №903/601/24 у подібних правовідносинах вказав, що якщо замовниками зазначених об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 зі справи № 643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування (в інтересах якого у цій справі діє прокурор) з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України. Така позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22, від 23.05.2024 у справі № 915/149/23.

Прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання.

Обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва. Аналогічні правові висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 та постановах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22.

У постановах від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22 та від 15.08.2024 у справі №914/2145/23 Верховний Суд зазначив, що відсутність звернення замовника будівництва з відповідною заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва на виконання вимог підпункту 3 абз.2 пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" та ненадання ним передбачених цією нормою документів, не є перешкодою для самостійного визначення органом місцевого самоврядування розміру пайової участі на підставі наявних у нього документів із доведенням під час розгляду справи їх обґрунтованості.

Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, замовник будівництва, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельних ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити у вигляді пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, зобов`язаний повернути ці кошти органу місцевого самоврядування на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

З урахуванням зазначеного Верховний Суд погодився з постановою суду апеляційної інстанції про розрахунок пайового внеску за формулою: (Ов*м2)*2%, де

- Ов - показник опосередкованої вартості спорудження житла у Волинській області, грн. за 1 кв. м (відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 17.11.2022 № 214);

- м2 - загальна площа квартир (відповідно до даних сертифікату від 29.12.2022 № ІУ123221221724);

- 2 % - розмір пайової участі для житлових будинків (пп. 2 п. 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні»).

Тож враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX, замовник будівництва мав обов`язок протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується відповідачем, ТОВ «Сонцебуд» не зверталась до органу місцевого самоврядування для отримання розрахунку пайового внеску по спірному об`єкту будівництва. Тобто відповідач не виконав такого обов`язку, що не звільняє його від виникнення при здачі в експлуатацію будинків наступного обов`язку сплати пайового внеску.

Перевіряючи розрахунок пайового внеску, суд зазначає, що застосовані позивачем площі зданих в експлуатацію об`єктів (квартир) не є спірними та відповідають тим, що відображені в сертифікатах про прийняття будинку в експлуатацію № ІУ122211209697 від 17.12.2021 та №ІУ122230523664 від 01.06.2023.

Щодо тверджень відповідача, що прокурором під час здійснення розрахунку розміру пайової участі застосовано нормативи, які не діяли станом на момент виникнення у відповідача обов`язку щодо його сплати, суд зазначає таке.

Суд бере до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.09.2021 у справі № 904/2258/20, про те, що пайовий внесок замовника у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту має розраховуватися саме на підставі нормативно-правових актів, чинних на момент виникнення у замовника будівництва обов`язку щодо сплати пайового внеску, а не на той момент, коли орган місцевого самоврядування дізнався про його несплату замовником, оскільки одночасно з прийняттям об`єкта в експлуатацію відповідно до частини 2 статті 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об`єкта, а відтак правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.

Подібні висновки також викладені в постанові Верховного Суду від 12.08.2025 у справі № 910/6623/24.

Суд зазначає, що передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", алгоритм визначення та сплати коштів пайової участі розмежовує момент виникнення обов`язку зі звернення до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, та момент виникнення прострочення обов`язку сплати коштів пайової участі (прийняття цього об`єкта в експлуатацію). Тобто зобов`язання замовника будівництва оплатити кошти пайової участі, розмір яких визначено на момент початку будівництва об`єкта, є триваючим.

Враховуючи наведене, саме дата прийняття об`єкта в експлуатацію, є тією граничною подією, з якою закон пов`язує обов`язок відповідача остаточно розрахуватися за створену інфраструктуру.

Таким чином для розрахунку коштів пайової участі за будинок який прийнятий в експлуатації згідно Сертифікату № ІУ122211209697 від 17.12.2021 застосування показника 15 044 грн /кв.м є юридично обґрунтованим оскільки на цю дату був чинним Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 16.12.2021 №337.

В свою чергу, для розрахунку коштів пайової участі за будинок який прийнятий в експлуатації згідно Сертифікату ІУ122230523664 від 01.06.2023 слід застосовувати показник 20 761 грн /кв.м оскільки на цю дату був чинним Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 17.05.2023 №408.

Вказане підтверджується практикою Верховного суду у аналогічних спорах, викладених у постановах від 15.08.2024 у справі №914/2145/23, від 17.12.2024 у справі №903/283/24, від 20.02.2025 у справі №918/618/24, від 20.03.2025 у справі №903/601/24, від 20.05.2025 у справі №915/476/24 та від 07.05.2026 у справі №916/1281/25.

Таким чином, несплачена Замовником пайова участь щодо будівництва другої черги Будинку №35, становить 1 033 312,18 грн (3434,3 кв.м. (загальна площа квартир) х 15 044 грн (опосередкована вартість спорудження житла) х 0,02 (2 відсотки вартості будівництва відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла) = 1 033 312,18 грн).

Несплачена Замовником пайова участь щодо будівництва Будинку №35 (третя черга), становить 557 225,24 грн (1342кв.м (загальна площа квартир) х 20 761 грн (опосередкована вартість спорудження житла) х 0,02 (2 відсотки вартості будівництва відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла) = 557 225,24 грн).

Доказів оплати коштів пайової участі в розмірі 1 590 537,42 грн за будівництво другої та третьої черги Будинку №35 відповідачем до матеріалів справи не долучалось.

Оскільки відповідач протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва не звернувся до органу місцевого самоврядування для здійснення розрахунку коштів пайової участі, у період від початку будівництва об`єкта до моменту введення такого в експлуатацію, коштів пайової участі не сплатив, розрахований судом розмір пайового внеску в сумі 1 590 537,42 грн підлягає стягненню ТОВ «Сонцебуд» на користь Жовківської міської ради на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Прокурором заявлено до стягнення з відповідача 739 705,43 грн інфляційних втрат (з яких 618 699,77 грн за другу чергу будівництва Будинку №35 за період січень 2022 жовтень 2025 та 121 005,86 грн за третю чергу будівництва Будинку №35 за період червень 2023 жовтень 2025) та 161 838,8 грн 3% річних (з яких 120 939,99 грн за другу чергу будівництва Будинку №35 за період 18.12.2021 - 11.11.2025 та 40 898,81 грн за третю чергу будівництва Будинку №35 за період 02.06.2023 31.11.2025).

Здійснивши перерахунок, суд встановив правомірність до стягнення 739 705,43 грн інфляційних втрат та 161 838,8 грн 3% річних за визначений прокурором період.

Таким чином позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати.

Сплачений прокурором судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 238-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонцебуд» (адреса: 80300, Львівський р-н, Львівська обл., місто Жовква, вулиця Хмельницького Б., будинок 35; ідентифікаційний код: 42189533) на користь Жовківської міської ради (адреса: 80300, Львівський р-н, Львівська обл., місто Жовква, вулиця Львівська, будинок 40; ідентифікаційний код: 04056248, отримувач ГУК Львів (Жовківська тг), код отримувача 38008294, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA748999980314141921000013871, код класифікації доходів бюджету 24170000) 1 590 537,42 грн коштів пайової участі, 739 705,43 грн інфляційних втрат та 161 838,8 грн 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонцебуд» (адреса: 80300, Львівський р-н, Львівська обл., місто Жовква, вулиця Хмельницького Б., будинок 35; ідентифікаційний код: 42189533) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м.Львів, пр.Шевченка, 17/19; ідентифікаційний код: 02910031, банк платника Державна казначейська служба України, м. Київ, UA138201720343140001000000774) 29 904,98 грн судового збору.

4. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

6. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повне рішення складено та підписано 13.07.2026.

Суддя Козак І.Б.