Ухвала суду № 138140208, 13.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11940/26

Провадження № 2-з/357/59/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2026 року адвокат Костюкевич Наталія Валеріївна, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_2 , звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із цивільним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2026 головуючим суддею по справі було визначено суддю Кошеля Б.І.

Одночасно з позовом, представник позивача подала заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №62952297, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою Марією Вікторівноюна підставі виконавчого напису, вчиненого 14 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем та зареєстрованого в реєстрі за №18167, про стягнення з ОСОБА_3 (прізвище після укладення шлюбу ОСОБА_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» заборгованості за кредитним договором №500458131 від 11 лютого 2014 року року на загальну суму 22 208,54 грн.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», за участі третіх осіб приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С., приватного виконавця виконавчого округу місті Києва Малкової М.В., Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Предметом позову є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису №18167, вчиненого 14 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_3 (прізвище після укладення шлюбу ОСОБА_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» заборгованості за кредитним договором №500458131 від 11 лютого 2014 року на загальну суму 22 208,54 грн. Виконавчий напис перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової М.В. Постанова про відкриття виконавчого провадження №62952297 винесена 04 вересня 2020 року. В цей же день винесена постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, постанова про стягнення з боржника основної винагороди. Приватним виконавцем вживаються дії спрямовані на примусове виконання виконавчого напису (звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника). Вчинений нотаріусом виконавчий напис є явно спірним. Вчиняючи виконавчий напис №№18167 від 14 серпня 2020 року приватний нотаріус не перевірив безспірності стягнення грошових коштів. Оспорюваний виконавчий напис було вчинено приватним нотаріусом 14.08.2020 року, в період часу, коли законодавством не було передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, який не посвідчений нотаріусом, оскільки п.2 Переліку з 22.02.2017 року визнаний нечинним відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду. Отже, у нотаріуса були відсутні повноваження на вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, який не був нотаріально посвідчений та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Вказана у виконавчому написі заборгованість не є безспірною, оскільки не визнається ОСОБА_2 в повному обсязі. Оскільки позивачем оспорюється правомірність вчинення Приватним нотаріусом вказаного виконавчого напису, який прийнятий до виконання та проводяться виконавчі дії з його примусового виконання, будуть неправомірно стягнуті грошові кошти з доходів позивача.

Заява про забезпечення позову, згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.07.2026, була передана на розгляд судді Кошелю Б.І. 10.07.2026.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, приходить до висновку, що така заява підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.1ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позву, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч.5ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

З аналізу статей 150-153 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Як роз`яснено у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до вимог п.6 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

У випадку оскарження виконавчого напису нотаріуса, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такого виконавчого напису є адекватним способом забезпечення позову, такий правовий висновок зробив Верховний Суд від 3 серпня 2021 року по справі № 902/1264/20.

Отже, оскільки невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса може ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав у випадку фактичного виконання виконавчого напису, до вирішення справи по суті, стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису слід зупинити.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги щодо зупинення стягнення за виконавчим написом, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Вжити заходи по забезпеченню позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, що вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за №18167 від 14.08.2020 року про стягнення з боржника, якимє: РибченкоТетянаАнатоліївнана користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" заборгованість в розмірі 22208,54 гривень, в рамках виконавчого провадження № 62952297, яке відкрито виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою Марією Вікторівною.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Ухвала суду про забезпечення позову виконується негайно з дня її постановлення в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Копію ухвали направити учасникам справи та Приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Мельник Юрію Анатолійовичу для виконання.

Про виконання ухвали проінформувати Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційної інстанції безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Особи, які не були присутніми в судовому засіданні при оголошенні ухвали мають право на її оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Б. І. Кошель