Ухвала суду № 138139732, 10.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"10" липня 2026 р. Справа № 911/1785/26

Господарський суд Київської області у складі:

судді Фурсової С.М.

за участю секретаря судового засідання Ржецької О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Білоцерківської окружної прокуратури Київської області (09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Шолом-Алейхема, будинок №38-А; код ЄДРПОУ 0290999621) в інтересах держави в особі

Відділу освіти Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області (09601, Київська область, Білоцерківський район, смт Рокитне, вулиця Заводська, будинок №2; код ЄДРПОУ 44118312)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліз Лабс» (010003, місто Житомир, майдан Перемоги, будинок №10; код ЄДРПОУ 45440077)

про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 283 209,88 гривень

за участю представників сторін:

прокурор: Буковчаник Є.І.

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

вільний слухач: Бабенко Г.В.

В С Т А Н О В И В

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліз Лабс» про:

- визнання недійсними додаткових угод №2 від 19.11.2025 та №3 від 10.12.2025 до договору №179 від 13.08.2025 про закупівлю товарів;

- стягнення 283 209,88 гривень, з яких: 153 636,73 гривень пеня, 129 573,15 гривень штраф.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що Договір №179 від 13.08.2025 про закупівлю товарів укладено між Відділом освіти Рокитянської селищної ради Білоцерківського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліз Лабс» за результатами публічної закупівлі. Додаткові угоди №2 від 19.11.2025 та №3 від 10.12.2025 про продовження строку поставки товарів до вказаного договору укладено сторонами за відсутності належного документального підтвердження об`єктивних обставин, які спричинили продовження строку виконання договору, а отже з порушенням вимог п. 4 ч.5 ст. 41 Закону та пп. 4 п. 19 Особливостей, що є підставою для визнання вказаних додаткових угод недійсними. Крім того, прокурором заявлено до стягнення неустойку (штраф, пеню) на підставі п.7.2. договору №179 від 13.08.2025 за несвоєчасну поставку товарів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.07.2026 о 12:00 год., встановлено учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи, доказів.

Від відповідача 03.07.2026 надійшов відзив на позовну заяву.

Бучанською окружною прокуратурою Київської області 07.07.2026 подано відповідь на відзив.

Від представника відповідача 09.07.2026 отримано клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Прокурор у судовому засіданні 10.07.2026 не заперечував проти задоволення клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату та час його проведення повідомлявся завчасно та належним чином.

Судом враховано, що останнім днем для подання заперечень на відповідь на відзив є 12.07.2026, а отже строк на подання заяв по справи не сплинув.

Пунктом 3 частиною 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання у випадках, зокрема, інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

У разі відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви підготовче засідання продовжується зі стадії, на якій засідання було відкладене або у ньому була оголошена перерва (частина 7 статті 183 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи неможливість розгляду питань, визначених частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у даному підготовчому засіданні, з метою забезпечення процесуальних прав сторін, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача та відкласти підготовче засідання.

Суд звертає увагу учасників справи на необхідність подання до суду належного підтвердження повноважень на представництво для участі в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу (ч.ч. 1, 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд же даної справи здійснюється за правилами загального позовного провадження.

Отже, чинне процесуальне законодавство розмежовує такі юридичні категорії як "самопредставництво" і "представництво".

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Частиною 4 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і іншими особами - як представниками юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Суд звертає увагу, що самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 зазначила, що, починаючи з 29.12.2019, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже, з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Разом з тим, суд також враховує правову позицію, наведену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 910/16580/23, яка конкретизувала власний висновок, викладений в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20. Здійснюючи тлумачення ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що її формулювання дозволяє виснувати, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що, окрім керівника і члена виконавчого органу, такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Керуючись ст.ст. 42, 46, 182, 183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В

Відкласти підготовче засідання по справі на 07.08.2026 об 11:30 год год., зал судового засідання №1.

Присутність учасників справи у судовому засіданні є не обов`язковою (ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України).

Повідомити учасників справи про можливість подання заяви про проведення судового засідання без участі представників учасників справи.

Звернути увагу учасників справи на можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ko.arbitr.gov.ua.

Ухвала набрала чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Фурсова