Ухвала суду № 138139644, 07.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство

07.07.2026Справа № 910/2075/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В., за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши

заяву фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

представники учасників процесу:

від боржника: Божко Д.О.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку з неможливістю погасити заборгованість у розмірі 338 799,65 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

09.03.2026 через систему «Електронний суд» від заявника надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 прийнято до розгляду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду, підготовче засідання призначено на 31.03.2026, заборонено ОСОБА_1 відчужувати майно.

30.03.2026 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

У підготовчому засіданні 31.03.2026 суд оголосив про відкладення розгляду справи на 28.04.2026.

28.04.2026 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення по справі.

У підготовчому засіданні 28.04.2026 суд оголосив про відкладення розгляду справи на 12.05.2026.

12.05.2026 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення по справі.

У підготовчому засіданні 12.05.2026 суд оголосив про відкладення розгляду справи на 23.06.2026.

У зв`язку з тим, що 23.06.2026 суддя Гулевець О.В. перебувала на лікарняному, розгляд справи не відбувся.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2026 призначено розгляд справи в підготовчому засіданні на 07.07.2026.

У підготовчому засіданні 07.07.2026 представник боржника надав пояснення по суті поданої заяви, просив суд відкрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Розглянувши матеріали заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України «Про страхування» чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України «Про кредитні спілки».

Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені статтями 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

За змістом частини 1 статті 115 та статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а також наданням документів, передбачених частиною 3 статті 116 КУзПБ.

Судом встановлено, що фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в порядку Книги п`ятої Кодексу України з процедур банкрутства.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає про наявну заборгованість у розмірі 338 799,65 грн, яка утворилась внаслідок відсутності доходу, достатнього для погашення наявної заборгованості.

Згідно приписів ст. 119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.

За приписами частини третьої статті 119 КУзПБ за наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до ч. 4 ст. 119 КУзПБ господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо:

1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;

2) боржник виконав зобов`язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду;

3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю;

4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років.

Отже, на стадії підготовчого засідання у справі судом надається оцінка відповідності поданої заяви боржника за формою та змістом вимогам статтям 115, 116 КУзПБ та наявності / відсутності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за частиною четвертою статті 119 КУзПБ, за відсутності яких суд зобов`язаний відкрити провадження у справі (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.01.2024 у справі № 924/622/23).

Як встановлено судом, на виконання приписів ч.3 ст.116 КУзПБ до заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано наступні документи: план реструктуризації ОСОБА_1 , заяву про участь з додатками арбітражного керуючого, договір про винагороду, адвокатські запити до кредиторів з підтвердженням надсилання, відповіді кредиторів, виписки по рахунках, Декларації про майновий стан боржника за 2023-2026 роки, довідка про доходи боржника, відомості про рахунки, опис майна, список кредиторів, Витяги ДРОРМ, ДРРП боржника та членів сім`ї, лист відповідь МВС, актовий запис про народження боржника, Витяг з ЕТК, Витяг з ЄРБ, Витяг з територіальної громади, Витяг про відсутність судимості, Витяг щодо ФОПа боржника, військовий квиток боржника, довідка форми 5, паспорт колишньої дружини боржника, паспорт матері боржника, паспорт та РНОКПП боржника, посвідчення УБД боржника, пояснення щодо колишньої дружини, пояснення щодо колишньої дружини, пояснення щодо матері, судове рішення про розірвання шлюбу, трудова книжка боржника, витяг з автоматизованої система виконавчого провадження.

30.03.2026 та 28.06.2026 до Господарського суду міста Києва від боржника надійшли додаткові докази, зокрема банківські виписки по рахунках боржника.

Із матеріалів справи вбачається, заявник при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначає, що в 2019 році боржник втратив постійне місце роботи та стабільне джерело доходу. Пошук нового працевлаштування ускладнювався загальною економічною ситуацією, що не залежала від волі боржника. За відсутності регулярних доходів, з метою забезпечення елементарних потреб сім`ї, придбання продуктів харчування, оплати житла, комунальних послуг, лікування та інших щоденних витрат, боржник був змушений звертатися до кредитних установ.

Також боржник вказав, що отримані кредитні кошти використовувалися виключно для забезпечення базового існування боржника та його дружини, а не для здійснення підприємницької діяльності, інвестування чи придбання предметів розкоші.

Під час дослідження наявних в матеріалах справи банківських виписок судом встановлено, що в період 2023-2026 років боржником регулярно здійснювались витрати на азартні ігри, що в сукупності ставить під сумнів добросовісність боржника та реальність його наміру щодо відновлення платоспроможності.

Заявником повідомлено, що з метою стабілізації свого фінансового стану, добровільно подано заяву про встановлення самообмеження щодо участі в азартних іграх. На підтвердження чого заявником додано до матеріалів справи заяву про самообмеження до Державного агентства України «Плейсіті» та лист Державного агентства України «Плейсіті» від 30.04.2026 за вих.№ 7-12/2527 про внесення до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх.

З даного приводу суд зазначає, що заява боржника про самообмеження від азартних ігор не може бути розцінена як відповідальне ставлення до фінансових зобов`язань та прояв доброчесності заявника, оскільки заява подана 19.02.2026, тобто напередодні звернення до суду із заявою про неплатоспроможність.

Також судом враховано, що заявником надано суду заяву Державному агентству України «Плейсіті» після дослідження виписок про рух коштів у підготовчому засіданні.

Поряд з тим, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень ч. 2 ст. 115 КУзПБ.

Систематичне витрачання боржником коштів для оплати азартних ігор напротязі значного періоду, при наявності заборгованості перед кредиторами свідчить про наявність фактів недобросовісної поведінки боржника.

Отже, заява ОСОБА_1 про встановлення самообмеження щодо участі в азартних іграх не приймається судом до уваги, оскільки не свідчить про добросовісність боржника та про дійсний намір недопущення подальшого погіршення фінансового стану.

Метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб є дотримання балансу сторін та враховувати як інтереси кредиторів так і боржника, і тільки при такому підході добросовісний боржник може скористатися правом на реабілітацію.

Таким чином, з урахуванням існуючої заборгованості станом на 2023-2026 роки перед кредиторами, боржник з доброчесними намірами мав розуміти наслідки систематичних витрат коштів на оплату азартних ігор та настання відповідальності перед кредиторами.

Зазначене в сукупності ставить під сумнів добросовісність боржника та реальність його наміру щодо відновлення платоспроможності, а також може свідчити про зловживання правом на звернення із заявою про неплатоспроможність.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що в судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тому, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

Отже, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (п. 4-11 ч. 3 ст.116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч. 4 ст. 116, ч. 7 ст. 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (ст. 125 КУзПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч. 1 ст.128 КУзПБ).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у cправі № 916/2468/21.

Також Верховний Суд виклав висновки у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, відповідно до яких, у спеціальних нормах КУзПБ законодавець закріпив передусім принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в даному випадку скрутне фінансове становище боржника є наслідком його свідомої пасивної поведінки щодо погашення кредитних зобов`язань та систематичної участі в азартних іграх, відтак вказані обставини не характеризують заявника як добросовісного боржника, який заслуговує на можливість застосування до нього спеціальних процедур неплатоспроможності, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Керуючись статтями 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства та статтями 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити фізичній особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали: 13.07.2026.

Суддя О.В. Гулевець