Рішення № 138139613, 13.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.07.2026Справа № 910/3001/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Демидова В.О., розглянувши клопотання представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОКОТРАСТ» (69036, Запорізька обл., місто Запоріжжя, бульвар Марії Приймаченко, будинок 10) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Приміська пасажирська компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вул. Єжи Гедройця, б. 5) про стягнення 7 030 825,15 грн,

Без виклику (повідомлення) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18.03.2026 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОКОТРАСТ" сформовано позовну заяву до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Приміська пасажирська компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості за Договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №741/2025-ППКЮ від 02.09.2025р. в сумі 6 911 520,00 грн., інфляційні збитки 117 979,65 грн, сума 0,1 процентів річних від простроченої суми 1 325,50 грн. та була передана 19.03.2026 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.04.2026.

У судовому засіданні 18.06.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішенням суду від 18.06.2026 яким позовні вимоги задоволено та стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150 м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії «Приміська пасажирська компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» (02096, Україна, м. Київ, вулиця Привокзальна, будинок 3, код ЄДРПОУ 45246390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОКОТРАСТ» (69036, місто Запоріжжя, бульвар Марії Приймаченко, будинок 10, код ЄДРПОУ 45492680) заборгованість у розмірі 6 911 520 (шість мільйонів дев`ятсот одинадцять тисяч п`ятсот двадцять) грн 00 коп., інфляційні збитки у розмірі 117 979 (сто сімнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн 65 коп., 0,1 % річних у розмірі 1 325 (одна тисяча триста двадцять п`ять) грн 50 коп. та судовий збір у розмірі 84 369 (вісімдесят чотири тисячі триста шістдесят дев`ять) грн 90 коп.

19.06.2026 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу у відповідності до якого представник просить стягнути 35 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

При зверненні до суду представник позивача зазначив, що попередньо розрахований розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. Попередній опис робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі додається до позовної заяви.

23.06.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Означене вище клопотання обґрунтоване тим, що до поданого позивачем клопотання Детальному описі робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом відсутні конкретна кількість витраченого часу та детальний обсяг виконаних робіт (наданих послуг) представником позивача.

До суду позивачем не подані платіжні документи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу. Отже на думку відповідача, позивачем не надано суду відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Представник відповідача звертає увагу суду, що справа не є складною, не потребувала значного часу на підготовку представником позивача процесуальних документів та дослідження доказів, не перебувала тривалий час у судовому розгляді, у справі не призначалися та не проводилися судові експертизи, слухання справи у судових засіданнях не займало багато часу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Таким чином суд дійшов висновку про вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОКОТРАСТ» про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом п.1 ч.3 ст.123 та ст.126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.27,30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17; додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 914/359/18.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України подаються разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження витрат за надання правничої допомоги у сумі 30000,00 грн представник позивача разом з позовною заявою надав суду копії наступних документів: договір №161 від 16.03.2026 про надання правової допомоги, попередній опис робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом необхідних для надання правничої допомоги у справі на суму 30 000,00 грн., рахунок фактура №16101від 16.03.2026 на суму 30 000,00 грн, платіжну інструкцію № 1615 від 18.03.2026 на суму 30 000,00 грн та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 002415.

До клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу представником було долучено акт приймання передачі наданих послуг від 18.06.2026 на суму 35 000,00 грн, Додаткову угоду №1 від 16.03.2026, Детальний опис робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі на суму 35 000,00 грн.

Судом встановлено, що 16.03.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОКОТРАСТ» надалі «Клієнт» та адвокатом Хілько Альоною Василівною надалі «Адвокат» було укладено Договір №161 про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1 якого (з урахуванням Додаткової угоди №1 до договору) Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу, пов`язану із захистом його прав і законних інтересів в судах всіх інстанцій що діють системі судоустрою України, на підприємствах , установах і організаціях усіх форм власності незалежно від підпорядкування у справі про стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат та 0,1%річних за Договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №74/20255- ППКЮ від 02.09.2025р, укладеним між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Приміська пасажирська компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОКОТРАСТ».

Пунктом 4.1 - 4.2 Договору передбачено, що орієнтовна вартість та ціна послуг вказується у попередньому (орієнтовному) описі робіт.

Остаточна вартість та ціна послуг визначається у Детальному описі робіт.

Відповідно до п. 4.4 та 4.6 Договору, оплата за даним договором здійснюється шляхом 100 попередньої оплати на підставі рахунку та попереднього (орієнтовного) опису робіт.

За результатом наданих послуг складається Акт приймання передачі послуг, який підписується Клієнтом протягом 5 днів з дня його отримання.

Відповідно до попереднього опису робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі від 16.03.2026, розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 30000,00 грн з яких:

Підготовка позовної заяви з додатками 10000,00 грн;

Відповідь на відзив 5000,00 грн;

Участь у судових засіданнях 15 000,00 грн.

На підставі рахунку від 16.03.2026 Клієнтом було здійснено оплату на рахунок Адвоката у розмірі 30 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 18.03.2026 №1615.

18.06.2026 між сторонами було підписано акт приймання передачі наданих послуг за яким, адвокат надав клієнту послугу на суму 35 000,00 грн.

У детальному описі робіт виконаних адвокатом, останнім було вказано наступні послуги:

Підготовка позовної заяви з додатками 10000,00 грн;

Відповідь на відзив 5000,00 грн;

Заперечення на клопотання про зупинення провадження 5 000,00 грн;

Участь у судових засіданнях 15 000,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг складає: 35 000,00 грн.

Вивчивши надані позивачем докази понесених ним судових витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку про те, що останнім доведено факт надання послуг правничої допомоги на суму 35 000,00 грн., які є документально підтвердженими.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на наступне.

Як було вказано вище, позовна заява містила попередній орієнтовний розрахунок у розмірі 30 000,00 грн.

У той час сформоване представником позивача в «Електронному суді» клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу містить розмір витрат на професійну допомогу - 35 000,00 грн.

За приписами ч. 6 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Передбачене частиною шостою статті 129 ГПК України поняття "істотне перевищення суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку" є оціночним та залежить від конкретних обставин справи. Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 910/7540/19.

Позивачем у поданій заяві про ухвалення додаткового рішення жодним чином не доведено, що останній не міг передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку, при цьому представник зміг передбачити вартість послуг за участь у судових засіданнях (кількість яких при зверненні з позовом була невідома), а відтак суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн істотно перевищують суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку.

Відтак враховуючи обставини даної справи, суд дійшов висновку про розгляд витрат на правничу допомогу позивача в межах суми заявленої у попередньому розрахунку, долученого до позову у розмірі 30 000,00 грн, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

23.06.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Означене вище клопотання обґрунтоване тим, що до поданого позивачем клопотання Детальному описі робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом відсутні конкретна кількість витраченого часу та детальний обсяг виконаних робіт (наданих послуг) представником позивача.

До суду позивачем не подані платіжні документи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу. Отже на думку відповідача, позивачем не надано суду відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Представник відповідача звертає увагу суду, що справа не є складною, не потребувала значного часу на підготовку представником позивача процесуальних документів та дослідження доказів, не перебувала тривалий час у судовому розгляді, у справі не призначалися та не проводилися судові експертизи, слухання справи у судових засіданнях не займало багато часу.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частина 5 статті 126 ГПК України).

Стосовно заперечень відповідача, що до суду позивачем не подані платіжні документи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд звертає увагу представника, що позивачем було долучено платіжну інструкцію від 18.03.2026 №1615 на суму 30 000,00 грн.

Окрім того суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та у додатковій постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21.

В частині того, що до поданого позивачем клопотання у Детальному описі робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом відсутні конкретна кількість витраченого часу та детальний обсяг виконаних робіт (наданих послуг) представником позивача, суд зазначає наступне.

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019р. Верховного Суду по справі №910/4515/18.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу заявлені представником позивача у розмірі 30 000,00 грн є співрозмірні

з урахуванням складності справи та поданих позивачем документів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що сума, яка підлягає до стягнення з відповідача становить 30000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОКОТРАСТ» про стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150 м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії «Приміська пасажирська компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» (02096, Україна, м. Київ, вулиця Привокзальна, будинок 3, код ЄДРПОУ 45246390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОКОТРАСТ» (69036, місто Запоріжжя, бульвар Марії Приймаченко, будинок 10, код ЄДРПОУ 45492680) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 30 000 (трижцять тисяч) грн 00 коп.

3. В іншій частині у задоволенні клопотання відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення та підписання додаткового рішення 13.07.2026.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ