Рішення № 138139564, 10.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.07.2026Справа № 910/4451/26

За позовом Акціонерного товариства "Укрпошта" (м. Київ)

до Фізичної особи-підприємця Присяжнюк Наталії Степанівни (м. Київ)

про стягнення 11 211,21 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Укрпошта" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Присяжнюк Наталії Степанівни про стягнення 11 211,21 грн з яких: 8 566,11 грн заборгованості за Договором № 111.11.1.3-497 від 24.02.23, 702,72 грн 3% річних та 1 942,38 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

Копія цієї ухвали була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, проте відповідний поштовий конверт було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення отримувачу у зв`язку з відсутністю адресата.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 цього Закону).

Таким чином, відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте відповідач у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2023 між Акціонерним товариством "Укрпошта" (Виконавець) та Фізичною особою - підприємцем Присяжнюк Наталією Степанівною (Замовник), було укладено Договір №111.11.1.3-497 (далі - Договір), з додатками, за умовами п.1.1. якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику послугу з пересилання відправлень "Укрпошта Стандарт", "Укрпошта Експрес", у тому числі з післяплатою, (надалі - відправлення "Укрпошта Стандарт", "Укрпошта Експрес"), послуги "Кур`єрська доставка" та "Масовий кур`єрський забір або доставка" (надалі разом - Послуги), послугу з пересилання внутрішнього поштового переказу, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані Послуги відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. п. 2.4., 2.5. Договору місце надання Послуг - об`єкт(и) поштового зв`язку Виконавця, перелік та адреси місцезнаходження яких визначені в Додатку №1 до Договору. Для отримання послуги з пересилання відправлень "Укрпошта Стандарт", "Укрпошта Експрес" Замовник зобов`язується надавати Виконавцю за місцем надання Послуг список згрупованих поштових відправлень за формою та в порядку згідно з Регламентуючими документами.

За умовами п. п. 2.13.1., 2.13.2, 2.13.3. Договору Сторони за цим Договором здійснюють оформлення та передачу між Сторонами документів, передбачених Договором, зокрема: Рахунок-Акт приймання - передачі наданих послуг, який оформлюється за зразком, визначеним в Додатку №2 до Договору (надалі - Акт); Договір та Додаткова угода. (надалі разом - Документи, кожний окремо - Документ), оформлення яких здійснюється Сторонами на паперових носіях, які передаються Сторонами засобами поштового зв`язку або нарочно, або у формі електронного документу, який передається Сторонами за допомогою сервісу електронного документообігу, який розміщений за посиланням https://vchasno.ua (надалі - Сервіс).

Відповідно до п. п. 2.14. - 2.19. Договору оформлення та передача електронних документів здійснюється Сторонами з урахуванням умов цього Договору, вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", Закону України "Про електронні довірчі послуги". Документи, які оформляються у формі електронного документу, повинні бути підписані за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) уповноважених осіб Сторін, які мають бути підтверджені посиленим сертифікатом ключа, відповідати правовому статусу кваліфікованого електронного підпису. У будь-якому випадку при пересиланні Документів за допомогою Сервісу Документ вважається відправленим Стороною у момент, коли такий Документ переданий за межі інформаційної системи відповідної Сторони та розміщений безпосередньо в Сервісі. Документ при його пересиланні за допомогою Сервісу вважається отриманим Стороною у момент, коли зазначеному Документу в Сервісі присвоєний статус "Очікують підпису моєї компанії" та "Очікують підпису контрагента". Підтвердження факту відправлення та отримання Документів у формі електронного документу може здійснюватися шляхом надання відповідного письмового повідомлення постачальником послуг проміжного характеру (посередником), який надає послуги Сервісу, Сторонам за Договором.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що його ціна визначається в національній валюті України - гривні та зазначається в Додатку №1 до Договору.

Згідно з п.1 Окремих умов надання послуг (Додаток №1 до договору), загальна ціна Договору на момент його укладання складає 20 000,00 грн з ПДВ,

Відповідно до п. п. 3.2. - 3.6. Договору в разі його пролонгації ціна Договору (з урахуванням кількості пролонгацій) збільшується на суму, зазначену в Додатку №1 до Договору за кожною такою пролонгацією. Плата за Послуги визначається згідно з тарифами на відповідні Послуги, що є чинними на момент підписання Виконавцем списку згрупованих поштових відправлень, та затвердженими наказами Виконавця (надалі - Тарифи). Тарифи розміщуються на Сайті і є невід`ємною частиною Договору. Звітним періодом за Договором є календарний місяць. Замовник оплачує Послуги в національній валюті гривні шляхом перерахування попередньої оплати (авансового платежу) на вказаний в Договорі поточний рахунок ВП Виконавця, у розмірі 100% ціни Послуг для однієї або декількох груп відправлень "Укрпошта Стандарт", "Укрпошта Експрес" впродовж звітного періоду. Факт, обсяг та загальна вартість наданих за звітний період Послуг підтверджується Рахунком-Актом приймання передачі наданих послуг, який оформлюється за зразком, визначеним в Додатку №2 до Договору (надалі - Рахунок-Акт).

Пунктами 3.7., 3.8. Договору передбачено, що не пізніше 7 (сьомого) числа кожного місяця, наступного за звітним періодом, Виконавець, на підтвердження наданих ним Послуг відповідно до відомостей, зазначених в оформлених Сторонами за звітний період списках згрупованих поштових відправлень, документах, що оформлюються при поверненні невручених поштових відправлень, накладних на відправлені поштові відправлення, інших звітах (за наявності) (далі - документи, оформлені при здійсненні операцій), Аркуш 2 з 9 складає з дотриманням вимог до первинних документів, встановлених законодавством, Рахунок-Акт, підписує, скріплює печаткою та надсилає його на адресу місцезнаходження Замовника, визначену в Договорі, чи складає та підписує Рахунок Акт у формі електронного документу та направляє його Замовнику з використанням електронного сервісу, якщо такий спосіб узгоджено із Замовником відповідно до умов Договору. Замовник, після отримання Рахунку-Акту від Виконавця, перевіряє його дані та, у разі не відповідності даних у Рахунку-Акті даним документів, оформлених при здійсненні операцій за звітний період, надає обґрунтовані письмові зауваження до Рахунку-Акту шляхом надсилання сканованої копії таких зауважень на електронну пошту відповідальної особи Виконавця з подальшим надсиланням оригіналу, або у вигляді електронного документу відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. п. 3.11., 3.12. Договору в разі наявності у Замовника заборгованості за надані Послуги, визначеної в Рахунку-Акті, узгодженому відповідно до умов цього Розділу, як сума, яку Замовнику необхідно перерахувати Виконавцю, Замовник зобов`язаний погасити цю заборгованість на поточний рахунок ВП Виконавця до 20 числа місяця, наступного за звітним. У разі не погашення заборгованості у встановлений строк, Виконавець має право погасити суму заборгованості шляхом зарахування Виконавцем коштів з перерахованої Замовником попередньої оплати за Послуги на наступний період, з подальшим відображенням відповідної інформації в Рахунку-Акті за наступний звітний період. Обов`язок Замовника по оплаті Послуг вважається виконаним в момент зарахування грошових коштів на поточний рахунок ВП Виконавця, зазначений в Договорі. Замовник, при здійсненні оплати Послуг, зобов`язаний в платіжному дорученні зазначити номер і дату Договору, назву послуги, ставку та суму ПДВ, включену до суми оплати.

За умовами п. 4.3. Договору за порушення Замовником строків оплати за Договором Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення. Сплата пені не звільняє Замовника від виконання ним своїх зобов`язань за Договором.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками (за наявності) та діє до дати, що зазначена в Додатку №1 до Договору. Припинення дії Договору чи його розірвання не звільняє будь-яку із Сторін від обов`язку виконати свої зобов`язання за Договором, які виникли до такого припинення (розірвання) на підставі належно виконаного іншою Стороною свого зобов`язання (п. 5.1. Договору).

Як вказує позивач, ним були надані відповідачу послуги за Договором на загальну суму 8 566,00 грн, відповідно до Рахунків-Актів приймання-передачі наданих послуг: №АНП5378 від 31.03.2023, №АНП7030 від 30.04.2023, №АНП2612 від 31.05.2023, №АНП12084 від 31.07.2023, №АНП20858 від 31.08.2023.

07.10.2025 позивач надіслав відповідачу Претензію №ПРТ-000152 від 07.10.2025 про невиконання умов договору в частині своєчасної оплати послуг.

23.12.2025 позивач надіслав відповідачу Акт звіряння від 07.10.2025. За період з 01.03.2023 по 01.01.2026 від відповідача на рахунок позивача надходжень коштів по Договору не було.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості за надані позивачем послуги по Договору останній звернувся до суду з даною позовною заявою.

Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України ).

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини 2 цієї статті визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідач жодних доказів сплати позивачу суми заборгованості за Договором чи відсутності обов`язку з її сплати суду не надав, доводів і тверджень позивача в установленому законом порядку не спростував.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів і тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Статтею 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Твердження позивача відповідачем належними доказами не спростовані.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Присяжнюк Наталії Степанівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22; ідентифікаційний код 21560045) 8 566 (вісім тисяч п`ятсот шістдесят шість) грн 11 коп. заборгованості, 702 (сімсот дві) грн 72 коп. 3 % річних, 1 942 (одну тисячу дев`ятсот сорок дві) грн 38 коп. інфляційних втрат та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко