Рішення № 138139551, 13.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.07.2026Справа № 910/4344/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Морозова С.М. розглянувши без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Дочірнього підприємства Проектний інститут Київський промбудпроект Державного публічного акціонерного товариства Будівельна компанія Укрбуд м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Хаусбау Груп, м. Київ

про стягнення 96 069,84 грн, -

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «Проектний інститут «Київський промбудпроект» Державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хаусбау Груп» суми суборендних платежів в розмірі 96 069,84 грн, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору суборенди нерухомого майна ДП АТ «БК «Укрбуд» №14/18 від 01.01.2018 року за період з січня 2018 року по липень 2018 року.

Згідно з п. 2 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у встановлені судом строки подати відповідні заяви по суті.

З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, направлялась ухвала суду від 13.05.2026 року.

Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №R068096438617 ухвалу суду від 13.05.2026 про відкриття провадження у справі не отримав, у зв`язку з чим конверт було повернуто до Господарського суду міста Києва.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення з відбитком календарного штемпелю про повернення поштового відправлення вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №910/4344/26 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву до суду не подав, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, як орендар, на підставі Договору оренди нерухомого майна державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» №КП/18-003 від 01.01.2018 року, укладеного з Державним публічним акціонерним товариством «Будівельна компанія «Укрбуд», як орендодавцем, користується нерухомими майном, що належить орендодавцю на підставі постанови КМУ від 13.07.2004 року №897 та перебуває на його балансі, розташоване за адресою: м. Київ, вул. М. Коцюбинського, буд. 1, переданого позивачу за Актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» за адресою м. Київ, вул. Коцюбинського, 1 від 01.01.2018 року.

01.01.2018 року між Дочірнім підприємством Проектний інститут Київський промбудпроект Державного публічного акціонерного товариства Будівельна компанія Укрбуд (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хаусбау Груп» (суборендар) був укладений Договір суборенди нерухомого майна державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» №14/18 (надалі Договір), за умовами п. 1.1. якого орендар передає суборендареві, а суборендар приймає на умовах суборенди в строкове платне користування приміщення 611,6 кв.м. для розміщення офісу згідно з актом приймання-передачі, що є Додатком №1 до цього Договору, розміщене в адміністративному будинку, розташованому за адресою: м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 1 (надалі майно) та зобов`язується сплачувати орендареві плату за суборенду майна.

За умовами пункту 1.4. Договору плата за користування майном (суборендні платежі) здійснюється суборендарем щомісячно.

У пункті 3.1. Договору передбачено, що суборендні платежі за місяць суборенди майна є договірними і визначаютьсчя згідно розрахунку розміру щомісячного платежу за суборенду майна (Додаток 2). Окрім сплати суборендних платежів суборендар бере на себе зобов`язання сплачувати на користь орендаря компенсацію вартості спожитих комунальних послуг та експлуатаційних витрат (компенсація) за щомісячним розрахунком, наданим орендарем.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що суборендар зобов`язаний сплачувати суборендні платежі за поточний місяць не пізніше десятого числа поточного місяця відповідно до узгодженого розміру щомісячного платежу та рахунку-фактури, який суборендар не пізніше п`ятого числа поточного місяця повинен отримати у орендаря.

Цей Договір діє з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року включно. (п. 10.1. Договору).

Додатком №1 до Договору сторони підписали Акт приймання-передачі в суборенду нерухомого майна державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» за адресою 01030, м. Київ, вул. Коцюбинського, 1 від 01.01.2018 року

Додатком №2 до Договору сторонами оформлено розрахунок щомісячного платежу за суборенду, який становить 12 320,24 грн.

На виконання вимог Договору позивачем виставлено відповідачу на оплату наступні рахунки-фактури:

- №16 від 31.01.2018 року за відшкодування на суму 2 867,64 грн (Акт №ОУ-0000012 від 31.01.2018 року);

- №15 від 31.01.2018 року за суборенду на суму 12 320,24 грн;

- №52 від 28.02.2018 року за відшкодування на суму 3 095,40 грн;

- №51 від 28.02.2018 року за суборенду на суму 12 320,24 грн (Акт №ОУ-0000039 від 28.02.2018 року);

- №106 від 31.03.2018 року за відшкодування на суму 2 177,76 грн;

- №105 від 31.03.2018 року за суборенду на суму 12 320,24 грн (Акт №ОУ-0000075 від 31.03.2018 року);

- №139 від 30.04.2018 року за відшкодування на суму 1 125,11 грн;

- №138 від 30.04.2018 року за суборенду на суму 12 320,24 грн (Акт №ОУ-0000096 від 30.04.2018 року);

- №174 від 31.05.2018 року за відшкодування на суму 288,00 грн;

- №173 від 31.05.2018 року за суборенду на суму 12 320,24 грн (Акт №ОУ-0000120 від 31.05.2018 року);

- №209 від 30.06.2018 року за відшкодування на суму 274,25 грн;

- №208 від 30.06.2018 року за суборенду на суму 12 320,24 грн (Акт №ОУ-0000144 від 30.06.2018 року);

- №243 від 31.07.2018 року за суборенду на суму 12 320,24 грн (Акт №ОУ-0000167 від 31.07.2018 року).

У зв`язку з непроведення відповідачем сплат суборендних платежів та відшкодувань позивачем направлялись відповідачу листи, а саме №01-13/79 від 25.04.2018, №01-13/104 від 27.06.2018 та №03-17/109 від 25.07.2018 (докази направлення на адресу відповідача містяться в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи пред`явлені у даній справі вимоги, позивач посилався на те, що всупереч умовам Договору відповідач протягом січня 2018 року липня 2018 року неналежним чином не виконував взяті на себе обов`язки щодо своєчасної та повної оплати суборендних платежів та компенсації, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість у загальному розмірі 96 069,84 грн.

Враховуючи наведені обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення із відповідача 96 069,84 грн основного боргу за Договором.

Відповідач правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву не скористався.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину, суд приймає Договір як належну підставу для виникнення у його сторін взаємних цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

За змістом статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як єдині майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

Згідно з частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями частин 1 та 2 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Враховуючи не спростований відповідачем факт неналежного виконання ним обов`язків з оплати позивачу суборендних платежів та компенсації за Договором, а також зважаючи на те, що загальна сума основного боргу відповідача, яка складає 96 069,84 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про відсутність чи погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог про стягнення вказаної суми боргу.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовано, водночас позивачем не доведено суду наявності правових підстав для покладення на відповідача відповідальності за неналежне виконання умов Договору у вигляді санкцій понад суми, визнані судом обґрунтованими.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, а тому, до стягнення з відповідача підлягає суми заборгованості в розмірі 96 069,84 грн.

Судовий збір, у розмірі 3 328,00 грн, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністию «Хаусбау Груп» (код ЄДРПОУ 40253837, 03028, м. Київ, просп. Науки, 42/1, корпус 10) на користь Дочірнього підприємства Проектний інститут Київський промбудпроект Державного публічного акціонерного товариства Будівельна компанія Укрбуд (код ЄДРПОУ 33350792, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. М.Коцюбинського, 1) суму заборгованості в розмірі 96 069,84 грн (дев`яносто шість тисяч шістдесят дев`ять гривень 84 копійки) та суму судового збору в розмірі 3 328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. МОРОЗОВ