Ухвала суду № 138139500, 30.06.2026, Господарський суд м. Києва

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487

УХВАЛА

ПОПЕРЕДНЬОГО ЗАСІДАННЯ

м. Київ

30.06.2026Справа № 910/11034/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши матеріали справи

за заявою Адвокатського об`єднання "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік" (ідентифікаційний номер 39296647)

про банкрутство

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Адвокатське об`єднання "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія" звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік" у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 повернуто Адвокатському об`єднанню "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія" заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік" та додані до неї документи, яка у свою чергу залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024.

Постановою Верховного Суду від 30.01.2025 касаційну скаргу Адвокатського об`єднання "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 у справі № 910/11034/24 скасовано. Справу № 910/11034/24 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

11.02.2025 матеріали справи № 910/11034/24 повернулися до Господарського суду міста Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/11034/24 передано на розгляд судді Стасюку С.В.

25.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Адвокатського об`єднання "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія" про передачу заяви Адвокатського об`єднання "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія" про відкриття провадження у справі № 910/11034/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік" для приєднання до одночасного розгляду із заявою у справі № 910/10955/24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2025 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 27.03.2025

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 відкрито провадження у справі № 910/11034/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік"; визнано грошові вимоги Адвокатського об`єднання "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік" в розмірі 330 280, 00 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дробота Дениса Миколайовича. Попереднє засідання суду призначено на 12.06.2025.

Суд вказує, що у зв`язку з направленням справи № 910/11034/24 до Північного апеляційного господарського суду, попереднє засідання 12.06.2025 не відбулося.

Постановами Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_13 та Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 року у справі №910/11034/24 закрито. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 року у справі №910/11034/24 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 у справі №910/11034/24 залишено без змін. Матеріали справи № 910/11034/24 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2025 призначено попереднє зсідання на 11.09.2025. Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон покров", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор", Товариства з обмеженою відповідальністю "КУРБАС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" з кредиторськими вимогами до боржника прийнято до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2025 заяву Головного управління ДПС в Одеській області з кредиторськими вимогами до боржника прийнято до розгляду. Призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 11.09.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом припинення повноважень керівника ОСОБА_14 та покладення його обов`язків на розпорядника майна.

Попереднє засідання 11.09.2025 відкладено на 23.10.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2025 задоволено частково клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" про продовження строку процедури розпорядження майном та дії мораторію на задоволення вимог кредиторів на шість місяців та клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Дробота Дениса Миколайовича про продовження строку процедури розпорядження майном, повноважень розпорядника майна та дії мораторію на задоволення вимог кредиторів на три місяці. Продовжено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік", повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Дробота Дениса Миколайовича та дію мораторію на задоволення вимог кредиторів (в тому числі й щодо забезпечених вимог) на 170 днів до 19.03.2026 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2025 відкладено попереднє засідання на 27.11.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" про відсторонення арбітражного керуючого Дробота Дениса Миколайовича від виконання повноважень розпорядника майна, припинення повноваження виконавчого органу боржника та покладення його обов`язків на іншого розпорядника майна (сформованого в системі "Електронний суд" 09.06.2025). У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" про залучення до участі у справі № 910/11034/24 відмовлено. У задоволенні заяви АРМА про залучення до участі у справі № 910/11034/24 в якості учасника справи про банкрутство відмовлено. У задоволенні клопотання Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про залучення до участі у справі № 910/11034/24 відмовлено.

27.11.2025 попереднє засідання відкладено на 18.12.2025.

У судовому засіданні 18.12.2025 ухвалено про відмову у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" про витребування доказів (подане 23.10.2025).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 відкладено попереднє засідання на 12.02.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2026 задоволено клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Дробота Дениса Миколайовича про сплату основної грошової винагороди з урахуванням уточнення до клопотання. Здійснено сплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому Дроботу Денису Миколайовичу на його рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ "Райффайзен Банк" (МФО 300335), за виконання повноважень розпорядника майна у справі № 910/11034/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік" в сумі 72 000 грн 00 коп. з депозитного рахунку Господарського суду міста Києва UA418201720355289002000015332, відкритого у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 05379487 за рахунок коштів, авансованих Адвокатським об`єднанням "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія" у відповідності до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3864223937.1 від 06.09.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2026 відкладено попереднє засідання на 26.03.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 продовжено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік", повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Дробота Дениса Миколайовича та дію мораторію на задоволення вимог кредиторів (в тому числі й щодо забезпечених вимог) на 170 днів до 07.09.2026 року. Залучено до участі у справі № 910/11034/24 ОСОБА_12 в якості уповноваженої особи засновників (учасників) боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж" з кредиторськими вимогами до боржника прийнято до розгляду. Призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 30.04.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 задоволено клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Дробота Дениса Миколайовича про витребування доказів. Зобов`язано ОСОБА_3 надати розпоряднику майна арбітражному керуючому Дроботу Денису Миколайовичу та Господарському суду міста Києва наступні документи та інформацію відповідно до вказаного в ухвалі переліку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 відкладено попереднє засідання на 21.05.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2026 відкладено попереднє засідання на 04.06.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2026 відкладено попереднє засідання на 16.06.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2026 відкладено попереднє засідання на 30.06.2026.

У попередньому засіданні 30.06.2026 суд розглянувши клопотання ТОВ "Дніпровський елеватор" про проведення трансляції судового засідання на YouTube каналі "Судова влада України" та на порталі "Судова влада України", заслухавши пояснення присутніх в засіданні учасників справи, ухвалив відмовити в його задоволенні з міркувань питань безпеки.

Також, суд розглянувши клопотання ТОВ "Дніпровський елеватор" та ТОВ "Термінал "Боріваж" про відкладення попереднього засідання, заслухавши пояснення присутніх в засіданні учасників справи, ухвалив відмовити в їх задоволенні, у зв`язку з необґрунтованістю, зокрема, враховуючи те, що станом на 30.06.2026 всі клопотання, що потребували розгляду, судом були вирішені, пояснення щодо поданих заяв з кредиторськими вимоги, заперечень, пояснень, тощо, були заслухані, відповідно підстави для відкладення попереднього засідання відсутні.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік" оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 14.04.2025 за № 75799.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

У ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у наступному порядку:

1) у першу чергу задовольняються:

вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;

вимоги кредиторів за договорами страхування;

витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;

витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

2) у другу чергу задовольняються:

вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються:

вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів);

вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

У ході попереднього засідання судом встановлено, що після оприлюднення вказаного оголошення до суду надійшли заяви з кредиторськими вимогами до боржника, зокрема.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 226 336 524, 14 грн та 6 056, 00 грн судовий збір, а також заяви: на суму 432 950, 70 грн (надійшла 13.05.2025) та на суму 63 848,83 грн (надійшла 19.03.2026).

16.04.2024 між ТОВ "Термінал "Боріваж" (позикодавець) та ТОВ "Агротермінал Логістік" (позичальник) укладено договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 16/04/2024АТ (далі - договір № 16/04/2024АТ), відповідно до п. 1.1. якого ТОВ "Термінал "Боріваж" в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується надати ТОВ "Агротермінал Логістік" поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а ТОВ "Агротермінал Логістік" зобов`язується прийняти вказану фінансову допомогу і повернути її ТОВ "Термінал "Боріваж" у визначений цим договором строк.

Згідно п. 2.1. та 2.2. договору № 16/04/2024АТ розмір фінансової допомоги за договором становить 200 000 000,00 (двісті мільйонів) грн. Поворотна фінансова допомога надається ТОВ "Агротермінал Логістік" на безоплатній основі (плата/процент за користування грошовими коштами не нараховується та не сплачується).

Відповідно до п. 3.1 договору № 16/04/2024АТ фінансова допомога надається ТОВ "Термінал "Боріваж" ТОВ "Агротермінал Логістік" зі строком повернення до 31.03.2025 включно.

Пунктом 4.1 договору № 16/04/2024АТ визначено, що ТОВ "Термінал "Боріваж" зобов`язане надати фінансову допомогу за зверненням ТОВ "Агротермінал Логістік", перерахувавши грошові кошти в сумі, вказаній в пункті 2.1. договору, на поточний рахунок ТОВ "Агротермінал Логістік" в строк не пізніше 15.09.2024 включно.

За умовами п. 4.5 договору № 16/04/2024АТ ТОВ "Агротермінал Логістік" має право на дострокове повернення отриманих за цим договором грошових коштів ТОВ "Термінал "Боріваж". Порядок повернення поворотної фінансової допомоги визначений сторонами у п. 4.6. договору № 16/04/2024АТ. Так, фінансова допомога повертається у безготівковому порядку платіжною інструкцією шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок ТОВ "Термінал "Боріваж".

На виконання договору № 16/04/2024АТ ТОВ "Термінал "Боріваж" перераховано на рахунок ТОВ "Агротермінал Логістік" погоджену суму в повному обсязі, що у свою чергу підтверджується доданими до заяви платіжними інструкціями, за якими ТОВ "Агротермінал Логістік" отримало від ТОВ "Термінал "Боріваж" 200 000 000,00 (двісті мільйонів) грн, а саме: 16 000 000,00 грн - 19.04.2024, платіжна інструкція №1912; 16 000 000,00 грн - 29.04.2024, платіжна інструкція №Т20/12069; 16 000 000,00 - 08.05.2024, платіжна інструкція №1979; 16 000 000,00 грн - 21.05.2024, платіжна інструкція № 2063; 16 000 000,00 - 27.05.2024, платіжна інструкція №2093; 7 500 000,00 грн - 28.05.2024, платіжна інструкція №2098; 16 000 000,00 грн - 06.06.2024, платіжна інструкція №2154; 4 000 000,00 грн - 10.06.2024, платіжна інструкція №2161; 6 000 000,00 грн - 14.06.2024, платіжна інструкція №2193; 10 000 000,00 грн - 18.06.2024, платіжна інструкція №2209; 16 000 000,00 грн - 02.07.2024, платіжна інструкція №2301; 16 000 000,00 грн - 19.07.2024, платіжна інструкція №2391; 1 000 000,00 грн - 09.08.2024, платіжна інструкція №2488; 43 500 000,00 грн - 09.08.2024, платіжна інструкція №2489.

05.08.2024 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору №16/04/2024АТ про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 16.04.2024 відповідно до умов якої, сторони дійшли згоди про викладення п. 3.1 договору № 16/04/2024АТ в новій редакції, а саме: "3.1. Фінансова допомога надається ТОВ "Термінал "Боріваж" ТОВ "Агротермінал Логістік" зі строком повернення до 14.08.2024 включно". Пункт 4.1. договору № 16/04/2024АТ викладено в наступні редакції: "4.1. ТОВ "Термінал "Боріваж" надає фінансову допомогу за зверненням ТОВ "Агротермінал Логістік", перерахувавши грошові кошти в сумі, вказаній в пункті 2.1. договору, на поточний рахунок ТОВ "Агротермінал Логістік" в строк не пізніше 10.08.2024 року включно".

Крім того, зміни були внесені в п. 4.4 договору № 16/04/2024АТ який у новій редакції звучить так: "4.4. ТОВ "Агротермінал Логістік" зобов`язується повернути ТОВ "Термінал "Боріваж" суму фінансової допомоги до 14.08.2024 включно".

Сторони також погодили новий строк дії договору № 16/04/2024АТ та в новій редакції п. 6.1 договору № 16/04/2024АТ вказали, що він діє до 14.08.2024.

Для забезпечення виконання договору № 16/04/2024АТ сторонами укладено іпотечний договір від 02.08.2024, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Главчевою Л. В., зареєстровано в реєстрі № 4265 (далі - іпотечний договір).

Відповідно до іпотечного договору, укладеного між ТОВ "Термінал "Боріваж" та ТОВ "Агротермінал Логістік", ТОВ "Агротермінал Логістік" передало в іпотеку ТОВ "Термінал "Боріваж" належне йому нерухоме майно, а саме: морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом, об`єкт житлової нерухомості: ні. Адреса: Одеська обл., Лиманський р., сщ/рада Новобілярська, комплекс будівель та споруд №5. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 240096451227; номер відомостей про речове право 16602415. Відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна: адміністративно побутовий корпус загальною площею 736,5 кв.м., А; прибудова загальною площею 48,4 кв.м., А1; прибудова загальною площею 49,2 кв.м., А2; вагова №1 загальною площею 14,6 кв.м., Б; вагова ж/д транспорта загальною площею 14,6 кв.м., В; трансформаторна загальною площею 18,0 кв.м., Г; розподільчий пункт №1 загальною площею 54,0 кв.м., Д; блок для зберігання проб загальною площею 46,1 кв.м., Е; підсобна будівля загальною площею 15,0 кв.м., е1; підсобна будівля загальною площею 15,0 кв.м., е2; підсобна будівля загальною площею 15,0 кв.м., е3; станція розвантаження вагонів загальною площею 1456,7 кв.м., Ж; прибудова загальною площею 17,3 кв.м, ж; станція розвантаження автомобілів №1 загальною площею 478,7 кв.м., И; станція розвантаження автомобілів №1 загальною площею 187,2 кв.м., пд И; прибудова загальною площею 26,4 кв.м., и; галерея загальною площею 68,6 кв.м., и1; перевантажувальна станція №2 загальною площею 83,2 кв.м., К; перевантажувальна станція №2 загальною площею 42,3 кв.м., пд К; станція розвантаження автомобілів №2 загальною площею 478,7 кв.м., Л; станція розвантаження автомобілів №2 загальною площею 190,9 кв.м, пд Л; галерея загальною площею 18,3 кв.м., л; галерея загальною площею 80,4 кв.м., л1; прибудова загальною площею 24,6 кв.м., л2; зовнішня етажерка загальною площею 161,3 кв.м., М; зовнішня етажерка загальною площею 161,3 кв.м., пд М; зерносховище силосного типу загальною площею 43,6 кв.м., Н; зерносховище силосного типу загальною площею 46,8 кв.м., Н1; зерносховище силосного типу загальною площею 428,2 кв.м., н; зерносховище силосного типу загальною площею 428,2 кв.м., н1; зерносховище силосного типу загальною площею 43,6 кв.м., 2Н; зерносховище силосного типу загальною площею 46,8 кв.м., 2Н1; зерносховище силосного типу загальною площею 428,2 кв.м., 2н; зерносховище силосного типу загальною площею 428,2 кв.м., 2н1; зерносховище силосного типу загальною площею 9424 кв.м., ХХІ-ХХХХ; перевантажувальна станція №5 загальною площею 30,4 кв.м., О; перевантажувальна станція №5 загальною площею 20,0 кв.м., пд О; розподільчий пункт №2 загальною площею 94,7 кв.м., П; трансформаторна загальною площею 113,2 кв.м., Р; насосна загальною площею 22,7 кв.м., С; насосна загальною площею 22,7 кв.м., пд С; будівля для технічного змінного персоналу загальною площею 139,9 кв.м., Т; мансарда загальною площею 128,5 кв.м., Мнс Т; ремонтно-механічна майстерня загальною площею 323,6 кв.м., У; ремонтно-механічна майстерня загальною площею 74,2 кв.м., У1; склад матеріалів загальною площею 569,2 кв.м., Ф; прохідна загальною площею 14,8 кв.м. , Х; контрольно-пропускний пункт загальною площею 35,2 кв.м., Ц; трансформаторна загальною площею 24,0 кв.м., Ч; розподільчий пункт №5 загальною площею 67,0 кв.м., Ш; вагова №2 загальною площею 14,8 кв.м., Щ; ваги, І; ж/д колії, ІІ; галерея №1, ІІІ; перевантажувальна станція №1, ІV; галерея №2, V; галерея №3, VІ; галерея №4, VІІ; перевантажувальна станція №3, VІІІ; галерея №5, ІХ; вимощення загальною площею 41703,8 кв.м., Х; пандус загальною площею 600,5 кв.м., ХІ; пандус загальною площею 755,9 кв.м., ХІІ; блок сушки вологого зерна, ХІІІ; бункер відходів, ХІV; пожежне водосховище, ХV; ємкість для зберігання зливових вод, ХVІ; насосна каналізаційна станція, ХVІІ; ваги, ХVІІІ; причальна галерея, ХІХ; причал загальною площею 5274,0 кв.м., ХХ; огорожа загальною площею 7525,0 кв.м., №1.

Відповідності до п. 1.5. іпотечного договору, заставна вартість предмета іпотеки є договірною і погоджується сторонами в розмірі 150 000 000,00 гривень (сто п`ятдесят мільйонів гривень) без ПДВ.

Крім того, у зв`язку з укладанням додаткової угоди №1 до договору № 16/04/2024АТ, сторони вирішили внести зміни до іпотечного договору від 02.08.2024, уклавши договір про внесення змін і доповнень №1 від 13.08.2024 до іпотечного договору, посвідченого 02.08.2024 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Главчевою Л.В., за реєстровим №4265. Даний договір було посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Главчевою Л. В. за реєстровим № 4552 (далі - Договір про внесення змін і доповнень № 1).

Відповідно до п. 1 договору про внесення змін і доповнень № 1 сторони домовились викласти п. 1.1 іпотечного договору в новій редакцій, в якій встановили, що кінцевим строк повернення поворотної фінансової допомоги є 14.08.2024. Цим же пунктом погоджено, що станом на 13.08.2024 року ТОВ "Агротермінал Логістік" отримало від ТОВ "Термінал "Боріваж" поворотну фінансову допомогу загальною сумою 200 000 000,00 (двісті мільйонів) грн. Заставну вартість предмету іпотеки не було змінено.

Крім того, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання кредитором у період з 15.08.2024 по 31.03.2025 було здійснення нарахування 3 % річних в сумі 26 336 524, 14 грн та інфляційних втрат в сумі 22 414 000, 00 грн.

Також, 01.08.2024 між ТОВ "Термінал "Боріваж" (позикодавець) та ТОВ "Агротермінал Логістік" (позичальник) укладено договір доручення № 164 (далі - договір № 164), відповідно до п. 1.1. якого ТОВ "Термінал "Боріваж" у порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується за винагороду від імені та за рахунок ТОВ "Агротермінал Логістік" проводити всі розрахунки за договором про встановлення земельних сервітутів № 19/25 від 17.04.2009.

Відповідно до п. 1.2. договору № 164 за цим договором ТОВ "Термінал "Боріваж" має виключне право на вчинення від імені та за рахунок ТОВ "Агротермінал Логістік" всіх юридичних дій, визначених у пункті 1.1. цього договору.

Відповідно до п. 3.1.1. договору № 164 ТОВ "Агротермінал Логістік" зобов`язано відшкодувати ТОВ "Термінал "Боріваж" необхідні витрати, пов`язані із виконанням доручення, шляхом перерахування відповідних сум на підставі рахунків.

Згідно п. 4.2. договору № 164 ТОВ "Термінал "Боріваж" має право на відшкодування витрат, пов`язаних із виконанням доручення.

Відповідно до п. 5.1. договору № 164 ТОВ "Агротермінал Логістік" оплачує послуги ТОВ "Термінал "Боріваж" в розмірі 5% від кожної транзакції, проведеної ТОВ "Термінал "Боріваж" на підставі п. 1.1. договору № 164. Сума винагороди включає ПДВ, якщо такий податок нараховується.

Згідно п. 5.2. договору № 164 протягом 5 днів від дня проведення кожної транзакції в порядку п. 1.1. договору № 164 ТОВ "Термінал "Боріваж" складає, підписує та направляє ТОВ "Агротермінал Логістік" акти приймання послуг.

Відповідно до п. 5.3. договору № 164 у разі відсутності зауважень до акту приймання послуг ТОВ "Агротермінал Логістік" підписує його та проводить оплату протягом 5 днів від дня отримання акта з його сторони, але в будь-якому разі після отримання відповідного рахунку ТОВ "Термінал "Боріваж".

На виконання п. 1.1. договору № 164 ТОВ "Термінал "Боріваж" провело розрахунки за договором про встановлення земельних сервітутів № 19/25 від 17.04.2009, що у свою чергу підтверджується звітами повіреного до договору доручення та платіжними інструкціями, за якими ТОВ "Термінал "Боріваж" проводило розрахунки, а саме: 194 526,64 грн - 13.12.2024, платіжна інструкція № Т20/016080; 103 101,02 грн - 26.02.2025, платіжна інструкція № Т20/017450; 54 469,36 грн. - 14.03.2025, платіжна інструкція № 5; 54 469,36 грн. - 09.04.2025, платіжна інструкція № Т20/018113;

На виконання п. 5.2. договору № 164 ТОВ "Термінал "Боріваж" складено, підписано та направлено ТОВ "Агротермінал Логістік" акти приймання послуг: 9 726,33 грн. - акт наданих послуг № 1104 від 13.12.2024; 5 155,05 грн. - акт наданих послуг № 145 від 26.02.2025; 2 723,47 грн. - акт наданих послуг № 188 від 14.03.2025; 2 723,47 грн. - акт наданих послуг № 279 від 09.04.2025.

Відтак, з огляду на викладене у ТОВ "Агротермінал Логістік" виникли майнові зобов`язання перед ТОВ "Термінал "Боріваж" у вигляді 20 331,32 грн - винагороди на підставі п. 5.1. договору № 164 та 406 566,38 грн. відшкодування витрат на підставі п. 4.2. договору № 164, що загалом становить 426 894,70 грн.

Крім того, в подальшому заявником подано заяву в якій вказано, що до грошових вимог визначених вище не включено майнові зобов`язання перед ТОВ "Термінал "Боріваж" у вигляді 2 723,47 грн винагороди на підставі п. 5.1. договору № 164 та 54 469,36 грн. відшкодування витрат на підставі п. 4.2. договору № 164, що загалом становить 57 192,83 грн, що у свою чергу підтверджується: платіжною інструкцією № Т20/018644 на суму 54 469,36 грн. від 16.05.2025 та акт наданих послуг № 353 від 16.05.2025 на суму 2 723, 47 грн.

Разом з тим, ТОВ "Термінал "Боріваж" вказує, що ТОВ "Агротермінал Логістік" зобов`язання за договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 16.04.2026 № 16/04/2024АТ не виконано, відповідно суму фінансової допомоги в розмірі 200 000 000,00 грн станом на час звернення до суду з даною заявою не повернуто. Також, у зв`язку з порушення договірних зобов`язань заявником виходячи із суми боргу, було здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Крім того, кредитор також вказує, що у ТОВ "Агротермінал Логістік" також наявна заборгованість перед ТОВ "Термінал "Боріваж" за договором доручення № 164 від 01.08.2024, яка становить 484 087, 53 грн, з яких: 23 054, 79 грн - винагорода на підставі п. 5.1. договору № 164 та 461 035, 74 грн - відшкодування витрат на підставі п. 4.2. договору № 164.

У поданому боржником відзиві ТОВ "Агротермінал Логістік" не заперечує щодо основного боргу за договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 16.04.2024 № 16/04/2024АТ в сумі 200 000 000, 00 грн, щодо 3% річних та інфляційних втрат, то зазначає, що інфляційні втрати становлять 22 413 437, 57 грн, а 3% річних - 3 922 524, 14 грн. Також, боржник визнає борг в сумі 426 894,70 грн за договором доручення № 164 від 01.08.2024.

Вимоги ТОВ "Термінал "Боріваж" з урахуванням уточненого повідомлення (поданого 29.06.2026) визнані розпорядником майна частково на суму 200 439 006, 70 грн, з яких: 12 112, 00 грн - вимоги першої черги, 200 426 894, 70 грн - вимоги четвертої черги.

Розглянувши заяви ТОВ "Термінал "Боріваж" з кредиторськими вимогами до боржника, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове визнання вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж" на суму 226 774 968, 41 грн, з яких: 12 112, 00 грн - вимоги першої черги, 226 762 856,41 грн - вимоги четвертої черги, виходячи з наступного.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням наведеного вище, ТОВ "Термінал "Боріваж" заявляє грошові вимоги, які виникли на підставі договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 16.04.2024 № 16/04/2024АТ та договору доручення № 164 від 01.08.2024.

У підтвердження грошових вимог за вказаними договорами кредитором були надані відповідні копії договору фінансової допомоги та додаткової угоди, платіжні інструкції, що свідчать про перерахування грошових коштів за договором фінансової допомоги та копію договору іпотеки з додатком до нього, також, копії договору доручення, звіти повіреного до договору доручення, акти наданих послуг та платіжні інструкції, що свідчать про здійснення оплати за даним договором.

Разом з тим, суд вказує, що доказів, щоб свідчили про виконання ТОВ "Агротермінал Логістік" зобов`язань за договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 16.04.2024 № 16/04/2024АТ та договором доручення № 164 від 01.08.2024 в матеріалах справи відсутні.

Що стосується укладеного ТОВ "Агротермінал Логістік" та ТОВ "Термінал "Боріваж" в забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 16/04/2024АТ іпотечного договору від 02.08.2024 зареєстровано в реєстрі № 4265, заставна вартість предмету іпотеки за яким становить 150 000 000, 00 грн, то суд вказує наступне.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2026 у справі № 904/1926/23 (904/3642/24) залишено без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2025, яким серед іншого визнано недійсним іпотечний договір від 02.08.2024 укладений між ТОВ "Агротермінал Логістік" та ТОВ "Термінал "Боріваж", посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Главчевою Л. В., зареєстрований в реєстрі № 4265.

Враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, то за таких обставин грошові вимоги ТОВ "Термінал "Боріваж" за договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 16/04/2024АТ не є забезпеченими заставою майна боржника.

Що стосується вимог ТОВ "Термінал "Боріваж" за договором доручення № 164 01.08.2024 в розмірі 57 192,83 грн, з яких: 2 723,47 грн винагорода на підставі п. 5.1. договору № 164 та 54 469,36 грн. відшкодування витрат на підставі п. 4.2. договору № 164, які підтверджується: платіжною інструкцією № Т20/018644 на суму 54 469,36 грн. від 16.05.2025 та актом наданих послуг № 353 від 16.05.2025 на суму 2 723, 47 грн, то враховуючи дату відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агротермінал Логістік" - 10.04.2025, означені вимоги відносяться до поточних, оскільки, виникли після відкриття справи про банкрутство, а відтак, можуть бути заявлені у ліквідаційній процедурі.

У зв`язку з чим, вимоги ТОВ "Термінал "Боріваж" за договором доручення № 164 01.08.2024 в розмірі 57 192,83 грн, відхиляються судом, як передчасно заявлені.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За арифметичним перерахунком суду визнанню підлягають інфляційні втрати в сумі 22 413 437, 57 грн та 3% річних в сумі 3 922 524, 14 грн.

Відтак, суд дійшов висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж" кредитором боржника на суму 226 762 856,41 грн - вимоги четвертої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 12 112, 00 грн з віднесенням до вимог першої черги.

У решті вимог на суму 64 411, 26 грн слід відмовити.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон покров" з кредиторськими вимогами до боржника, на суму 10 870 568, 72 грн та 6 056, 00 грн судовий збір.

20.08.2024 між ТОВ "Агротермінал Логістік" (покупець) та ТОВ "Земельний регіон покров" (продавець) укладено договір купівлі-продажу комплексу, засвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Черниш Є.В., зареєстрований в реєстрі за № 88 (далі - договір), відповідно до п. 1 якого продавець передає у власність покупця, а Покупець приймає нерухоме майно-комплекс, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, місто Покров, вул. Мозолевського Бориса, буд. 29, далі - майно, на умовах даного договору і сплачує за нього обумовлену грошову суму.

Згідно п. 4 договору, продаж майна здійснено за 8 000 000 (вісім мільйонів) гривень 00 копійок з урахуванням ПДВ, які покупець зобов`язується сплатити протягом 20 серпня 2024 року.

В той час, заявник вказує, що ТОВ "Агротермінал Логістік" свою заборгованість перед ТОВ "Земельний регіон покров" не погасило, жодної коштів на рахунок кредитора на виконання умов договору купівлі-продажу комплексу від 20.08.2024 не надходило.

У відповідності до п. 5 договору, у випадку порушення покупцем зобов`язань, визначених в пункті 4 договору, покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі 10% від договірної вартості майна, зазначеної у пункті 4 цього договору та покупець сплачує продавцю за весь період прострочення оплати вартості майна та/або її частки, пеню у розмірі 1 % (одного відсотка) від суми (або її частки), зазначеної в пункті 4 цього договору за кожен день прострочення.

Оскільки сума заборгованості 8 000 000,00 грн, а розмір штрафу становить 10 % від цієї суми, то розмір штрафу становить 8 000 000 * 10% = 800 000,00 грн.

Розмір нарахованої пені у період з 21.08.2024 по 20.02.2025 складає - 1 074 082,19 грн.

Також, заявником було здійснено нарахування 3% річних на суму 152 966,53 грн, та інфляційних втрат на суму 843 520,00 грн; відповідні розрахунки додані до заяви.

У поданому боржником відзиві вимоги ТОВ "Земельний регіон покров" визнаються ТОВ "Агротермінал Логістік" в повному обсязі.

Вимоги ТОВ "Земельний регіон покров" у поданому розпорядником майна повідомленні про результати розгляду - визнані, за виключенням 3% річних в сумі 657, 52 грн та інфляційних втрат в сумі 43,36 грн.

Розглянувши заяву ТОВ "Земельний регіон покров" з кредиторськими вимогами до боржника, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про визнання вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон покров" на суму 10 876 624, 72 грн, з яких: 6 056, 00 грн - вимоги першої черги, 8 996 486, 53 грн - вимоги четвертої черги, 1 874 082, 19 грн - вимоги шостої черги, з огляду на наступне.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Платежі, встановлені у статті 625 Цивільного кодексу України, є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, як, наприклад, статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З урахуванням наведеного вище, ТОВ "Земельний регіон покров" заявляє грошові вимоги, які виникли на підставі договору купівлі-продажу комплексу від 20.08.2024.

У підтвердження грошових вимог за вказаним договором кредитором були надані відповідні копії договору, витяг з державного реєстру речових прав № 391687652 від 28.08.2024, а також, розрахунок нарахованих за договором купівлі-продажу комплексу від 20.08.2024 пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Разом з тим, суд вказує, що доказів, щоб свідчили про виконання ТОВ "Агротермінал Логістік" зобов`язань за договором купівлі-продажу комплексу від 20.08.2024 та відповідно здійснення оплати на користь ТОВ "Земельний регіон покров" за придбане боржником майно в сумі 8 000 000,00 грн, в матеріалах справи відсутні, відтак, вказані вимоги визнаються судом обґрунтованими.

Також, за перерахунком суду визнанню підлягають: штраф в сумі 800 000,00 грн, пеня в сумі 1 074 082,19 грн, 3% річних в сумі 152 966,53 грн, інфляційні втрати в сумі 843 520,00 грн.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 6 056, 00 грн.

Відтак, суд дійшов висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон покров" кредитором боржника на суму 10 876 624, 72 грн, з яких: 6 056, 00 грн - вимоги першої черги, 8 996 486, 53 грн - вимоги четвертої черги, 1 874 082, 19 грн - вимоги шостої черги.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 1 198 902 189, 29 грн, з яких: 1 198 896 133, 29 грн - основний борг та 6 056, 00 грн - судовий збір.

01.08.2024 між ТОВ "Зелена Долина Полісся", SIRIUS BUSINESS FZ-LLC та ТОВ "Агротермінал Логістік" було укладено договір поруки, згідно пункту 1.1. якого ТОВ "Агротермінал Логістік" (поручитель), зобов`язався перед ТОВ "Зелена Долина Полісся" (кредитор) відповідати за належне виконання SIRIUS BUSINESS FZ-LLC (боржник) зобов`язань, що випливають (та/або випливатимуть) з

- укладеного між боржником та кредитором контракту № PSC0102-25 від 01.02.2024, з урахуванням всіх укладених додаткових угод та додатків до нього, а також тих, що можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі щодо суми зобов`язань, строків їх виконання, штрафних санкцій та інших платежів і умов (далі - контракт-1), в тому числі зобов`язань щодо: сплати коштів у розмірі 1 618 442,20 дол. США (один мільйон шістсот вісімнадцять тисяч чотириста сорок два долари США 20 центів) в рахунок оплати поставленого товару в порядку та в строки, які встановлені контрактом-1; відшкодування боржником будь-яких витрат та збитків кредитора, пов`язаних з неналежним виконанням боржником умов контракту-1 (в тому числі сплати пені, штрафів, відшкодування збитків); сплати інших платежів за контрактом-1 і можливої неустойки у розмірах та у випадках, передбачених контрактом-1 і цим договором;

- укладеного між боржником та кредитором контракту № PSC0103-27 від 01.03.2024, з урахуванням всіх укладених додаткових угод та додатків до нього, а також тих, що можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі щодо суми зобов`язань, строків їх виконання, штрафних санкцій та інших платежів і умов (далі - контракт-2), в тому числі зобов`язань щодо: сплати коштів у розмірі 1 666 984,00 дол. США (один мільйон шістсот шістдесят шість тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири долари США 00 центів) в рахунок оплати поставленого товару в порядку та в строки, які встановлені контрактом-2; відшкодування боржником будь-яких витрат та збитків кредитора, пов`язаних з неналежним виконанням боржником умов контракту-2 (в тому числі сплати пені, штрафів, відшкодування збитків); сплати інших платежів за контрактом-2 і можливої неустойки у розмірах та у випадках, передбачених контрактом-2 і цим договором;

- укладеного між боржником та кредитором контракту № PSC0103-26 від 01.03.2024, з урахуванням всіх укладених додаткових угод та додатків до нього, а також тих, що можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі щодо суми зобов`язань, строків їх виконання, штрафних санкцій та інших платежів і умов (далі - контракт-3), в тому числі зобов`язань щодо: сплати коштів у розмірі 929 804,67 дол. США (дев`ятсот двадцять дев`ять тисяч вісімсот чотири долари США 67 центів) в рахунок оплати поставленого товару в порядку та в строки, які встановлені контрактом-3; відшкодування боржником будь-яких витрат та збитків кредитора, пов`язаних з неналежним виконанням боржником умов контракту-3 (в тому числі сплати пені, штрафів, відшкодування збитків); сплати інших платежів за контрактом-3 і можливої неустойки у розмірах та у випадках, передбачених контрактом-3 і цим договором;

- укладеного між боржником та кредитором контракту № PSB1902-2 від 19.02.2024, з урахуванням всіх укладених додаткових угод та додатків до нього, а також тих, що можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі щодо суми зобов`язань, строків їх виконання, штрафних санкцій та інших платежів і умов (далі - контракт-4), в тому числі зобов`язань щодо: сплати коштів у розмірі 3 015 148,22 дол. США (три мільйони п`ятнадцять тисяч сто сорок вісім доларів США 22 центи) в рахунок оплати поставленого товару в порядку та в строки, які встановлені контрактом-4; відшкодування боржником будь-яких витрат та збитків кредитора, пов`язаних з неналежним виконанням боржником умов контракту-4 (в тому числі сплати пені, штрафів, відшкодування збитків); сплати інших платежів за контрактом-4 і можливої неустойки у розмірах та у випадках, передбачених контрактом-4 і цим договором;

- укладеного між боржником та кредитором контракту № PSB2002-3 від 20.02.2024, з урахуванням всіх укладених додаткових угод та додатків до нього, а також тих, що можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі щодо суми зобов`язань, строків їх виконання, штрафних санкцій та інших платежів і умов (далі - контракт-5), в тому числі зобов`язань щодо: сплати коштів у розмірі 4 290 000,00 дол. США (чотири мільйони двісті дев`яносто тисяч доларів США 00 центів) в рахунок оплати поставленого товару в порядку та в строки, які встановлені контрактом-5; відшкодування боржником будь-яких витрат та збитків кредитора, пов`язаних з неналежним виконанням боржником умов контракту-5 (в тому числі сплати пені, штрафів, відшкодування збитків); сплати інших платежів за контрактом-5 і можливої неустойки у розмірах та у випадках, передбачених контрактом-5 і цим договором;

- укладеного між боржником та кредитором контракту № PSC0403-28 від 04.03.2024, з урахуванням всіх укладених додаткових угод та додатків до нього, а також тих, що можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі щодо суми зобов`язань, строків їх виконання, штрафних санкцій та інших платежів і умов (далі - контракт-6), в тому числі зобов`язань щодо: сплати коштів у розмірі 1 811 628,54 дол. США (один мільйон вісімсот одинадцять тисяч шістсот двадцять вісім доларів США 54 центи) в рахунок оплати поставленого товару в порядку та в строки, які встановлені контрактом-6; відшкодування боржником будь-яких витрат та збитків кредитора, пов`язаних з неналежним виконанням боржником умов контракту-6 (в тому числі сплати пені, штрафів, відшкодування збитків); сплати інших платежів за контрактом-6 і можливої неустойки у розмірах та у випадках, передбачених контрактом-6 і цим договором;

- укладеного між боржником та кредитором контракту № PSC0503-29 від 05.03.2024, з урахуванням всіх укладених додаткових угод та додатків до нього, а також тих, що можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі щодо суми зобов`язань, строків їх виконання, штрафних санкцій та інших платежів і умов (далі - контракт-7), в тому числі зобов`язань щодо: сплати коштів у розмірі 2 933 812,70 дол. США (два мільйони дев`ятсот тридцять три тисячі вісімсот дванадцять доларів США 70 центів) в рахунок оплати поставленого товару в порядку та в строки, які встановлені контрактом-7; відшкодування боржником будь-яких витрат та збитків кредитора, пов`язаних з неналежним виконанням боржником умов контракту-7 (в тому числі сплати пені, штрафів, відшкодування збитків); сплати інших платежів за контрактом-7 і можливої неустойки у розмірах та у випадках, передбачених контрактом-7 і цим договором;

- укладеного між боржником та кредитором контракту № PS0403-9 від 04.03.2024, з урахуванням всіх укладених додаткових угод та додатків до нього, а також тих, що можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі щодо суми зобов`язань, строків їх виконання, штрафних санкцій та інших платежів і умов (далі - контракт-8), в тому числі зобов`язань щодо: сплати коштів у розмірі 8 532 525,00 дол. США (вісім мільйонів п`ятсот тридцять дві тисячі п`ятсот двадцять п`ять доларів США 00 центів) в рахунок оплати поставленого товару в порядку та в строки, які встановлені контрактом-8; відшкодування боржником будь-яких витрат та збитків кредитора, пов`язаних з неналежним виконанням боржником умов контракту-8 (в тому числі сплати пені, штрафів, відшкодування збитків); сплати інших платежів за контрактом-8 і можливої неустойки у розмірах та у випадках, передбачених контрактом-8 і цим договором;

- укладеного між боржником та кредитором контракту № PCSA1605-1 від 16.05.2024, з урахуванням всіх укладених додаткових угод та додатків до нього, а також тих, що можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі щодо суми зобов`язань, строків їх виконання, штрафних санкцій та інших платежів і умов (далі - контракт-9), в тому числі зобов`язань щодо: сплати коштів у розмірі 8 279 034,17 дол. СШ А (вісім мільйонів двісті сімдесят дев`ять тисяч тридцять чотири долари США 17 центів) в рахунок оплати поставленого товару в порядку та в строки, які встановлені контрактом-9; відшкодування боржником будь-яких витрат та збитків кредитора, пов`язаних з неналежним виконанням боржником умов контракту-9 (в тому числі сплати пені, штрафів, відшкодування збитків); сплати інших платежів за контрактом-9 і можливої неустойки у розмірах та у випадках, передбачених контрактом-9 і цим договором.

Згідно п. 1.1. договору сторони також погодили, що станом на дату укладення даного договору, загальний розмір виключно простроченої заборгованості боржника перед кредитором за поставлений товар (без врахування пені, штрафів, збитків тощо) за контрактом-1, контрактом-2, контрактом-3, контрактом-4, контрактом-5, контрактом-6, контрактом-7, контрактом-8 та контрактом-9 складає 33 077 379,50 дол. США (тридцять три мільйони сімдесят сім тисяч триста сімдесят дев`ять доларів США 50 центів), а також погодили, що всі разом або будь-яке із зобов`язань, що випливають (та/або випливатимуть у майбутньому) з контрактів, а також додаткових угод та додатків до них, у тому числі щодо строку та розміру виконання зобов`язань, інших умов надалі іменуються "Основне зобов`язання".

Пунктом 1.2. договору передбачено, що поручитель несе солідарну відповідальність з боржником перед кредитором за виконання боржником умов основного зобов`язання усім належним йому майном, майном переданим в управління іншим особам, грошовими коштами, майновими правами, тощо.

Відповідно до п. 1.3. договору, поручитель ознайомлений з умовами контрактів, всіх додатків та додаткових угод до них (основного зобов`язання), ніяких заперечень, а також непорозумінь його положень не має.

За умовами п. 3.1.-3.3. договору, поручитель відповідає за зобов`язаннями згідно з контрактами перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, комісій, неустойки, відшкодування збитків тощо. Причини невиконання боржником своїх зобов`язань за контрактами жодним чином не можуть впливати на виконання поручителем зобов`язань за цим договором. Поручитель та боржник залишаються зобов`язаними перед кредитором до того моменту, поки всі зобов`язання за контрактами (основним зобов`язанням) не будуть виконані у повному обсязі.

Заявник відзначає, що SIRIUS BUSINESS FZ-LLC частково виконало перед кредитором свій обов`язок щодо сплати основного зобов`язання, а саме за контрактом № PSC0102-25 від 01.02.2024 (контракт-1), контрактом № PSC0103-27 від 01.03.2024 (контракт-2) та контрактом № PSC0103-26 від 01.03.2024 (контракт-3) SIRIUS BUSINESS FZ-LLC було добровільно сплачено на користь кредитора загальну суму 4 215 230,87 доларів США заборгованості за поставлений товар, що підтверджується копіями відповідних SWIFT-платежів та копією ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2024 року у справі № 904/2581/24.

Водночас, за контрактами 4-9 боржник основне зобов`язання у загальному розмірі 28 862 148,63 дол. США не виконав, що підтверджується рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2025 у справі № 904/3244/24.

Як про це зазначає кредитор, станом на час звернення до суду з відповідною заявою, боржник ані в добровільному порядку, ані на виконання рішення суду, основне зобов`язання не виконав, що в цілому й послугувало підставою для звернення кредитора до поручителя за договором щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 28 862 148,63 дол. США.

Так, відповідно до п. 2.1.1. договору, кредитор має право у разі невиконання боржником своїх зобов`язань за контрактом-1 та/або контрактом-2 та/або контрактом-3 та/або контрактом-4 та/або контрактом-5 та/або контрактом-6 та/або контрактом-7 та/або контрактом-8 та/або контрактом-9 пред`явити свої вимоги безпосередньо до поручителя. Ці вимоги є обов`язковими для виконання протягом 2 (двох) календарних днів з моменту направлення кредитором поручителю письмової заяви про невиконання боржником зобов`язань за контрактом-1 та/або контрактом-2 та/або контрактом-3 та/або контрактом-4 та/або контрактом-5 та/або контрактом-6 та/або контрактом-7 та/або контрактом-8 та/або контрактом-9.

Згідно пп. 2.4.1.-2.4.2. договору, поручитель зобов`язаний виконати за боржника зобов`язання за контрактом-1 та/або контрактом-2 та/або контрактом-3 та/або контрактом-4 та/або контрактом-5 та/або контрактом-6 та/або контрактом-7 та/або контрактом-8 та/або контрактом-9 шляхом перерахування суми заборгованості боржника, вказаної кредитором, в рахунок погашення такої заборгованості, за реквізитами та в строки, вказаними в заяві кредитора про невиконання боржником зобов`язань за контрактом-1 та/або контрактом-2 та/або контрактом-3 та/або контрактом-4 та/або контрактом-5 та/або контрактом-6 та/або контрактом-7 та/або контрактом-8 та/або контрактом-9, з урахуванням особливостей, встановлених цим договором. У разі одержання вищевказаної вимоги кредитора, повідомити про це боржника.

При цьому, відповідно до п. 1.5. договору, враховуючи, що поручитель не є стороною контрактів, поручитель є резидентом України, а заборгованість боржника перед кредитором виражена в іноземній валюті, погашення заборгованості поручителем за основним зобов`язанням здійснюється в гривневому еквіваленті до суми заборгованості, відповідно до офіційного курсу НБУ станом на дату здійснення поручителем такого погашення.

З огляду на викладене, кредитор направив поручителю заяву про невиконання боржником основного зобов`язання від 10.03.2025 вих. № 10/03-25, відповідно до якої вимагав від поручителя в порядку та на умовах, передбачених договором, оплатити протягом 2 календарних днів з дати отримання цієї заяви 28 862 148,63 дол. США заборгованості боржника в гривневому еквіваленті до суми заборгованості, відповідно до офіційного курсу НБУ станом на дату здійснення поручителем такого погашення.

Означену вище заяву представник поручителя отримав наручно 10.03.2025, про що свідчить відповідна відмітка на примірнику заяви кредитора.

У відповідь на заяву поручитель надав кредитору лист від 18.03.2025 б/н, згідно якого поручитель повідомив боржника про отримання від кредитора заяви, а також відповідно до якої поручитель визнає заборгованість в повному обсязі та не має змоги виконати вимоги, зазначені в заяві, на суму 28 862 148,63 дол. США.

У поданому боржником відзиві вимоги ТОВ "Зелена Долина Полісся" визнаються ТОВ "Агротермінал Логістік" в повному обсязі.

Вимоги ТОВ "Зелена Долина Полісся" у поданому розпорядником майна повідомленні про результати розгляду також визнані в повному обсязі.

Розглянувши заяву ТОВ "Зелена Долина Полісся" з кредиторськими вимогами до боржника, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про визнання вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" на суму 1 198 902 189, 29 грн, з яких: 6 056, 00 грн - вимоги першої черги, 1 198 896 133, 29 грн - вимоги четвертої черги, з огляду на наступне.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

З урахуванням наведеного вище, ТОВ "Зелена Долина Полісся" заявляє грошові вимоги, які виникли на підставі договору поруки від 01.08.2024.

У підтвердження грошових вимог за вказаним договором кредитором були надані копії документів, зокрема: контракти з додатками, акти прийому-передачі, рахунки-фактури, митні декларації, коносаменти для цілей фрахт контракту з перекладом на українську мову, SWIFT платежі з перекладом на українську мову, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2025 у справі № 904/3244/24 про стягнення заборгованості з SIRIUS BUSINESS FZ-LLC, заяви про невиконання боржником основного виконання від 10.03.2025 № 10/03-25 з відміткою боржника про отримання, лист від 18.03.2025 № б/н щодо розгляду заяви про невиконання боржником основного виконання від 10.03.2025 № 10/03-25, повідомлення щодо отримання від кредитора заяви про невиконання Боржником зобов`язань від 12.03.20255 № б/н з відміткою SIRIUS BUSINESS FZ-LLC про отримання.

Зокрема, як про це відзначає заявник та що у свою чергу встановлено судом, SIRIUS BUSINESS FZ-LLC частково виконало перед кредитором свій обов`язок щодо сплати основного зобов`язання, а саме за контрактом № PSC0102-25 від 01.02.2024 (контракт-1), контрактом № PSC0103-27 від 01.03.2024 (контракт-2) та контрактом № PSC0103-26 від 01.03.2024 (контракт-3) SIRIUS BUSINESS FZ-LLC було добровільно сплачено на користь кредитора загальну суму 4 215 230,87 доларів США заборгованості за поставлений товар, що підтверджується копіями відповідних SWIFT-платежів та копією ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2024 року у справі № 904/2581/24.

Втім, за контрактами 4-9 боржник основне зобов`язання у загальному розмірі 28 862 148,63 дол. США не виконав, що підтверджується рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2025 у справі № 904/3244/24.

10.03.2025 представником поручителя було отримано наручно заяву про невиконання боржником основного зобов`язання від 10.03.2025 вих. № 10/03-25, відповідно до якої кредитор вимагав від поручителя в порядку та на умовах, передбачених договором, оплатити протягом 2 календарних днів з дати отримання цієї заяви 28 862 148,63 дол. США заборгованості боржника в гривневому еквіваленті до суми заборгованості, відповідно до офіційного курсу НБУ станом на дату здійснення поручителем такого погашення.

У відповідь на заяву поручитель надав кредитору лист від 18.03.2025 б/н, в якій поручитель повідомив боржника про отримання від кредитора заяви, а також відзначив, що визнає заборгованість в повному обсязі та не має змоги виконати вимоги, зазначені в заяві, на суму 28 862 148,63 дол. США.

Також, судом враховано пояснення заявника щодо подання уточненої фінансової звітності ТОВ "Зелена Долина Полісся" у зв`язку з арифметичною помилкою щодо розміру дебіторської заборгованості.

Згідно уточненої фінансової звітності станом на 31.03.2026, розмір дебіторської заборгованості ТОВ "Зелена Долина Полісся" становить 3 116 895 000,00 грн. (3 116 895,0 х 1000,0 (одиниця виміру) = 3 116 895 000, 00 грн.), з якого 1 198 896 133, 29 грн. - заборгованість ТОВ "Агротермінал Логістік".

Суд вказує, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт повного або часткового погашення заборгованості SIRIUS BUSINESS FZ-LLC саме за договорами, забезпеченими договором поруки від 01.08.2024.

Разом з тим, фінансова звітність не є первинним бухгалтерським документом та не підтверджує факту виконання чи припинення конкретного зобов`язання. Відомості фінансової звітності мають узагальнений характер та не можуть свідчити про погашення заборгованості за конкретними зовнішньоекономічними контрактами без дослідження первинних документів зокрема платіжних доручень, актів звірки або інших документів, що безпосередньо підтверджують виконання зобов`язання.

Щодо доказів, якими можуть підтверджуватися грошові вимоги кредитора у справі про банкрутство (неплатоспроможність): заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічні висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 23.09.2021 № 910/866/20, від 21.10.2021 у справі № 913/479/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).

У свою чергу, суд відзначає, що посилання на ухвали Господарського суду Дніпропетровської області у справах № 904/5469/25, № 904/3267/25 та № 904/1002/25 також є безпідставним, оскільки, зазначені рішення стосуються інших контрактів, які не є предметом розгляду у даній справі.

Відповідно до ч. 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки у зазначених справах досліджувалися інші правовідносини, встановлені в них обставини не можуть автоматично свідчити про припинення зобов`язань, забезпечених договором поруки від 01.08.2024.

Крім того, сама по собі платоспроможність SIRIUS BUSINESS FZ-LLC або здійснення господарської діяльності не є доказом відсутності заборгованості. Існування боргу не залежить від фінансового стану боржника. Належним підтвердженням припинення зобов`язання є виключно його належне виконання, що має підтверджуватися відповідними доказами.

Приписами ст. 553, 554 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного борту, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Порука припиняється лише у випадках, передбачених статтею 559 Цивільного кодексу України.

Натомість, суд вказує, що доказів припинення основного зобов`язання або настання інших підстав припинення поруки в матеріалах справи не міститься.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" кредитором боржника на суму 1 198 902 189, 29 грн, з яких: 6 056, 00 грн - вимоги першої черги, 1 198 896 133, 29 грн - вимоги четвертої черги.

Заява Головного управління ДПС в Одеській області з кредиторськими вимогами до боржника, на суму 283 400, 26 грн.

В результаті неналежного виконання покладених законом на платника податків обов`язків, у ТОВ "Агротермінал Логістік" наявна непогашена податкова заборгованість/недоїмка у сумі 277 344,26 грн, з них: податкова заборгованість 277 344,26 грн, (основний платіж - 273 585,25 грн, штрафні санкції - 0,00 грн, пеня - 3 759,01 грн), з яких:

- заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (б/к 18010400) становить 84 459,31 грн (основний платіж - 84 459,31 грн, штрафні санкції - 0,00 грн., пеня - 0,00 грн.). Зазначена заборгованість виникла на підставі: - донараховано ШС (за невчасну сплату) податкове повідомлення-рішення (форма "Ш') №23001/15-32-04-09/39296647 від 29.05.2024 на суму 1 946,59 грн.

- нараховано платником самостійно по строку (декл. термін спл. пот. рік) податкова декларація № 9021943433 від 09.02.2024. Розрахунок у частині об`єктів нежитлової нерухомості до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 41 256,33 грн.

- нарахування по податковій декларації № 9021943433 від 09.02.2024 на суму 41 256,31 грн.

Заборгованість по орендній платі з юридичних осіб (б/к 18010600) становить 192 885,03 грн. (основний платіж - 189 126,00 грн., штрафні санкції - 0,00 грн., пеня 3 759,01 грн.).

Зазначена заборгованість виникла на підставі: - нараховано плат. самост. о.п. по строку (декл. термін спл. пот. рік) податковий розрахунок земельного податку № 9021943443 від 09.02.2024 на суму 46 563,55 грн; - нараховано плат. самост. о.п. по строку (декл.термін спл. пот.рік) податковий розрахунок земельного податку № 9021943443 від 09.02.2024 на суму 47 520,83 грн; - нараховано плат. самост. о.п. по строку (декл. термін спл. пот. рік) податковий розрахунок земельного податку № 9021943443 від 09.02.2024 на суму 47 520,83 грн; - нараховано плат. самост. о.п. по строку (декл.термін спл. пот. рік) податковий розрахунок земельного податку № 9021943443 від 09.02.2024 47 520,81 грн; - нараховано пені ІКП на борг минулих періодів (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Розрахунок пені на суму грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки з 29.08.2024 року на податкове повідомлення-рішення (форма "Ш') № 25633/15-32-04-09 від 14.06.2024 року 171,17 грн; - нараховано пені ІКП на борг мин.р (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) невизначений документ № AUTOPEN17 з 29.11.2024 року на податковий розрахунок земельного податку № 9021943443 від 09.02.2024 року на суму 654,00 грн; - нараховано пені ІКП на борг мин.р (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) невизначений документ № AUTOPEN17 з 29.11.2024 на податковий розрахунок земельного податку № 9021943443 від 09.02.2024 на суму 549,94 грн; - нараховано пені ІКП на борг мин.р (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) невизначений документ № AUTOPEN17 з 29.11.2024 на податковий розрахунок земельного податку № 9021943443 від 09.02.2024 на суму 621,76 грн; - нараховано пені ІКП на борг мин.р (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) невизначений документ № AUTOPEN17 з 29.11.2024 на податковий розрахунок земельного податку № 9021943443 від 09.02.2024 на суму 621,76 грн на суму 1 736,69 грн; - нараховано пені ІКП на борг мин.р (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) невизначений документ № AUTOPEN17 з 29.11.2024 на податковий розрахунок земельного податку № 9021943443 від 09.02.2024 на суму 621,76 на суму 1 736,69 грн. на суму 25,45 грн.

У поданому боржником відзиві ТОВ "Агротермінал Логістік" не заперечує щодо визнання вимог Головного управління ДПС в Одеській області.

Вимоги Головного управління ДПС в Одеській області відхилені розпорядником майна у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Розглянувши заяву Головного управління ДПС в Одеській області з кредиторськими вимогами до боржника, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про визнання вимог Головного управління ДПС в Одеській області на суму 283 400, 26 грн, з яких: 6 056, 00 грн - вимоги першої черги, 273 585, 25 грн - вимоги третьої черги, 3 759, 01 грн - вимоги шостої черги, з огляду на наступне.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України (далі - ПК України), положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства; однак питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені Законом про банкрутство, регулюються цим Законом.

Статтею 41 ПК України органи державної фіскальної служби віднесено до переліку контролюючих органів, що здійснюють від імені держави функції контролю за своєчасністю і правильністю сплати суб`єктами господарювання податків і зборів, зокрема, шляхом проведення документальних позапланових виїзних перевірок платників податків відповідно до статті 78 цього Кодексу.

Відповідно до пп.16.1.3, 16.1.4 ст.16 ПК України на боржника, як на платника податків, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 36.1. ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Крім того, п. 36.5. ст. 36 ПК України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 49.2 статті 49 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності. Податкові зобов`язання, самостійно визначені платником податків, не підлягають оскарженню згідно із п. 56.11 ст. 56 ПК України.

Відповідно до пунктів 54.1 та 54.3 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Стаття 57 ПК України регулює строки сплати податкового зобов`язання: за загальним правилом платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57); у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу; у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 ПК України).

Підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Положеннями пункту 58.1 статті 58 ПК України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Зазначена стаття встановлює загальні підстави і порядок надсилання податкового повідомлення-рішення і не пов`язує із цією дією виникнення податкового зобов`язання у платника податку.

За змістом підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України визначено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.

Водночас, пунктом 56.18 цієї ж статті передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З урахуванням викладеного до податкового боргу, окрім власне суми грошового зобов`язання, яке стало узгодженим, включається також і пеня, яка є заходом фінансової відповідальності.

Тож аналіз наведених вище приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень ПК України, дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються.

Отже, у справі, що розглядається, грошове зобов`язання боржника базується на наявності заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, заборгованості по орендній платі з юридичних осіб нарахованих платником самостійно на підставі податкової декларації № 9021943433 від 09.02.2024 та податкових повідомленнях рішеннях про застосування штрафних санкцій до ТОВ "Агротермінал Логістік".

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).

Разом з тим, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду сформовано сталу практику про те, що обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №925/1165/16, від 07.08.2019 у справі №922/1014/18, від 09.08.2018 у справі №921/184/16-г/10, від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 17.04.2019 у справі №43/75-15/7-б).

Таким чином, в силу положень ст. 45-47 КУзПБ, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14.06.2023 у справі №904/5743/20).

У підтвердження грошових вимог заявником було надано копії документів, зокрема: акт про результати камеральної перевірки щодо порушень правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 26.04.2024 №17661/15-32-04-09/39296647; акт про результати камеральної перевірки щодо порушень правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 06.05.2024 №19250/15-32-04-09/39296647; податкове повідомлення-рішення від 29.05.2024 №23001/15-32-04-09/39296647 з додатком; податкове повідомлення-рішення №25633/15-32-04-09 від 14.06.2024 від 06.05.2024 з додатком; податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з додатком, довідку про суми податкового боргу станом на 21.04.2025; розрахунок податкового боргу станом на 21.04.2025; податкову вимогу від 18.09.2024 №0064266-1308-1532; детальний розрахунок суми податкового боргу до податкової вимоги від 18.09.2024 №0064266-1308-1532; рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу №2247/4-1532 від 27.12.2024; рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу №478/4-1532 від 25.02.2025.

Суд відзначає, що контролюючим органом направлялися боржнику податкова вимога, акти про результати камеральної перевірки щодо порушень правил (термінів) сплати (перерахування) податків та податкові повідомлення рішення.

Разом з тим, суд відзначає, що податкові повідомлення рішення боржником не оскаржувались.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Суд дослідивши вказані вище докази, відзначає, що в матеріалах справи відсутні заперечення ТОВ "Агротермінал Логістік" щодо нарахування заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по орендній платі з юридичних осіб нарахованих на підставі самостійно платником податкової декларації № 9021943433 від 09.02.2024 та щодо застосованих на підставі винесених податкових повідомленнях рішеннях штрафних санкцій, то за таких обставин заборгованість є узгодженою.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що вимоги Головного управління ДПС в Одеській області є обґрунтованими, документально підтвердженими, а відтак, підлягають визнанню на суму 283 400, 26 грн, з яких: 6 056, 00 грн - вимоги першої черги, 273 585, 25 грн - вимоги третьої черги, 3 759, 01 грн - вимоги шостої черги.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КУРБАС" з кредиторськими вимогами до боржника, на суму 44 671 007, 44 грн.

01.04.2024 між ТОВ "Агротермінал Логістік" та ПрАТ "Промислово страховий альянс" укладено договір добровільного страхування майна № 01.04.24.03 МВС Д.

Даний договір страхування набирає чинності з моменту підписання, вказаного як початок строку дії договору та діє до 31.01.2025 (п. 12.1 договору)

Згідно п. 4.10 договору страховий платіж загалом складає 195 550 000,00 грн.

25.04.2024 укладено додаткову угоду до договору добровільного страхування майна № 01.04.24.03.МВС Д від 01.04.2024, згідно якої страховий платіж, зазначений в п. 10.4 цього договору, повинен бути сплачений за наступним графіком: в сумі 24 000 000,00 грн до 30.04.2024, в сумі 32 591 666,67 грн до 31.05.2024, в сумі 32 591 666,67 грн до 30.06.2024, в сумі 32 591 666,67 грн до 31.07.2024, в сумі 32 591 666,67 грн до 31.08.2024, в сумі 32 591 666,67 грн до 30.09.2024, в сумі 8 591 666,67 грн до 31.10.2024.

15.05.2024 укладено додаткову угоду №1 до договору добровільного страхування майна № 01.04.24.03. МВС Д від 01.04.2024, згідно з якою страховий платіж, зазначений в п.10.4 цього договору, повинен бути сплачений до 30.09.2024 включно за наступним графіком: сумі 24 000 000,00 грн до 30.04.2024, в сумі 56 000 000,00 грн до 31.05.2024, в сумі 32 591 666,67 грн до 30.06.2024, в сумі 32 591 666,67 грн до 31.07.2024, в сумі 32 591 666,67 грн до 31.08.2024, в сумі 17 774 999,99 грн до 30.09.2024.

25.07.2024 укладено додаткову угоду до договору добровільного страхування майна №01.04.24.03.МВС Д від 01.04.2024, згідно якої встановлено, що при достроковому припиненні дії договору на вимогу будь-якої сторони, страховик не повертає страхувальнику страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору.

При цьому зобов`язання страхувальника по сплаті страхових платежів повинні бути виконані в повному обсязі та розмірі, передбаченому в п. 10.4 договору (п. 21.4 договору).

Несплата страхувальником чергової частини страхового платежу у встановлений договором строк не є підставою для дострокового припинення договору (п. 21.5 договору).

На виконання умов даного договору ТОВ "Агротермінал Логістік" частково перерахував на рахунок ПрАТ "Промислово страховий альянс" страхові платежі на загальну суму 155 500 000,00 грн, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті страхових платежів на суму 40 050 000,00 грн.

03.10.2024 між ПрАТ "Промислово страховий альянс" (первісний кредитор) та ТОВ "КУРБАС" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 03/10/2024, згідно якого первісний кредитор відступає (передає) новому кредитору, а новий кредитор приймає право грошової вимоги, що належить первісному кредитору за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік" зі сплати страхових платежів в сумі 40 050 000,00 грн, які виникли на підставі: договору добровільного страхування майна №01.04.24.03 МВС Д, укладеного між первісним кредитором та боржником, 01.04.2024 з усіма іншими грошовими зобов`язаннями та нарахуваннями, які виникли або виникнуть на підставі основного договору. Первісний кредитор володіє правом вимоги до боржника за основним договором у розмірі 40 050 000,00 грн.

Згідно п. 1.3 договору у порядку та на умовах, визначених даним договором та чинним в Україні законодавством, первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до боржника по оплаті страхових платежів за основним договором. Первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до боржника за основним договором у розмірі 40 050 000,00 грн.

Моментом переходу права вимоги первісного кредитора за основним договором до нового кредитора є момент підписання цього договору (п.1.4 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору новий кредитор зобов`язується сплатити первісному кредитору компенсацію у розмірі 2 430 000,00 грн. шляхом перерахування вказаної суми на банківський рахунок первісного кредитора.

Згідно платіжної інструкцією №1017 від 24.10.2024 ТОВ "Курбас" сплатило ПрАТ "Промислово страховий альянс" 2 430 000, 00 грн.

Відтак, заявник вказує, враховуючи те, що страхові платежі не виплачені в повному розмірі, то наявна заборгованість по страховим платежам в сумі 40 050 000,00 грн.

Крім того, у зв`язку з порушенням договірних зобов`язань виходячи із суми боргу, заявником було здійснено нарахування інфляційних втрат на суму 3 932 274,16 грн та 3% річних на суму 682 677, 28 грн; відповідні розрахунки додані до заяви.

У поданому боржником відзиві вимоги ТОВ "Курбас" не визнаються ТОВ "Агротермінал Логістік" в повному обсязі.

Вимоги ТОВ "Курбас" у поданому розпорядником майна повідомленні про результати розгляду також відхилені в повному обсязі.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Курбас" з кредиторськими вимогами до боржника, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову у визнанні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Курбас" на суму 44 671 007, 44 грн, з огляду на наступне.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З урахуванням наведеного вище, ТОВ "Курбас" заявляє грошові вимоги, які виникли на підставі договору добровільного страхування майна № 01.04.24.03 МВС Д від 01.04.2024, право вимоги за яким було відступлено за договором про відступлення права вимоги № 03/10/2024 від 03.10.2024.

Верховний Суд у своїй постанові від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20 зазначив, що для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

Таким чином для запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги.

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19).

Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45-47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18).

Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Правовий висновок про обґрунтованість відмови суду у визнанні грошових вимог до боржника внаслідок неподання заявником належних і достатніх документальних доказів відповідного зобов`язання при поданні заяви про визнання таких вимог сформульовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15, від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19. Така судова практика є сталою, адже сформована як при застосуванні статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", так і - статті 45 КУзПБ.

Так, у підтвердження грошових вимог за вказаними договорами кредитором були надані відповідні копії, зокрема: договору страхування 01.04.24.03 МВС Д від 01.04.2024 з додатками та додаткової угодами до нього, платіжні інструкції про сплату страхового платежу боржником на загальну суму 155 500 000,00 грн, договору відступлення № 03/10/2024 від 03.10.2024, акту прийому-передачі документів, платіжної інструкції про сплату компенсації за договором відступлення.

Натомість, суд вказує, що рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2026 у справі № 910/11034/24 (910/11032/25) задоволено позов розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Дробота Дениса Миколайовича. Визнано недійсним договір добровільного страхування майна № 01.04.24.03 МВС Д від 01.04.2024, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік" (ідентифікаційний код 39296647) та Приватним акціонерним товариством "Промисловий Альянс ЮА" (ідентифікаційний код 22134155). Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги № 03/10/2024 від 03.10.2024, який укладений між Приватним акціонерним товариством "Промисловий Альянс ЮА" (ідентифікаційний код 22134155) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Курбас" (ідентифікаційний код 45125268). Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Промисловий Альянс ЮА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік" грошові кошти в сумі 155 500 000 грн 00 коп. в порядку застосування реституції недійсності договору договір добровільного страхування майна № 01.04.24.03 МВС Д від 01.04.2024. Також було вирішено питання щодо судових витрат.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2026 у справі № 910/11034/24 (910/11032/25) залишено без змін.

Враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, то за таких обставин грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Курбас", що заявлені на підставі договору добровільного страхування майна № 01.04.24.03 МВС Д від 01.04.2024, право вимоги за яким було відступлено за договором про відступлення права вимоги № 03/10/2024 від 03.10.2024 є такими, що заявлені за недійсними правочинами.

Згідно абз.1 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Отже, з огляду на викладене вище вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Курбас" на суму 44 671 007, 44 грн є безпідставними та необґрунтованими, а відтак, судом не визнаються.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" з кредиторськими вимогами до боржника, на суму 7 246 640, 81 грн.

07.03.2018 між ТОВ "ДОБРОУЛЬЯНІВКА" та ТОВ "АГРОНОВА-ЧЕРКАСИ" укладено договір №07/03-2018АЧ про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги.

За платіжним дорученням №3001561040 від 07.03.2018 ТОВ "ДОБРОУЛЬЯНІВКА" перерахувало ТОВ "АГРОНИВА-ЧЕРКАСИ" 50 000,00 грн.

25.01.2022 між ТОВ "ДОБРОУЛЬЯНІВКА" та ТОВ "Дніпровський елеватор" укладено договір №UA-PS-2021-12-30-000120-l відступлення права вимоги (цесії).

24.06.2024 між ТОВ "Дніпровський елеватор" (первісний кредитор) та ТОВ "Агротермінал Логістік" (новий кредитор) укладено договір № 24/06/24 про відступлення права вимоги до ТОВ "АГРОНИВА-ЧЕРКАСИ" на загальну суму 50 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1, 2.2. договору № 26/06/24 новий кредитор зобов`язується сплатити первісному кредитору компенсацію у розмірі 5 000,00 грн шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок первісного кредитора або в інший спосіб, що не заборонений законодавством України.

Кінцевий строк/термін сплати компенсації новим кредитором первісному кредитору - не пізніше 30.08.2024 року включно.

Згідно п. 4.1, 4.2, 4.3 договору № 26/06/24 у разі прострочення виконання зобов`язання, передбаченого даним договором, винна сторона спланує іншій стороні інфляційні та 10% річних від суми простроченого зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. У разі прострочення виконання зобов`язання, передбаченого даним договором на строк більше 30 календарних днів, новий кредитор сплачує первісному кредитору штраф у розмірі 10 000,00 грн. За недотримання строків оплати грошових коштів, визначених цим договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Заявник зазначає, що враховуючи те, що первісний кредитор ТОВ "Агротермінал Логістік" не сплатив компенсацію у розмірі 5 000,00 грн, то відповідно до п. 4.1-4.3 договору №26/06/24 та ст. 625 ЦК України, боржник має також сплатити: штраф в розмірі 10 000,00 грн; 527,17 грн - інфляційних втрат; 303,65 грн - 10% річних; 835,78 грн - пені.

Загальний розмір заставної заборгованості складає 16 666, 60 грн., з яких: 5 000,00 грн - основного боргу, 10 000,00 грн - штрафу, 527,17 грн - інфляційних втрат, 303,65 грн. 10% річних та 835,78 грн - пені.

24.06.2024 між ТОВ "Агротермінал Логістік" (заставодавець) та ТОВ "Дніпровський елеватор" (заставодержатель) укладено договір застави № 24-06/24-1, предметом договору застави є надання заставодавцем в заставу заставодержателю права вимоги до ТОВ "АГРОНИВА ЧЕРКАСИ" зі сплати боргу, що належить заставодавцю за договором про відступлення права вимоги № 24/06/24 від 24.06.2024, на загальну суму 50 000,00 грн, який виник на підставі:

1. договору відступлення права вимоги (цесії) №UA-PS-2021-12-30-000120-l від 25.01.2022, укладеного між ТОВ "Доброульянівка" та ТОВ "Дніпровський елеватор" на підставі протоколу проведення електронного аукціону №UA-PS-2021-12-30-000120-1 від 10.01.2022 та акту №UA-PS-2021-12-30-000120-l про придбання майна на аукціоні від 24.01.2022;

2. договору №07/03-2018АЧ про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 07.03.2018, укладеного між ТОВ "Доброульянівка" та ТОВ "Агронива Черкаси".

Відповідно до п. 1.3 договору застави заставою забезпечується виконання зобов`язання заставодавця перед заставодержателем, визначеного пунктом 2.1. договору відступлення права вимоги № 24/06/24 від 24.06.2024, укладеного між ТОВ "Дніпровський елеватор" та ТОВ "Агротермінал Логістік" (далі - "основний договір"), а саме: сплати ТОВ "Дніпровський елеватор" компенсації у розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок), шляхом перерахування вказаної суми на його поточний рахунок або в інший спосіб, що не заборонений законодавством України.

Сторони погодили визначити загальну заставну вартість предмету застави в сумі 50 000,00 грн (п.1.2 договору застави).

Згідно п. 1.4 - 1.6. договору застави зобов`язання заставодавця, що забезпечуються цим договором, складаються із заборгованості за основним договором у обсязі, визначеному пунктом 1.3. цього договору. Заставою за цим договором також забезпечуються вимоги заставодержателя щодо відшкодування: витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за договорами, що, визначені в п. 1.3 цього договору, і зверненням стягнення на предмет застави; збитків, завданих порушенням заставодавцем умов цього договору; збитків, завданих порушенням заставодавцем зобов`язань за основним договором, що визначені в п. 1.3 цього договору; витрат по реєстрації предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, витрат по внесенню змін в запис у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, витрат по виключенню запису про реєстрацію предмету застави з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та витрат по здійсненню запису про звернення стягнення на предмет застави, якщо такі витрати зроблені заставодержателем; витрат по нотаріальному посвідченню цього договору та всіх договорів про внесення змін до нього, якщо за домовленістю сторін цей договір підлягає нотаріальному посвідченню; інфляційних та річних втрати від прострочення платежу, згідно цього договору та основного договору; штрафних санкцій, передбачених цим договором та основним договором. Максимальний розмір вимог, що забезпечується цією заставою, дорівнює загальній сумі зобов`язань, визначеній в пунктах 1.4., 1.5. цього договору.

Відтак, заявник відзначає, що сума заборгованості ТОВ "Дніпровський елеватор" за договором відступлення права вимоги № 24/06/24 від 24.06.2024 повністю забезпечена заставою.

Крім того, 12.03.2024 між ТОВ "АГРАРНИЙ ДІМ" (первісний кредитор) та ТОВ "Дніпровський елеватор" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №12/03/2024АТЛ, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає (передає) новому кредитору, а новий кредитор приймає право грошової вимоги до ТОВ "Агротермінал Логістік" на загальну суму 2 185 704,92 грн, яка виникла на підставі наступних договорів з усіма іншими зобов`язаннями та нарахуваннями, які виникли або виникнуть на підставі основних договорів:

1. Договір відступлення права вимоги № 14/07/22АЛ-1 від 14.07.2022. Сума боргу, що відступається: 48 015,99 грн. За договором відступлення права вимоги №14/07/22АЛ-1 від 14.07.2022, укладеному між ОСОБА_1 (первісний кредитор) та ТОВ "Аграрний дім" (новий кредитор) первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає права вимоги на суму 48 015,99 грн. належного виконання ТОВ "Агротермінал Логістік" з повернення грошових коштів, яке виникло за договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 30.05.2016, укладеним між боржником та первісним кредитором.

2. Договір відступлення права вимоги № 14/07/22КВ від 14.07.2022. Сума боргу, що відступається: 296 430,00 грн. За договором відступлення права вимоги № 14/07/22КВ від 14.07.2022, укладеному між ОСОБА_2 (первісний кредитор) та ТОВ "Аграрний дім" (новий кредитор) первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає права вимоги належного виконання ТОВ "Агротермінал Логістік" з повернення грошових коштів, яке виникло за договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 15.06.2017, укладеним між боржником та первісним кредитором у розмірі 296 430,00 грн.

3. Договір відступлення права вимоги №Б-АД від 19.01.2023. Сума боргу, що відступається: 2 185 704,92 грн. За договором відступлення права вимоги № Б-АД від 19.01.2023, укладеному між ТОВ "Боріваж" (первісний кредитор) та ТОВ "Аграрний дім" (новий кредитор) первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає права вимоги належного виконання ТОВ "Агротермінал Логістік" з повернення грошових коштів, яке виникло за договором від 27.09.2016, укладеним між боржником та первісним кредитором у розмірі 2 093 494,23 грн.

Розмір заборгованості за договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 30.05.2016 з урахуванням договору відступлення права вимоги №14/07/22АЛ-1 від 14.07.2022 та договору про відступлення права вимоги №12/03/2024АТЛ від 12.03.2024 складає 48 015,99 грн. Розмір інфляційного збільшення складає 20 642,72 грн, розмір річних складає 335 059,52 грн.

Розмір заборгованості за договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 15.06.2017 з урахуванням договору відступлення права вимоги №14/07/22КВ від 14.07.2022 та договору про відступлення права вимоги №12/03/2024АТЛ від 12.03.2024 складає 296 430,00 грн. Розмір інфляційного збільшення складає 66 624,94 грн, розмір річних складає 1 361 953, 73 грн.

Розмір заборгованості за договором від 27.09.2016 з урахуванням договору відступлення права вимоги № Б-АД від 19.01.2023 та договору про відступлення права вимоги №12/03/2024АТЛ від 12.03.2024 складає 1 841 258,83 грн. Розмір інфляційного збільшення складає 278 705,38 грн., розмір річних складає 2 975 227,00 грн.

Загальна сума незабезпеченої заборгованості складає 7 223 918, 21 грн., з яких 2 185 704,92 грн - основного боргу, 365 973,04 грн - інфляційних втрат та 4 672 240,25 грн - річних.

У поданому боржником відзиві вимоги ТОВ "Дніпровський елеватор" не визнаються ТОВ "Агротермінал Логістік" в повному обсязі.

Вимоги ТОВ "Дніпровський елеватор" у поданому розпорядником майна повідомленні про результати розгляду також відхилені в повному обсязі.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" з кредиторськими вимогами до боржника, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову у визнанні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" на суму 7 246 640, 81 грн, з огляду на наступне.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З урахуванням наведеного вище, ТОВ "Дніпровський елеватор" заявляє грошові вимоги, які виникли на підставі договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 07/03-2018АЧ від 07.03.2018, право вимоги за яким було відступлено за: договором відступлення права вимоги (цесії) №UA-PS-2021-12-30-000120-1 від 25.01.2022 (далі - договір відступлення 1.1.), договором про відступлення права вимоги №24/06/24 від 24.06.2024 (далі - договір відступлення 1.2.); договору застави №24-06/24-1 від 24.06.2024 (далі -договір застави); договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 30.05.2016 (далі - договір фінансової допомоги від 30.05.2016) право вимоги за яким було відступлено за: договором відступлення права вимоги №14/07/22АЛ-1 від 14.07.2022 (далі - договір відступлення 2.1.), договором про відступлення права вимоги №12/03/2024АТЛ від 24.06.2024 (далі - договір відступлення 3); договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 15.06.2017 (далі - договір фінансової допомоги від 15.06.2017) право вимоги за яким було відступлено за: договором відступлення права вимоги №14/07/22КВ від 14.07.2022 (далі - договір відступлення 2.2.), договором відступлення 3; договору №27/09/16 від 27.09.2016 (далі - договір від 27.09.2016) право вимоги за яким було відступлено за: договором відступлення права вимоги №Б-АД від 19.01.2023 (далі - договір відступлення 2.3), договором відступлення 3.

У підтвердження грошових вимог за вказаними договорами кредитором були надані відповідні копії, зокрема: договору фінансової допомоги № 07/03-2018АЧ, платіжне доручення №3001561040 від 07.03.2018 надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги на суму 50 000,00 грн, договору відступлення 1.1., протоколу проведення електронного аукціону та акту про придбання майна на аукціоні, договору відступлення 1.2. та акту приймання-передачі документів, договору застави, договору фінансової допомоги від 30.05.2016 та банківські виписки, договору відступлення 2.1., договір фінансової допомоги від 15.06.2017 та банківські виписки, договору відступлення 2.2. договір від 27.09.2016, договору відступлення 2.3. договір відступлення 3 та акту приймання-передачі документів.

Верховний Суд у своїй постанові від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20 зазначив, що для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

Таким чином для запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги.

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19).

Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45-47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18).

Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Правовий висновок про обґрунтованість відмови суду у визнанні грошових вимог до боржника внаслідок неподання заявником належних і достатніх документальних доказів відповідного зобов`язання при поданні заяви про визнання таких вимог сформульовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15, від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19. Така судова практика є сталою, адже сформована як при застосуванні статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", так і - статті 45 КУзПБ.

Таким чином, зважаючи на позицію Верховного Суду, а також наявність заперечень боржника, означене покладає на кредитора обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, тощо.

Так, що стосується грошових вимог ТОВ "Дніпровський елеватор", то за наслідками дослідження наданих доказів, судом встановлено, що заявником до заяви не долучено доказів (первинних документів), а саме: доказів оплати ТОВ "АГРАРНИЙ ДІМ" за відступлення права вимоги за договором відступлення 2.1.; первинної документації на підтвердження суми заборгованості за договором фінансової допомоги від 30.05.2016 (надані заявником банківські виписки, за результатом аналізу, містять розбіжності між заявленою сумою грошових вимог (48 015,99 грн.) та сумою за наданими документами); доказів оплати ТОВ "АГРАРНИЙ ДІМ" за відступлення права вимоги за договором відступлення 2.2.; первинної документації на підтвердження суми заборгованості за договором фінансової допомоги від 15.06.2017 (надані заявником банківські виписки, за результатом аналізу, містять розбіжності між заявленою сумою грошових вимог (296 430,00 грн.) та сумою за наданими документами); доказів оплати ТОВ "АГРАРНИЙ ДІМ" за відступлення права вимоги за договором відступлення 2.3.; первинної документації на підтвердження заборгованості за договором від 27.09.2016 (письмові вимоги ТОВ "Боріваж", тощо); договір від 27.09.2016 не містить умов та розміру орендної плати за договорами оренди землі, визначеними пунктом 1.1. договору від 27.09.2016; доказів оплати заявником за відступлення права вимоги за договором відступлення 3; доказів направлення повідомлення про відступлення права вимоги боржнику.

Крім того, боржником до відзиву на заяву було долучено докази погашення заборгованості у розмірі 16 666,60 грн. за договором відступлення 1.2.

Додатково суд звертає увагу на положення ч. 2 ст. 516 Цивільного кодексу України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Крім того, суд вказує, що згідно відкритої інформації в мережі інтернет, в тому числі за допомогою офіційної інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сервісу Опендатабот, вбачається, що ОСОБА_3 перебуває на посаді керівника ТОВ "Дніпровський елеватор". При тому, ОСОБА_3 також перебував на посаді керівника боржника до 26.02.2025.

В контексті розгляду заявлених кредиторських вимог, суд враховує правові позиції Верховного Суду, що викладені у постановах, зокрема.

Постанова Верховного Суду від 13.06.2024 у справі №910/18166/20: Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.

Постанова Верховного Суду від 17.08.2023 у справі №911/1856/21: Верховний Суд звертає увагу, що у справах про банкрутство тягар доведення наявності вимог до боржника належними, достатніми та допустимими доказами покладається саме на кредитора. На стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них.

Постанова Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №904/2394/18: При цьому, Верховний Суд не приймає доводи скаржника, викладені в пункті 8.1. описової частини даної постанови, оскільки саме на скаржника, а не суд, покладено обов`язок доведення обставин, які підтверджують факт виникнення заборгованості, її розмір, переривання строку позовної давності.

Таким чином, викладене вище у своїй сукупності, на переконання суду унеможливлює дослідження та відповідно встановлення судом насамперед, обставин переходу та набуття відповідного права вимоги заявником, виникнення відповідних грошових вимог та встановлення їх дійсного розміру та статусу.

У зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ "Дніпровський елеватор" не підтвердженні належними та допустимими засобами доказування, а відтак, є необґрунтованими, а відтак, відхиляються судом.

Заявником також були заявлені вимоги за нарахованими 3% річних та інфляційних втрат за договором відступлення 1.2., договором фінансової допомоги від 30.05.2016, договором фінансової допомоги від 15.06.2017, договором від 27.09.2016. Додатково заявником були заявлені вимоги за нарахованими пенею та штрафом за договором відступлення 1.2.

Оскільки, означені вимоги мають похідний характер від основного боргу, то відхилення вимог по основному боргу передбачає відхилення вимоги по 3% річних, інфляційним витратам, пені та штрафу.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 визнано грошові вимоги Адвокатського об`єднання "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік" в розмірі 330 280, 00 грн, які у свою чергу підлягають віднесенню до реєстру вимог боржника в наступній черговості: 30 280, 00 грн - вимоги першої черги, 300 000, 00 грн - вимоги четвертої черги

Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.

Згідно абзацу 2 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.

Заяви з вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян до суду не надходили.

Судом встановлено, що станом на 30.06.2026 заяв від інших кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, не надійшло.

Разом з тим, розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" про визнання кредиторів, а саме АО "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія", ТОВ "Зелена Долина Полісся", ТОВ "Земельний регіон покров", ТОВ "Термінал "Боріваж" заінтересованими особами стосовно боржника, суд не вбачає підстав для визнання вказаних кредиторів заінтересованими по відношення до боржника, з огляду на наступне.

Згідно ст. 1 КУзПБ заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює або протягом останніх трьох років здійснювала контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює або протягом останніх трьох років здійснював боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває або протягом останніх трьох років перебував під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство; особи, з якими чи на користь яких боржник вчиняв правочини з відчуження майна боржника, які не відповідають критеріям розумності (економічної доцільності, наявності ділової мети) та добросовісності; сторона фраудаторного правочину, вчиненого боржником, або правочину, який згідно із статтею 42 цього Кодексу визнано недійсним; а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, стосовно яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими.

Для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому значенні, як і заінтересовані особи стосовно боржника. Кредитор є заінтересованим стосовно боржника також у разі, якщо він протягом шести місяців до дати відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або процедури превентивної реструктуризації прямо чи опосередковано набув право вимоги до боржника від кредитора, заінтересованого стосовно боржника.

Щодо відсутності заінтересованості АО "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія"

Клопотання заявника в цій частині обґрунтовано: наявністю корпоративних та управлінських зв`язків між АО "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія"; отримання АО "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія" прибутку від боржника та інші фінансові відносини; впливу АО "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія" на господарську діяльність боржника.

Відмовляючи у задоволенні клопотання ТОВ "Дніпровський елеватор" в цій частині, судом враховано заперечення АО "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія", зокрема.

Що стосується корпоративних та управлінських зв`язків і конфлікту інтересів, то представництво здійснюється адвокатами, а не адвокатськими об`єднаннями як юридичними особами.

Інтереси ініціюючого кредитора та боржника представляли окремі адвокати на підставі ч. 1 ст. 58 ГПК України, чиї повноваження були належним чином підтверджені та відповідали вимогам ч. 4 ст. 60 ГПК України. Адвокатське об`єднання є виключно організаційно-правовою формою. Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та ГПК України не передбачають можливості здійснення представництва інтересів сторони у судовій справі юридичною особою у формі адвокатського об`єднання. Таке представництво здійснюється виключно окремим адвокатом, який є самостійним суб`єктом правовідносин. Чинне законодавство України не надає адвокатському об`єднанню права вказувати адвокату, який здійснює представництво інтересів клієнта, спосіб його процесуальної поведінки, незалежно від того, чи є така поведінка вигідною для клієнта. Таким чином, ідентичність або подібність найменувань адвокатських об`єднань, єдина адреса офісу чи наявність спільних учасників в адвокатських об`єднаннях (Сміюха Є.В., Карагодіна С.М.) не створюють конфлікту інтересів на рівні представництва клієнтів у суді, оскільки адвокатське об`єднання не є стороною, що здійснює представництво. Неприпустимість ототожнення адвоката з клієнтом. Аргументація про конфлікт інтересів фактично є ототожненням адвокатів ініціюючого кредитора та боржника з їх клієнтами, що забороняється пунктом 16 частини 1 статті 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Щодо джерела виникнення вимоги та фінансових відносин.

Кредитор відзначає, що АО "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія" правомірно повернуло переказані кошти від боржника як помилково зараховані. Це зумовлено тим, що джерело походження цих грошових коштів залишалося невідомим, а ТОВ "Агротермінал Логістік" на момент здійснення переказу не мало достатнього обсягу коштів на своїх банківських рахунках для погашення заборгованості, про що неодноразово у судових засіданнях заявляв представник боржника. Господарським судом міста Києва було постановлено ухвалу від 06.09.2024 у справі № 910/10935/24, якою заборонено попередньому керівнику боржника, ОСОБА_3 , вчиняти будь-які дії від імені ТОВ "Агротермінал Логістік". Це означало, що ОСОБА_3 був позбавлений легітимної можливості отримувати та розпоряджатися грошовими коштами для підприємства. Отже, будь-які спроби погашення заборгованості після цієї дати були неправомірними. Натомість, як прийняття коштів невідомого походження створило б значні ризики притягнення до юридичної відповідальності за порушення податкового законодавства або кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. АО "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія" зазначає, що існувала вірогідність того, що перерахунок коштів мало на меті здійснити заміну кредитора для подальшого ініціювання процедури банкрутства та встановлення контролю над нею. Прийняття таких коштів суперечило б імперативним вимогам частини 2 статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що зобов`язує адвоката діяти якнайкраще в інтересах клієнта.

Щодо впливу на господарську діяльність та відповідності критеріям заінтересованості.

З огляду на те, що адвокатські об`єднання не можуть визначати процесуальну поведінку адвокатів, які представляють клієнтів, відсутній прямий чи опосередкований вирішальний вплив АО "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія" на господарську діяльність ТОВ "Агротермінал Логістік". При цьому, можливість здійснення вирішального впливу є ключовим елементом визначення контролю. У клопотанні заявник зазначає, що учасники ТОВ "Боріваж" (яке є власником ТОВ "Агротермінал Логістік") надали повноваження представникам, які є членами АО "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія", приймати рішення на загальних зборах ТОВ "Боріваж". Зокрема, ОСОБА_4 , будучи учасником АО "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія" та представником нерезидентів-учасників ТОВ "Боріваж", уповноважив директора ТОВ "Боріваж" ОСОБА_5 прийняти рішення про звільнення та призначення директора ТОВ "Агротермінал Логістік". Заявник робить висновок, що це вказує про вплив АО "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія" на господарську діяльність ТОВ "Агротермінал Логістік". Наведені обставини свідчать, що АО "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія" не здійснює прямого контролю над господарською діяльністю ТОВ "Агротермінал Логістік". Громадянин ОСОБА_4 виконував свої повноваження як представник нерезидентів-учасників ТОВ "Боріваж", а не як офіційний представник або орган управління АО "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія", що здійснює безпосередній контроль над ТОВ "Агротермінал Логістік". Те, що фізична особа є членом адвокатського об`єднання, не означає, що всі її дії у будь-яких інших корпоративних правовідносинах автоматично слід приписувати адвокатському об`єднанню як юридичній особі. Для визнання АО "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія" заінтересованою особою, необхідно довести, що саме адвокатське об`єднання як суб`єкт права здійснювало вирішальний вплив на господарську діяльність боржника, а не окрема фізична особа, яка лише є членом цього об`єднання. Заявник не надав доказів, що АО "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія" мало право володіння чи користування активами ТОВ "Агротермінал Логістік", або право визначати умови його господарської діяльності, чи давати йому обов`язкові до виконання вказівки. Крім того, клопотання не містить конкретних, належних та достатніх доказів того, що АО "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія" як юридична особа здійснювало постійний та вирішальний вплив на оперативну, фінансову чи іншу господарську діяльність ТОВ "Агротермінал Логістік". Одноразове уповноваження на кадрові рішення через третю компанію не є доказом систематичного та вирішального контролю АО "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія" над боржником. Чинна практика Верховного Суду підкреслює необхідність належного обґрунтування та доказування заінтересованості, відхиляючи клопотання, що ґрунтуються на припущеннях або недоведених зв`язках. У даному випадку заявник не довів, яким чином саме АО "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія" як юридична особа здійснює контроль над боржником у спосіб, визначений законом.

З огляду на викладене, суд погоджується із твердженнями АО "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія" стосовного того, що клопотання про визнання АО заінтересованою особою стосовно ТОВ "Агротермінал Логістік" є безпідставним та необґрунтованим. Жодні з наведених аргументів не відповідають критеріям "заінтересованості", визначеним КУзПБ, та не підтверджені належними доказами.

Щодо відсутності заінтересованості ТОВ "Зелена Долина Полісся"

Клопотання заявника в цій частині обґрунтовано посилається на низку обставин, а саме: 1) в засобах масової інформації неодноразово друкувалися статті, в яких прямо зазначається, що реальними власниками ТОВ "Боріваж", а також ТОВ "Агротермінал Логістік" є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; 2) згідно з документами про призначення номінального власника акцій від 11.06.2018 номінальним власником акцій двох із засновників ТОВ "Боріваж", відносно кожної компанії, бенефіціаром є ОСОБА_6 ; 3) ТОВ "Зелена Долина Полісся" має безпосередні зв`язки з ОСОБА_6 .

Відмовляючи у задоволенні клопотання ТОВ "Дніпровський елеватор" в цій частині, судом враховано заперечення ТОВ "Зелена Долина Полісся", зокрема.

Згідно статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов`язаними фізичними та/ або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.

Відповідно до наведеного у Податковому кодексі України визначення терміну "пов`язані особи" - це юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають таким ознакам, юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени її сім`ї, які здійснюють контроль за платником податку (пп.14.1.159 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

У статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" міститься визначення поняття контролю, як вирішального впливу однієї чи декількох пов`язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб`єкта господарювання.

Отже, стаття 1 КУзПБ щодо заінтересованих осіб стосовно боржника зобов`язує визначати повноваження здійснювати управлінський вплив на сторін правочину.

З наведеного вище нормативно-правового обґрунтування вбачається, що законотворці визначили, що заінтересованість установлюється виключно щодо особи кредитора, а не щодо правової природи вимог та підстав їх набуття цим кредитором.

Відтак, наведені вище свідчить про те, що ТОВ "Зелена Долина Полісся" не відповідає визначеним статтею 1 КУзПБ критеріям для визнання його заінтересованою особою стосовно ТОВ "Агротермінал Логістік", з огляду на те, що ТОВ "Зелена Долина Полісся" не має корпоративних прав щодо ТОВ "Агротермінал Логістік", не є і не було засновником/учасником останнього, не має на нього жодного впливу як прямого так і опосердкованого через інших осіб, а ТОВ "Дніпровський елеватор" не спростовує цього у своєму клопотанні жодними належними та допустимими доказами.

Крім того, ТОВ "Зелена Долина Полісся" зазначає, що воно не могло (не мало юридичної підстави) чинити дії, які б призвели до нездатності ТОВ "Агротермінал Логістік", завжди незалежно (самостійно) визначати свою господарську поведінку на ринку, що свідчить про відсутність між ними ознак контролю та пов`язаності, як обов`язкового елементу встановлення статусу заінтересованості щодо ТОВ "Агротермінал Логістік" в розумінні ст. 1 КУзПБ.

Отже, ТОВ "Дніпровський елеватор" не доведено належними та допустимими доказами факту наявності у ТОВ "Зелена Долина Полісся" ознак заінтересованих осіб стосовно ТОВ "Агротермінал Логістік" в розумінні ст. 1 КУзПБ з жодної із заявлених ним підстав.

Також, суд погоджується з твердженнями ТОВ "Зелена Долина Полісся" про наявність сумнів у достовірності інформації про призначення номінальних власників акцій компаній - нерезидентів, засновників ТОВ "Боріваж", адже, така інформація відносно номінальних власників ТОВ "Боріваж" подана у вигляді відсканованої копії з копії паперового носія. Тобто вона не містить жодної мокрої печатки та/або підпису.

Означено вказує про незрозумілість походження такої інформації та й взагалі ставить під сумнів її правдивість.

Більш того, постає питання, звідки така інформація у самого ТОВ "Дніпровський елеватор", який не є ні учасником, ні засновником, ані кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Боріваж" чи навпаки.

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з передбачених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 903/34/22).

Система доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини доказами (статті 13, 74 ГПК України).

За змістом статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно положень статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює потребу співставлення судом доказів, які надають сторони. Отже, з введенням у дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Верховний Суд неодноразово наголошував, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18, постанови Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 914/1574/23, від 02.07.2024 у справі № 910/12295/23, від 14.05.2024 у справі № 910/4437/23).

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 922/2319/20, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 13.08.2020 у справі № 916/1168/17, від 16.03.2021 у справі № 905/1232/19.

Отже, за загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору.

Статтею 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч. 6 ст. 91 ЦПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, інформація у вигляді відсканованої копії інформації про призначення номінальних власників акцій - не подавалася до суду першої інстанції в оригіналі. Тож, наразі залишаються невідомими для суду та учасників цього провадження в цілому - і походження такої інформації, її відповідності змісту оригінальних примірників документів, як і їх існування в цілому.

Суд наголошує, що судове рішення не може ґрунтуватись на сумнівній інформації, яка не має статусу документа без належного її підтвердження, що випливає з приписів ГПК України, які передбачають заборону встановлення обставин, що мають суттєве значення для справи, на підставі недопустимих доказів та недостовірних доказів.

З огляду на викладене, суд погоджується з твердженнями ТОВ "Зелена Долина Полісся" що клопотання ТОВ "Дніпровський елеватор" щодо заінтересованості кредиторів відносно боржника у справі №910/11034/24 крім статей в мережі Інтернет будується на витягах створених за допомогою онлайн-сервісу Vkursi.pro (https://vkursi.pro).

Втім, такий сервіс має винятково інформаційний характер та не може вважатися доказом у розумінні статті ГПК України.

За змістом ст. 76, 77 та 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" (ст. 73 ГПК України).

Водночас, відповідно до статті 1 Закону №755-IV Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави. Державна реєстрація базується на принципах, зокрема, обов`язковості, публічності, об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі (стаття 4 Закону №755-IV).

Частина перша статті 10 цього Закону передбачає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними.

Отже, єдиним доказом із достовірними відомостями щодо ТОВ "Зелена Долина Полісся" та/або інших юридичних осіб відносно яких ТОВ "Дніпровський елеватор" пише ті чи інші факти може бути саме витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, жодного з яких не надано з боку ТОВ "Дніпровський елеватор".

У свою чергу, суд відзначає, що інформація відображена у наданих ТОВ "Дніпровський елеватор" витягів з сервісу Vkursi.pro не може вважатись достовірною, а отже долучені до клопотання ТОВ "Дніпровський елеватор" витяги не є належними доказами у розумінні ГПК України.

З огляду на викладене, суд погоджується з твердженнями ТОВ "Зелена Долина Полісся" про відсутність ознак заінтересованості у розумінні ст. 1 КУзПБ у ТОВ "Зелена Долина Полісся" по відношенню до боржника - ТОВ "Агротермінал Логістік", адже, протилежного ТОВ "Дніпровський елеватор" не доведено.

Щодо відсутності заінтересованості ТОВ "Земельний регіон покров"

Відмовляючи у задоволенні клопотання ТОВ "Дніпровський елеватор" в цій частині, судом враховано заперечення ТОВ "Земельний регіон покров", зокрема.

Стаття 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" надає таку дефініцію поняття "контроль" - можливість однієї чи декількох юридичних та/або фізичних осіб чинити вирішальний вплив на господарську діяльність суб`єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб`єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб`єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб`єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб`єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб`єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб`єкті господарювання. Пов`язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб`єкта господарювання.

Тож, під поняттям "контролю", що наведене у ст. 1 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", мається на увазі вирішальний вплив однієї чи декількох пов`язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб`єкта господарювання.

Відповідно до п. 30 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" під поняттям "кінцевий бенефіціарний власник" розуміють будь-яку фізичну особу, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.

Крім того, "кінцевим бенефіціарним власником" є: - для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння); - для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, - засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння); - для інших подібних правових утворень - особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.

Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.

Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.

При цьому, кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права.

Так, ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства щодо заінтересованих осіб стосовно боржника зобов`язує визначати повноваження здійснювати управлінський вплив на сторін правочину.

Відповідно до п. 14.1.159 ст. 14 Податкового кодексу України підконтрольні, пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв для юридичних осіб: одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків.

Учасником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Земельний регіон покров" є ОСОБА_8 .

Тоді, як ТОВ "Агротермінал Логістік" серед засновників (учасників) має ТОВ "Боріваж" та фізичну особу ОСОБА_9 .

Тож, ТОВ "Земельний регіон покров" не є засновником, учасником чи кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Агротермінал Логістік".

У свою чергу, ТОВ "Боріваж" та фізична особа ОСОБА_9 не є засновниками, учасниками чи кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ "Земельний регіон покров".

За змістом клопотання ТОВ "Дніпровський елеватор" пише: "Відповідно до відомостей які містять в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних-осіб підприємців та громадських формувань з 02.08.2024 учасником та директором ТОВ "Земельний регіон покров" є ОСОБА_8 ; розмір внеску до статутного фонду - 300000 грн. З 26.01.2024 по 02.08.2024 єдиним учасником та керівником ТОВ "Земельний регіон покров" був ОСОБА_10 ; розмір внеску до статутного фонду - 300000 грн. З 23.06.2023 ОСОБА_10 є учасником ТОВ "Земельний Регіон". Кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Земельний Регіон" з 06.02.2020 по 22.05.2020 був ОСОБА_5 . На тісні взаємозв`язки між ОСОБА_10 , який був у 2024 р. учасником ТОВ "Земельний регіон покров" та ТОВ "Агротермінал Логістік" додатково вказує те, що 09.08.2024 ТОВ "Агротермінал Логістік" перерахувало ТОВ "Земельний регіон покров" грошові кошти в сумі 43 950 000, 00 грн. (передоплата за сільськогосппродукцію, згідно дог №НС-1024 від 09.08.2024) (докази наявні в матеріалах справи №910/11034/24) Учасником ТОВ "Менора Трейд" по 03.12.2021 було ТОВ "Земельний Регіон". Директором ТОВ "Менора Трейд" по 13.04.2021 та учасником до 09.05.2020 був ОСОБА_5 , який наразі є директором ТОВ "Боріваж", який є засновником ТОВ "Агротермінал Логістік".".

В той час, клопотання ТОВ "Дніпровський елеватор" не містить жодного належного та допустимого доказу, що означені юридичні та фізичні особи можуть бути заінтересованими (пов`язаними) щодо один одного, оскільки, не здійснюють контроль за господарською діяльністю один одного та не перебувають під спільним контролем інших осіб.

Фізичні особи, які є учасниками та керівниками юридичних осіб, не пов`язані між собою та з боржником трудовими відносинами чи родинними стосунками.

Клопотання ТОВ "Дніпровський елеватор", як і матеріали даної справи не містять доказів того, що перелічені ТОВ "Дніпровський елеватор" особи мають вплив на господарську діяльність один одного.

Слід відзначити, що перелік осіб, наведений у ст. 1 КУзПБ визначає заінтересованість певних осіб стосовно самого боржника, тобто, ТОВ "Агротермінал Логістік", а не пов`язаність між іншими окремими юридичними особами на які посилається ТОВ "Дніпровський елеватор".

Посилання ж на фізичну особу ОСОБА_5 - директора ТОВ "Боріваж", як на особу яка пов`язує ТОВ "Земельний регіон покров" та ТОВ "Агротермінал Логістік" також є безпідставними, адже, ТОВ "Земельний регіон покров" та фізична особа ОСОБА_5 не є спорідненими або афілійованими особами та не є пов`язаними особами.

З наведеного слідує, що ТОВ "Земельний регіон покров" та ТОВ "Агротермінал Логістік" не можуть бути заінтересованими (пов`язаними) щодо один одного, оскільки, вони не здійснюють контроль за господарською діяльністю один одного та не перебувають під спільним контролем інших осіб; фізичні особи, які є учасниками та керівниками юридичних осіб, не пов`язані між собою та з боржником трудовими відносинами чи родинними стосунками.

До поданого клопотання щодо заінтересованості кредиторів відносно боржника у справі № 910/11034/24, в якості доказів заінтересованості кредиторів ТОВ "Дніпровський елеватор" в якості доказів заінтересованості кредиторів зокрема й ТОВ "Земельний регіон покров" було додано "відомості" сформовані у програмному забезпеченні VKURSI.PRO, що розміщене в мережі інтернет за адресою https://vkursi.pro.

Як зазначено в публічному договорі на право використання програмної продукції (роздруківка додається), що є в публічному доступі в мережі Інтернет за посиланням: https://vkursi.pro/opportunity/publiccontract, Компанія - ТОВ "Веб Дрім Технолоджі", ідентифікаційний код юридичної особи: 41462280: "6.3. Відповідність та правильність даних в Системі залежить від правильності таких даних на ресурсах третіх осіб. Компанія не несе жодної відповідальності за зміст таких даних, а також за наслідки їхнього використання." "8.3. Компанія не несе відповідальності за повноту і достовірність будь-якої інформації, в тому числі зведених та аналітичних даних, заснованих на машинному аналізі даних, які отримані з офіційних джерел публічної інформації та ресурсів третіх осіб." "8.4. Зведені дані, зв`язки та аналітична інформація в Системі має винятково інформаційний характер. Користувач використовує зведені дані та аналітичну інформацію для прийняття будь-яких рішень виключно на власний розсуд, і Компанія не несе жодної відповідальності за наслідки використання цих даних та аналітичної інформації.".

Відповідно до вимог ст. 73 ГПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Аналогічною аналітичною системою для комплаєнсу, аналізу ринків, ділової розвідки та розслідувань по юридичним особам є Система "YOUCONTROL", яка передбачає аналогічний функціонал та так само має рекомендаційний характер.

У постанові Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №910/14928/18 зазначено, що "51. Разом з цим, аналітична інформація Системи "YOUCONTROL" має виключно рекомендаційний характер і не може підміняти будь-які експертні висновки, існуючі офіційні дані та/або встановлювати будь-які факти або обставини, що мають юридичне значення. Використання аналітичних даних Системи "YOUCONTROL" для прийняття управлінських, фінансових, організаційних та будь-яких інших рішень, дій (або бездіяльності), здійснюється користувачами та/або пов`язаними із ним особами виключно на власний розсуд і товариство "Ю-Контрол" за їх наслідки відповідальності не несе. 52. Відповідач реально і потенційно не вчиняв і не вчиняє дій, які могли б порушити права або інтереси позивача, а так само спричинити шкоду його діловій репутації. При цьому, вилучення/блокування інформації окремих результатів пошуку судових рішень у Системі "YOUCONTROL" за встановленими критеріями свідчитиме про нерівний підхід до різних суб`єктів підприємницької діяльності з точки зору надання інформації про них.".

У свою чергу, суд відзначає, що інформація відображена у наданих ТОВ "Дніпровський елеватор" витягів з сервісу Vkursi.pro не може вважатись достовірною, а отже долучені до клопотання ТОВ "Дніпровський елеватор" витяги не є належними доказами у справі № 910/11034/24 в розумінні ГПК України, а мають виключно рекомендаційний характер.

З огляду на викладене, клопотання ТОВ "Дніпровський елеватор" в частині визнання ТОВ "Земельний регіон покров" заінтересованою особою стосовно боржника у справі № 910/11034/24 є необґрунтованим та таким, що не містить належних та допустимих доказів.

Щодо відсутності заінтересованості ТОВ "Термінал "Боріваж"

Клопотання заявника в цій частині обґрунтовано тим, що ТОВ "Боріваж", яке є учасником ТОВ "Агротермінал Логістік" (боржника) з часткою 99,99 % статутного капіталу, та ТОВ "Термінал "Боріваж" мають однакових осіб, задіяних у керуванні підприємством, і, більше того, мають спільного головного бухгалтера ОСОБА_11 , що на переконання заявника є прямим свідченням пов`язаності контрагентів.

Відмовляючи у задоволенні клопотання ТОВ "Дніпровський елеватор" в цій частині, судом враховано заперечення ТОВ "Термінал "Боріваж", зокрема.

Для визнання особи "заінтересованою" або встановлення "контролю" необхідно керуватися чіткими законодавчими дефініціями.

Стаття 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" надає таку дефініцію поняття "контроль" - можливість однієї чи декількох юридичних та/або фізичних осіб чинити вирішальний вплив на господарську діяльність суб`єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб`єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб`єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб`єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб`єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб`єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб`єкті господарювання. Пов`язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб`єкта господарювання.

Тож, під поняттям "контролю", що наведене у ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", мається на увазі вирішальний вплив однієї чи декількох пов`язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб`єкта господарювання.

Так, відповідно до п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", пов`язана особа - це та, яка відповідає певним критеріям, серед яких: керівник надавача фінансових послуг, керівник юридичної особи, що має істотну участь, споріднена або афілійована особа, керівник, контролер спорідненої/афілійованої особи, члени сім`ї зазначених осіб, або юридична особа, де члени сім`ї є керівниками/контролерами. Для фізичної та юридичної особи пов`язаною вважається та, якщо фізична особа прямо/ опосередковано володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі 25 і більше відсотків; має право призначати/обирати виконавчий орган чи значну частину його складу або наглядової ради; є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи; або сума кредитів/позик від цієї фізичної особи перевищує власний капітал у 3,5 рази (10 разів для фінансових установ).

Крім того, у Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" "контроль (вирішальний вплив)" визначено як пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами акціями або правами голосу за акціями, часткою у статутному (складеному) капіталі юридичної особи в розмірі 50 і більше відсотків та/або незалежна від формального володіння можливість здійснення такого впливу на управління чи діяльність юридичної особи.

Відтак, суд вказує, що під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність підприємства.

Разом тим, згідно постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 року № 926 (у редакції від 18.01.2024 № 10), головний бухгалтер - це бухгалтер, який очолює бухгалтерську службу, штатний бухгалтер, особа, яка його заміщує, або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку на договірних засадах.

На підставі аналізу вищенаведеного нормативно-правового обґрунтування, можна дійти висновку, що "заінтересована особа" означає юридичну або фізичну особу, яка здійснює контроль над діяльністю підприємства та, зокрема, над стороною правочину, або яка контролюється стороною правочину, або перебуває під спільним контролем зі стороною правочину.

Водночас, головний бухгалтер не здійснює жодних контрольних або управлінських функцій на підприємстві. Його роль полягає у веденні бухгалтерського обліку, підготовці фінансової звітності та забезпеченні дотримання податкового законодавства, але не у прийнятті стратегічних рішень щодо управління активами, формування органів управління чи визначення умов господарської діяльності.

При тому, наявність спільного бухгалтера не є доказом контролю.

В той час, суд вказує, що твердження заявника у клопотанні про те, що наявність спільного бухгалтера ( ОСОБА_11 ) є "прямим свідченням пов`язаності контрагентів" ТОВ "Боріваж" та ТОВ "Термінал "Боріваж" не підтверджені належними та допустимими засобами доказуванні, адже, з вкладеного вище слідує, що головний бухгалтер, навіть якщо він працює у декількох юридичних особах, виконує лише облікові функції і не здійснює вирішального впливу на господарську діяльність жодного з підприємств. Відповідно, сам по собі цей факт не свідчить про наявність контролю однієї юридичної особи над іншою або про спільний контроль третьої особи над ними.

При цьому, суд відзначає, що заявником не надано доказів вчинення бухгалтером ( ОСОБА_11 ) функцій/дій, які б свідчили про вплив на господарську діяльність ТОВ "Боріваж" та ТОВ "Термінал "Боріваж".

Заявником також надано жодних доказів того, що ОСОБА_11 (або будь-яка інша особа) володіє корпоративними правами, має право призначати керівні органи, визначати умови господарської діяльності або здійснювати інший вирішальний вплив, який відповідає визначенню "контролю" за українським законодавством.

За відсутності таких доказів, твердження, що спільний бухгалтер ( ОСОБА_11 ) є "прямим свідченням пов`язаності контрагентів" ТОВ "Боріваж" та ТОВ "Термінал "Боріваж" є припущеннями.

Важливо відзначити, що хоча КУзПБ і включає "головного бухгалтера (бухгалтера) боржника" до переліку заінтересованих осіб, це стосується заінтересованості бухгалтера стосовно самого боржника, а не свідчить про взаємну пов`язаність або контроль між двома окремими юридичними особами (ТОВ "Боріваж" та ТОВ "Термінал "Боріваж") через цього бухгалтера. Заінтересованість між юридичними особами встановлюється через критерії контролю (володіння, вплив на управління тощо), а не через наявність спільного виконавця облікових функцій.

Також законодавство передбачає, що заінтересованими можуть бути "інші особи, стосовно яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими", втім, надання послуг бухгалтера для двох компаній, навіть якщо одна з них є учасником боржника, само по собі не створює обґрунтованих підстав для висновку про взаємний контроль або можливість зловживань у процедурі банкрутства. Такі обставини мають бути доведені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які б переконливо свідчили про реальну можливість впливу на діяльність. В той час, як заявником у поданому клопотанні таких обставин не доведено, відповідно, доказів не надано.

Заява уповноваженої особи засновників (учасників) боржника ОСОБА_12 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж" заінтересованою особою стосовно боржника.

Означена заява мотивована тим, що на переконання заявника, колишня наявність спільного бухгалтера між ТОВ "Боріваж" та ТОВ "Термінал "Боріваж" є опосередкованим доказом заінтересованості та пов`язаності контрагентів, що вказано в судових рішенням першої та апеляційної інстанції у справі № 904/1926/23 (904/3642/24).

Розглянувши заяву уповноваженої особи засновників (учасників) боржника ОСОБА_12 про визнання ТОВ "Термінал "Боріваж" заінтересованою особою стосовно боржника, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даної заяви з підстав аналогічних тим, з яких судом було відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Дніпровський елеватор" про визнання ТОВ "Термінал "Боріваж" заінтересованою особою стосовно боржника.

Крім того, додатково суд відзначає, що для визнання кредитора заінтересованою особою щодо боржника необхідно встановити саме прямий або опосередкований зв`язок між кредитором і боржником, а не між кредитором та учасником боржника.

У поданих запереченнях ТОВ "Термінал "Боріваж" відзначає, що ОСОБА_11 відповідно до наказу №835-к/тр була звільнена з ТОВ "Боріваж" 07.11.2022. Відповідно до наказу 524-к/тр була прийнята на роботу до ТОВ "Термінал "Боріваж" з 13.12.2022. Отже, ОСОБА_11 працювала на вказаних підприємствах у різні, послідовні, а не одночасні періоди, що виключає саму можливість здійснення нею будь-якого паралельного впливу на діяльність обох товариств одночасно. Крім того, місцезнаходження ТОВ "Боріваж" м. Дніпро, в той час, як ТОВ "Термінал "Боріваж" зареєстроване та здійснює діяльність у смт. Нові Біляри Одеської області. Різні географічні місця роботи додатково підтверджують, що йдеться про самостійні, організаційно не пов`язані між собою суб`єкти господарювання.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18, постанови Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 914/1574/23, від 02.07.2024 у справі № 910/12295/23, від 14.05.2024 у справі № 910/4437/23).

Так, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2026 у справі № 904/1926/23 (904/3642/24) залишено без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2025, яким серед іншого визнано недійсним іпотечний договір від 02.08.2024 укладений між ТОВ "Агротермінал Логістік" та ТОВ "Термінал "Боріваж", посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Главчевою Л. В., зареєстрований в реєстрі № 4265.

Натомість, кредиторські вимоги ТОВ "Термінал "Боріваж" у справі про банкрутство ТОВ "Агротермінал Логістік" заявлені на підставі договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 16.04.2024 № 16/04/2024АТ та договорів доручення, які станом на час розгляду наданої заяви є чинними.

Разом з тим, суд відзначає, що обставини та правовідносини у даній справі 910/11034/24 та справі № 904/1926/23 (904/3642/24) не є тотожними.

Визнання іпотечного договору недійсним впливає виключно на забезпечений характер частини вимог, але не спростовує правомірність самих грошових вимог як таких і в даному випадку не є підставою для визнання кредитора ТОВ "Термінал "Боріваж" заінтересованою особою

Дослідивши матеріали справи, додатково перевіривши правові підстави заявлення кредитором грошових вимог до боржника, господарський суд вважає за доцільне закінчити попереднє засідання.

Керуючись ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати кредиторами у справі № 910/11034/24 по відношенню до боржника:

- Адвокатське об`єднання "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія" на суму 330 280, 00 грн, з яких: 30 280, 00 грн - вимоги першої черги, 300 000, 00 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж" на суму 226 774 968, 41 грн, з яких: 12 112, 00 грн - вимоги першої черги, 226 762 856,41 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" на суму 1 198 902 189, 29 грн, з яких: 6 056, 00 грн - вимоги першої черги, 1 198 896 133, 29 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон покров" на суму 10 876 624, 72 грн, з яких: 6 056, 00 грн - вимоги першої черги, 8 996 486, 53 грн - вимоги четвертої черги, 1 874 082, 19 грн - вимоги шостої черги;

- Головне управління ДПС в Одеській області на суму 283 400, 26 грн, з яких: 6 056, 00 грн - вимоги першої черги, 273 585, 25 грн - вимоги третьої черги, 3 759, 01 грн - вимоги шостої черги.

2. У визнанні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж" на суму 64 411, 26 грн - відмовити.

3. У визнанні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" на суму 7 246 640, 81 грн - відмовити.

4. У визнанні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Курбас" на суму 44 671 007, 44 грн - відмовити.

5. Зобов`язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік" у п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

6. Зобов`язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік" проаналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; надати письмові докази про розмір активу та пасиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік", наявну дебіторську заборгованість.

7. Зобов`язати розпорядника майна організувати проведення зборів кредиторів у відповідності до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, вирішити питання відносно подальшого розгляду справи та відповідні протоколи надати суду.

8. Встановити дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів: 10.07.2026.

9. Зобов`язати розпорядника майна надати суду звіт про свою діяльність в процедурі розпорядження майном з врахуванням вимог ст. 44-49 Кодексу України з процедур банкрутства.

10. Визначити дату проведення підсумкового судового засідання у справі № 910/11034/24 на 03.09.2026 о 11:10 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 1.

11. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного для їх подання, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

12. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" про визнання кредиторів, а саме АО "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія", ТОВ "Зелена Долина Полісся", ТОВ "Земельний регіон покров", ТОВ "Термінал "Боріваж" заінтересованими особами стосовно боржника - відмовити.

13. У задоволенні заяви уповноваженої особи засновників (учасників) боржника ОСОБА_12 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал "Боріваж" заінтересованою особою стосовно боржника - відмовити.

14. Копію ухвали направити заявнику, боржнику, розпоряднику майна та кредиторам.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 13.07.2026

Суддя Сергій СТАСЮК