Ухвала суду № 138139459, 07.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

07.07.2026Справа № 910/13579/21Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Лігобуд" від 15 червня 2026 року про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у справі № 910/13579/21 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Приватного акціонерного товариства "Лігобуд", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Міністерства аграрної політики та продовольства України, про стягнення 192 705,78 грн та виселення,

за участю представників:

позивача: Морозової О.О.;

відповідача: Коноваленка Є.Л.;

третьої особи: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі Відділення) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Лігобуд" (далі Товариство) про стягнення неустойки в розмірі 192 705,78 грн, нарахованої у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 28 травня 2004 року № 634, а також про виселення відповідача в примусовому порядку з під`їзної залізничної колії № 309 (довжина 427,5 м) та стрілочного переводу № 904, які розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Ремонтна, будинок 5.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 серпня 2021 року відкрито провадження у справі 910/13579/21, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21 жовтня 2021 року залучено Міністерство аграрної політики та продовольства України (далі Міністерство) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 9 листопада 2021 року зустрічну позовну заяву Товариства до Відділення про стягнення 166 339,34 грн та додані до неї документи повернуто заявнику.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 6 липня 2022 року, позов задоволено частково, виселено відповідача з під`їзної залізничної колії № 309 (довжина 427,5 м) та стрілочного переводу № 904, які розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Ремонтна, будинок 5, а також стягнуто з Товариства на користь Відділення 2 270,00 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного рішення Господарського суду міста Києва 19 липня 2022 року було видано відповідні накази, які надіслано позивачу поштою 21 липня 2022 року.

25 січня 2023 року через загальний відділ діловодства суду Відділення подало заяву від 23 січня 2023 року № 30-10/518 про видачу дублікату наказу від 19 липня 2022 року про виселення та про поновлення строку для пред`явлення його до виконання. Ухвалою суду від 23 лютого 2023 року вказану заяву Відділення задоволено, поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19 липня 2022 року № 910/13579/21 про виселення та видано його дублікат.

14 квітня 2026 року через систему "Електронний суд" від Відділення надійшла заява від цієї ж дати про видачу дублікату наказу від 19 липня 2022 року про виселення та про поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання. Ухвалою суду від 23 квітня 2026 року вказану заяву Відділення задоволено частково та видано дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 19 липня 2022 року № 910/13579/21. У задоволенні заяви Відділення в іншій частині вимог відмовлено.

10 червня 2026 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшла заява від цієї ж дати про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2021 року в справі № 910/13579/21. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 травня 2026 року вказану заяву Товариства на підставі частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) повернуто заявнику без розгляду.

16 червня 2026 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшла заява від 15 червня 2026 року про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2021 року в справі № 910/13579/21 у частині виселення Товариства з під`їзної залізничної колії № 309 (довжина 427,5 м) та стрілочного переводу № 904, які розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Ремонтна, будинок 5. У цій же заяві Товариство просило суд зупинити виконання за вищевказаним виконавчим документом до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду його заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19 червня 2026 року вказану заяву Товариства про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, призначено до розгляду в судовому засіданні (з урахуванням графіку відпусток суддів Господарського суду міста Києва на 2026 рік, відповідно до якого суддя Павленко Є.В. в період з 22 червня 2026 року по 5 липня 2026 року перебував у щорічній основній відпустці) на 7 липня 2026 року. Цією ж ухвалою суду в задоволенні заяви Товариства в частині зупинення виконання за виконавчим документом в справі № 910/13579/21 відмовлено.

У судовому засіданні 7 липня 2026 року представник відповідача підтримав подану ним заяву від 15 червня 2026 року, просив суд її задовольнити.

У цьому ж судовому представник позивача заперечував проти задоволення заяви Товариства, просив відмовити в її задоволенні, з огляду на відсутність будь-яких доказів вибуття спірної під`їзної залізничної колії № 309 (довжина 427,5 м) та стрілочного переводу № 904, які розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Ремонтна, будинок 5, з державної власності. Крім того, представник Відділення вказав, що заявником взагалі не було надано будь-яких документів, що свідчать про набуття ним права власності на вказаний стрілочний перевод.

Третя особа про дату, час та місце розгляду заяви Товариства була повідомлена в установленому законом порядку, однак явку свого повноважного представника в засідання не забезпечила.

Положеннями статті 328 ГПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу.

В обґрунтування своєї заяви про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2021 року в справі № 910/13579/21 у частині виселення відповідача з під`їзної залізничної колії № 309 (довжина 427,5 м) та стрілочного переводу № 904, які розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Ремонтна, будинок 5, Товариство посилалося на факт набуття ним права власності на вищевказане майно. У зв`язку з цим, на думку боржника, виконання спірного наказу суперечить існуючому речовому праву Товариства на таке майно. На підтвердження факту набуття права власності на під`їзну залізничну колію № 309 (довжина 427,5 м) та стрілочний перевод № 904, які розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Ремонтна, будинок 5, Товариство додало до своєї заяви копії: технічного паспорта на виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами від 23 червня 2022 року, витягу з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 5 липня 2022 року № ТІ01:5083-5393-3350-7331, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі Реєстр) від 3 вересня 2025 року № 441947940.

За приписами частин 4-5 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Разом із цим, як вже зазначалося у прийнятих у цій справі рішенні Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2021 року та в постанові Північного апеляційного господарського суду від 6 липня 2022 року (якою вказане рішення місцевого господарського суду залишено без змін) спірні об`єкти є державним майном. Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 10 грудня 2003 року в справі № 9/385 за позовом Закритого акціонерного товариства "Макрохім" до закритого акціонерного товариства також було встановлено, що спірна частина залізничної під`їзної колії № 309 довжиною 427,5 м, яка розташована за адресою: місто Київ, вулиця Ремонтна, будинок 5, є державним майном, що також було зазначено в судових рішеннях, прийнятих у цій справі.

У постанові від 6 липня 2022 року Північній апеляційний господарський суд чітко вказав, що відповідач є правонаступником сторони в справі № 9/385, у зв`язку з чим обставини, встановлені стосовно майна рішенням суду в господарській справі № 9/385, мають преюдиційне значення для Товариства в справі № 910/13579/21.

Приписами Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (далі Закон) визначено, що відчуження майна, яке перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, відбувається виключно в порядку процедури приватизації.

Статтею 10 Закону визначено порядок приватизації державного і комунального майна, яка передбачає: формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об`єкта приватизації; перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом; затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання; затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об`єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.

Приватизація об`єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформлюється наказом відповідного органу приватизації (частина 2 статті 10 Закону).

Однак, у матеріалах справи відсутні докази вибуття спірного майна з державної власності та його перехід у приватну власність Товариства у визначному Законом порядку. Факт надання Відділенням, як розпорядником спірного майна, згоди на відчуження такого майна та укладення з відповідачем відповідного договору купівлі-продажу також заперечувався представником позивача в судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.

У той же час, з наданої Товариством копії інформаційної довідки з Реєстру від 3 вересня 2025 року № 441947940 вбачається виключно факт реєстрації за відповідачем права власності на майновий комплекс загальною площею 2 215,00 м2, розташований за адресою: місто Київ, вулиця Ремонтна, будинок 5, до складу якого, зокрема, входять залізничні колії. Однак, ні в цій інформаційній довідці, ні в інших доданих до заяви документах, не зазначено будь-які ідентифікуючі дані щодо залізничних колій, які входять до складу майнового комплексу Товариства, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити факт реєстрації за Товариством права власності саме на спірне майно: залізничну колію № 309 (довжиною 427,5 м) та стрілочний перевід № 904.

Більш того, з вказаної інформаційної довідки вбачається, що запис про право власності Товариства на вказаний майновий комплекс внесено до Реєстру 20 січня 2017 року за № 18671128. Докази внесення будь-яких змін до вказаного реєстраційного запису щодо переліку належного Товариству майна в матеріалах справи відсутні.

У той же час, у межах справи № 910/13579/21 (на час розгляду якої відповідний запис про право власності Товариства на вказаний майновий комплекс уже існував) ні рішенням Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2021 року, ні постановою Північного апеляційного господарського суду від 6 липня 2022 року факт набуття Товариством права власності на спірну під`їзну колію та стрілочний перевід встановлений не був.

У вказаних судових рішеннях була надана правова оцінка наданій Товариством аналогічної за змістом технічної документації на під`їзну залізничну колію № 309, розташовану за адресою: місто Київ, вулиця Ремонтна, будинок 5. Зокрема, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, дійшли висновку про те, що технічний паспорт, масштабний план під`їзної колії, поздовжній та поперечний профілі залізничних колій і креслення штучних споруд не є правовстановлюючими документами, які підтверджують право власності на під`їзну залізничну колію.

У постанові від 6 липня 2022 року Північній апеляційний господарський суд також звертав увагу на те, що доведення факту права власності відповідача на спірне майно можливе виключно в межах розгляду спору за позовом Товариства про визнання права власності чи усунення перешкод у користуванні майном.

Більш того, ні в тексті поданої Товариством заяви, ні в поданій останнім технічній документації на під`їзну залізничну колію № 309, не зазначено про факт набуття відповідачем права власності на стрілочний перевід № 904.

У свою чергу, додана Товариством до його заяви копія технічного паспорта від 23 червня 2022 року та витяг з Реєстру не є правовстановлюючими документами на спірне майно та не підтверджують набуття права власності на нього відповідачем.

Інші належні докази, які підтверджують факт переходу спірного майна з державної власності у власність Товариства останнім надані не були і в матеріалах справи відсутні.

За частиною 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки Товариство у встановленому законом порядку не довело факту набуття ним права власності на спірні під`їзну залізничну колію № 309 (довжиною 427,5 м) та стрілочний перевід № 904, які розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Ремонтна, будинок 5, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання наказу про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2021 року у справі № 910/13579/21 у частині виселення Товариства з вказаного майна таким, що не підлягає виконанню. У зв`язку з цим заява Товариства є необґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 233-234, 328 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Лігобуд" від 15 червня 2026 року про визнання наказу про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2021 року в справі № 910/13579/21 таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання повного тексту ухвали: 13 липня 2026 року.

СуддяЄ.В. Павленко