Рішення № 138139288, 13.07.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 21/38/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2026 Справа № 908/3497/25 (908/226/26)

м. Запоріжжя Запорізької області

За позовною заявою - Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Славутської міської ради (вул. Ярослава Мудрого, буд. 47, м. Славута, Хмельницька область, 30000, код ЄДРПОУ 21316173, ел. пошта: usznslavuta@soc.sl.gov.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

про стягнення 44 280, 00 грн.

в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Розпорядник майна - Сєдова Наталя Іванівна (вул. Гагаріна, буд. 8, офіс 69, м. Запоріжжя, 69005, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

До підсистеми "Електронний суд" надійшла позовна заява (вх. № 329/08-07/26 від 02.02.2026) Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Славутської міської ради до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" про стягнення грошових коштів, сплачених за непоставлений товар за Договором поставки № 510 від 23.12.2022 у сумі 44 280, 00 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду розгляд позовної заяви (єдиний унікальний номер № 908/226/26) визначено судді Черкаському В.І., у провадженні якого перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕКС ІНВЕСТ».

Ухвалою від 18.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" та відкрито провадження з розгляду позовної заяви; справі присвоєно номер провадження 21/38/25; ухвалено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію ухвали від 18.06.2026 про відкриття провадження направлено до електронного кабінету відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Відповідач (боржник) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку копії ухвали суду до його електронного кабінету, зареєстрованого у підсистемі Електронний суд ЄСІКС.

Згідно ст. ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки у відповідача (боржника) було достатньо часу для подання відзиву, чого ним зроблено не було; будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду не повідомлено.

Відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом до його електронного кабінету копії ухвали суду, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, у межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторони не заявляли.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд

УСТАНОВИВ:

У провадженні судді Черкаського В.І. перебуває справа № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Ухвалою від 18.12.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сєдову Н.І.; 18.12.2025 оприлюднено оголошення № 77982 про відкриття провадження. Наразі процедура розпорядження майном триває.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею; господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, зокрема спори щодо інших вимог до боржника.

Оскільки відповідачем за позовом є боржник, така позовна заява підлягає розгляду в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

23.12.2022 між Управлінням соціального захисту населення Виконавчого комітету Славутської міської ради (Покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (Постачальник, відповідач) укладено Договір поставки № 510 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язався передати у власність Покупця товар - нафту і дистиляти (код ДК 021:2015 - 09134200-9 "Дизельне пальне"»), а Покупець зобов`язався сплатити і прийняти вказаний товар. Загальна сума Договору становить 54 000, 00 грн., у тому числі ПДВ - 3 532, 71 грн. (п. п. 1.1 - 1.5, 3.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов Договору.

Пунктом 5.2.1 Договору визначено, що передача Покупцю товару здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред`явленні довіреними особами Покупця скретч-картки; скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару.

Пунктом 10.2 Договору строк його дії визначено до 31.12.2022. Разом з тим скретч-картки не містять строку дії та є безстроковими.

На виконання умов Договору 23.12.2022 сторонами підписано видаткову накладну № 0044/0000965, згідно з якою Покупцю передано скретч-картки на дизельне пальне Energy у кількості 1 000 літрів на загальну суму 54 000, 00 грн. (за ціною 54, 00 грн. за один літр).

Позивач перерахував відповідачеві 54 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 418 від 28.12.2022 з призначенням платежу: оплата за пально-мастильні матеріали (дизпаливо до генератора), договір № 510 від 23.12.2022, рахунок № 0044/0000965 від 23.12.2022, у тому числі ПДВ - 3 532, 71 грн.

У 2025 - 2026 роках на АЗС "Авіас", яка є місцем передачі товару за Договором, було припинено відпуск дизельного пального, що підтверджується матеріалами фотофіксації, наданими позивачем.

Унаслідок цього залишилися невикористаними (не відтовареними) 41 скретч-картка номіналом 20 літрів кожна - 820 літрів дизельного пального Energy на загальну суму 44 280, 00 грн. (за ціною 54, 00 грн. за один літр).

Наведене підтверджується довідкою Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Славутської міської ради від 30.01.2026 № 25-15/141 з додатком у вигляді сканкопій невикористаних скретч-карток, які містять позначення марки дизпалива, номінал (20 літрів у кількості 41 штука) та штрих-коди.

Матеріали справи не містять доказів поставки відповідачем оплаченого товару в частині 820 літрів дизельного пального Energy на суму 44 280, 00 грн. або повернення позивачеві сплачених за нього коштів.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 664 цього Кодексу обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджено Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій (абзац 2 п. 3 Правил); розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі, зокрема з використанням паливних карток, талонів тощо (п. 9 Правил).

Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки.

Таким чином, скретч-картка (талон) є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС, а її передача не звільняє постачальника від обов`язку фактично передати оплачений товар.

Відповідно до ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Оскільки скретч-картки є безстроковими, а зобов`язання Постачальника з відпуску пального на АЗС за пред`явленням скретч-карток після спливу строку дії Договору не припинилося, вимоги Покупця про виконання цього зобов`язання (або повернення сплачених коштів за непоставлений товар) є правомірними.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), а продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17 викладено висновок, що умовою застосування ст. 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю; у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно - або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати, причому волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги має бути вчинене покупцем в активній однозначній формі, доведеній до продавця. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Звертаючись з позовом про стягнення сплачених коштів за непоставлений товар, позивач реалізував надане йому ст. 693 ЦК України право вимагати повернення суми попередньої оплати в активній однозначній формі, доведеній до продавця, унаслідок чого зобов`язання відповідача з поставки товару в частині 820 літрів дизельного пального Energy припинилося та виникло грошове зобов`язання з повернення сплачених коштів у сумі 44 280, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатами оцінки наявних у справі доказів суд доходить висновку, що докази на підтвердження позовних вимог є більш вірогідними, ніж докази на їх спростування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте не може тлумачитися як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

За вказаних обставин, з огляду на доведеність факту невиконання відповідачем зобов`язання з поставки оплаченого товару та неповернення сплачених за нього коштів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 44 280, 00 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень п. 21 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність): 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність): 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328, 00 гривень.

Оскільки позовна заява Управлінням соціального захисту населення Виконавчого комітету Славутської міської ради подана через систему "Електронний суд", а при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, то відповідно позивачу слід було сплатити 2 662, 40 грн. судового збору.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 328, 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 31 (внутрішній номер 484379712) від 30.01.2026.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн. покладається на відповідача.

Надміру сплачена частина судового збору у розмірі 665, 60 грн. підлягає поверненню позивачу в порядку п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" за його заявою.

Керуючись статтями 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 13, 73, 74, 76, 79, 86, 123, 129, 236, 238, 240, 241, 247, 252, 255-257, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, к. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Славутської міської ради (вул. Ярослава Мудрого, буд. 47, м. Славута, Хмельницька область, 30000, код ЄДРПОУ 21316173) кошти за непоставлений товар у розмірі 44 280 (сорок чотири тисячі двісті вісімдесят) грн. 00 коп., 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати позивачу, відповідачу (до електронного кабінету).

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 13.07.2026.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ