Ухвала суду № 138139180, 08.07.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

"08" липня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/237/25

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Мірошниченка Д.Є., за участю секретаря судового засідання Мельник І.В.,

розглянувши заяву Карпатського біосферного заповідника від 19.06.2026 (вх.№ 02.3.1-02/6062/26 від 19.06.2026) про відстрочення виконання рішення у справі

за позовом Закарпатської обласної прокуратури, м. Ужгород, в інтересах держави в особі

позивача-1 Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород

позивача-2 Углянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, с.Угля Тячівського району Закарпатської області

до відповідача Карпатського біосферного заповідника, м. Рахів Закарпатської області

про стягнення 314 342,00 грн шкоди

За участю представників:

прокурора Задорожко С.С., прокурор, службове посвідчення № 083671 від 02.12.2025

позивача-1 Данч Н.О., представник в порядку самопредставництва

позивача-2 не з`явились

відповідача Чаплінська О.В., адвокат, ордер серії АТ №1143517 від 25.06.2026 (в режимі відеоконференцзв`язку)

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Закарпатської області перебувала справа №907/237/25 за позовом Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та Углянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області до відповідача Карпатського біосферного заповідника про стягнення 314 342,00 грн шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням обов`язків лісокористувача в частині охорони і збереження закріплених за ним територій, що спричинило державі збитки внаслідок незаконної рубки дерев.

За результатом розгляду вказаної справи судом 06.05.2025 ухвалено рішення, яким позов задоволено та стягнуто з Карпатського біосферного заповідника на користь держави в особі Углянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області 314 342,00 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища та 4 715,13 грн в повернення судового збору, яке набрало законної сили 15.04.2026 відповідно до постанови Західного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 у справі № 907/237/25.

19.06.2026 за вх.№ 02.3.1-02/6062/26 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява відповідача про відстрочення виконання рішення у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.06.2026 суд признав подану заяву до розгляду в судовому засіданні на 08.07.2026 об 11:00 год.

02.07.2026 за вх.№ 02.3.1-02/6498/26 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшли від прокуратури заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду, відповідно до якого прокурор просив суд відмовити у задоволенні такої.

В судовому засіданні 08.07.2026 присутні учасники справи надали усні пояснення, представник відповідача підтримав подану заяву про відстрочення виконання рішення суду з підстав, наведених у ній, прокурор та представник позивача заперечили.

Суд, розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду, дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1-3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Як на підставу для відстрочення виконання рішення суду у даній справі відповідач посилається на те, що Карпатський біосферний заповідник є об`єктом Всесвітньої мережі біосферних резерватів у рамках програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера" та охороняється як національне надбання. Його загальна площа становить понад 66 тисяч гектарів.

Через безспірне списання коштів орган Казначейства не пропускає операційні платежі установи - Заповідника (зокрема за КЕКВ 2110 та 2140 по загальному фонду), що унеможливлює закупівлю паливно-мастильних матеріалів для виконання функцій охорони службою державної охорони природно-заповідного фонду; оплату послуг зв`язку та Інтернету для координації протипожежних та природоохоронних заходів; утримання та матеріально-технічне забезпечення служби державної охорони природно-заповідного фонду; оплату кормів та лікарств для риб, які утримуються у структурному підрозділі "Форельне господарство" та для буйволів, які утримуються у "Долині нарцисів".

Стверджує, що блокування цих видатків призводить до того, що заповідна територія міжнародного значення залишається без належної охорони, що створює прямі передумови для виникнення масштабних лісових пожеж, браконьєрства та нових незаконних рубок з боку третіх осіб. В свою чергу неможливість Заповідником виконувати покладені на нього завдання суперечить інтересам суспільства, яке зацікавлене в збереженні та охороні природи, в туризмі, відновленні духовних потреб, оздоровленні в природних умовах.

Тим самим зазначає, що існує реальна загроза функціонуванню установи, національній екологічній безпеці та міжнародному статусу установи. Звертає увагу на необхідність урахування фінансового та правового стану установи, яка є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, науково-дослідною установою міжнародного значення, заснованою на державній власності, яка повністю утримується за рахунок коштів державного бюджету.

При цьому повідомляє, що кошторис Карпатського біосферного заповідника на 2026 рік передбачає видатки за кодами на: оплату заробітної праці і нарахувань на заробітну плату, оплата послуг ( в тому числі комунальних і тих, які необхідні для функціонування установи) та оплату за дослідження і розробки.

Натомість, кошторис Карпатського біосферного заповідника на 2026 рік не передбачає коштів на сплату шкоди і необхідний розмір коштів для оплати шкоди в межах бюджетного періоду 2026 року не може бути виділений, так як кошти уже розподілені головним розпорядником. Згідно затвердженого кошторису на 2026 рік, кошти розподілені на природоохоронні заходи і не можуть бути використані на інші цілі.

Таким чином, Заповідник не може розраховувати на виділення коштів в межах загального фонду державного бюджету на сплату шкоди, та просить врахувати інтереси, завдання та мету діяльності Заповідника.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до частини 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочення або відстрочення виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено чіткого переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

З огляду на наведені заявником обставини, а також долучені докази на підтвердження обставин, покладених в основу доводів для надання відповідачу відстрочки виконання рішення, суд дійшов висновку, що відстрочення виконання рішення у даній справі забезпечить повноту, своєчасність сплати грошових зобов`язань, а відтак, спрятиме досягненню максимального балансу сторін при виконанні судового рішення та не зупинить поточної діяльності Заповідника.

Заперечення прокурора на заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду у справі № 907/237/25, з посиланням на відсутність у такій заяві передбачених частиною 3 статті 331 ГПК України підстав, визнаються судом необґрунтованими, позаяк суд, надавши оцінку наведеним у заяві обставинам у їх сукупності, визнав їх такими, що створююсь визначену частиною 3 статті 331 ГПК України підставу для відстрочення виконання судового рішення.

Відтак, враховуючи, що рішення суду від 06.05.2025 набрало законної сили 15.04.2026 відповідно до постанови Західного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 у справі № 907/237/25, суд вважає за можливе задовольнити заяву Карпатського біосферного заповідника від 19.06.2026 (вх.№ 02.3.1-02/6062/26 від 19.06.2026) про відстрочення виконання судового рішення.

Керуючись статтями 233, 234, 235, 326, 327, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Карпатського біосферного заповідника від 19.06.2026 (вх.№ 02.3.1-02/6062/26 від 19.06.2026) про відстрочення виконання рішення у справі № 907/237/25 задовольнити.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.05.2025 у справі № 907/237/25, яке набрало законної сили 15.04.2026 на підставі постанови Західного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 у справі № 907/237/25, до 15.04.2027.

Ухвала є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскарженою до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статями 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено та підписано 13.07.2026.

Суддя Д. Є. Мірошниченко