Рішення № 138138855 від 30.06.2026 , Господарський суд Дніпропетровської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2026м. ДніпроСправа № 904/1133/25

За позовом Керівника Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави

до Відповідача-1: Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Трейд КР", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

Відповідача-3: Фізичної особи-підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мірадок Трейд", м. Київ

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про скасування державної реєстрації права довірчої власності на нерухоме майно, визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов`язання усунути перешкоди у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд, повернення земельної ділянки

Суддя Красота О.І.

за участю секретаря судового засідання Куц І.І.

Представники:

від Позивача: Рембецький В.Ю., посв. № 083215 від 03.11.2025;

від Відповідача-1: Сова Ю.В., виписка з ЄДРПОУ;

від Відповідача-2: Акулов Є.В., ордер серія АЕ № 1350920 від 17.04.2025;

від Відповідача-3: Акулов Є.В., ордер серія АЕ № 1350908 від 17.04.2025;

від Третьої особи-1: не з`явився;

від Третьої особи-2: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Криворізької південної окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави з позовом до Відповідача-1: Криворізької міської ради, Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Трейд КР", Відповідача-3: Фізичної особи-підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича і просить суд:

- скасувати державну реєстрацію права довірчої власності Фізичної особи-підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича на об`єкт нерухомого майна - магазин продовольчих та непродовольчих товарів літера А, площею 30,0 кв.м, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж, проведену 21.11.2024 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіною С.В. (номер запису про право власності: 57672270), шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 376152512110;

- визнати незаконним та скасувати рішення Криворізької міської ради № 1571 від 30.11.2022 в частині затвердження ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:102:0021 у натурі (на місцевості) та надання її в оренду без зміни меж та цільового призначення з можливістю поновлення договору оренди з урахуванням вимог ст. 126-1 Земельного кодексу України;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 2022495 від 21.12.2022, укладений між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "АС-ТРЕЙД КР" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:102:0021 площею 0,0097 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1352752312110, номер запису про інше речове право 48804200);

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "АС-ТРЕЙД КР" та Фізичну особу-підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича усунути перешкоди територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж, загальною площею 0,0097 га, кадастровий номер 1211000000:05:102:0021, та повернути земельну ділянку, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: будівлі літера А, площею 30,0 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1352752312110).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що моніторингом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що вперше речові права на об`єкт нерухомості будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів, площею 30 кв.м зареєстровано 02.06.2014 за ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ", код ЄДРПОУ 37665185 (на даний час має назву ТОВ "Мірадок Трейд") на підставі свідоцтва серії та номер: САЕ № 852914, виданого 03.06.2014 Реєстраційною службою Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області.

У той же час встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 14.12.2015 у справі № 212/6309/15-к було визнано винним та в подальшому звільнено від кримінальної відповідальності директора ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ" за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України.

Так, судом встановлено, що в період часу з 23.01.2013 по 27.01.2015 директор ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ" з метою державної реєстрації прав та їх обтяжень, діючи умисно, надавав до відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції, завідомо підроблені документи, а саме декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 142140490029 від 18.02.2014, щодо об`єкта нерухомості за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи 37ж.

Таким чином, за твердженням Прокурора, директор ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ" використав завідомо підроблені документи, що в подальшому надало можливість ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ", від імені якого останній діяв як керівник, зареєструвати об`єкт за адресою м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж, площею 30 кв.м.

При цьому, судом встановлено, що земельна ділянка використовується під будівництво, була надана в користування згідно з договором особистого строкового сервітуту, а не договору оренди.

Отже, фактично вищевказаний об`єкт збудовано на земельній ділянці, яка перебувала у користуванні ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ" згідно з відповідним договором особистого сервітуту без права забудови, а відтак він є самочинно збудованим.

У подальшому, відповідно до договору купівлі-продажу будівлі від 11.06.2014, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рисіною С.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1693, ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ" передало спірну будівлю у власність ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП".

Згідно з п. 1.3 договору купівлі-продажу будівлі від 11.06.2014 покупцю - ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП" перейшло також і право користування земельними ділянками з кадастровими номерами 1211000000:05:102:0015 та 1211000000605:102:0014, на яких знаходиться спірний об`єкт, якими користувалось ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ" на підставі договорів особистого строкового сервітуту від 16.02.2012 № 1211000000051020014501 та від 16.02.2012 № 1211000000051020014501.

Отже, Прокурор зазначає про те, що фактично вищевказаний об`єкт збудовано на земельній ділянці, яка перебувала у користуванні ТОВ "Новий Рітейл" згідно з відповідним договором особистого сервітуту без права забудови.

Таким чином, з метою реєстрації права власності на спірний об`єкт та приховування факту самочинного будівництва ТОВ "Новий Рітейл" у дозвільні документи на будівництво (декларацію про готовність об`єкта до експлуатації) внесено завідомо неправдиві відомості щодо наявності у товариства права користування земельною ділянкою, що призвело до передумов до подальшого незаконного заволодіння ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ" земельною ділянкою та створення видимості обґрунтованого її зайняття і вжито заходи, спрямовані на безпідставну державну реєстрацію права власності на нерухоме майно на ній.

Вперше, земельну ділянку під розміщення спірного об`єкту нерухомості надано у 2017 році. Так, на підставі рішення Криворізької міської ради № 1623 від 26.04.2017 між Криворізькою міською радою та ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП" укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:102:0021 площею 0,0097 га, яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, Інгулецький район, вул. Подлєпи, 37ж.

Надалі, ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП" передало спірний об`єкт нерухомості ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" на підставі акту приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" від 20.05.2019.

У свою чергу, рішенням Криворізької міської ради № 3883 від 26.06.2019, у зв`язку із зміною власника майна, внесено зміни до договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж, новим орендарем даної земельної ділянки стало ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" (договір оренди від 06.08.2019 № 2019322).

У подальшому, на підставі рішення Криворізької міської ради № 1571 від 30.11.2022 між міською радою та ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" укладено договір оренди земельної ділянки № 2022495 від 21.12.2022, відповідно до якого надано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:05:102:0021 площею 0,0097 га, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж. Договір укладено терміном на 5 років.

На теперішній час ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" спірний об`єкт передано ФОП Присяжнюку В.Ю. на праві довірчої власності на підставі договору про встановлення довірчої власності, посвідченого 21.11.2024 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 2392 (номер відомостей про речове право: 57672270). У цей же день право власності ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" припинено відповідно до ч. 3 ст. 597-1 ЦК України.

Отже, на теперішній час спірна будівля магазину продовольчих і непродовольчих товарів площею 30,0 кв.м за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж, розташовується на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:05:102:0021 площею 0,0097 га, яка перебуває у користуванні ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1352752312110, номер запису про інше речове право 48804200).

З огляду на те, що спірний об`єкт збудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, об`єкт нерухомості в експлуатацію не введено, тому будівля магазину продовольчих і непродовольчих товарів за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж, є об`єктом самочинного будівництва.

Вищевказані обставини, на думку Прокурора, свідчать про безпідставну державну реєстрацію за ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ", а у подальшому за ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП", ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" та ФОП Присяжнюком В.Ю. права власності на вищевказаний об`єкт, самовільне зайняття земельної ділянки і самочинне будівництво на ній.

Окремо Прокурор зазначає, що набуття ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" права користування на умовах оренди земельною ділянкою у неконкурентний спосіб у порядку абз. 2 ч. 2 ст. 134 ЗК України на підставі зареєстрованого права власності на вищевказаний об`єкт, за жодних обставин не може свідчити про легітимізацію раніше самочинно збудованого на такій земельній ділянці об`єкту.

Таким чином, Прокурор наголошує, що внаслідок безпідставної державної реєстрації на будівлю, що розміщена на земельній ділянці комунальної форми власності, яка самочинно забудована без погодження із власником земельної ділянки, порушено права власника земельної ділянки - територіальної громади міста Кривий Ріг щодо користування, володіння, розпорядження земельною ділянкою під об`єктом самочинного будівництва, а передача спірної земельної ділянки Криворізькою міської радою в оренду поза межами земельних торгів не відповідає волевиявленню територіальної громади та порушує її інтереси.

Крім того, Прокурором подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив суд:

- накласти арешт на нерухоме майно, належне відповідачу ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" та на праві довірчої власності ОСОБА_1 , а саме торговельний павільйон площею 30,0 кв.м, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж (реєстраційний номер 376152512110);

- заборонити ТОВ "АС-ТРЕЙД КР", ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна - торговельний павільйон площею 30,0 кв.м, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж (реєстраційний номер 376152512110).

Заява обґрунтована тим, що ТОВ "АС-ТРЕЙД КР", маючи зареєстроване право власності на спірне самочинно збудоване майно, не обмежене у розпорядженні ним, відсутність арешту вказаного майна, реєстрація права власності на яке оскаржується Прокурором, може призвести до відчуження цього майна з метою утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у майбутньому. Крім того, Прокурор зазначає, що обраний ним вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатись ним.

Ухвалою суду від 17.03.2025 заяву Керівника Криворізької південної окружної прокуратури про забезпечення позову задоволено частково; накладено арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме торговельний павільйон площею 30,0 кв.м, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 376152512110).

Ухвалою суду від 19.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 17.04.2025 об 11:00 год.

02.04.2025 від Відповідача-1 надійшов відзив на позов, в якому він проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог.

04.04.2025 від Відповідача-2 надійшов відзив на позов, в якому він проти позовних вимог заперечує та просить суд:

- залишити позов без руху;

- відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог.

04.04.2025 від Відповідача-3 надійшов відзив на позов, в якому він проти позовних вимог заперечує та просить суд:

- залишити позов без руху;

- відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог.

11.04.2025 від Позивача надійшла відповідь на відзив Відповідача-1, в якій він заперечував проти доводів Відповідача-1 та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

11.04.2025 від Позивача надійшла відповідь на відзив Відповідача-2, в якій він заперечував проти доводів Відповідача-2 та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

11.04.2025 від Позивача надійшла відповідь на відзив Відповідача-3, в якій він заперечував проти доводів Відповідача-3 та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники Позивача та Відповідача-2, 3 у підготовчому засіданні 17.04.2025 надали пояснення щодо позовних вимог.

Відповідач-1 у підготовче засідання 17.04.2025 не з`явився, 17.04.2025 від нього надійшло клопотання, в якому він зазначив, що не може забезпечити участь представника у підготовчому засіданні на 17.04.2025 об 11:00 год. через зайнятість представників у судовому засіданні, призначеному Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду (колегія 12 суддів) на 17.04.2025 об 11:00 год. у справі № 904/186/23. Тому Відповідач-1 просив суд судове засідання, призначене на 17.04.2025 об 11:00 год., провести за відсутності його представника, з урахуванням наданого відзиву на позов, про дату та час наступного судового засідання повідомити.

Ухвалою суду від 17.04.2025 відкладено підготовче засідання на 13.05.2025 об 11:00 год та залучено до участі у справі в якості Третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мірадок Трейд" (01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, 50, офіс 44, код ЄДРПОУ 37665185); залучено до участі у справі в якості Третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 42А, код ЄДРПОУ 39087424); відкладено підготовче засідання на 13.05.2025 об 11:00 год.; зобов`язано Позивача, Відповідача-1, 2, 3 у строк до 28.04.2025 направити Третім особам усі раніше подані ними документи (позовна заява, відзив на позов, відповідь на відзив тощо) з додатками, докази направлення надати до суду; до підготовчого засідання: Третім особам - надати письмові пояснення щодо позову, які мають відповідати вимогам ст. 168 ГПК України, протягом 10 днів з дня одержання позовної заяви.

22.04.2025 від Відповідача-2 надійшли докази направлення Третій особі-2 відзиву на позов.

22.04.2025 від Відповідача-1 надійшли заперечення щодо відповіді на відзив Відповідача-1, в яких він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог до нього у повному обсязі.

24.04.2025 від Відповідача-1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення Третій особі-1, 2 відзиву на позов.

25.04.2025 від Прокурора надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів направлення Третій особі-1, 2 позовної заяви, відповідей на відзиви на позов.

06.05.2025 від Відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

08.05.2025 від Відповідача-1 надійшла заява про участь представника у судовому засідання в режимі відеоконференції.

13.05.2025 від Відповідача-2 надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, в якому він просив суд зупинити провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 908/2388/21.

13.05.2025 від Відповідача-1 надійшла заява про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції.

Представники Позивача, Відповідача-1 (в режимі відеоконференції) та Відповідача-2, 3 у підготовчому засіданні 13.05.2025 надали пояснення щодо позовних вимог.

Третя особа-1 у підготовче засідання 13.05.2025 не з`явилась, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла, докази її належного повідомлення про дату, час та місце судового засідання матеріали справи не містять.

Третя особа-2 у підготовче засідання 13.05.2025 не з`явилась, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Ухвалою суду від 13.05.2025 продовжено строк розгляду справи у підготовчому провадженні на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 05.06.2025 о 10:00 год. та вирішено провести його в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Відповідача-1 з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС; зобов`язано (повторно) Відповідача-2 у строк до 16.05.2025 направити Третій особі-1 документи, визначені ухвалою суду від 17.04.2025, докази направлення надати до суду; зобов`язано (повторно) Відповідача-3 у строк до 16.05.2025 направити Третій особі-1, 2 документи, визначені ухвалою суду від 17.04.2025, докази направлення надати до суду; зобов`язано Відповідача-2 у строк до 16.05.2025 направити на адреси учасників справи клопотання про зупинення розгляду справи, докази направлення надати до суду; до підготовчого засідання у строк до 30.05.2025 надати до суду: Позивачу, Відповідачам-1, 3, Третім особам-1, 2 - письмові пояснення з приводу клопотання Відповідача-2 про зупинення розгляду справи.

14.05.2025 від Відповідача-3 надійшли докази направлення Третій особі-2 документів, визначених ухвалою суду від 17.04.2025.

14.05.2025 від Відповідача-2 надійшли докази направлення учасникам справи клопотання про зупинення розгляду справи.

14.05.2025 від Відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

15.05.2025 від представника Відповідача-2 та Відповідача-3 надійшла заява про виконання ухвал суду від 17.04.2025 і від 13.05.2025 на підтвердження надсилання Третім особам-1, 2 документів.

03.06.2025 від Відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 908/2388/21.

03.06.2025 від Позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 917/141/24.

03.06.2025 від Позивача надійшло клопотання, в якому він просив суд не розглядати його клопотання від 03.06.2025 про зупинення провадження у справі.

Третя особа-1 у підготовче засідання 05.06.2025 не з`явилась, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином за її місцезнаходженням згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується конвертом АТ "Укрпошта", повернутим відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Третя особа-2 у підготовче засідання 05.06.2025 не з`явилась, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представники Відповідача-1 (в режимі відеоконференції) і Відповідача-2, 3 у підготовчому засіданні 05.06.2025 надали пояснення щодо клопотань про зупинення провадження у справі та просили суд їх задовольнити.

Представник Позивача у підготовчому засіданні 05.06.2025 не заперечував проти задоволення клопотань про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 05.06.2025 клопотання Відповідачів-1, 2 про зупинення провадження у справі задоволено; зупинено провадження у справі № 904/1133/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 908/2388/21 у подібних правовідносинах; зобов`язано учасників справи в 10-тиденний строк з моменту настання таких обставин повідомити суд про наявність підстав для поновлення провадження у справі з поданням відповідних доказів.

20.03.2026 від Позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки 17.12.2025 Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі № 908/2388/21.

Ухвалою суду від 03.04.2026 поновлено провадження у справі № 904/1133/25 з 28.04.2026; призначено підготовче засідання до розгляду на 28.04.2026 о 10:00 год.; до підготовчого засідання надати: Позивачу, Відповідачу-1, 2, 3, Третім особам-1, 2 - письмові пояснення, з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2025 у справі № 908/2388/21.

15.04.2026 від Відповідача-1 надійшла заява про участь у судовому засіданні 28.04.2026 о 10:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Крім того, Відповідач-1 просив суд проводити всі інші судові засідання в режимі відеоконференції.

17.04.2026 від Відповідача-1 надійшли письмові пояснення, з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2025 у справі № 908/2388/21, в яких він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог до Відповідача-1 у повному обсязі.

Ухвалою суду від 23.04.2026 заяву Відповідача-1 в частині проведення судового засідання 28.04.2026 о 10:00 год. за його участю в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; судове засідання у справі, призначене на 28.04.2026 о 10:00 год., вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Відповідача-1 з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Представники Позивача та Відповідача-2, 3 у підготовчому засіданні 28.04.2026 надали пояснення щодо позовних вимог.

Третя особа-1 у підготовче засідання 28.04.2026 не з`явилась, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла, докази її належного повідомлення про дату, час та місце судового засідання матеріали справи не містять.

Третя особа-2 у підготовче засідання 28.04.2026 не з`явилась, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Ухвалою суду від 28.04.2026 відкладено підготовче засідання на 28.05.2026 о 14:00 год. та вирішено провести його в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Відповідача-1 з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

27.05.2026 від Відповідача-2 надійшли додаткові пояснення у справі.

Представник Позивача у підготовчому засіданні 28.05.2026 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з додатковими поясненнями у справі Відповідача-2 від 27.05.2026.

Третя особа-1 у підготовче засідання 28.05.2026 не з`явилась, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином за її місцезнаходженням згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується конвертом АТ "Укрпошта", повернутим відділенням поштового зв`язку з відміткою "одержувач відсутній за вказаною адресою".

Третя особа-2 у підготовче засідання 28.05.2026 не з`явилась, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Ухвалою суду від 28.05.2026 відкладено підготовче засідання на 09.06.2026 о 15:00 год. та вирішено провести його в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Відповідача-1 з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Третя особа-1 у підготовче засідання 09.06.2026 не з`явилась, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Третя особа-2 у підготовче засідання 09.06.2026 не з`явилась, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представник Позивача у підготовчому засіданні 09.06.2026 повідомив суд про ознайомлення з додатковими поясненнями у справі Відповідача-2 від 27.05.2026.

Ухвалою суду від 09.06.2026 закрито підготовче провадження; призначено розгляд справи по суті на 30.06.2026 о 14:00 год. та вирішено провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Відповідача-1 з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

10.06.2026 від Відповідача-3 надійшло клопотання про долучення доказів на виконання Відповідачем-2 Договору довірчої власності, укладеного з Присяжнюком Віктором Юрійовичем.

Прокурор (Позивач) у судовому засіданні 30.06.2026 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача-1 у судовому засіданні 30.06.2026 (в режимі відеоконференції) проти позовних вимог заперечував та у позові просив суд відмовити.

Представник Відповідача-2, 3 у судовому засіданні 30.06.2026 проти позовних вимог заперечував та у позові просив суд відмовити.

Третя особа-1 у судове засідання 30.06.2026 не з`явилась, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Третя особа-2 у судове засідання 30.06.2026 не з`явилась, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

У порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 30.06.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Прокурора (Позивача) та представників Відповідача-1, 2, 3, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Прокурор зазначає, що державним реєстратором Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Молчановим С.О. 02.06.2014 здійснено вперше державну реєстрацію права власності за ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ", код ЄДРПОУ 37665185 (на даний час має назву ТОВ "Мірадок Трейд"), на підставі свідоцтва серії та номер: САЕ № 852914, виданого 03.06.2014 Реєстраційною службою Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, індексний номер 22522965, на об`єкт будівля магазину продовольчих та непродовольчих товарів А-1, загальною площею 30,00 кв. м, розташований за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 376152512110, номер відомостей про речове право 5885174).

Прокурор акцентує увагу суду на тому, що ухвалою Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 14.12.2015 у справі № 212/6309/15-к було визнано винним та в подальшому звільнено від кримінальної відповідальності директора ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ" (наказ про призначення на посаду директора № 02/2013-к від 21.01.2013) за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України.

Так, судом встановлено, як вказує Прокурор, що в період часу з 23.01.2013 по 27.01.2015 директор ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ" з метою державної реєстрації прав та їх обтяжень, діючи умисно, надавав до відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції, завідомо підроблені документи, а саме декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №ДП 142140490029 від 18.02.2014, щодо об`єкта нерухомості за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи 37ж.

Таким чином, директор ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ" використав завідомо підроблені документи, що в подальшому надало можливість ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ", від імені якого останній діяв як керівник, зареєструвати об`єкт за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж, площею 30 кв.м.

При цьому, судом встановлено, що земельна ділянка була надана у користування згідно з договорами особистого строкового сервітуту, а не договору оренди.

Отже, як зазначає Прокурор, фактично вищевказаний об`єкт збудовано на земельній ділянці, яка перебувала у користуванні ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ" згідно відповідного договору особистого сервітуту без права забудови, а відтак він є самочинно збудованим.

Однак, не дивлячись на самочинний характер вказаного об`єкту, ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ" продовжило володіти самочинно збудованим майном та вчиняти щодо нього правочини.

У подальшому, відповідно до Договору купівлі-продажу будівлі від 11.06.2014 (а.с. 35, 36 т. 1), посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рисіною С.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1693, ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ" передало спірну будівлю у власність ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП" (номер відомостей про речове право: 5967837).

Прокурор у позові зазначає, що згідно з п. 1.3. Договору купівлі-продажу будівлі від 11.06.2014, (а.с. 35 т. 1) покупцю ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП" перейшло також і право користування земельними ділянками з кадастровими номерами 1211000000:05:102:0015 та 1211000000605:102:0014, на яких знаходиться спірний об`єкт, якими користувалось ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ" на підставі договорів особистого строкового сервітуту від 16.02.2012 №1211000000051020014501 та від 16.02.2012 №1211000000051020014501.

За твердженням Прокурора, фактично вищевказаний об`єкт збудовано на земельній ділянці, яка перебувала у користуванні ТОВ "Новий Рітейл" згідно відповідного договору особистого сервітуту без права забудови.

Таким чином, на думку Прокурора, з метою реєстрації права власності на спірний об`єкт та приховування факту самочинного будівництва ТОВ "Новий Рітейл" у дозвільні документи на будівництво (декларацію про готовність об`єкта до експлуатації) внесено завідомо неправдиві відомості щодо наявності у Товариства права користування земельною ділянкою, що призвело до передумов до подальшого незаконного заволодіння ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ" земельною ділянкою та створення видимості обґрунтованого її зайняття і вжито заходи, спрямовані на безпідставну державну реєстрацію права власності на нерухоме майно на ній.

Уперше, земельну ділянку під розміщення спірного об`єкту нерухомості надано у 2017 році.

Листом № 7-23/01-01-02-08/1435 від 28.03.2025 Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин Виконавчого комітету Криворізької міської ради (а.с.112, 113 т.1) стосовно користування земельною ділянкою площею 0,0097 га з кадастровим номером 1211000000:05:102:0021) на вул. Подлєпи, 37ж повідомив, що:

Рішенням Криворізької міської ради № 847 від 23.08.2016 ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0097 га під будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів на вул. Подлєпи, 37ж.

Рішенням Криворізької міської ради № 1623 від 26.04.2017 (а.с. 46, 47 т.1) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0097 га (кадастровий номер 1211000000:05:102:0021) на вул. Подлєпи, 37ж й надано її в оренду ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП" для розміщення будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів (державна реєстрація права оренди від 13.09.2017 за № 22351276, термін дії до 13.09.2022) (а.с. 29 зворотня сторона т.1), про яку також вказує Відповідач-1.

Надалі, відповідно до акту приймання-передачі майна до статутного капіталу від 20.05.2019, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіною С.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1406, 1407 ТОВ "Преміум Бізнес Груп" передало у власність ТОВ "АС-Трейд КР" будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів А-1 загальною площею 30,00 кв. м, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 376152512110, номер відомостей про речове право: 31691963).

Ураховуючи відчуження ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП" об`єкта нерухомого майна від 20.05.2019, рішенням Криворізької міської ради № 3883 від 26.06.2019 (а.с. 51, 52 т.1) у зв`язку зі зміною власника майна внесено зміни до діючого договору оренди, а саме: визначено орендарем земельної ділянки ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" (державна реєстрація права оренди від 07.08.2019 за №32759719, термін дії до 13.09.2022), про яку також вказує Відповідач-1.

06.08.2019 за № 2019322 на підставі рішення Криворізької міської ради № 3883 від 26.06.2019 між Криворізькою міською радою (Орендодавець) та ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" (Орендар) укладено Договір земельної ділянки для розміщення будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів з кадастровим номером 1211000000:05:102:0021 площею 0,0097 га, яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, Інгулецький район, вул. Подлєпи, 37ж. Договір укладено терміном до 13.09.2022 (а.с. 48-51 т. 1).

У п. 3 цього Договору вказано, що на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: Будівля магазину продовольчих та непродовольчих товарів згідно з Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер 31691963 від 20.05.2019, номер об`єкта нерухомого майна 376152512110.

Також з Листа № 7-23/01-01-02-08/1435 від 28.03.2025 Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин Виконавчого комітету Криворізької міської ради (а.с.112, 113 т.1) вбачається, що рішенням Криворізької міської ради № 1505 від 28.10.2022 (а.с. 117, 118 т. 1) ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) для подальшого надання її в користування та згоди на відновлення її меж.

Рішенням Криворізької міської ради № 1571 від 30.11.2022 (а.с. 55, 119 т. 1) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) та надано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:05:102:0021 площею 0,0097 га, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" (державна реєстрація права оренди від 21.12.2022 за №48804200, термін дії до 21.12.2027), про яку вказує також Відповідач-1.

На підставі рішення Криворізької міської ради № 1571 від 30.11.2022 між міською радою та ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" укладено договір оренди земельної ділянки № 2022495 від 21.12.2022 (а.с. 57-60 т. 1), відповідно до якого надано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:05:102:0021 площею 0,0097 га, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж. Договір укладено терміном на 5 років.

Отже, спірна будівля магазину продовольчих і непродовольчих товарів площею 30,0 кв. м за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж, розташовується на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:05:102:0021 площею 0,0097 га, яка перебуває у користуванні ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1352752312110, номер запису про інше речове право 48804200).

Прокурор зазначає, що на теперішній час ТОВ "АС-Трейд КР" спірний об`єкт передано ФОП Присяжнюку В.Ю. на праві довірчої власності на підставі договору про встановлення довірчої власності (а.с. 61-63 т. 1), посвідченого 21.11.2024 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіною С.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2392 (номер відомостей про речове право: 57672270).

У цей же день право власності ТОВ "АС-Трейд КР" припинено відповідно до ч. 3 ст. 597-1 Цивільного кодексу України.

Прокурор наголошує, що з огляду на те, що спірний об`єкт збудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, об`єкт нерухомості в експлуатацію не введено, тому будівля магазину продовольчих і непродовольчих товарів за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж, є об`єктом самочинного будівництва.

Вищевказані обставини, на думку Прокурора, свідчать про безпідставну державну реєстрацію за ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ", а у подальшому за ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП", ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" та ФОП Присяжнюком В.Ю. права власності на вищевказаний об`єкт, самовільне зайняття земельної ділянки та самочинне будівництво на ній.

Окремо Прокурор зазначає, що набуття ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" права користування на умовах оренди земельною ділянкою у неконкурентний спосіб у порядку абзацу другого частини другої статті 134 Земельного кодексу України на підставі зареєстрованого права власності на вищевказаний об`єкт, за жодних обставин не може свідчити про легітимізацію раніше самочинно збудованого на такій земельній ділянці об`єкту.

Додатково Прокурор звертає увагу на те, що Територіальна громада міста Кривий Ріг, як власник земельних ділянок комунальної форми власності, делегувала Криворізькій міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (територіальної громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, визначених законом.

Однак, згідно з обставинами справи Криворізькій міській раді, яка передала спірну земельну ділянку в оренду Відповідачу - ТОВ "АС-ТРЕЙД КР", так і раніше ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП", було відомо про самочинний характер будівництва спірного майна, оскільки фактично вищевказаний об`єкт збудовано на місці тимчасової споруди та на земельній ділянці, яка перебувала у користуванні ТОВ "Новий Рітейл" без права забудови згідно відповідного договору особистого сервітуту, укладеного з тією ж міською радою.

Прокурор зазначає, що спірна земельна ділянка відводилась для розміщення тимчасових споруд, а будівництво нерухомого об`єкту було можливе виключно після отримання земельної ділянки в оренду.

Разом з тим, будівельні роботи з будівництва спірного майна здійснено без дозвільної документації, збудований об`єкт у встановленому законом порядку в експлуатацію не прийнято, у зв`язку із встановленим фактом внесення до декларації про готовність об`єкта до експлуатації вищевказаних завідомо неправдивих відомостей. Водночас, спірний об`єкт будівництва збудовано на земельній ділянці комунальної власності, що не була відведена для цієї мети.

На земельній ділянці, що передавалась у строковий земельний сервітут, допускалось розміщення лише тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності.

Однак, всупереч умовам договору особистого сервітуту, ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ", не маючи на те право, побудувало будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів площею 30,0 кв.м та зареєструвало на неї право власності.

Таким чином, враховуючи, що фактично зайнята земельна ділянка за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, будинок 37ж, ані ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ", ані будь-яким іншим особам під будівництво нерухомого майна магазину продовольчих та непродовольчих товарів не надавалась, воно є об`єктом самочинного будівництва.

Отже, як зазначає Прокурор, в силу ст. 376 Цивільного кодексу України, ані особа, яка здійснила самочинне будівництво спірного нерухомого майна - ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ", ані Відповідач-2 - ТОВ "АС-ТРЕЙД КР", ані ФОП Присяжнюк В.Ю., що його експлуатує та вважає себе власниками зазначеного майна, не набули права власності на самочинно збудований магазин продовольчих та непродовольчих товарів, загальною площею 30,0 кв.м, який розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж.

Також Прокурор зауважує, що ФОП Присяжнюк В.Ю. є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "АС-ТРЕЙД КР", тобто він володів спірним майном за адресою: вул. Подлєпи, 37ж опосередковано через Товариство, а на даний час зареєстрував за собою вказане майно на праві довірчої власності.

Відповідно до п. 1 Договору про встановлення довірчої власності від 21.11.2024 строк дії договору встановлено до 31.10.2025, за бажанням Довірчий власник може повернути борг і раніше зазначеного в договорі строку.

Відповідно до п. 13 вищезазначеного Договору протягом п`яти робочих днів з дня припинення (у тому числі у зв`язку з його повним виконанням) основного зобов`язання довірчий власник зобов`язаний передати право власності на об`єкт довірчої власності довірчому засновнику.

Отже, як зазначає Прокурор, у зв`язку зі строковістю права довірчої власності ФОП Присяжнюка В.Ю. та можливістю його повернення ТОВ "АС-Трейд КР" в будь-який момент, належними Відповідачами є ТОВ "АС-Трейд КР" та ФОП Присяжнюк В.Ю.

Вказані обставини є підставою для зобов`язання ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" та ФОП Присяжнюка В.Ю. усунути перешкоди територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради у праві користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:05:102:0021, розташованої за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж загальною площею 0,0097 га, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: магазину продовольчих та непродовольчих товарів загальною площею 30,0 кв. м.

Прокурор зазначає, що державна реєстрація права власності з видачею свідоцтва на реконструйований спірний торговельний павільйон проведено на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації (№ДП 142140490029 від 18.02.2014, щодо об`єкта нерухомості за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи 37ж), яка містить завідомо неправдиві відомості, та за відсутності документів, що підтверджують виникнення речових прав на нерухоме майно та на земельну ділянку під ним.

З огляду на викладене, первинна державна реєстрація права власності на нежитлову будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж, здійснена за відсутності належних правових підстав, що порушує встановлений чинним законодавством порядок проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, а тому така державна реєстрація є незаконною.

Також Прокурор зазначає, що рішенням Криворізької міської ради № 1571 від 30.11.2022, враховуючи зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, затверджено ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:102:0021 у натурі (на місцевості) та надано її в оренду без зміни меж та цільового призначення з можливістю поновлення договору оренди, з урахуванням вимог ст. 126-1 Земельного кодексу України.

На підставі вказаного рішення між міською радою та ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" укладено договір оренди земельної ділянки № 2022495 від 21.12.2022, відповідно до якого надано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:05:102:0021 площею 0,0097 га, для розміщення будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж.

Договір укладено терміном на 5 років, тобто до 21.12.2027.

При цьому, набуття Відповідачем-2 права користування на умовах оренди земельною ділянкою у неконкурентний спосіб у порядку абзацу другого частини другої статті 134 Земельного кодексу України на підставі зареєстрованого права власності на самочинний об`єкт нерухомості за жодних обставин не може свідчити про легітимізацію самочинно збудованого на такій ділянці об`єкта.

Оскільки згідно з приписом частини другої статті 376 Цивільного кодексу України Відповідач-2 не набув право власності на спірний самочинно збудований об`єкт, вказане унеможливлює набуття ним земельної ділянки під цим об`єктом у неконкурентний спосіб на підставі абзацу другого частини другої статті 134 Земельного кодексу України.

Прокурор наголошує, що Криворізькій міській раді, яка передала спірну земельну ділянку в оренду Відповідачу-2, було відомо про самочинний характер будівництва спірного майна, оскільки фактично вищевказаний об`єкт збудовано на місці тимчасової споруди та на земельній ділянці, яка перебувала у користуванні ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ" без права забудови згідно відповідного договору особистого сервітуту, укладеного з тією ж міською радою.

У будь-якому разі при розгляді питання відведення земельної ділянки Криворізька міська рада мала обов`язок перевірити законність її відведення, зокрема перевірити наявність речових прав на земельну ділянку за цією адресою у попередніх власників, підстави їх набуття, законність будівництва об`єкту, введення його в експлуатацію тощо.

Таким чином, у разі належного виконання цих обов`язків, Криворізькою міською радою було би прийнято єдине правильне рішення про відмову у відведенні спірної земельної ділянки в користування ТОВ "АС-Трейд КР".

Прокурор зазначає, що наявність зареєстрованого права оренди земельної ділянки, набутого на підставі завідомо неправдивих даних, які подало про наявність у товариства права власності на нерухоме майно, не узаконює здійснене самочинне будівництво.

За таких обставин рішення Криворізької міської ради № 1571 від 30.11.2022 суперечить вимогам ст. 134 Земельного кодексу України, відтак підлягає визнанню незаконним та скасуванню в судовому порядку.

У свою чергу, оскільки договір оренди земельної ділянки укладено між сторонами на підставі вказаного рішення за відсутності для цього підстави, визначеної в абзаці другому частини другої статті 134 ЗК України, укладений без дотримання конкурентних засад та без будь-яких обґрунтувань щодо площі наданої земельної ділянки, Прокурор вважає, що такий Договір слід визнати недійсним, як такий, що суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України).

Таким чином, Криворізькою міською радою в порушення вимог чинного законодавства укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:102:0021 площею 0,0097 га, для розміщення самочинно збудованого магазину за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж, без проведення земельних торгів через незаконну реєстрацію права власності на самочинно збудоване майно, чим порушено вимоги чинного земельного законодавства, а також завдано шкоди інтересам територіальної громади міста Кривого Рогу.

Оскільки власником спірної земельної ділянки є Криворізька міська територіальна громада, а наведений вище договір оренди слід визнати недійсним, як такий, що суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України), то, відповідно, земельна ділянка з кадастровим номером 1211:000000:05:102:0021 площею 0,0097 га підлягає поверненню територіальній громаді.

У свою чергу, як зазначає Прокурор, наявність зареєстрованого права власності, перешкоджає належному володінню, розпорядженню та користуванню майном комунальної власності, його передачі відповідальній особі з метою задоволення потреб та інтересів територіальної громади, у тому числі шляхом забезпечення надходження коштів до місцевого бюджету від використання майна, земельної ділянки у встановлений законодавством спосіб.

На підставі викладеного Прокурор просить суд:

Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.

Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, правовий режим самочинного будівництва врегульовано статтею 376 Цивільного кодексу України. Норми зазначеної статті є правовим регулятором відносин, які виникають у зв`язку із здійсненням самочинного будівництва.

Стаття 376 Цивільного кодексу України розміщена у главі 27 "Право власності на землю (земельну ділянку)", тобто правовий режим самочинного будівництва пов`язаний з питаннями права власності на землю.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

При цьому, формулювання положень статті 376 Цивільного кодексу України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.

Тож, як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила таке будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 Цивільного кодексу України не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.

Знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі.

З огляду на викладене, самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки.

Державна реєстрація права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду поза встановленим статтею 376 Цивільного кодексу України порядком за особою, яка таке будівництво здійснила, лише додає до вже існуючих фактичних обмежень (які з`явились безпосередньо з факту самочинного будівництва) власника земельної ділянки в реалізації свого права власності додаткові юридичні обмеження.

Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Правовий аналіз ст. 376 Цивільного кодексу України дозволяє виділити такі ознаки самочинного будівництва:

- об`єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку;

- відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва;

- створення об`єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об`єкт нерухомого майна самочинним будівництвом. Тому, при вирішенні спору, що виникає у зв`язку з будівництвом на земельній ділянці об`єкта нерухомості, повинно досліджуватися питання наявності дозвільної документації на будівництво спірних об`єктів і документів про виділення земельної ділянки.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Можливі способи захисту прав особи - власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, прямо визначені статтею 376 Цивільного кодексу України, яка регулює правовий режим самочинно побудованого майна.

Так, частинами 3 - 5 статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Таким чином, знесення самочинно побудованого спірного об`єкта нерухомості відповідно до ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України є належним та ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 1 та 2 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ч. 1 ст. 373 Цивільного кодексу України).

Елементом особливої правової охорони землі є норма ч. 2 ст. 14 Конституції України про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України.

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (ч. 4 ст. 373 Цивільного кодексу України).

Належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

Формулювання положень ст. 376 Цивільного кодексу України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.

Тож реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 Цивільного кодексу України).

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем повинна бути лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.

Якщо ж на час подання позову порушення припинилися, то й відпадає підстава для пред`явлення негаторного позову. Власник має право у даному випадку вимагати лише відшкодування збитків або застосувати інший спосіб захисту свого права.

Характерною ознакою такого позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України).

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки (ч. 2 ст. 212 Земельного кодексу України).

Отже, залежно від ознак самочинного будівництва особи, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат. При цьому знесення самочинного будівництва можливе добровільно особою, яка його здійснила (здійснює), а також, за наявності для цього підстав, примусово, однак лише за рішенням суду, зокрема, ухваленим за позовом відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності.

Державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, вона визначає лише момент, з якого право власності виникає, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту.

Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 Цивільного кодексу України не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.

Якщо право власності на об`єкт самочинного будівництва зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у разі задоволення позовної вимоги про знесення об`єкта самочинного будівництва суд у мотивувальній частині рішення повинен надати належну оцінку законності такої державної реєстрації.

Якщо суд дійде висновку про незаконність державної реєстрації права власності на об`єкт самочинного будівництва, таке судове рішення є підставою для закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи з огляду на положення пункту 5 частини першої статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ). До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22.

Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно (пункт 152 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22).

З наявних матеріалів справи вбачається, що державним реєстратором Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Молчановим С.О. 02.06.2014 здійснено вперше державну реєстрацію права власності за ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ", код ЄДРПОУ 37665185 (на даний час має назву ТОВ "Мірадок Трейд") на підставі свідоцтва серії та номер: САЕ №852914, виданого 03.06.2014 Реєстраційною службою Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, індексний номер 22522965, на об`єкт будівля магазину продовольчих та непродовольчих товарів А-1, загальною площею 30,00 кв. м, розташований за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 376152512110, номер відомостей про речове право 5885174).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 14.12.2015 у справі № 212/6309/15-к було визнано винним та в подальшому звільнено від кримінальної відповідальності директора ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ" (наказ про призначення на посаду директора № 02/2013-к від 21.01.2013) за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України.

Так, судом встановлено, як вказує Прокурор, що в період часу з 23.01.2013 по 27.01.2015 директор ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ" з метою державної реєстрації прав та їх обтяжень, діючи умисно, надавав до відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції, завідомо підроблені документи, а саме декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 142140490029 від 18.02.2014, щодо об`єкта нерухомості за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи 37ж.

Таким чином, директор ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ" використав завідомо підроблені документи, що в подальшому надало можливість ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ", від імені якого останній діяв як керівник, зареєструвати об`єкт за адресою м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж, площею 30 кв.м.

При цьому, судом встановлено, що земельна ділянка була надана в користування згідно договорів особистого строкового сервітуту, а не договору оренди.

Відповідно до Договору купівлі-продажу будівлі від 11.06.2014 (а.с. 35, 36 т. 1), посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рисіною С.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1693, ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ" (Продавець) передало спірну будівлю у власність ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП" (Покупець) (номер відомостей про речове право: 5967837).

Пунктами 1.2 та 1.3 вказаного Договору визначено, що будівля, яка відчужується за даним Договором, розташована за адресою: Дніпропетровська обл. м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж, в цілому має такі характеристики: будівля магазину продовольчих та непродовольчих товарів А-1, загальною площею 30,00 кв. м.

Це нерухоме майно належить Продавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 22522965 від 03.06.2014, виданого державним реєстратором Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Молчановим С.О. та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.06.2014, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 22523397 від 03.06.2014, виданого державним реєстратором Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Молчановим С.О. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 376152512110, номер відомостей про речове право 5885174).

Відповідно до акту приймання-передачі майна до статутного капіталу від 20.05.2019, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіною С.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1406, 1407, ТОВ "Преміум Бізнес Груп" передало у власність ТОВ "АС-Трейд КР" будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів А-1 загальною площею 30,00 кв. м, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 376152512110, номер відомостей про речове право: 31691963).

Ураховуючи відчуження ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП" об`єкта нерухомого майна від 20.05.2019, рішенням Криворізької міської ради № 3883 від 26.06.2019 (а.с. 51, 52 т.1) у зв`язку зі зміною власника майна внесено зміни до діючого договору оренди, а саме: визначено орендарем земельної ділянки ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" (державна реєстрація права оренди від 07.08.2019 за № 32759719, термін дії до 13.09.2022), про яку також вказує Відповідач-1.

У п. 3 цього Договору вказано, що на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: Будівля магазину продовольчих та непродовольчих товарів згідно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер 31691963 від 20.05.2019, номер об`єкта нерухомого майна 376152512110.

Рішенням Криворізької міської ради № 1505 від 28.10.2022 (а.с. 117, 118 т. 1) ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) для подальшого надання її в користування та згоди на відновлення її меж.

Рішенням Криворізької міської ради № 1571 від 30.11.2022 (а.с. 55, 119 т. 1) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) та надано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:05:102:0021 площею 0,0097 га, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" (державна реєстрація права оренди від 21.12.2022 за № 48804200, термін дії до 21.12.2027), про яку вказує також Відповідач-1.

На підставі рішення Криворізької міської ради № 1571 від 30.11.2022 між Криворізькою міською радою (Орендодавець) та ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 2022495 від 21.12.2022 (а.с. 57-60 т. 1), відповідно до якого надано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:05:102:0021 площею 0,0097 га, за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж. Договір укладено терміном на 5 років.

Отже, на час розгляду справи спірна будівля магазину продовольчих і непродовольчих товарів площею 30,0 кв. м за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж, розташовується на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:05:102:0021 площею 0,0097 га, яка перебуває у користуванні ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1352752312110, номер запису про інше речове право 48804200).

Господарський суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у п. 178 постанови від 17.12.2025 у справі № 908/2388/21 зауважила, що "процесуальний статус останнього набувача прав на об`єкт самочинного будівництва як відповідача надає такій особі можливість використовувати всі передбачені процесуальним законом засоби для захисту своїх прав та інтересів. Також суд під час розгляду справи зможе оцінити добросовісність відповідача та пропорційність застосовуваних до нього засобів".

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Цивільного кодексу України якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Відповідно до наданої Прокурором інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 417770872 від 13.03.2025 (а.с. 29-31 т.1) за запитом по об`єкту нерухомого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, буд. 37ж, будь-які відомості в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутні.

Останній набувач (ТОВ "АС-Трейд КР"), набуваючи у власність спірний об`єкт нерухомості, добросовісно покладався на дані Державних реєстрів, де були відсутні будь-які заборони відчуження, наявний запис щодо купівлі-продажу нерухомого майна у 2014 році попереднім власником (Третя особа-2) та у подальшому безперешкодне прийняття спірного об`єкту нерухомості до свого статутного капіталу у 2019 році.

Положеннями статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 07 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого Протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі "Колишній король Греції та інші проти Греції"). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року в справі "Трегубенко проти України").

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах. Одним із елементів дотримання критерію пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13 (провадження № 12-115гс19) зазначено, що застосовуючи до спірних правовідносин статтю 1 Першого протоколу до Конвенції, суд на підставі зібраних доказів має проаналізувати:

1) чи здійснює власник земельної ділянки, який звернувся до суду, втручання відповідно до приписів національного законодавства у право відповідача на мирне володіння майном останнього, зокрема з огляду на норми права у сфері містобудування й охорони культурної спадщини;

2) чи переслідує таке втручання власника земельної ділянки через здійснення відповідачем самочинного будівництва на земельній ділянці легітимну мету, зокрема, чи є вимога власника цієї ділянки зобов`язати відповідача знести самовільно побудовану на такій ділянці споруду заходом з контролю власником за користуванням його ділянкою відповідно до загальних інтересів, у тому числі інтересів в охороні культурної спадщини;

3) чи є захід із втручання у право відповідача пропорційним визначеній меті (зокрема з огляду на те, що законодавче визначення правових наслідків самочинного будівництва ґрунтується на пріоритеті захисту прав власника земельної ділянки над інтересами особи, яка хоче спорудити певний об`єкт на цій ділянці), та чи не становитиме для відповідача задоволення вимоги про знесення самочинно побудованої на чужій земельній ділянці споруди такого індивідуального тягаря, який є надмірним з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема з урахуванням поведінки відповідача у відносинах з власником земельної ділянки, а також суспільних інтересів у збереженні культурної спадщини.

У пункті 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №461/12525/15-ц (провадження № 14-190цс20) зроблено висновок, що: "розглядаючи справи щодо застосування положень статті 388 ЦК України у поєднанні з положеннями статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, суди повинні самостійно, з урахуванням усіх встановлених обставин дійти висновку про наявність підстав для втручання у мирне володіння майном особи, що набула це майно за відплатним договором, виходячи з принципів мирного володіння майном (див. Постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/6211/14-ц), а також надати оцінку тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням. Такими обставинами можуть бути, зокрема, підстави та процедури набуття майна добросовісним набувачем, порівняльна вартість цього майна з майновим станом особи, спрямованість волевиявлення учасників правовідносин та їх фактичні наміри щодо цього майна тощо".

Конструкція, за якою добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар (постанова Верховного суду від 15.03.2023 по справі № 725/1824/20).

За приписами ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України об`єкт самочинного будівництва підлягає знесенню у разі, якщо продовження фізичного існування нерухомого майна (тобто збереження об`єкта) порушує права інших осіб.

Окрім того, за приписами ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України об`єкт самочинного будівництва (за умови неможливості перебудови чи відмови особи від проведення перебудови) підлягає знесенню також і у разі: 1) істотного відхилення від проекту, обтяженого суперечністю суспільним інтересам або порушенням прав інших осіб; 2) істотного порушення будівельних норм і правил.

Під час вирішення питання про те, чи є відхилення від проєкту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з`ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.

Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

З аналізу вказаної норми вбачається, що законодавцем чітко визначено випадки, у яких відповідний орган державної влади має право на звернення до суду з певними позовними вимогами (позовом): 1) про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову у разі наявності фактів: а) відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; б) істотного порушення будівельних норм і правил); 2) про знесення за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво у разі наявності факту: а) якщо проведення такої перебудови є неможливим; б) особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення.

Отже, приведений перелік позовних вимог, з якими позивач вправі звертатись до суду, застосовується за наявності чітко визначених випадків та є взаємовиключними.

З викладеного вбачається, що для задоволення позову про зобов`язання знести самочинне будівництво необхідно встановити наявність таких фактів як:

- неможливість перебудови об`єкту;

- або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Європейський суд з прав людини у справі "Іванова і Черкезов проти Болгарії" [Ivanova and Cherkezov v. Bulgaria] (№46577/15) від 21.04.2016р., вказав, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Отже, знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Проте, у даній справі Прокурором не надано доказів неможливості перебудови об`єкта або відмови особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Крім того, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

У той же час рішення суду щодо проведення перебудови спірного об`єкту нерухомості відсутнє.

Також, у постанові Верховного Суду від 23.07.2024 у справі № 359/1365/22 зазначено, що знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до статті 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови. Законність знесення самочинного будівництва має бути оцінена на предмет пропорційності такого втручання.

Передумовами для пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта передують такі дії: 1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 2) визначення такого об`єкту таким, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; 3) винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

У матеріалах справи відсутні докази складання органами державного архітектурно-будівельного контролю протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесення приписів, у тому числі за зверненнями органів прокуратури.

Господарський суд зауважує, що сама лише кваліфікація нерухомого майна, як об`єкта самочинного будівництва, не призводить до виникнення абсолютного наслідку у вигляді безумовного знесення такого об`єкта.

Так, за приписами ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Таким чином, законом передбачено, що дефект у підставі речового права на земельну ділянку може бути нівельований зацікавленою особою шляхом одержання правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Як вказувалось вище, ураховуючи відчуження ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП" об`єкта нерухомого майна від 20.05.2019, рішенням Криворізької міської ради № 3883 від 26.06.2019 (а.с. 51, 52 т.1) у зв`язку зі зміною власника майна внесено зміни до діючого договору оренди, а саме: визначено орендарем земельної ділянки ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" (державна реєстрація права оренди від 07.08.2019 за №32759719, термін дії до 13.09.2022), про яку також вказує Відповідач-1.

Рішенням Криворізької міської ради № 1571 від 30.11.2022 (а.с. 55, 119 т. 1) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) та надано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:05:102:0021 площею 0,0097 га, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" (державна реєстрація права оренди від 21.12.2022 за № 48804200, термін дії до 21.12.2027), про яку вказує також Відповідач-1.

На підставі рішення Криворізької міської ради №1571 від 30.11.2022 між Криворізькою міською радою (Орендодавець) та ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 2022495 від 21.12.2022 (а.с. 57-60 т. 1), відповідно до якого надано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:05:102:0021 площею 0,0097 га, за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж. Договір укладено терміном на 5 років.

Варто врахувати, що конструкція, за якою добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар.

З урахуванням наведеного, з матеріалів справи не вбачається, що втручання держави у право на мирне володіння Відповідачем майном має легітимну мету та здійснюється з метою захисту суспільного, публічного чи загального інтересу, а також є пропорційним між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами Відповідача, який втрачає належне йому майно без будь-якої компенсації.

Також Прокурор зазначав, що ТОВ "АС-Трейд КР" спірний об`єкт передано ФОП Присяжнюку В.Ю. на праві довірчої власності на підставі договору про встановлення довірчої власності, посвідченого 21.11.2024 приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіною С.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2392 (номер відомостей про речове право: 57672452).

У цей же день право власності ТОВ "АС-Трейд КР" припинено відповідно до ч. 3 ст. 597-1 Цивільного кодексу України.

Вказані обставини є підставою для зобов`язання ТОВ "АС-Трейд КР" та ФОП Присяжнюка В.Ю. усунути перешкоди територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж, загальною площею 0,0097 га, кадастровий номер 1211000000:05:102:0021, та повернути земельну ділянку, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: будівлі літера А, площею 30,0 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1352752312110)

З цього приводу суд зазначає таке.

21.11.2024 між Товариством з обмеженою відповдальністю "АС-Трейд КР" (довірчий засновник) та ОСОБА_1 (довірчий власник) укладено Договір про встановлення довірчої власності (далі - Договір), який посвідчено приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіною С.В. та зареєстровано в реєстрі за № 2392.

Довірчий власник до укладення цього Договору передав у власність довірчого засновника строком до 31.10.2025 включно грошові кошти у сумі 1 500 000,00 грн. шляхом перерахування їх на рахунок довірчого засновника безготівковим переказом, що підтверджується платіжною інструкцією №1 від 21.11.2024 за договором позики № 01/24-П від 20.11.2024, укладеним між сторонами в письмовій формі, а довірчий засновник (позичальник) прийняв на себе зобов`язання повернути довірчому власнику (позикодавцеві) таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених договором позики.

За бажанням довірчий засновник може повернути борг і раніше зазначеного в договорі строку, в чому довірчий власник не вправі чинити перешкод чи відмовлятися від отримання грошей, що повертаються, тобто зобов`язаний прийняти позичені гроші також до закінчення вищевказаного строку.

Повернення позиченої суми повинно бути зроблено в місті Кривому Розі Дніпропетровської області шляхом перерахування грошових коштів на рахунок довірчого власника, з якого вказані грошові кошти було перераховано довірчому засновнику, або на інший рахунок, реквізити якого мають бути надані довірчим власником довірчому засновнику шляхом надання окремого письмового повідомлення (п. 1 Договору).

За цим договором довірчий засновник передає довірчому власнику на праві довірчої власності майно, опис якого наведено в п.3 цього договору для забезпечення виконання зобов`язання, що викладено у п. 1 цього договору, в порядку статті 546 Цивільного кодексу України. Підписами на цьому договорі сторони підтверджують, що до надання позики, що забезпечується переданням нерухомого майна у довірчу власність, довірчий засновник (кредитор) запропонував довірчому власнику (боржнику) можливість забезпечити виконання зобов`язань за договором позики в інший спосіб (п. 2 Договору).

Нерухомими майном, що передається у довірчу власність за цим договором, є будівля магазину продовольчих та непродовольчих товарів у складі будівля магазину продовольчих та непродовольчих товарів літера А-1, загальною площею 30,0 кв.м, розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Подлєпи, будинок 37ж. Право власності довірчого засновника зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна №№ 1406, 1407 від 20.05.2019, засвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рисіною С.В., номер запису про право власності 31691963, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 376152512110, об`єкт розташований на земельній ділянці кадастровий номер 1211000000:05:102:0021 (далі - "Майно 5") (п. 3.5 Договору).

У разі невиконання довірчим засновником в строк до 31.10.2025 включно зобов`язання, визначеного п. 1 цього договору, довірчий власник має право звернути стягнення на всі або будь-який з об`єктів довірчої власності за цим договором за вибором довірчого власника за умови, що строк прострочення перевищує 20 календарних днів.

У разі прострочення довірчим засновником виконання частини основного зобов`язання довірчий власник має право звернути стягнення на всі або будь-який з об`єктів довірчої власності за цим договором за вибором довірчого власника, якщо прострочення виконання довірчим засновником основного зобов`язання триває більше 30 календарних днів.

У разі порушення довірчим засновником зобов`язань, зазначених у договорі про встановлення довірчої власності (крім основного зобов`язання), довірчий власник має право прийняти рішення про необхідність дострокового виконання основного зобов`язання та повідомити про таке рішення довірчого засновника. Якщо довірчий засновник не виконує рішення довірчого власника про дострокове виконання основного зобов`язання протягом 30 календарних днів з моменту отримання такого повідомлення, довірчий власник має право звернути стягнення на всі або будь-який з об`єктів довірчої власності за цим договором за вибором довірчого власника (п. 9 Договору).

Протягом п`яти робочих днів з дня припинення (у тому числі у зв`язку з його повним виконанням) основного зобов`язання довірчий власник зобов`язаний передати право власності на об`єкт довірчої власності довірчому засновнику. Передача права власності на об`єкти довірчої власності, передбачені цим договором, здійснюється згідно з актом приймання-передачі, який підписується довірчим власником та особою, якій передається об`єкт довірчої власності. Акт приймання-передачі нерухомого об`єкта довірчої власності підлягає нотаріальному посвідченню (п. 13 Договору).

Договір про встановлення довірчої власності набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення, і дія його припиняється у разі виконання довірчим засновником всіх умов договору позики, передбаченого п. 1 цього договору, умов цього договору та переходом права власності на об`єкти довірчої власності до довірчого засновника, або у разі невиконання - переходом права власності на об`єкти довірчої власності до покупця. Договір про встановлення довірчої власності є чинним для правонаступників довірчого засновника у випадку його реорганізації та для спадкоємців довірчого власника у випадку його смерті (п. 16 Договору).

За договором про встановлення довірчої власності одна сторона (довірчий засновник) передає майно другій стороні (довірчому власнику) на праві довірчої власності для забезпечення зобов`язання боржника за кредитним договором, договором позики (ч. 1 ст. 597-1 Цивільного кодексу України).

Право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язань (далі - довірча власність) є різновидом права власності на майно, за яким кредитор, який отримав майно у довірчу власність (довірчий власник), не має права самостійно відчужувати таке майно, крім як для звернення стягнення на нього, а також викупу його для суспільних потреб у порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 597-1 Цивільного кодексу України).

З моменту встановлення довірчої власності право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється (ч. 3 ст. 597-1 Цивільного кодексу України).

Об`єктом довірчої власності може бути майно, яке може бути відчужено і на яке може бути звернено стягнення (ч. 1 ст. 597-2 Цивільного кодексу України).

Режим довірчої власності не поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання об`єкта довірчої власності, якщо інше не зазначено у договорі про встановлення довірчої власності (ч. 3 ст. 597-2 Цивільного кодексу України).

Довірча власність виникає на підставі договору, укладеного у письмовій формі (ч. 1 ст. 597-3 Цивільного кодексу України).

Договір про встановлення довірчої власності на нерухоме майно укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 4 ст. 597-3 Цивільного кодексу України).

Довірча власність на нерухоме майно виникає з моменту її реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ч. 5 ст. 597-3 Цивільного кодексу України).

У разі прострочення виконання боржником основного зобов`язання довірчий власник має право звернути стягнення на об`єкт довірчої власності за умови, що строк прострочення перевищує 20 календарних днів. У разі прострочення боржником виконання частини основного зобов`язання довірчий власник має право звернути стягнення на об`єкт довірчої власності, якщо прострочення виконання боржником основного зобов`язання триває більше 30 календарних днів (ч. 1 ст. 597-6 Цивільного кодексу України).

Протягом п`яти робочих днів з дня припинення (у тому числі у зв`язку з його повним виконанням) основного зобов`язання довірчий власник зобов`язаний передати право власності на об`єкт довірчої власності довірчому засновнику, якщо інше не визначено договором про встановлення довірчої власності (ч. 1 ст. 597-11 Цивільного кодексу України).

Передача права власності на об`єкт довірчої власності у випадку, встановленому частиною першою цієї статті, здійснюється згідно з актом приймання-передачі, який підписується довірчим власником та особою, якій передається об`єкт довірчої власності. Акт приймання-передачі нерухомого об`єкта довірчої власності підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 597-11 Цивільного кодексу України).

Відповідач-3 зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АС-Трейд КР" у повному обсязі виконало основне зобов`язання за договором про встановлення довірчої власності від 21.11.2024, а саме повернуло 1 500 000,00 грн. за договором позики № 01/24-П від 20.11.2024, на підтвердження чого надав платіжну інструкцію № 1948 від 04.11.2025.

Оскільки довірча власність за Договором про встановлення довірчої власності від 21.11.2024 є припиненою, у зв`язку з повним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "АС-Трейд КР" основного зобов`язання, суд вважає, що вимоги про скасування державної реєстрації права довірчої власності Фізичної особи підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича на спірний об`єкт нерухомого майна є неефективним способом захисту, оскільки жодним чином не відновить порушені, на думку Прокурора, права та законні інтереси держави.

Враховуючи, що довірча власність за Договором про встановлення довірчої власності від 21.11.2024 є припиненою у зв`язку з повним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "АС-Трейд КР" основного зобов`язання, припинення довірчої власності на нерухоме майно підлягає реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Разом з тим, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2025 заяву Керівника Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області про забезпечення позову було задоволено частково; накладено арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме торговельний павільйон площею 30,0 кв.м, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 376152512110).

З огляду на вказаний вище арешт на певне нерухоме майно, що є предметом позову, у Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Трейд КР" та Фізичної особи підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича наразі відсутня об`єктивна можливість зареєструвати припинення довірчої власності на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Серед іншого Прокурор просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Криворізької міської ради № 1571 від 30.11.2022 в частині затвердження ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:102:0021 у натурі (на місцевості) та надання її в оренду без зміни меж та цільового призначення з можливістю поновлення договору оренди з урахуванням вимог ст. 126-1 Земельного кодексу України;

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України).

Рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване. Тому оскарження такого рішення спрямоване не на втрату ним юридичної сили, а на захист інтересу у юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення (триваюче порушення). Тому його можна оскаржити впродовж усього часу тривання порушення зазначеного інтересу.

Позовні вимоги про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого всупереч вимог закону та інтересів територіальної громади, із урахуванням фактичних обставин може вважатися належним способом захисту порушеного цивільного права, який передбачено статтею 16 Цивільного кодексу України.

При цьому господарський суд, звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема і у постанові від 04.03.2026 у справі № 922/5241/21 наголошувала на тому, що якщо ж такий протиправний акт було реалізовано шляхом укладення на його підставі правочину з розпорядженням майном громади, то він вичерпав свою дію виконанням, і надалі належний захист прав територіальної громади здійснюється у спорі з іншою стороною правочину, укладеного на виконання вказаного вище акта.

Тобто вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи, оскільки зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням.

На це також звертав увагу Конституційний Суд України у рішенні, у якому, здійснюючи тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни, Конституційний Суд України виснував, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Велика Палата Верховного у постанові від 04.03.2026 у справі № 922/5241/21 зазначила: "У пункті 8.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 зроблено правовий висновок про те, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити володіння майном [див. mutatis mutandis висновки, яких дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 11.02.2020 у справі № 922/614/19 (пункт 52), від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (підпункт 9.67)].

При цьому, якщо у випадку оспорювання державою як власником (в особі повноваженого органу державної влади або, у виключних випадках, прокурором) відчуження майна органом місцевого самоврядування така вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту, то у випадку, коли прокурор захищає інтереси територіальної громади, які були порушені внаслідок відчуження майна громади на виконання акта органу місцевого самоврядування і укладеного на його підставі правочину, оскарження акта органу місцевого самоврядування є загалом неналежним способом захисту. Таке оскарження штучно створює ситуацію, коли орган місцевого самоврядування визначається відповідачем за позовною вимогою".

Оспорюване рішення Криворізької міської ради № 1571 від 30.11.2022 в частині затвердження ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:102:0021 у натурі (на місцевості) та надання її в оренду без зміни меж та цільового призначення з можливістю поновлення договору оренди з урахуванням вимог ст. 126-1 Земельного кодексу України вичерпало свою дію виконанням (на підставі цього рішення було укладено Договір оренди земельної ділянки № 2022495 від 21.12.2022) (а.с. 57-60 т.1), відповідно до якого Криворізька міська рада передала в оренду ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" земельну ділянку площею 0,0097 га, за кадастровим номером 1211000000:05:102:0021, яка розташована на вул. Подлєпи, 37ж, в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу (п.п. 1, 2 Договору).

За встановлених у цій справі обставин, спрямованість заявлених Прокурором вимог позову на повернення майна територіальній громаді, заявлені вимоги про визнання недійсним оспорюваного рішення Відповідача-1 є неефективними, оскільки їх задоволення не приведе до відновлення права, яке Прокурор вважає порушеним.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог стосовно визнати незаконним та скасувати рішення Криворізької міської ради № 1571 від 30.11.2022 в частині затвердження ТОВ "АС-ТРЕЙД КР" технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:102:0021 у натурі (на місцевості) та надання її в оренду без зміни меж та цільового призначення з можливістю поновлення договору оренди з урахуванням вимог ст. 126-1 Земельного кодексу України;

Прокурор також просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 2022495 від 21.12.2022, укладений між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "АС-ТРЕЙД КР" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:102:0021 площею 0,0097 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1352752312110, номер запису про інше речове право 48804200).

Прокурор зазначає, що оскільки договір оренди земельної ділянки укладено між сторонами на підставі рішення Криворізької міської ради № 2106 від 28.07.2023 за відсутності для цього підстави, визначеної в абзаці другому частини другої статті 134 ЗК України, без дотримання конкурентних засад та без будь-яких обґрунтувань щодо площі наданої земельної ділянки, цей договір слід визнати недійсним, як такий, що суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України). Оскільки власником спірної земельної ділянки є Криворізька міська територіальна громада, а наведений вище договір оренди слід визнати недійсним, як такий, що суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України), то, відповідно, земельна ділянка з кадастровим номером 1211:000000:03:633:0177 площею 0,0260 га підлягає поверненню територіальній громаді.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).

Господарський суд зазначає, що у статті 215 Цивільного кодексу України визначаються загальні правові засади визнання правочину недійсним. Звичайно, що для цього має існувати відповідна правова підстава. Такою правовою підставою Цивільний кодекс України визнає факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Визначення в позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) повинне відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 686/20282/21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.03.2026 у справі № 922/5241/21 дійшла такого висновку:

"10.49. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що помилковим є підхід, за якого у цій категорії справ - справах за позовами прокурора, поданими на захист інтересів держави, порушених унаслідок незаконних дій органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб - питання про належного відповідача вирішується як вторинне, похідне від питання про те, якого результату прагне досягнути прокурор своїм позовом. Коло відповідачів не може визначатися залежно від того, чи залишиться до кого звертатися з позовом, якщо орган, уповноважений захищати інтереси держави у відповідних правовідносинах, буде визначений прокурором позивачем, навіть якщо цей орган сам спричинив порушення інтересів держави. Відповідач визначається незалежно від процесуальної позиції інших учасників справи. Відповідачем у господарському судочинстві є особа, до якої звернена вимога позивача, яка своєю чергою спрямована на захист відповідного порушеного права або законного інтересу (пункти 96-98 постанови від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18).

10.50. У практиці Верховного Суду сформований підхід, за якого представництво в суді законних інтересів держави згідно зі статтею 23 Закону України Про прокуратуру охоплює представництво таких суспільних інтересів, до яких належать інтереси як держави в цілому, так і інтереси територіальної громади.

Ці інтереси не завжди збігаються.

Певні дії, рішення, правочини, в тому числі стосовно майна територіальної громади можуть не зачіпати інтересів інших, аніж самої територіальної громади. Відповідно й порушення при вчиненні цих дій, ухваленні рішень, вчиненні правочинів не стосуються інтересів держави в цілому.

10.51. Звертаючись до суду з позовом, прокурор має визначити, на захист яких саме інтересів він звертається.

10.52. У цій справі прокурор у позовній заяві відзначає, що з урахуванням того, що Харківська міська рада представляє інтереси міської громади, однак у даному випадку вона є відповідачем у справі і саме вона вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади, так як і Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, прокурор самостійно подає вказаний позов (т.1, а. с. 9).

10.53. Велика Палата Верховного Суду у зв`язку з цим звертає увагу на те, що орган місцевого самоврядування не є відповідачем сам по собі. Це орган, який здійснює представництво інтересів територіальної громади (або держави у випадках реалізації делегованих повноважень, визначених законом). Так само і позов, який подано до органу державної влади, є позовом до держави в особі цього органу.

10.55. Якщо прокурор вважає, що орган місцевого самоврядування незаконно розпорядився майном, яке належить державі, і внаслідок такої дії (рішення, правочину) органу місцевого самоврядування майно було відчужено особі, то держава в особі уповноваженого органу (або у виняткових випадках прокурор за відсутності такого органу або якщо орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист інтересів і виконано вимоги статті 23 Закону України Про прокуратуру) захищає права власника, витребовуючи відповідне майно у власність держави. Особа, яка набула відповідне майно і від якої воно витребовується, є відповідачем за таким позовом.

10.56. В окремих випадках, якщо держава не є власником майна, однак має законний інтерес у знаходженні відчуженого майна у певного суб`єкта (територіальної громади), який його відчужив, вимоги прокурора можуть бути спрямовані на приведення сторін правочину з відчуження майна у стан до порушення цього інтересу. З цією метою прокурор може позиватись про визнання недійсним відповідного правочину до його сторін (громади в особі органу місцевого самоврядування та набувача майна за правочином) та застосування наслідків недійсності правочину (реституцію), а якщо майно було відчужено далі іншій особі - також з віндикаційним позовом до цієї особи.

При цьому прокурор неодмінно має обґрунтувати наявність інтересів держави, які виходять за межі інтересів територіальної громади як власника майна і які у такий спосіб потребують захисту і виправдовують втручання як у права громади як власника з розпорядження цим майном, так і в інтереси набувачів майна.

10.57. Якщо ж прокурор захищає суто інтереси територіальної громади, то вона в особі відповідного органу місцевого самоврядування є позивачем за таким позовом, навіть якщо за твердженням прокурора, саме внаслідок незаконних дій (рішення, правочину) цього органу порушено інтереси громади.".

Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

У цій справі Прокурор хоча й стверджує про те, що звертається з позовом як самостійний Позивач, однак обґрунтовує позов необхідністю захисту інтересів територіальної громади міста Кривого Рогу. Про інтерес держави, який би виходив за межі інтересів територіальної громади, у позові не йдеться. А свою роль як Позивача Прокурор обґрунтовує необхідністю визначити Криворізьку міську раду як Відповідача, оскільки вона, на його думку, порушила інтереси громади.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:05:102:0021 є комунальною власністю і право розпоряджатися нею належить виключно Криворізькій міській раді, виходячи з предмету спору (п. 4 позовних вимог) - Криворізька міська рада є неналежним Відповідачем у цій справі та має виступати Позивачем.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Господарський суд зазначає, що, враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні цієї справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Враховуючи все вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Крім іншого, суд вважає за необхідне зауважити таке.

Як зазначав у позові вище Прокурор, фактично вищевказаний об`єкт збудовано на земельній ділянці, яка перебувала у користуванні ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ" згідно відповідного договору особистого сервітуту без права забудови, а відтак він є самочинно збудованим.

Згідно з п. 1.3 Договору купівлі-продажу будівлі від 11.06.2014 (а.с. 35 т. 1) покупцю ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП" перейшло також і право користування земельними ділянками з кадастровими номерами 1211000000:05:102:0015 та 1211000000605:102:0014, на яких знаходиться спірний об`єкт, якими користувалось ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ" на підставі договорів особистого строкового сервітуту від 16.02.2012 №1211000000051020014501 та від 16.02.2012 №1211000000051020014501.

Однак Прокурором дозвільних документів на будівництво, а саме декларацію про готовність об`єкта до експлуатації та доказів існування договорів особистого строкового сервітуту від 16.02.2012 №1211000000051020014501 та від 16.02.2012 №1211000000051020014501 стосовно права користування земельними ділянками з кадастровими номерами 1211000000:05:102:0015 та 1211000000605:102:0014 за продавцем в особі ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ" до матеріалів справи не надано.

Крім того, Прокурор, посилаючись на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 14.12.2015 у справі № 212/6309/15-к, вказував, що в період часу з 23.01.2013 по 27.01.2015 директор ТОВ "НОВИЙ РІТЕЙЛ" з метою державної реєстрації прав та їх обтяжень, діючи умисно, надавав до відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції, завідомо підроблені документи, а саме декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №ДП 142140490029 від 18.02.2014, однак вказана декларація стосується об`єкту нерухомості, який розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Федоренко, 1у, яка не відноситься до предмету та підстав позовних вимог.

Вірним номером декларації про готовність об`єкта до експлуатації відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 14.12.2015 у справі №212/6309/15-к є №ДП 142141330123 від 13.05.2014, щодо об`єкта нерухомості за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи 37ж.

Відповідачі-2, 3 у своїх відзивах просять суд залишити позовну заяву керівника Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави до Криворізької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Трейд КР", ФОП Присяжнюка В.Ю. про зобов`язання повернути земельну ділянку, припинення володіння нерухомим майном, скасування державної реєстрації права приватної власності у справі № 904/1133/25 без руху.

Господарський суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви керівника Криворізької південної окружної прокуратури без руху, у зв`язку із чим вважає за доцільне відмовити у задоволенні клопотань Відповідачів-2, 3 про залишення позовної заяви без руху.

Як зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2025 заяву Керівника Криворізької південної окружної прокуратури про забезпечення позову задоволено частково; накладено арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме торговельний павільйон площею 30,0 кв.м, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 376152512110)

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ч. 9 ст. 145 Господарсько процесуального кодексу України).

В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (ч. 10 ст. 145 Господарсько процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 145 Господарсько процесуального кодексу України суд вважає за необхідне зазначити про скасування заходів забезпечення позову з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 9 689,60 грн. та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1 211,20 грн. покладаються на Прокурора.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2025 (щодо накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме торговельний павільйон площею 30,0 кв.м, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 37ж (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 376152512110)), з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

10.07.2026

Часті запитання

Який тип судового документу № 138138855 ?

Документ № 138138855 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 138138855 ?

Дата ухвалення - 30.06.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 138138855 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 138138855 ?

В Господарський суд Дніпропетровської області

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 138138855, Господарський суд Дніпропетровської області

Судове рішення № 138138855, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 30.06.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 138138855 відноситься до справи № 904/1133/25

Це рішення відноситься до справи № 904/1133/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:

Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 138138853

Наступний документ : 138138857

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;

Рішення № 138138855, 30.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області