Ухвала суду № 138138786, 13.07.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

"13" липня 2026 р. Cправа № 902/900/26

Суддя Господарського суду Вінницької області Тварковський А.А., розглянувши матеріали

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

до: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 )

до: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 )

про визнання 100% частки у статутному капіталі товариства об`єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання недійсними договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, скасування реєстраційних дій та поновлення в ЄДРЮОФОПГФ відомостей про склад учасників товариства,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із позовними вимогами про:

- визнання 100 % частки ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ "ШугарИнжиниринг" (ЄДРПОУ 39606189), набуту під час шлюбу, об`єктом спільної сумісної власності подружжя;

- визнання недійсним договору (правочину) купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ШугарИнжиниринг" (код ЄДРПОУ 39606189), укладеного 30.01.2026 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 щодо передачі 50 % статутного капіталу товариства;

- визнання недійсним договору (правочину) купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ШугаИнжиниринг" (код ЄДРПОУ 39606189), укладеного 30.01.2026 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо передачі 25 % статутного капіталу товариства;

- визнання недійсним договору (правочину) купівлі продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ "ШугарИнжиниринг" (код ЄДРПОУ 39606189), укладеного 05.02.2026 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 щодо передачі 25 % статутного капіталу товариства;

- скасування державних реєстраційних дій, проведених на підставі вказаних правочинів щодо зміни складу учасників ТОВ "ШугарИнжиниринг";

- поновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб відомостей про склад учасників ТОВ "ШугарИнжиниринг", який існував до проведення спірних реєстраційних дій.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2026 за вказаним позовом присвоєно єдиний унікальний номер справи № 902/900/26 та зазначену справу розподілено судді Тварковському А.А.

Визначаючись щодо позовної заяви, суд враховує таке.

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 вказує, що перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , яким без згоди позивачки здійснено відчуження належної йому 100% частки у статутному капіталі ТОВ "ШугарИнжиниринг", що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Справи, що належать до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України, за змістом пунктів 3, 4, 15 частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Натомість відповідно до ч. 1 ст.19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям під час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

В даному випадку спір виник з дій ОСОБА_2 щодо ухилення від визначення порядку поділу майна подружжя, що належало позивачці та відповідачу 1 на праві спільної сумісної власності, так і щодо вчинення відповідачем 1 подальших дій, пов`язаних з укладенням правочинів щодо відчуження зазначеного майна, порушують права ОСОБА_1 , визначені Сімейним кодексом України, а отже даний спір за своєю природою є спором між подружжям щодо поділу майна.

Так, вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі товариства є похідними від вимоги про визнання за відповідачем 1 права власності на 100% частки у статутному капіталі ТОВ "ШугарИнжиниринг" об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Враховуючи вищевикладене, предметом даного позову є, зокрема, визнання договорів недійсними з підстав недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст.ст. 60, 63, 65, 67 Сімейного кодексу України та скасування державної реєстрації.

Таким чином, з огляду на дані аргументи та підстави, з якими звернувся позивач по справі до суду за захистом прав, суд приходить до висновку, що дана категорія спору не підпадає під поняття корпоративного спору, а є виключно спором в межах цивільних-правових відносин, які виникають з шлюбних правовідносин.

Такої ж позиції щодо аналогічних спірних правовідносин притримується Верховний Суд у справі № 759/8676/19 (провадження № 61-651св21).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, зокрема, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Зважаючи на вказане, виходячи з аналізу спірних правовідносин, надаючи правову оцінку позову, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч. 6 ст. 175 ГПК України).

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства судом загальної юрисдикції за місцем реєстрації відповідача.

Дійшовши висновку про відмову у прийнятті позовної заяви суд також зважає на практику Європейського суду з прав людини, яка згідно із ч. 4 ст. 11 ГПК України підлягає застосуванню судом при розгляді справ як джерело права.

Згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Реалізація права на суд залежить як від інституційних та організаційних чинників, так і від особливостей здійснення окремих судових процедур.

У п. 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Аадам ІІ проти Німеччини" зазначено, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоч остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити Суд. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або настільки, що це вже спотворює саму суть цього права.

Слід також звернути увагу на іншу складову закріпленого у статті 6 Конвенції права - вимогу щодо законності суду, тобто суду, встановленого законом. Це поняття включає організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції) складову. Порушення під час визначення юрисдикції суду безумовно призводить до порушення права на справедливий суд (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 820/5586/16).

З огляду на вказане, відмова господарського суду в прийнятті даної позовної заяви не суперечить ч. 3 ст. 124 Конституції України, оскільки це не позбавляє позивача права на захист своїх прав і охоронюваних законом інтересів у спосіб і в порядку встановленому Конституцією України та законами України, зокрема шляхом звернення до суду іншої юрисдикції.

Згідно із ч. 3 ст. 175 ГПК України про відмову у відкритті провадження у справі, не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви, постановлюється ухвала. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановляння в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 175 ГПК України до ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.

Враховуючи відмову у відкритті провадження у справі, суд не розглядає заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка є додатком до позовної заяви (вих. №б/н від 03.07.2026; вх. канцелярії суду №01-30/6854/26 від 07.07.2026).

Відмовляючи у прийнятті позовної заяви, за відсутності відповідного клопотання позивача, суд не вирішує питання щодо повернення йому судового збору відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 4, 20, п. 1 ч. 1 ст. 175, ст. ст. 232-235, 240, 242, 243, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Відмовити у відкритті провадження у справі № 902/900/26 за поданою до Господарського суду Вінницької області позовною заявою ОСОБА_1 із вимогами до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання 100% частки у статутному капіталі товариства об`єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання недійсними договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, скасування реєстраційних дій та поновлення в ЄДРЮОФОПГФ відомостей про склад учасників товариства.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 №б/н від 03.07.2026 (вх. № 994/26 від 07.07.2026) на 6-ти аркушах з додатком на 28-ми аркушах (в т.ч. заяву про забезпечення позову) повернути позивачці.

3. Згідно із ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

4. За приписами п. 7 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвала про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції до Північно-західного апеляційного господарського суду.

5. Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Оскільки розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник ухвали надіслати учасникам справи рекомендованим листом.

Дата складання повного тексту ухвали 13.07.2026.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 ;

3 - ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 ;

4 - ОСОБА_3 - АДРЕСА_3 ;

5 - ОСОБА_4 - АДРЕСА_4 .