Ухвала суду № 138136550, 10.07.2026, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/779/26

1-в/467/151/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка клопотання виконуючого обов`язки начальника державної установи «Південноукраїнська виправна колонія №83» про застосування покарання за наявності кількох вироків відносно засудженого ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

Виконуючий обов`язки начальника установи, що відає відбуванням покарання, у порядку п. 11,14 ст. 537 КПК України звернувся до суду із вказаним клопотанням, у якому посилався на те, що наразі в установі відбуває покарання засуджений вироком Приморського районного суду м. Одеси від 31 січня 2025 року ОСОБА_4 .

Проте, 24 квітня 2026 року на адресу установи надійшов ще й вирок Хаджибейського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2025 року, яким ОСОБА_5 засуджено до покарання у виді позбавлення волі, однак, із застосуванням ст. 75, 104 КК України.

Тож, за таких обставин, переймаючись подальшою долею ОСОБА_4 , виконуючий обов`язки начальника ДУ «Південноукраїснька виправна колонія №83» просив ухвалити остаточне рішення відносно засудженого.

Представник колонії в судове засідання не з`явився, хоча був належно повідомлений про нього і не вказав причини своєї неявки.

Так само ніяких заяв і клопотань, зокрема, щодо участі в судовому засіданні, не подавав і засуджений, стосовно якого унесене це клопотання і який належно є сповіщеним про це судове провадження.

Та з огляду на положення ч.5 ст. 539 КПК України суд не вважав це перешкодою для проведення судового розгляду.

Прокурор вважав за можливе задовольнити указане клопотання.

Тому, вивчивши матеріали особової справи засудженого, суд установив таке.

ОСОБА_4 наразі відбуває покарання на підставі вироку Приморського районного суду м. Одеси від 31 січня 2025 року (Вирок 1), який його було засуджено:

-за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

-за ч. 4 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки, без конфіскації майна;

- на підставі ст. 70 КК України призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна.

Цим вироком ОСОБА_4 засуджений за злочини, учинені ним 24 березня 2024 року та 22 липня 2024 року.

Бо, зокрема, ухвалою Одеського апеляційного суду від 02 грудня 2025 року цей вирок було змінено в частині призначеного покарання та кримінальне провадження № 12024162510000379 від 21.03.2024 стосовно ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за фактом таємного викрадення в ніч з 23 на 24 березня 2024 року ноутбука марки «НР Laptop» моделі «14-bs09/nia», серійний номер «#5CD7335SI4», вартістю 1500 гривень, належного потерпілій ОСОБА_6 , закрите на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

У решті вирок залишено без змін.

Однак, вироком Хаджибейського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2025 року (Вирок 2), що був ухвалений пізніше, ОСОБА_4 був засуджений:

-за ч.3 ст. 185 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки;

-за ч.2 ст. 186 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки;

-на підставі ч.1 ст. 70 КК України призначене остаточне покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі;

-в силу ст.ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на один рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, які передбачені п.1, п.2 ч.1 та п.3, п.4 ч.3 ст. 76 КК України.

ОСОБА_4 цим вироком засуджений за злочини, учинені ним 03 липня 2021 року та 29 серпня 2021 року.

Вирок набрав законної сили 21 листопада 2025 року.

Тож, злочини за цим останнім вироком були учинені у 2021 році, тобто, до ухвалення вироку Приморським районним судом м. Одеси від 31 січня 2025 року.

Однак, питання виконання вироків за такої ситуації роз`яснила ОП ККС ВС у постанові від 01 квітня 2024 року у справі № 183/6854/20, яка вказала, що якщо особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, за вироком суду було призначено покарання, яке ухвалено відбувати реально, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших кримінальних правопорушеннях, за які за новим вироком особі призначається покарання із застосуванням на підставі ст. 75 КК звільнення від відбування покарання з випробуванням, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання не застосовуються і кожний вирок - попередній, за яким особа має відбувати покарання реально, та новий, за яким її звільнено від відбування покарання з випробуванням, виконуються самостійно.

Зокрема, ОП виходила із того, що приписами ст. 70 КК визначені підстави, порядок та межі призначення покарання за сукупністю злочинів. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання визначається за правилами, передбаченими частинами 1-3 цієї статті, тобто шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. У такому випадку за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу, в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком.

При цьому, призначаючи покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК, суд не вправі змінювати покарання, призначене попереднім (першим) вироком за окремий злочин. Він також не повинен ще раз призначати (дублювати) це покарання в новому (другому) вироку. У цьому разі діє юридична презумпція законності й обґрунтованості попереднього вироку, яку суд підтверджує, застосовуючи ч. 4 ст. 70 КК.

Водночас призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК має ряд особливостей, одна з яких полягає в тому, що в разі, коли особа засуджується до покарання, яке належить відбувати реально, а за наступним вироком звільняється від відбування покарання з випробуванням, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

А тому вирок Приморського районного суду м. Одеси від 31 січня 2025 року та вирок Хаджибейського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2025 року обидва слід виконувати самостійно.

З цих мотивів, керуючись ст.ст. 369 -272, 537, 539 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Вирок Приморського районного суду м. Одеси від 31 січня 2025 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 4 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна, із застосуванням положень ст. 70 цього ж Кодексу до 4 років позбавлення волі без конфіскації майна виконувати самостійно.

Вирок Хаджибейського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2025 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, зі застосуванням ч.1 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді 4 років позбавлення волі та в силу ст.ст. 75, 104 КК України звільнено від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік виконувати самостійно.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала суду, яка набрали законної сили, обов`язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Суддя ОСОБА_7