Рішення № 138136071, 06.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/19759/26

Провадження № 2-а/127/195/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі

головуючого судді - Гриневича В.С.

секретар судового засідання: Вчерашнюк А.О.,

за участю:

представника позивача: адвоката Кургаєва Д.М.,

представника відповідача: Мельника С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №127/19759/26 за позовом ОСОБА_1 , поданим її представником адвокатом Кургаєвим Денисом Миколайовичем до Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , через захисника, звернулась до суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому просила:

- поновити строк на звернення до суду з позовом про скасування постанови серії ІВ №00208082 від 16.03.2026 у справі про адміністративне правопорушення;

- визнати протиправною та скасувати постанову інспектора з паркування відділу паркування Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради серії ІВ №00208082 від 16.03.2026 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.03.2026 інспектором з паркування відділу паркування Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради винесено постанову серії ІВ №00208082 від 16.03.2026 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Вищевказана постанова, на думку позивача, є протиправною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Як зазначається позивачем постанову від 11.03.2026 вона не отримувала, жодне поштове відправлення з постановою їй не вручалось, повідомлення про вручення не підписувала, від отримання постанови не відмовлялась.

Про наявність штрафу вона дізналась лише 25.05.2026, під час звернення до сервісного центру МВС з метою поновлення посвідчення водія, яке було видано тимчасово на два роки, оскільки їй було повідомлено про відмову в поновленні посвідчення водія з тих підстав, що нею вчинено три адміністративні правопорушення.

Однак, на момент нібито вчинення нею адміністративного правопорушення вона не перебувала на території України, не могла перебувати за кермом транспортного засобу ти фізично не могли керувати ним у м. Вінниця, або здійснити зупинку чи стоянку з порушенням правил дорожнього руху.

Згідно відомостей її закордонного паспорту НОМЕР_1 , остання 21.10.2025 виїхала з України через пункт пропуску «Грушів», 15.04.2026 в`їзала в Україну через пункт пропуску «Краківець».

Інших відомостей про її в`їзд в Україну у період з 21.10.2025 до 15.04.2026 не міститься.

Отже, станом на день вчинення адміністративного правопорушення, а саме 11.03.2026 вона перебувала за межами України, з підстав чого вона не могла перебувати у м. Вінниця, керувати транспортним засобом MAZDA, державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснювати зупинку, стоянку чи паркування та вчинити будь-які дії які утворюють склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Фактичним користувачем транспортного засобу був її батько ОСОБА_2 , а також мати ОСОБА_3 . Саме вони правомірно володіли та користувались автомобілем у відповідний період, мали доступ до транспортного засобу за її згоди.

Так, фактичним користувачем автомобіля MAZDA, д.н.з. НОМЕР_2 , на момент вчинення адміністративного правопорушення 11.03.2026 був її батько ОСОБА_2 . Він правомірно володів та користувався автомобілем.

На підставі вищевикладеного позивач просила позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 08.06.2026 відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , поданим її представником адвокатом Кургаєвим Денисом Миколайовичем до Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови серії ІВ № 00208082 від 11.03.2026 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення. Також відповідачу було запропоновано протягом трьох днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази.

На виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, представником відповідача було надіслано суду відзив. Зі змісту даного відзиву вбачається, що вимоги позивача є безпідставними. Так, 11.03.2026 о 12.03 год. інспектор з паркування відділу паркування Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради зафіксовано, що за адресою: м. Вінниця, вул. Миколи Амосова/Мєдвєдєва, 6, позивачем було здійснено зупинку у місце, де зупинка заборонена, а саме у зоні дії знаку 3.34, чим було допущено порушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Інспектором з паркування застосовані вимоги статей 122, 279-1 КУпАП і визначена відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Таким чином, після вчинення всіх необхідних дій для встановлення відповідальної особи, яка повинна нести відповідальність за вчинення правопорушення, беручи до уваги положення статті 14-2 КУпАП та спеціальних суб`єктів відповідальності за статтею 122 КУпАП, 16 березня 2026 року інспектором паркування винесено постанову серії ІВ №00208082, якою до ОСОБА_1 , яка визначена власником легкового автомобіля марки «MAZDA» з номерним знаком « НОМЕР_2 (відповідальна особа у розумінні ст. 14-2 КУпАП), застосовано адміністративне стягнення у межах, установлених у санкції статті, а саме у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн., за адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП: порушення правил зупинки, вчиненого на відповідному транспортному засобі.

Враховуючи викладені обставини, дану постанову представник відповідача вважає законною та вважає що підстави для задоволення позову відсутні.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Кургаєв Д.М. позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві, просив їх задовольнити та додатково пояснив, що, на його думку, матеріали справи взагалі не містять доказів того, що автомобіль марки «MAZDA», з номерним знаком « НОМЕР_2 . 11.03.2026 був припаркований з порушенням ПДР, тобто в зоні дії знаку 3.34.

Представник відповідача Мельник С.С. у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на правомірність дій інспектора при винесені оскаржуваної постанови.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Що стосується клопотання про поновлення строку на оскарження постанови судом враховується наступне.

Відповідно до частини другої статті 286 КАСУ позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Звертаючись до суду з позовною заявою представником позивача зазначалось, що позивачем не було отримано ні оригіналу, ні копії оскаржуваної постанови.

Про існування оскаржуваної постанови стало відомо 25.05.2026 при зверненні до сервісного центру МВС з метою поновлення посвідчення водія, яке було видано тимчасово на два роки.

Враховуючи викладене, представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом з метою отримання оскаржуваної постанови, однак відповіді також не отримано.

Таким чином, оскільки на момент звернення до суду позивач не отримував оскаржувану ним постанову, підстави для твердження про пропуск позивачем строку звернення до суду відсутні.

По суті вимог позовної заяви судом враховується наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 11 березня 2026 року головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу паркування департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Кузьменко Ольгою Ігорівною, в режимі фотозйомки зафіксовано порушення правил зупинки легкового автомобіля марки «Mzda», державний номерний знак « НОМЕР_2 », за адресою: м. Вінниця, вул. Миколи Амосова/Медведєва, 6, а саме указаний транспортний засіб перебував в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушено Правила дорожнього руху.

В подальшому, головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу паркування департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Кузьменко Ольгою Ігорівною винесено постанову серії IB №00208082 від 16.03.2026 про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), відповідно до якої ОСОБА_1 , як власника транспортного засобу, притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та рішенню суб`єкта владник повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності судом враховується наступне.

Закон України "Про дорожній рух" регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до статті 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).

Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 1.9. ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, пунктом 8.4 Правил дорожнього руху України передбачено, що дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи: в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі;

Відповідно до розділу 33 "Дорожні знаки" ПДР, знак 3.34 передбачає "Зупинку заборонено", тобто забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Згідно з частиною першою статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами примітки до статті 122 КУпАП, суб`єктом правопорушення в цій статті у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.

Частиною першою статті 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Примітка. Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів.

Статтею 219 КУпАП визначено, що виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, серед іншого, частинами першою і третьою статті 122 КУпАП (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Відповідно до статті 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Згідно зі статтею 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З досліджених матеріалів справи, зокрема з фотофіксації вчиненого правопорушення судом встановлено, що автомобіль марки «MAZDA», державний номерний знак « НОМЕР_2 », власником якого - за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, являється ОСОБА_1 , 11.03.2026 о 12:03 год. за адресою: м. Вінниця, вул. МиколиАмосова/Медведєва, 6, перебував в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушено пункт 8.4.в Правил дорожнього руху, та відповідно скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, інспектор з паркування відділу паркування департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Кузьменко О.І. під час винесення постанови серії ІВ №00208082 від 16.03.2026 у справі про адміністративне правопорушення діяла у межах наданих їй повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Щодо доводів представника позивача з приводу того, що з фотофіксації адміністративного правопорушення не вбачається, що транспортний засіб був розташований в зоні дії знаку 3.34 ПДР, то такі доводи судом до уваги не приймаються, оскільки як слідує з наданої представником відповідача схеми розміщення дорожніх знаків по вул. Амосова на ділянці від вул. О Бурбело до вул. Героїв Поліції у місті Вінниці станом на 23.06.2026, дорожні знаки 3.34 «Зупинку заборонено» розміщені по вул. Миколи Амомосова на ділянці від вул. Героїв Поліції до вул. О. Бурбело з обох сторін від місця розташування автомобіля позивача.

Посилання позивача з приводу того, що остання не керувала транспортним засобом, а правопорушення було вчинено її батьком, судом до уваги не приймається, з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.

Частинами першою, другою та п`ятою статті 279-1 КУпАП визначено, що у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Приписи статті 279-3 КУпАП України передбачають можливість звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Отже, з вищевикладених імперативних приписів КУпАП України слідує, що відповідальна особа звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у випадку якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Аналогічні приписи містить Порядок звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до уповноваженого підрозділу Національної поліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2017 року № 833 (далі - Порядок), згідно з пунктом 4 якого заявник подає заяву особисто в письмовому вигляді українською мовою (заповнюється машинодруком або від руки розбірливо без виправлень) за умови його ідентифікації та незалежно від місця реєстрації безоплатно до уповноваженого підрозділу (підрозділів) Національної поліції. Типовий зразок заяви розміщується на офіційних веб-сайтах МВС та Національної поліції. Заява також може бути подана через офіційний веб-сайт МВС за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази того, що протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили, будь-хто звертався до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання факту вчинення зазначених адміністративних правопорушень та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності із наданням документу про сплату відповідного штрафу.

Таким чином, відсутні правові підстави для звільнення позивача від адміністративної відповідальності за вищевказані порушення з підстав вчинення цього порушення іншою особою.

Отже, ОСОБА_1 є належною особою, яка несе адміністративну відповідальність за вказане правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в режимі фото зйомки.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Цієї ю ж статтею Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Частиною третьою статтею 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Аналіз зазначених норм права та встановлені в судовому засіданні обставини, дають суду підстави для висновку про правомірність винесеної відповідачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін, а позовну заяву - без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З урахуванням положень статті 139 КАС України, а також беручи до уваги те, що позовну заяву позивача залишено без задоволення, витрати позивача пов`язані зі сплатою судового збору, слід залишити без відшкодування.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 9, 14-2, 122, 219, 251, 276, 279-1, 280 КУпАП, ст.ст. 5, 9, 72-77, 90, 241-243, 246, 250, 271, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Постанову серії ІВ №00208082 від 16.03.2026, винесену інспектором з паркування відділу паркування Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Кузьменко Ольгою Ігорівною, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 , подану її представником адвокатом Кургаєвим Денисом Миколайовичем до Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 КАС України:

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради, адреса: 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 59.

Суддя: