Рішення № 138135523, 07.07.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1931/26

пр.№ 2/464/1916/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.07.2026 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючої-судді Бойко О.М.

секретар судового засідання Константинова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Позика'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 16 000 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 5000 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 28.12.2021 року між ТзОВ «ФК «Ірбіс»» та відповідачкою було укладено кредитний договір №36315540, який підписано відповідачем електронним підписом, що відтворений за допомогою одноразового ідентифікатора. За умовами вказаного договору відповідачка отримала кредитні кошти в сумі 5 000 грн. Відповідачка зобов`язалась повернути отримані кошти та сплатити відсотки за користування ними, однак, вказаних умов договору не виконала, своєчасно не повернула, нарахованих відсотків не сплатила. 01.09.2025 між ТзОВ ««ФК «Ірбіс»» та позивачем було укладено договір факторингу, відповідно до якого, позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. У зв`язку із невиконанням умов вказаного договору відповідачем виникла заборгованість в розмірі 16 000 грн, яка складається з 5 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 000 грн - нараховані відсотки, а також судові витрати. Просить позов задоволити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, зазначивши в позовній заяві про проведення розгляду без його участі, позов підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачкак в судове засідання повторно не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, відзиву на позов не подала, а тому відповідно до ст.280 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглядати справу заочно у її відсутності на підставі наявних у справі доказів.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.12.2021 року між ТзОВ «ФК «Ірбіс»» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №36315540, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 5 000 грн. Також умовами договору сторонами визначені процентні ставки, розмір процентів за прострочення виконання зобов`язань. Вказаний договір укладений в електронній формі, підписаний відповідачкою електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора "402565". Факт перерахування коштів за догором № НОМЕР_1 підтверджується відповідною випискою по рахунку за період 28.12.2021 01.01.2022 за платіжною карткою № НОМЕР_2 наданою АТ «Ідея Банк»

Відповідно до ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 Цивільного кодексу України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 року №127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно із ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Однак, в порушення зазначених вище норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала та отриманих коштів не повернула, нарахованих процентів не сплатила. У зв`язку із невиконанням умов вищезазначеного договору у відповідача виникла заборгованість, яка становить 16 000 грн, яка складається з 5 000 грн - заборгованості за основною сумою боргу; 11 000 грн - нараховані відсотки Вказаний розрахунок відповідачем не спростований, доказів належного виконання умов договору суду не надано.

01.09.2025 між ТзОВ ««ФК «Ірбіс»» та позивачем було укладено договір факторингу, відповідно до якого, позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Згідно ч.1 ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи наведене вище, оскільки відповідачем не виконано зобов`язання щодо повернення кредитних коштів за наведеним вище кредитним договором, набуття поивачем права вимоги до відповідача, суд приходить до висновку, що в межах заявлених позовних вимог позов підлягає задоволенню та з відповідача підлягають стягненню на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 16 000 грн, яка складається з 5 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 000 грн - нараховані відсотки.

Згідно з ч.1 п.1 ч.3 ста.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями ч.ч. 2,3 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що 02.01.2026 між "Фінансова Компанія "Позика'' та ФОП ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги №39493634/01 від 02.01.2026. Згідно акту наданих послуг до договору від 16.02.2026, загальна сума становить 5 500 грн.

Враховуючи зазначене, а також відсутність заперечень відповідача щодо розміру судових витрат, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 грн. та витрати на сплату судового збору в сумі 2 662 грн 40 коп.

Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 265, 280-284 ЦПК України, -

у х в а л и в:

позов задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Позика'' (місце знаходження: Киїівська область, м. Бровари, вул. Симона петлюри, 21/1, ЄДРПОУ 39493634) заборгованість за договором кредиту №36315540 в сумі 16 000 грн., 5 500 грн витрат на професійну правничу допомогу та 2 662,40 грн витрат на оплату судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Головуюча Бойко О.М.