Ухвала суду № 138135317, 10.07.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/1671/18

Провадження №2-п/439/9/26

У Х В А Л А

про розгляд заяви про перегляд заочного рішення

10 липня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді: Петейчука Б.М.,

за участі: секретаря

судового засідання: Ковальчук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Бахмут Михайло Сергійович, про поновлення строку та перегляд заочного рішення Бродівського районного суду Львівської області від 23 січня 2019 року в цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, постановив таку ухвалу.

01 липня 2026 року представник відповідачки адвокат Бахмут М.С., через систему «Електронний суд», звернувся до Бродівського районного суду Львівської області із заявою, в якій просить суд поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення Бродівського районного суду Львівської області від 23 січня 2019 року у справі № 439/1671/18 та призначити справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку та заяву про перегляд заочного рішення, заявник зазначає, що відповідачка не була належним чином повідомлена про розгляд справи, оскільки суд надсилав судові повістки та процесуальні документи на адресу: « АДРЕСА_1 », тоді як її зареєстрованим місцем проживання на момент розгляду справи була адреса: « АДРЕСА_2 ».

Про існування судового рішення ОСОБА_2 дізналася лише 16.06.2026 року з повідомлення у застосунку «Дія» про заміну сторони у виконавчому провадженні, а з матеріалами справи ознайомилась 29.06.2026 року. Також заявник посилається на істотність доказів, які відповідачка мала намір надати, зокрема щодо пропуску позивачем позовної давності та відсутності у підписаній анкеті-заяві погоджених умов про стягнення процентів і штрафних санкцій.

Щодо пропуску процесуального строку та відсутності підстав для його поновлення:

Порядок та строки подання заяви про перегляд заочного рішення врегульовані статтею 284 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 284 ЦПК України (в редакції, що діє на момент вчинення процесуальної дії), заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 284 ЦПК України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Статтею 127 ЦПК України передбачено, що суд поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волі особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами для вчинення процесуальних дій.

Заочне рішення у цій справі було ухвалено Бродівським районним судом Львівської області ще 23 січня 2019 року, тоді як із заявою про його перегляд відповідачка звернулася лише 01 липня 2026 року, тобто більш як через 7 років.

Посилання представника заявниці на те, що вона не проживала за адресою, куди суд надсилав судові повістки та копію рішення («площа Ринок, 17/7»), а була зареєстрована за іншою адресою, суд оцінює критично. Відповідно до матеріалів справи, на момент розгляду спору у 20182019 роках, поштова кореспонденція направлялася судом за офіційними даними, наявними у розпорядженні суду та органів реєстрації місця проживання, яка була отримана судом під час підготовки справи до розгляду. Крім того під час звернення із даною заявою місце проживання ОСОБА_1 також зазначено АДРЕСА_1 .

Крім того, неотримання особою поштової кореспонденції, яка надсилається судом, за умови належного виконання поштовим оператором своїх обов`язків, є суб`єктивним ризиком самого громадянина. Тривала (протягом 7 років) повна байдужість до своїх прав та обов`язків, неотримання офіційної кореспонденції, а також неотримання інформації з відкритих державних реєстрів (зокрема, Єдиного державного реєстру судових рішень та Реєстру виконавчих проваджень, де виконавча діяльність тривала тривалий час) свідчить про недотримання відповідачкою принципів добросовісного користування процесуальними правами.

Саме лише твердження про ознайомлення з матеріалами справи лише 29.06.2026 року не може вважатися безумовною та поважною підставою для поновлення строку, оскільки об`єктивних, документально підтверджених перешкод, які б заважали відповідачці дізнатися про наявність судового процесу та звернутися до суду протягом попередніх років, заявником суду надано не було.

Принцип юридичної визначеності (res judicata) передбачає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення просто з метою проведення повторного слухання та отримання нового рішення. Поновлення строку через 7 років без належних беззаперечних доказів об`єктивної неможливості дізнатися про рішення суду було б грубим порушенням цього принципу.

Оскільки поважних підстав для поновлення строку не встановлено, у поновленні строку слід відмовити.

Стаття 288 ЦПК України вимагає одночасної наявності двох умов для скасування заочного рішення: поважність причин неявки в судове засідання, неподання відзиву та наявність істотних доказів, здатних змінити баланс інтересів та вплинути на кінцевий результат розгляду справи.

Як встановлено судом, причина неявки ОСОБА_2 в судові засідання у 20182019 роках не може бути визнана поважною, оскільки суд вжив усіх передбачених законом заходів для її належного сповіщення за адресою, що фігурувала у справі згідно із офіційних даних реєстру.

Щодо посилань представника заявника на істотність доказів (застосування позовної давності та не підписання Умов і Правил банку): суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення. Оскільки судове рішення вже ухвалено і набрало законної сили багато років тому, на стадії перегляду заочного рішення за відсутності поважності причин неявки відповідача, сама лише теоретична можливість заявити про позовну давність не є самостійною та достатньою підставою для скасування законного судового акта.

Крім того, відповідачка у заяві про перегляд заочного рішення, усупереч вимог частини 1 статті 288 Цивільного процесуального кодексу України, не вказала та не надала жодного доказу, в розумінні статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи, та не був врахований судом під час ухвалення судового рішення 23 січня 2019 року. Відповідачка у своїй заяві про перегляд заочного рішення не посилається на докази, які, на її думку, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки у судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення. Відтак у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідачки необхідно відмовити

.Керуючись статтями 127, 284, 285, 287, 288, 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Бродівського районного суду Львівської області від 23 січня 2019 року в цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Б.М. Петейчук