Ухвала суду № 138135287, 10.07.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

10.07.2026

ЄУН №337/4458/26

Провадження №1-кс/337/335/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Хортицького районного суду м. Запорожжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання дізнавача СД ВП № 5 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , про арешт майна за кримінальним провадженням № 12026087070000118 від 07.07.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в :

09 липня 2026 року дізнавач СД ВП № 5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , звернулась до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_4 , в якому просив винести ухвалу про накладення арешту в межах кримінального провадження № 12026087070000118 від 07.07.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначив, що 14.06.2026 об 16:00 год. невстановлена особа, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на суму в розмірі 19610 грн.

Допитана потерпіла ОСОБА_5 зазначила, що має в користуванні банківську карту КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 «зарплатна банківська карта», банківську карту КБ «Приватбанк» кредитну, номер карти № НОМЕР_2 номер банківського рахунку КБ «Приватбанк» НОМЕР_3 , Вона мала частину непогашеного кредиту, коштами з власної банківської карти витратила на власні потреби, вирішила скористатись послугами сайту «InteractivеBrokers». Зазначену сторінку «допомоги» знайшла в інтернет месенджері «Телеграм», написала на зазначений сайт, який пропонував додаткову допомогу для заробітку. Вона повинна була перерахувати на банківську карту, суму в розмірі 2 000грн., які «як депозит інвестору, який за 2 години обробки з коштами отримує прибуток, від суми отриманого прибутку повинна на сайт сплатити 15%, інша частина коштів залишається мені». Вона погодилась, надіслала з власної банківської карти КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 14.06.2026 о 16:50 год. суму в розмірі 2000 грн. на банківську карту «Юнексбанк» НОМЕР_4 , які «зазначена фірма повинна інвестувати, для подальшого прибутку на її користь».

Про переведення коштів направила квитанцію на сторінку сайту «InteractivеBrokers» в месенджері «Телеграм». Через деякий час перепитала про отримання прибутку, їй повідомили, що необхідно для «виведення коштів» сплатити суму в розмірі 3800 грн. частинами: 1920 грн., 1920грн. За що, ніхто не пояснював, вона не питала, навіщо так проводити перерахування. Вона перерахувала з банківського рахунку КБ «Приватбанк» НОМЕР_3 на банківську карту «Юнексбанк» НОМЕР_4 14.06.2026 0 21:26год. суму в розмірі 1 920грн., та о 21:24год. суму в розмірі 1920 грн. Квитанції про проведене перерахування направила на сторінку сайту «InteractivеBrokers в месенджері «Телеграм». 15.06.2026 їй написали з сайту «InteractivеBrokers» , що у зв`язку з тим, що раніше не проводила такі банківські операції по виведенню коштів на власний рахунок, повинна українському банку сплатити податок в розмірі 9750 грн. двома транзакціями по 2 700грн. Вона з власного банківського рахунку КБ «Приватбанк» НОМЕР_3 на банківську карту АТ «Юнекс банк» НОМЕР_4 перерахувала суму в розмірі 2 700грн. 15.06.2026 о 14:25год., та о 14:40год. Квитанції про перерахування даних коштів відправила на сторінку сайту, як і раніше. 15.06.2026 їй повідомили, що вона має кредит, який не погашений, тому необхідно повністю закрити борг, перерахувати суму в розмірі 9750грн. в декілька транзакцій. Після перерахування даної суму, чоловік, якому перерахує дану суму, вирішить питання щодо виведення «зароблених» коштів, які в подальшому повернуть на її банківську карту. Вона з власного банківського рахунку КБ «Приватбанк» НОМЕР_3 перерахувала на банківську карту АТ «Кредит Дніпро» 4211150602346363 суму в розмірі 2 750 грн. тричі: 18.06.2026 о 18:13год., 19:04год., 19:10 год. Суму в розмірі 1500грн., яку вона зазначила, як недостачу до повного розміру перерахування, дана фірма повідомила, що сплатить особисто. Як і раніше, після перерахування коштів, квитанції направила на сторінку сайту. Далі чекала повернення коштів, але на сторінці сайту їй повідомили, що цього недостатньо, треба ще перерахувати кошти. Таким чином, невідомою особою ошукана на суму 19610 грн.

Враховуючи вищевикладене, у дізнання є достатні підстави вважати, що невстановлена особа, шляхом використання банківського рахунку, до якого прикріплена банківська карта АТ «Банк Кредит Дніпро» № НОМЕР_5 , тому просив клопотання задовольнити.

В судове засідання дізнавач та прокурор не з`явилися, надали заяви про розгляд клопотання без їх участі.

Вивчивши клопотання, матеріали, які надані до клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частини першої ст. 170 ч.1 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини другої ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, в т.ч. забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до п.11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, перевіривши доводи клопотання та долучені до нього копії матеріалів кримінального провадження дійшов наступного висновку.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.06.2026 об 16:00 год. невстановлена особа, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на суму в розмірі 19610 грн.

Допитана потерпіла ОСОБА_5 зазначила, що має в користуванні банківську карту КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 «зарплатна банківська карта», банківську карту КБ «Приватбанк» кредитну, номер карти № НОМЕР_2 номер банківського рахунку КБ «Приватбанк» НОМЕР_3 , Вона мала частину непогашеного кредиту, коштами з власної банківської карти витратила на власні потреби, вирішила скористатись послугами сайту «InteractivеBrokers». Зазначену сторінку «допомоги» знайшла в інтернет месенджері «Телеграм», написала на зазначений сайт, який пропонував додаткову допомогу для заробітку. Вона повинна була перерахувати на банківську карту, суму в розмірі 2 000грн., які «як депозит інвестору, який за 2 години обробки з коштами отримує прибуток, від суми отриманого прибутку повинна на сайт сплатити 15%, інша частина коштів залишається мені». Вона погодилась, надіслала з власної банківської карти КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 14.06.2026 о 16:50 год. суму в розмірі 2000 грн. на банківську карту «Юнексбанк» НОМЕР_4 , які «зазначена фірма повинна інвестувати, для подальшого прибутку на її користь».

Про переведення коштів направила квитанцію на сторінку сайту «InteractivеBrokers» в месенджері «Телеграм». Через деякий час перепитала про отримання прибутку, їй повідомили, що необхідно для «виведення коштів» сплатити суму в розмірі 3800 грн. частинами: 1920 грн., 1920грн. За що, ніхто не пояснював, вона не питала, навіщо так проводити перерахування. Вона перерахувала з банківського рахунку КБ «Приватбанк» НОМЕР_3 на банківську карту «Юнексбанк» НОМЕР_4 14.06.2026 0 21:26год. суму в розмірі 1 920грн., та о 21:24год. суму в розмірі 1920 грн. Квитанції про проведене перерахування направила на сторінку сайту «InteractivеBrokers в месенджері «Телеграм». 15.06.2026 їй написали з сайту «InteractivеBrokers» , що у зв`язку з тим, що раніше не проводила такі банківські операції по виведенню коштів на власний рахунок, повинна українському банку сплатити податок в розмірі 9750 грн. двома транзакціями по 2 700грн. Вона з власного банківського рахунку КБ «Приватбанк» НОМЕР_3 на банківську карту АТ «Юнекс банк» НОМЕР_4 перерахувала суму в розмірі 2 700грн. 15.06.2026 о 14:25год., та о 14:40год. Квитанції про перерахування даних коштів відправила на сторінку сайту, як і раніше. 15.06.2026 їй повідомили, що вона має кредит, який не погашений, тому необхідно повністю закрити борг, перерахувати суму в розмірі 9750грн. в декілька транзакцій. Після перерахування даної суму, чоловік, якому перерахує дану суму, вирішить питання щодо виведення «зароблених» коштів, які в подальшому повернуть на її банківську карту. Вона з власного банківського рахунку КБ «Приватбанк» НОМЕР_3 перерахувала на банківську карту АТ «Кредит Дніпро» 4211150602346363 суму в розмірі 2 750 грн. тричі: 18.06.2026 о 18:13год., 19:04год., 19:10 год. Суму в розмірі 1500грн., яку вона зазначила, як недостачу до повного розміру перерахування, дана фірма повідомила, що сплатить особисто. Як і раніше, після перерахування коштів, квитанції направила на сторінку сайту. Далі чекала повернення коштів, але на сторінці сайту їй повідомили, що цього недостатньо, треба ще перерахувати кошти. Таким чином, невідомою особою ошукана на суму 19610 грн.

Отже, є достатні підстави вважати, що грошові кошти потерпілої, які були перераховані на банківський рахунок АТ «Банк Кредит Дніпро» № НОМЕР_5 , є предметом шахрайських дій та можуть бути перераховані в подальшому на інші рахунки або виведені у готівку.

З метою повного та неупередженого досудового розслідування кримінального провадження, необхідно встановити всі обставини, які відповідно до ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню, об`єктивно їх дослідити та прийняти законне рішення, виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти на банківському рахунку, до якого прив`язана банківська карта АТ «Банк Кредит Дніпро» № НОМЕР_5 , яка перебуває у володінні юридичної особи ЄДРПОУ - 14352406, розташоване за адресою: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, тому слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити та накласти арешт на грошові кошти.

Керуючись ст. 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання дізнавача СД ВП № 5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , про накладання арешту на майно в межах кримінального провадження № 12026087070000118 від 07.07.2026 року, задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти у розмірі 8 250 гривень на банківській карті АТ «Банк Кредит Дніпро» № НОМЕР_5 , розташованого за адресою: ЄДРПОУ - 14352406, розташоване за адресою: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів.

Слідчий суддя: ОСОБА_1