Ухвала суду № 138134812, 13.07.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/11330/26

ун. № 759/15447/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву представника відповідача - адвоката Бородкіна Дмитра Івановича про закриття провадження у справі, подану у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №508912-КС-002 про надання кредиту від 18.06.2025 у загальному розмірі 72 272,52 грн.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 15 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24 червня 2026 року від представника відповідача - адвоката Бородкіна Д.І. надійшла заява про закриття провадження у справі, обґрунтована тим, що 15.06.2026 Господарський суд міста Києва розглянув звіт про виконання плану реструктуризації боргів у справі №910/16603/25 та ухвалив закрити провадження у справі про неплатоспроможність відповідача у зв`язку з виконанням плану реструктуризації. Пунктом 2 резолютивної частини вказаної ухвали Господарського суду міста Києва від 15.06.2026 відповідача повністю звільнено від боргів, а грошові вимоги кредиторів у справі №910/16603/25 визнано погашеними. Переконаний, що оскільки ТОВ «БІЗПОЗИКА» не заявило свої вимоги у справі №910/16603/25 про неплатоспроможність відповідача, вимоги ТОВ «БІЗПОЗИКА» вважаються погашеними.Зазначив, що оскільки правовідносини між позивачем та відповідачем припинилися, а заборгованість ліквідована під час спеціальної процедури банкрутства, станом на момент розгляду справи Святошинським районним судом міста Києва предмет спору відсутній

На підставі викладеного просить провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Сторони у судове засідання не викликалися у зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.

Суд, дослідивши подану заяву, позовну заяву та додані до неї документи, дійшов наступного висновку.

Вирішуючи питання про наявність підстав для закриття провадження у справі, суд керується наступним.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому потрібно надавати сутнісного, а не формального значення.

У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Предметом спору є об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить постановити певне судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, неіснування (відсутність) предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №13/51-04 (провадження № 12-67гс19) вказано, що «господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення».

До заяви про закриття провадження у справі представник відповідача - адвокат Бородкін Д.І. долучив ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.06.2026 у справі №910/16603/25, якою, зокрема: закрито провадження у справі № 910/16603/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у зв`язку з виконанням плану реструктуризації боргів. Звільнено фізичну особу ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від боргів, а саме: визнано погашеними грошові вимоги кредитора у справі № 910/16603/25, крім боргів, визначених частиною 2 статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства. Постановлено також, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Дію мораторію припинено.

Ухвала набрала законної сили 15.06.2026.

Як убачається із Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвала Господарського суду міста Києва від 15.06.2026 у справі №910/16603/25 в апеляційному порядку не переглядалась.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 120 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною четвертою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства визначено,що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Відповідно до частини четвертої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, передбачених пунктами 5-8 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній справі є заборгованість за договором №508912-КС-002 про надання кредиту від 18.06.2025 у загальному розмірі 72 272,52 грн.

Позивач не скористався можливістю подання заяви про грошові вимоги до фізичної особи ОСОБА_1 в ході розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/16603/25 про неплатоспроможність відповідача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц викладено правовий висновок про те, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові в справі № 372/3584/16-ц від 26 червня 2018 року, за наявності порушеної господарським судом справи про банкрутство відповідача, цивільну справу за позовом до такого відповідача не можна порушити, а в разі її порушення, справа підлягає закриттю.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» є погашеною в силу вимог спеціального Закону, а саме ст.ст. 45, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, що встановлено Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2026 у справі № 910/16603/25.

З огляду на встановлені обставини, а саме те, що відносно відповідача вже було завершено провадження у справі про визнання його неплатоспроможним (банкрутом) у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства, суд вважає, що звернення позивача з позовними вимогами про стягнення заборгованості не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Враховуючи особливості правового статусу особи, визнаної неплатоспроможною, вимоги кредиторів мають розглядатися виключно в межах справи про банкрутство, відповідно до процедури, встановленої спеціальним законодавством. У зв`язку з цим, у даному випадку відсутній належний предмет розгляду в порядку цивільного провадження, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України є підставою для закриття провадження у справі через відсутність предмета спору.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Пункт 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутнє клопотання про повернення судового збору, суд не вирішує вказане питання.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 42, 58, п. 8 ч. 1 ст. 255, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника відповідача - адвоката Бородкіна Дмитра Івановича про закриття провадження у справі - задовольнити.

Закрити провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Роз`яснити, що згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повний текст ухвали складено 13 липня 2026 року.

Суддя Н.О.Горбенко