Ухвала суду № 138134290, 22.04.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21965/26-к

пр. 1-кс-25570/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12026100060000550 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд слідчого судді надійшло вказане клопотання.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий зазначає, що cлідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12026100060000550 від 20.04.2026, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи обізнаним, що в Україні введено воєнний стан, 20 квітня 2026 року перебували за адресою: м. Київ, бульвар Миколи Міхновського, 4, поруч із підземним переходом. Перебуваючи за вказаною адресою, вони помітили, що на підземному переході прикріплена, на металевому кріпленні антена білого кольору «Старлінк».

В цей момент у ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_8 , виник спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене групою осіб, в умовах дії воєнного стану. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах дії воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив та маючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих спонукань, 20 квітня 2026 року, приблизно о 10 год. 10 хв., ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою: м. Київ, бульвар Миколи Міхновського, 4, почали знімати з кріплення антену білого кольору «Старлінк», Індифікатор 01000000-00000000-00bf3932, відповідно до рахунку на оплату INV-DEU-376924-37604-73 від 4 грудня 2023 року вартість даного «Старлінку» становить 251,26 Євро, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 20.04.2026 складало 12 939 (дванадцять тисяч дев?ятсот тридцять дев?ять) гривень 89 коп., який належить потерпілій ОСОБА_9 та яким фактично користується ОСОБА_10 , після чого впевнившись, що їх дії не були викриті ніким із сторонніх осіб, від`єднали від кабелю живлення вказану антену «Старлінку» білого кольору, приховали її у куртку чорного кольору, яка була у них з собою та попрямували в бік магазину «Новус», який розташований за адресою: м. Київ, бульвар Миколи Міхновського 16а, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_6 та ОСОБА_8 завдали матеріального збитку потрпілій на загальну суму 12 939 (дванадцять тисяч дев?ятсот тридцять дев?ять) гривень 89 коп.

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у таємному викраденні чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах дії воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

21.04.2026 відповідно до ст. 276 КПК України ОСОБА_6 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Слідчий вказує, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність, яких вказують на необхідність застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 , з метою запобігти наступним ризикам:

1) ризик переховування від органів досудового розслідування, оскільки ОСОБА_6 , розуміючи тяжкість інкримінованого йому злочину та невідворотність покарання, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, що призведе до уникнення кримінальної відповідальності. Окрім цього, наразі, є ризик переховування на тимчасово окупованих територіях України, де відсутній контроль з боку органів державної влади.

Крім того, місце реєстрації підозрюваного перебуває за межами юрисдикції органу досудового розслідування, з метою дієвого контролю за належною процесуальною поведінкою доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Також варто зазначити, що підозрюваний вчинив дане кримінальне правопорушення будучи раніше судимою особою та може переховуватися від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи вищевикладене, на думку сторони обвинувачення існує ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

2) ризик того, що підозрюваний може вплинути на свідків з метою зміни їх показів, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_6 , в ході виконання процесуальних дій отримає копії документів, котрі нададуть останньому можливість фізично та психологічно вплинути на свідків, та інших причетних осіб, оскільки останній володітиме інформацією про їх анкетні дані, що може призвести до зміни показів вже допитаних осіб та відмови давати покази встановлених в ході досудового слідства свідків, враховуючи вищевикладене існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

3) ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки встановлено, що ОСОБА_6 , офіційно не працевлаштований, не одружений, відповідно підозрюваний ОСОБА_6 , не має стабільного заробітку та постійного джерела прибутку, міцних соціальних зв?язків, також слід врахувати характер вчинення кримінального правопорушення, враховуючи вищевикладене існує ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Посилаючись на вказані обставини сторона обвинувачення просить слідчого суддю застосувати, щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, встановивши строк дії запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування на 60 діб.

Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у вигляді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це; не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання у відповідні органи Державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 , в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки сторона обвинувачення не надала належної оцінки оцінки ризикам та можливості застосування відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу. Також, захисник зазначив, що підозрюваний на даній стадії не заперечує вчинення діяння, однак особливості його вчинення будуть предметом досудового розслідування. Окрім цього, захисник підозрюваного послався на міцність соціальних зв`язків.

Ризики на які посилається сторона на даний час відсутні, що вказує на можливість у застосуванні відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

Щодо розміру застави захисник зазначив, що сторона обвинувачення її не обґрунтувала та не надала оцінки майновому стану підозрюваного.

Враховуючи зазначене, сторона захисту просила суд застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або ж визначити розмір застави у двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію захисника ОСОБА_5 .

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що не хотів викрадати «Старлінк», мали намір його повернути.

Вислухавши позиції сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя надходить наступних висновків.

Слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12026100060000550 від 20.04.2026, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

20.04.2026 ОСОБА_6 , 14 год. 27 хв. затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України/а.м.24-27/.

21.04.2026 відповідно до ст. 276 КПК України ОСОБА_6 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України/а.м. 60-64/.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучено до матеріалів клопотання, а саме у: рапорті працівників УПО від 20.04.2026 /а.м. 13/, протоколі прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 20.04.2026 /а.м. 11-12/, протоколі допиту свідка ОСОБА_11 , від 20.04.2026 /а.м. 76-78/, протоколі допиту свідка ОСОБА_12 , від 20.04.2026/а.м.79-82/, протоколі допиту свідка ОСОБА_13 , від 20.04.2026/а.м. 83-86/, протоколі допиту свідка ОСОБА_14 , від 20.04.2026/а.м. 87-89/, протоколі допиту свідка ОСОБА_10 , від 20.04.2026 /а.м. 90-92/, протоколах впізнання від 20.04.2026/а.м. 93-96/, протоколах огляду місця події від 20.04.2026 /а.м.14- 23/, протоколах огляду відеозаписів від 21.04.2026/а.м. 97-112/.

Відтак, слідчий суддя вважає, що аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з інкримінованим кримінальним правопорушенням, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах, враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Окрім цього, слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховування від слідства та суду, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання до восьми років позбавлення волі.

Така суворість та безальтернативність покарання може спонукати особу переховуватись від органу досудового розслідування, суду з метою уникнення відповідальності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Також, суд звертає увагу, що для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення, хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Таким чином, ризик переховування від органу досудового розслідування, суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і , зокрема, суворістю передбаченого покарання.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя вважає, що ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, є доведеним.

Також, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Так, слідчим суддею при встановленні зазначеного ризику було враховано особу підозрюваного, оскільки стороною обвинувачення було долучено копію витягу з «Інформаційного порталу Національної поліції України» від 20.04.2026 /а.м.116-120/, з якої вбачається, що ОСОБА_6 протягом тривалого періоду починаючи з 2016 року неодноразово затримувався працівниками поліції, зокрема за дрібне хуліганство, умисне пошкодження майна, зберігання наркотиків, грабіж, шахрайство.

Також, вбачається наявність відносно підозрюваного вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 01.09.2025 та вироку Печерського районного суду м. Києва від 22.09.2023.

Окрім цього, вбачається, що ОСОБА_6 притягувався до адміністративної відповідальності.

Вказані обставини в сукупності з іншими матеріалами провадження свідчать про тривалу протиправну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 та свідчать про те, що останній не має на меті стати на шлях виправлення.

Відтак, на думку слідчого судді ризик втечі є більш чим ймовірним враховуючи особу підозрюваного, а тому доводи сторони захисту щодо його належної процесуальної поведінки є безпідставними та такими до яких слідчий суддя відноситься критично, оскільки були направлені на виправдання тривалої протиправної поведінки підозрюваного.

Посилання слідчого на ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доцільними, оскільки підозрюваний може вплинути на свідків з метою зміни їх показів, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, так як ОСОБА_6 , в ході виконання процесуальних дій отримає копії документів, котрі нададуть останньому можливість фізично та психологічно вплинути на свідків, та інших причетних осіб, оскільки останній володітиме інформацією про їх анкетні дані, що може призвести до зміни показів вже допитаних осіб та відмови давати покази встановлених в ході досудового слідства свідків

Доказове значення для суду мають тільки ті показання, які суд сприймав безпосередньо під час судового засідання (або ж отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України), а тому до допиту осіб в суді такий ризик залишається актуальним.

Також, що стосується посилання сторони обвинувачення на те, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення є в певній мірі обґрунтованим враховуючи особу підозрюваного.

Слідчий суддя звертає увагу, що у відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Крім того, суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

З врахуванням встановлення наявності обґрунтованої підозри та доведеності існування ризиків слідчим та прокурором, слідчий суддя враховуючи вік та стан здоров`я, особу ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину вчиненого в умовах воєнного стану, те, що останній раніше судимий та обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення клопотання слідчого, прокурора та застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 18.06.2026.

Відтак, слідчий суддя вважає, що доводи сторони захисту щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу не знайшли свого підтвердження, в силу обставин провадження, характеру кримінального правопорушення та особи підозрюваного.

При цьому на виконання ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає необхідним визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, суспільну небезпечність злочину, вік та стан його здоров`я, соціальні зв`язки, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн., здатна гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, з урахуванням вказаних обставин, що виправдовує мету застосування запобіжного заходу та, на думку суду, немає надмірного характеру та відповідає принципам розумності і співмірності та є помірною для підозрюваного, що було заявлено стороною захисту у судовому засіданні.

У разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, з метою належного контролю за процесуальною поведінкою підозрюваного вважаю необхідним у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це;

- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання у відповідні органи Державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 180, 182, 183, 184, 199, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою обраховувати з 20.04.2026 та до 18.06.2026.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, - у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва;

р/р UA128201720355259002001012089.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це;

- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання у відповідні органи Державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали слідчого судді та покладених слідчим суддею обов`язків визначити до 21.06.2026 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1