Ухвала суду № 138132706, 10.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про зміну способу і порядку виконання рішення

10 липня 2026 року № 320/15468/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Вісьтак М.Я., розглянувши в місті Києві заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1, ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернулася до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку від 04.03.2025 року № 5354/03-16;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 передбачену пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено строк для надання відзиву.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 позов задоволено у повному обсязі.

24.06.2026 року на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення Київського окружного адміністративного суду.

На обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №320/15468/25 набрало законної сили та перебуває на примусовому виконанні у межах виконавчого провадження №81035186. Водночас, на думку заявника, боржником рішення суду виконано лише частково, оскільки із належної до виплати суми 139 999,50 грн фактично виплачено лише 798,66 грн, у зв`язку з чим невиплаченим залишається 139 200,84 грн. Посилаючись на тривале невиконання судового рішення та неефективність його виконання у визначений судом спосіб шляхом покладення на боржника обов`язку нарахувати та виплатити грошову допомогу, заявник просить змінити спосіб і порядок виконання рішення шляхом стягнення з відповідача невиплаченої суми, а також встановити судовий контроль за виконанням рішення, зобов`язати боржника подати звіт про його виконання та надати детальний розрахунок нарахованої і виплаченої грошової допомоги.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду зазначеної заяви визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 постановлено заяву залишити без руху.

У подальшому, 02.07.2026 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла письмова заява від сторони позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Суд, беручи до уваги викладені позивачем обставини та подані на їх підтвердження документи, вважає, що вимоги ухвали про залишення заяви без руху виконані, а недоліки усунуті.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про зміну способу та порядку виконання рішення у повному обсязі, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Так, як встановлено судом, рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/15468/25 позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, а також зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком. Рішення суду набрало законної сили та на його виконання видано виконавчий лист.

Судом також встановлено, що на підставі виконавчого листа відкрито виконавче провадження, однак рішення суду виконано лише частково. З наданих заявником доказів убачається, що із належної до виплати суми 139999,50 грн фактично виплачено лише 798,66 грн, тоді як невиплаченим залишається 139200,84 грн.

Відповідно до частин першої та третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою стягувача може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення, якщо існують обставини, що істотно ускладнюють його виконання або роблять його неможливим.

Суд зазначає, що визначений рішенням суду спосіб його виконання шляхом покладення на відповідача обов`язку здійснити нарахування та виплату грошової допомоги не забезпечив реального поновлення порушеного права позивача. Незважаючи на набрання рішенням законної сили та відкриття виконавчого провадження, відповідач протягом тривалого часу виконав його лише частково, що свідчить про неефективність визначеного рішенням способу виконання.

При цьому матеріалами справи підтверджено, що розмір належних позивачу коштів визначений, а залишок невиконаного грошового зобов`язання становить 139200,84 грн. Отже, зміна способу виконання судового рішення не змінює його змісту та не призводить до зміни способу захисту порушеного права, визначеного рішенням суду, а спрямована виключно на забезпечення його реального виконання.

За таких обставин суд дійшов висновку, що наявні передбачені статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для зміни способу і порядку виконання рішення суду шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь позивача невиплаченої суми грошової допомоги у розмірі 139200,84 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, якщо рішення суду не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (крім випадків, коли стягувач перешкоджає виконанню виконавчих дій), державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення.

Згідно зі ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції, який розглядав справу, може за заявою сторони встановити або змінити спосіб чи порядок виконання рішення.

Також відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження, за наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, виконавець має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення.

Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду має забезпечувати дотримання та захист прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, а також гарантувати його виконання без потреби повторного звернення до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та виключати подальші протиправні дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що ефективний засіб правового захисту у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має забезпечити поновлення порушеного права та отримання особою бажаного результату. Рішення, що не призводять до реальних змін у обсязі прав та їх примусової реалізації, не відповідають цій нормі.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 840/3112/18, що враховується судом при розгляді даної справи відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд наголошує, що обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно з статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, законодавцем прямо передбачено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, зокрема, перерахунку пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Враховуючи викладене, з огляду на положення ч. 3 ст. 378 КАС України, якими встановлено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат, заява позивача про зміну способу виконання судового рішення підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція висловлена Шостим апеляційним адміністративним судом у постановах від 06.05.2025 у справі №620/4881/23, від 14.05.2025 у справі №580/7224/21 та від 29.04.2025 у справі №620/6421/22.

Разом з тим суд не вбачає підстав для задоволення вимог заяви щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, зобов`язання відповідача подати звіт про його виконання, надати детальний розрахунок суми виплати та застосування заходів процесуального примусу.

Суд зазначає, що питання зміни способу і порядку виконання судового рішення врегульоване статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України та спрямоване на забезпечення реального виконання судового рішення.

Натомість здійснення судового контролю за виконанням судових рішень регламентується окремими положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема статтями 382, 382-1, 382-3 та 383 цього Кодексу. Вирішення питання про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення здійснюється судом з урахуванням наявності передбачених законом підстав, які свідчать про необхідність застосування такого заходу процесуального контролю.

При цьому доводи, наведені позивачем на обґрунтування заявлених вимог, стосуються обставин, які, на її думку, зумовлюють необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Водночас окремих обставин, які б свідчили про необхідність встановлення судового контролю, зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення чи застосування інших заходів, передбачених статтями 382, 382-1, 382-3 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України, заява не містить.

У межах розгляду цієї заяви суд дійшов висновку, що зміна способу виконання рішення шляхом стягнення визначеної суми є достатнім та ефективним способом забезпечення виконання судового рішення, а тому підстав для одночасного застосування заходів судового контролю, передбачених статтями 382, 382-1, 382-3 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не вбачає.

Керуючись статтями 243, 248, 378, 382, 382-1, 382-3 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Письмову заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1, ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/15468/25.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 невиплаченої частини грошової допомоги у розмірі 139200 грн 84 коп. (сто тридцять дев`ять тисяч двісті гривень вісімдесят чотири копійки).

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Учасникам справи направити копію ухвали про зміну способу і порядку виконання рішення.

Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посилання: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Вісьтак М.Я.