Ухвала суду № 138132399, 06.07.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/7148/26

Номер провадження 1-кс/404/2795/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Кропивницький

Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі:

слідчої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

скаржника ОСОБА_3 ,

розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

ВСТАНОВИЛА:

До Фортечного районного суду міста Кропивницького надійшла скарга ОСОБА_3 , у якій заявник просить визнати протиправною бездіяльність службових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, що полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за його заявою від 04.06.2026 із залученням з цього приводу заяв ОСОБА_3 та поданими раніше заявами від 30.05.2025 і 31.12.2025, а також зобов`язати начальника Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області надати розпорядження належним посадовим особам Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області внести відомості, що у заяві ОСОБА_3 від 04.06.2026 із посиланням на відомості заяви ОСОБА_3 від 30.05.2025 та заяви від 31.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування.

Скарга мотивована тим, 04.06.2026 заявник подав до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області третю заяву про те, що громадянка ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі ОСББ) «УЖД», тривалий час використовувала і використовує у здійсненні своїх повноважень Статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УЖД» як юридичний документ, що був і є недійсним (додаток 1 цієї скарги).

У заяві від 04.06.2026 заявник, ОСОБА_3 , знову нагадав поліції, що подав до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області заяву ще від 30.05.2025 про те, що громадянка ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді голови правління ОСББ «УЖД», тривалий час використовувала і використовує у здійсненні своїх повноважень Статут ОСББ «УЖД» як юридичний документ, що був і є недійсним.

На заяву від 30.05.2025, як зазначає ОСОБА_3 у заяві від 04.06.2026, ОСОБА_3 отримав відповідь від Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, у якій зазначено, що «в ході перевірки інформації, викладеної у зверненні ознак, які б вказували на факт кримінального правопорушення виявлено не було. Таким чином, дане звернення розглянуто до вимог Закону України «Про звернення громадян».

Відповідь грунтується на довідці «Про результати проведення перевірки» на заяву від 30.05.2025 , яка підписана ст. лейтенантом поліції ДОП (дільничний офіцер поліції) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 , тобто тим, хто у даному випадку не має повноважень щодо кримінальних розслідувань. Звідси, наведеним ОСОБА_3 фактам (доказам) і обставинам щодо фактів (доказів), викладеним у заяві від 30.04.2025, поліцією не було надано будь-якої правової оцінки, яка стосувалася б кримінального правопорушення, а було скеровано для розгляду у порядку, як про це у згаданій відповіді, скерованої до Закону України «Про звернення громадян».

Питання про дотримання строку подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, визначені частиною першою, зокрема, що у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, щодо десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності є проблематичним, адже довідка про результати перевірки первісно підписана дільничним офіцером поліції (ДОП), а не слідчим, не дізнавачем, не прокурором, проте вважаю за доцільне надати пояснення щодо цього строку в окремій заяві.

У прохальній частині заяви (третій) від 04.06.2026 заявник ОСОБА_3 просив надати належну правову оцінку дванадцяти додаткам, які надані у заяві від 30.05.2025 року; врахувати прохальні положення, що у заявах від 30.05.2025 року, 31.12.2025 року, а також врахувати Наказ Генеральної прокуратури України №139 від 06.04.2016р. та приписи Вищого спеціалізованого суду України «Про практику розгляду скарг на рішення дії чи бездіяльності органів досудового розслідування, на прокурора під час досудового розслідування» про що у заяві від 04.06.2026 року та надати мені відповідь листом Укрпошти на вищезазначену адресу мого проживання.

Крім того, у заяві 31.12.2025 до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області у прохальній частині були суттєві доповнення, що стосуються можливої правової кваліфікації згаданого правопорушення ОСОБА_4 , про яке у заяві від 04.06.2026 та у заяві від 30.05.2025, а саме: ст.ст. 356, 384 Кримінального кодексу України (п. 2 прохальної частини заяви від 30.05.2025 року); інше доповнення стосувалося визначення дізнавача, який здійснюватиме досудове розслідування, а не тих, які раніше займалися досудовими розслідуваннями проступків ОСОБА_4 .

II.Позиції сторін.

У судовому засіданні заявник скаргу підтримав з наведених у ній підстав. Додатково зазначив, що його попередні звернення не були належним чином розглянуті слідчим або дізнавачем, а тому він знову подав заяву від 04.06.2026, на яку відповіді не отримав.

Уповноважена особа Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про розгляд скарги повідомлена належним чином, в судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомила, її неявка не перешкоджає у вирішенні заявлених вимог за поданою скаргою.

ІII.Кримінально-процесуальне законодавство.

Статтею 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно із якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 (далі - наказ № 298), згідно з пунктом 2 глави 1 розділу ІІ «Порядок формування та ведення Реєстру» якого, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 307 КПК України, за наслідками розгляду скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, ухвала слідчого судді може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді.

Дослідивши матеріали скарги, матеріали розгляду заяв ОСОБА_3 від 30.05.2026, 31.12.2025 та 04.06.2026, заслухавши пояснення заявника, слідча суддя дійшла таких висновків.

Як вбачається зі змісту скарги та доданих до неї документів, заявник оскаржує бездіяльність посадових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 04.06.2026 із залученням з цього приводу заяв ОСОБА_3 від 30.05.2025, від 31.12.2025 про вчинення головою правління ОСББ «УЖД» ОСОБА_4 кримінальних правопорушень у зв`язку з використанням у діяльності ОСББ та поданням до суду статуту ОСББ, який, як стверджує заявник, не був належним чином зареєстрований державним реєстратором, а відтак є недійсним.

Згідно з ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Аналізуючи положення ст. 214 КПК України та наказу №298 слідчий суддя зазначає, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.

Відповідно до висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі N?818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Така позиція узгоджується з правовою позицією, що висловлена Другою судовою палатою ККС ВС у постанові від 30 вересня 2021 року, справа N?556/450/18, провадження N? 51-4229км20.

Отже, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім?ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.

При цьому слідча суддя звертає увагу, що перевірка наявності у заяві відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, не є встановленням вини особи, не є оцінкою доказів у розумінні ст. 94 КПК України та не передбачає вирішення питання про наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення. Така перевірка полягає виключно у встановленні того, чи містить відповідне звернення достатній виклад конкретних фактичних обставин події кримінального правопорушення.

Тому доводи заявника про те, що орган досудового розслідування був зобов`язаний внести до ЄРДР будь-яку подану ним заяву без аналізу її змісту, а лише після цього надавати оцінку повідомленим обставинам, не ґрунтуються на наведених положеннях КПК України.

Предметом розгляду даної скарги є бездіяльність уповноважених осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області щодо заяви ОСОБА_3 від 04 червня 2026 року. Разом із тим зі змісту зазначеної заяви вбачається, що вона безпосередньо ґрунтується на заявах цього ж заявника від 30 травня 2025 року та 31 грудня 2025 року, містить посилання на них та фактично відтворює наведені у них обставин.

У ній заявник повторно посилається на ті самі обставини, а саме що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді голови правління ОСББ «УЖД», тривалий час використовувала та використовує у здійсненні своїх повноважень Статут ОСББ «УЖД» як юридичний документ, який, на думку заявника, є недійсним.

Зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів та пояснень заявника убачається, що заявник пов`язує можливу протиправність дій ОСОБА_4 виключно з тим, що у примірнику Статуту ОСББ «УЖД», який використовувався у діяльності ОСББ та подавався до суду, відсутня відмітка державного реєстратора, у зв`язку з чим заявник вважає такий статут недійсним, а діяльність голови правління ОСББ незаконною.

При цьому аналіз змісту заяв свідчить, що вони побудовані переважно на правовому аналізі заявником положень Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», наказів Міністерства юстиції України щодо наявності та відтиску штампу державного реєстратора.

Разом з тим сам по собі факт відсутності на певному примірнику статуту відмітки державного реєстратора не є безумовним підтвердженням того, що такий статут не був зареєстрований у встановленому законом порядку, або що юридична особа діяла без належних установчих документів.

Так, Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» № 835-VIII від 26.11.2015, з 01.01.2016 запроваджено новий порядок державної реєстрації юридичних осіб», яка пов`язувалася із внесенням відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а не лише з наявністю чи відсутністю відмітки державного реєстратора на окремому примірнику установчого документа. Відтак відсутність на окремому примірнику статуту відповідної відмітки сама по собі не свідчить автоматично ні про відсутність державної реєстрації такого статуту, ні про його недійсність, ні про відсутність у голови ОСББ повноважень діяти від імені об`єднання.

У своїй заяві від 04.06.2026 ОСОБА_3 просить надати належну правову оцінку дванадцяти додаткам, які надані у заяві від 30.05.2025 року; врахувати прохальні положення, що у заявах від 30.05.2025 року, 31.12.2025 року, а також врахувати Наказ Генеральної прокуратури України №139 від 06.04.2016р. та приписи Вищого спеціалізованого суду України «Про практику розгляду скарг на рішення дії чи бездіяльності органів досудового розслідування, на прокурора під час досудового розслідування» про що у заяві від 04.06.2026 року та надати мені відповідь листом Укрпошти на вищезазначену адресу мого проживання.

Заява від 04.06.2026 за своїм змістом є повторним зверненням з приводу тих самих обставин, а не новим повідомленням про іншу подію кримінального правопорушення.

Слідча суддя враховує, що положення ст. 214 КПК України не містять заборони щодо повторного звернення особи із заявою про кримінальне правопорушення. Разом із тим, саме по собі повторне подання заяв, які за своїм змістом дублюють раніше подані звернення та стосуються тієї ж події і тієї ж особи, не може автоматично свідчити про виникнення нового обов`язку органу досудового розслідування щодо внесення відомостей до ЄРДР.

В іншому випадку повторне подання ідентичних заяв без наведення нових обставин фактично призводило б до необмеженого повторного ініціювання одного й того самого питання та дублювання кримінального процесуального механізму.

Слідча суддя зазначає, що заявником заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду зі скаргою, яке обґрунтоване поданням ним 04.06.2026 заяви про кримінальне правопорушення та попередніх заяв від 30.05.2025 і 31.12.2025.

З огляду на зміст зазначеного клопотання слідча суддя виходить із того, що питання поновлення строку заявником поставлено саме щодо звернення зі скаргою на бездіяльність органу досудового розслідування, яка, на його думку, виникла після подання заяви від 04.06.2026, тоді як заяви від 30.05.2025 та 31.12.2025 наведені ним як обставини, що передували поданню останньої заяви.

Водночас зі змісту заяви від 04.06.2026 вбачається, що вона не містить повідомлення про нову подію кримінального правопорушення, а фактично ґрунтується на обставинах, викладених заявником у зверненнях від 30.05.2025 та 31.12.2025.

З матеріалів скарги та пояснень самого заявника вбачається, що він отримував відповіді органу поліції про розгляд звернень у порядку Закону України «Про звернення громадян» і був обізнаний про те, що відомості до ЄРДР не внесено.

Отже, заявник не лише об`єктивно мав можливість оскаржити бездіяльність у строки, встановлені ст. 304 КПК України, але й фактично знав про невнесення відомостей. У встановлені законом строки бездіяльність щодо заяв від 30.05.2025 та 31.12.2025 ним не оскаржувалася.

Отже, ОСОБА_3 мав реальну можливість своєчасно оскаржити відповідну бездіяльність, однак обрав інший спосіб реагування повторне звернення до органу поліції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України предметом оскарження є бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання відповідної заяви.

Разом із тим, завданням слідчої судді під час розгляду такої скарги є встановлення не лише факту звернення особи із заявою, а й перевірка того, чи містить таке звернення нові відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення, які потребують внесення до ЄРДР.

Подання заяви від 04.06.2026, яка не містить нової самостійної фабули кримінального правопорушення та фактично повторює зміст заяв від 30.05.2025 і 31.12.2025, не породжує нового процесуального обов`язку щодо внесення тих самих відомостей до ЄРДР.

З урахуванням викладеного, слідча суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.40, ч. 1 ст. 214, п. 1 ч. 1 ст. 303, ст. 376 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідча суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1