Рішення № 138132243, 10.07.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" липня 2026 р. Cправа № 902/605/26

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя, буд. 13, м. Вінниця, 21021)

до: Комунального підприємства "Агенція муніципальної нерухомості" Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)

про стягнення 8419,29 грн,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" про стягнення з Комунального підприємства "Агенція муніципальної нерухомості" Вінницької міської ради 8419,29 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, який є публічним договором приєднання, в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг за період з травня 2025 року по вересень 2025 року, внаслідок чого Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" заявлено до стягнення з Комунального підприємства "Агенція муніципальної нерухомості" Вінницької міської ради 8419,29 грн, з яких: 5926,55 грн - основного боргу за послуги з постачання теплової енергії; 2376,67 грн - основного боргу за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання; 18,16 грн - інфляційних втрат; 44,17 грн - 3% річних та 53,74 грн - пені.

Ухвалою суду від 11.05.2026 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/605/26 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Також зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Ухвала про відкриття провадження у справі доставлена 11.05.2026 як позивачу, так і відповідачу до Електронних кабінетів ЄСІТС, про що в матеріалах справи містяться відповідні довідки.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Листом №125 від 24.03.2025 МКП "Управляюча компанія "Замостя" повідомила Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" про припинення оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Вінниця, просп. Коцюбинського, 11, що використовується як "Прозорий офіс" для споживачів житлово-комунальних послуг та про дострокове розірвання Договору №8665 від 01.02.2021 про надання послуг з постачання теплової енергії.

Відповідно до акту приймання-передачі майна до договору оренди №5-1Ж від 31.05.2021 сторонами, в.т.ч. балансоутримувачем - КП "Агенція муніципальної нерухомості" Вінницької міської ради, погоджено зміну об`єкта оренди, а саме: з об`єкта оренди виключено вбудовані приміщення №294 (№1-№16) загальною площею 116,8 кв. м, у зв`язку з чим в оренді залишено приміщення загальною площею 122,2 кв. м. (№17 - №25) першого поверху дев`ятиповерхового житлового будинку за адресою: Вінницька обл., Вінницький р-н, м. Вінниця, просп. Коцюбинського, 11.

За таких обставин, враховуючи передачу приміщень №294 (№1-№16) на балансовий облік КП "Агенція муніципальної нерухомості" Вінницької міської ради, Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" надіслало відповідачу лист №2153-22/2 від 07.05.2025 з двома примірниками типового індивідуального договору приєднання, заяви-приєднання до індивідуального договору №873 про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.05.2025 (Договір 1) та №873/1 про надання послуги з постачання гарячої води від 01.05.2025 (Договір 2), технічною характеристикою об`єкта споживання теплової енергії за договором №873, які просив підписати, скріпити печаткою та по одному примірнику повернути в кабінет №4 за адресою 600-річчя, 13.

За змістом обох вищевказаних типових індивідуальних договорів вони є публічними договорами приєднання, які укладаються з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги (п. 4 Договорів).

Доказів звернення відповідача до позивача із запереченнями щодо умов типових індивідуальних договорів про надання послуги з постачання теплової енергії та про надання послуги з постачання гарячої води матеріали справи не містять.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем на виконання умов Договору 1 та Договору 2 оформлено акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) за приєднане навантаження, теплову енергію та за абонентське обслуговування за період з травня по вересень 2025 року на загальну суму 8303,22 грн, до матеріалів справи позивачем додано дублікати вказаних актів. Такі акти з відповідними рахунками на оплату направлялися відповідачу, що підтверджується змістом описів вкладень до цінних листів.

Як підтверджується виписками з журналу нарахувань і оплати за період з травня по вересень 2025 року:

- по особовому рахунку № 873 (Договір 1) основний борг відповідача перед позивачем склав 5 926,55 грн;

- по особовому рахунку № 873/1 (Договір 2) основний борг відповідача перед позивачем склав 2 376,67 грн.

Несплата Комунальним підприємством "Агенція муніципальної нерухомості" Вінницької міської ради зазначеної вартості послуг отриманої теплової енергії та витрат теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання слугувала підставою для звернення Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" із відповідним позовом до суду. Поряд з цим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 18,16 грн - інфляційних втрат; 44,17 грн - 3% річних та 53,74 грн - пені, нарахованих внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Положеннями статті 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Споживач теплової енергії це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

За приписами частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" встановлені права та обов`язки споживача теплової енергії, зокрема і обов`язок своєчасного укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

За умовами частини 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до комунальних послуг належать послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

За приписами пункту 1, пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до частин 1, 4 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.

Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.

Частинами 1, 2 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Абзацами 1, 3 частини 4 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Приймаючи до уваги, що заперечень до Типових договорів (тексти яких також розміщено на вебсайті КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" (https://vmte.vn.ua/public/consumer/50) від відповідача не надійшло (позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять), останній продовжив отримувати послуги з приєднаного навантаження, постачання теплової енергії та гарячої води, абонентського обслуговування (акцептував умови публічного договору), суд дійшов висновку, що Комунальне підприємство "Агенція муніципальної нерухомості" Вінницької міської ради приєдналося до типових індивідуальних договорів про надання послуги з постачання теплової енергії та про надання послуги з постачання гарячої води в редакції запропонованій позивачем та розміщеній на сайті Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго".

Суд зауважує, що непідписання відповідачем заяви про приєднання, невизнання індивідуального договору тощо, не спростовує обставини отримання ним послуги з постачання теплової енергії (приєднаного навантаження, постачання теплової енергії та гарячої води, абонентського обслуговування) та виникнення обов`язку з оплати наданих послуг згідно затверджених тарифів.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.10.2021 у справі № 908/3159/19 відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє відповідача від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17; у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 7128916/17-ц.

За умовами п. 33 Договору 1 та Договору 2 виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Згідно із п. 34 Договору 1 та Договору 2 споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Підпунктом 3 п. 43 Договору 1 та Договору 2 визначено, що виконавець зобов`язаний без додаткової оплати надавати споживачу в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про ціну/тариф, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання послуги, її споживчі властивості, а також іншу інформацію, передбачену законодавством.

Із наданих позивачем Актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) вбачається, що останні містять відомості щодо періоду надання послуг, найменування роботи (послуги), одиниць виміру, кількості, тарифу, суми наданих послуг, їх загальної вартості з ПДВ; особистий підпис генерального директора КП ВМР "ВМТЕ" скріплений печаткою товариства. Згідно відомостей внесених до описів вкладення поштових відправлень, рахунки та вказані акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за період з травня по вересень 2025 року надіслані відповідачу.

Суд зауважує, що дублікат - це примірник документа, що видається замість втраченого оригіналу. Дублікат має однакову юридичну силу з оригіналом.

З аналізу умов Договорів, матеріалів справи суд дійшов висновку, що надані позивачем копії актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за період з травня по вересень 2025 року, їх дублікати відповідають положенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та є документами, які містять відомості про господарську операцію з наданих послуг приєднаного навантаження, передачі теплової енергії, плати за абонентське обслуговування.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт наявності 5926,55 грн - основного боргу за послуги з постачання теплової енергії та 2376,67 грн - основного боргу за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано, внаслідок чого суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

Водночас за фактом прострочення виконання Комунальним підприємством "Агенція муніципальної нерухомості" Вінницької міської ради основного зобов`язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 18,16 грн - інфляційних втрат; 44,17 грн - 3% річних та 53,74 грн - пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

За приписами пп. 3, 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

За змістом п. 34 Договору 1 та Договору 2 споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Отже, прострочення виконання грошового зобов`язання за кожним розрахунковим періодом виникає з першого числа другого місяця, що настає за розрахунковим (після спливу граничного строку, визначеного договором).

Відповідно до п. 45 Договору 1 та Договору 2 у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Здійснивши перерахунок 3% річних, інфляційних втрат та пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" на відповідні суми основного боргу (за кожним актом здачі-прийняття виконаних робіт, гранична дата нарахування 30.09.2025) судом встановлено, що розрахунок позивача перебуває в межах розрахунку суду.

Отже, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача 18,16 грн - інфляційних втрат; 44,17 грн - 3% річних та 53,74 грн - пені є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладених між сторонами Договорів, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Поряд з цим Комунальним підприємством "Агенція муніципальної нерухомості" Вінницької міської ради доказів у спростування заявленої до стягнення заборгованості, як і власного контррозрахунку заборгованості не надано. Також суд враховує позицію, викладену у постанові КГС ВС від 08.06.2022 у справі №913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати заборгованості, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи, що позов задоволено повністю, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача в сумі 2662,4 грн. При обрахунку ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт пониження 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Керуючись статтями 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Агенція муніципальної нерухомості" Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 43018676) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя, буд. 13, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 33126849, р/р НОМЕР_1 у АБ "Укргазбанк", МФО 320478) 5926,55 грн - основного боргу за послуги з постачання теплової енергії; 2376,67 грн - основного боргу за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання; 18,16 грн - інфляційних втрат; 44,17 грн - 3% річних; 53,74 грн - пені та 2662,4 грн - витрат на сплату судового збору.

3. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскільки розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 10 липня 2026 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи.