Ухвала суду № 138129590, 26.06.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/7039/26

Номер провадження 1-кс/404/2761/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м. Кропивницький

Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі:

слідчої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

скаржника ОСОБА_3 ,

розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

ВСТАНОВИЛА:

І. Суть скарги:

ОСОБА_3 звернувся до слідчої судді з вище вказаною скаргою, відповідно до якої просив:

-визнати протиправну бездіяльність посадових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, що полягає у невнесенні ними відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 03.06.2026 із залученням з цього приводу заяв ОСОБА_3 від 03.04.2025 та 30.12.2025;

-зобов`язати начальника Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області надати розпорядження належним посадовим особам Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області внести відомості, що у заяві ОСОБА_3 від 03.06.2026 із посиланням на відомості заяви ОСОБА_3 від 03.04.2025 та заяви від 30.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування;

- прийняти до уваги заяву та задовольнити прохання у розгляді порушеного питання про поновлення строку поданої скарги на посадових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про невнесення відомостей до ЄРДР на підставі поданої заяви від 03.06.2026 із посиланням на відомості , що у заяві від 03.04.2025 про вчинення згаданого правопорушення.

Скаргу мотивував тим, що 03.06.2026 року заявник, ОСОБА_3 подав до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області третю заяву про нанесення майнової (грошової) шкоди співвласникам Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УЖД», ОСОБА_4 , однак відомості до ЄРДР не внесені.

У заяві від 03.06.2026 заявник, ОСОБА_3 , вказує, що знову нагадав поліції, що подав до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області заяву ще від 03.04.2025 року з (десятьма) додатками та звернув увагу: суть правопорушень ОСОБА_4 у тому, що вона, обіймаючи у незаконний спосіб посаду голови правління ОСББ «УЖД», після встановлення їй заробітної плати 2000 (дві тисячі) гривень, але не менше 1,4 мінімальної заробітної плати (загальні збори співвласників ОСББ «УЖД» від 28 серпня 2026 року, у наступні роки самочинно без рішення на те загальних зборів співвласників ОСББ «УЖД» підвищувала собі розмір заробітної плати і отримувала її. Зазначена суть правопорушень ОСОБА_4 послідовно, достатньо та повно розкрито ОСОБА_3 у заяві від 03.04.2025 у конкретних доказах і обставинах та надано їм правовий супровід.

На заяву від 03.04.2025, як зазначає ОСОБА_3 у заяві від 03.06.2026, ОСОБА_3 отримав відповідь від Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, у якій зазначено, що «в ході перевірки інформації, викладеної у зверненні ознак, які б вказували на факт кримінального правопорушення виявлено не було. Таким чином, дане звернення розглянуто до вимог Закону України «Про звернення громадян». Відповідь за №Д-1060/111-2025 без дати підпису начальником поліції: - ОСОБА_5 .

Звертає увагу, що згадана відповідь грунтується на довідці «Про результати проведення перевірки» за датою підпису 28.04.2025, яку підписав ст. лейтенант поліції дільничий офіцер поліції Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , тобто тим, хто у даному випадку не має повноважень щодо кримінальних розслідувань. Звідси, наведеним ОСОБА_3 фактам (доказам) і обставинам щодо фактів (доказів), викладеним у заяві від 03.04.2025 року, поліцією не було надано будь-якої правової оцінки, яка стосувалася б кримінального правопорушення, а було скеровано для розгляду у порядку, як про це у згаданій відповіді, як звернення за Законом України «Про звернення громадян».

У заяві від 03.06.2026 ОСОБА_3 у прохальній частині вказав: прийняти до повторного предметного розгляду заяву ОСОБА_3 до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 03.04.2025 та занести відомості ОСОБА_3 , що у заяві від 03.04.2025, від 30.12.2025 та від 03 червня 2026 року до Кропивницького РУП ГУНП В Кіровоградській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування; надати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. була подана

Крім заяви від 03.04.2025, до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Кропивницького заява 30.12.2025. У заяві від 30.12.2025 йшлося про відповідь РУП ГУНП в Кіровоградській області щодо заяви ОСОБА_3 від 03.04.2025 року багатоквартирного про нанесення будинку майнової (грошової) шкоди співвласникам Об`єднання співвласників «УЖД» особою, яка видає себе за голову правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УЖД», ОСОБА_4 .

30.12.2025 ним знову подано заяву до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, де ОСОБА_3 про нанесення майнової шкоди співвласникам ОСББ" УЖД" особоаю, яка видає себе за голову правління, ОСОБА_4 .

На думку заявника, орган досудового розслідування не мав права оцінювати викладені ним обставини до внесення відомостей до ЄРДР, оскільки будь-яка заява, в якій особа вказує на вчинення кримінального правопорушення, підлягає обов`язковій реєстрації, а перевірка її обґрунтованості може здійснюватися лише під час досудового розслідування.

II.Позиції сторін.

У судовому засіданні заявник скаргу підтримав з наведених у ній підстав. Додатково зазначив, що його попередні звернення не були належним чином розглянуті слідчим або дізнавачем, а тому він знову подав заяву від 03.06.2026, на яку відповіді не отримав.

Уповноважена особа Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про розгляд скарги повідомлена належним чином, в судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомила, її неявка не перешкоджає у вирішенні заявлених вимог за поданою скаргою.

II.Кримінально-процесуальне законодавство.

Статтею 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно із якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 (далі - наказ № 298), згідно з пунктом 2 глави 1 розділу ІІ «Порядок формування та ведення Реєстру» якого, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 307 КПК України, за наслідками розгляду скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, ухвала слідчого судді може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді.

Дослідивши матеріали скарги, матеріали розгляду заяв ОСОБА_3 від 03.04.2025, 30.12.2025 та 03.06.2026, заслухавши пояснення заявника, слідча суддя дійшла таких висновків.

Як вбачається зі змісту скарги та доданих до неї документів, заявник оскаржує бездіяльність посадових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 03.06.2026 із залученням з цього приводу заяв ОСОБА_3 від 03.04.2025, від 30.12.2025 про нанесення майнової (грошової) шкоди співвласникам Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УЖД», ОСОБА_4 .

Згідно з ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Аналізуючи положення ст. 214 КПК України та наказу №298 слідчий суддя зазначає, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.

Відповідно до висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі N?818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Така позиція узгоджується з правовою позицією, що висловлена Другою судовою палатою ККС ВС у постанові від 30 вересня 2021 року, справа N?556/450/18, провадження N? 51-4229км20.

Отже, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім?ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.

При цьому слідча суддя звертає увагу, що перевірка наявності у заяві відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, не є встановленням вини особи, не є оцінкою доказів у розумінні ст. 94 КПК України та не передбачає вирішення питання про наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення. Така перевірка полягає виключно у встановленні того, чи містить відповідне звернення достатній виклад конкретних фактичних обставин події кримінального правопорушення.

Тому доводи заявника про те, що орган досудового розслідування був зобов`язаний внести до ЄРДР будь-яку подану ним заяву без аналізу її змісту, а лише після цього надавати оцінку повідомленим обставинам, не ґрунтуються на наведених положеннях КПК України.

Предметом розгляду даної скарги є бездіяльність уповноважених осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області щодо заяви ОСОБА_3 від 03 червня 2026 року. Разом із тим зі змісту зазначеної заяви вбачається, що вона безпосередньо ґрунтується на заявах цього ж заявника від 03 квітня 2025 року та 30 грудня 2025 року, містить посилання на них та фактично відтворює наведені у них обставин.

У ній заявник повторно посилається на ті самі обставини, а саме неналежне, на його думку, обрання ОСОБА_4 головою правління ОСББ; здійснення нею повноважень голови; встановлення та збільшення розміру заробітної плати; відсутність рішень загальних зборів про затвердження кошторисів та оплати праці; отримання ОСОБА_4 грошових коштів ОСББ; невідповідність протоколів зборів вимогам законодавства.

Особа, щодо якої заявлено про можливе кримінальне правопорушення, предмет звернень, спосіб можливого заподіяння шкоди, період діяльності та документи, на які посилається заявник, у всіх заявах є тими самими.

При цьому аналіз змісту заяв свідчить, що вони побудовані переважно на правовому аналізі заявником положень Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Статуту ОСББ, Типового статуту, норм трудового законодавства, змісту протоколів загальних зборів, а також на здійснених ним власних розрахунках розміру заробітної плати та, відповідно, розміру можливих збитків.

Фактично заявник, виходячи із власного тлумачення зазначених документів та норм законодавства, робить висновок про незаконність діяльності голови правління ОСББ та наявність у її діях ознак кримінального правопорушення.

Відмінності заяви від 03.06.2026 полягають у посиланні на попередні відповіді органу поліції, додатковому правовому обґрунтуванні, уточненні розрахунку ймовірної шкоди та вимозі повторно розглянути раніше подані звернення.

У своїй заяві від 03.06.2026 ОСОБА_3 просить повторно предметно розглянути заяву ОСОБА_3 до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 03.04.2025 та занести відомості до ЄРДР саме за заявами від 03.04.2025, 30.12.2025 та 03.06.2026.

Такі доповнення не утворюють нової самостійної фабули кримінального правопорушення та не свідчать про повідомлення нових фактичних обставин.

Заява від 03.06.2026 за своїм змістом є повторним зверненням з приводу тих самих обставин, а не новим повідомленням про іншу подію кримінального правопорушення.

Слідча суддя враховує, що положення ст. 214 КПК України не містять заборони щодо повторного звернення особи із заявою про кримінальне правопорушення. Разом із тим, саме по собі повторне подання заяв, які за своїм змістом дублюють раніше подані звернення та стосуються тієї ж події і тієї ж особи, не може автоматично свідчити про виникнення нового обов`язку органу досудового розслідування щодо внесення відомостей до ЄРДР.

В іншому випадку повторне подання ідентичних заяв без наведення нових обставин фактично призводило б до необмеженого повторного ініціювання одного й того самого питання та дублювання кримінального процесуального механізму.

Слідча суддя зазначає, що заявником заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду зі скаргою, яке обґрунтоване поданням ним 03.06.2026 заяви про кримінальне правопорушення та попередніх заяв від 03.04.2025 і 30.12.2025.

З огляду на зміст зазначеного клопотання слідча суддя виходить із того, що питання поновлення строку заявником поставлено саме щодо звернення зі скаргою на бездіяльність органу досудового розслідування, яка, на його думку, виникла після подання заяви від 03.06.2026, тоді як заяви від 03.04.2025 та 30.12.2025 наведені ним як обставини, що передували поданню останньої заяви.

Водночас зі змісту заяви від 03.06.2026 вбачається, що вона не містить повідомлення про нову подію кримінального правопорушення, а фактично ґрунтується на обставинах, викладених заявником у зверненнях від 03.04.2025 та 30.12.2025.

У заяві від 03.06.2026 заявник не повідомляє про нові фактичні обставини, новий спосіб можливого заволодіння коштами, новий період чи нові дії особи, щодо якої він повідомляє. Навпаки, він прямо просить внести до ЄРДР відомості саме за заявами від 03.04.2025, 30.12.2025 та 03.06.2026, посилаючись на ті самі фактичні обставини.

З матеріалів скарги та пояснень самого заявника вбачається, що він отримував відповіді органу поліції про розгляд звернень у порядку Закону України «Про звернення громадян» і був обізнаний про те, що відомості до ЄРДР не внесено.

Отже, заявник не лише об`єктивно мав можливість оскаржити бездіяльність у строки, встановлені ст. 304 КПК України, але й фактично знав про невнесення відомостей. У встановлені законом строки бездіяльність щодо заяв від 03.04.2025 та 30.12.2025 ним не оскаржувалася.

Отже, ОСОБА_3 мав реальну можливість своєчасно оскаржити відповідну бездіяльність, однак обрав інший спосіб реагування повторне звернення до органу поліції.

Отже, заява від 03.06.2026 є повторним зверненням щодо тих самих подій та не створює нового самостійного предмета оскарження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України предметом оскарження є бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання відповідної заяви.

Разом із тим, завданням слідчого судді під час розгляду такої скарги є встановлення не лише факту звернення особи із заявою, а й перевірка того, чи містить таке звернення нові відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення, які потребують внесення до ЄРДР.

Подання заяви від 03.06.2026, яка не містить нової самостійної фабули кримінального правопорушення та фактично повторює зміст заяв від 03.04.2025 і 30.12.2025, не породжує нового процесуального обов`язку щодо внесення тих самих відомостей до ЄРДР.

З урахуванням викладеного, слідча суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.40, ч. 1 ст. 214, п. 1 ч. 1 ст. 303, ст. 376 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідча суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1