Ухвала суду № 138128628, 10.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 липня 2026 р. Справа № 520/19452/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_2 (Київська область, НОМЕР_3 )про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_2 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 27.09.2019 по 26.11.2019.

2. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 27.09.2019 по 26.11.2019, із застосуванням базового місяця березень 2018 року;

3. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення з 27.11.2019 по 27.03.2026.

4. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 27.11.2019 по 27.03.2026, із застосуванням базового місяця березень 2018 року;

5. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби з урахуванням індексації грошового забезпечення.

6. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби з урахуванням індексації грошового забезпечення.

7. При прийнятті судового рішення у справі вирішити питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме стягнути з Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в суді першої інстанції в сумі 2250,00 (дві тисячі двісті п`ятдесят гривень 00 копійок) з кожного.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст. 171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За змістом пункту 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічною службою є, зокрема, військова служба.

Втім, положення ст. 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).

Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.

Зокрема, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Частиною 1 ст. 233 КЗпП України в редакції, яка набула чинності з 19.07.2022, встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ч. 2 ст. 233 КЗпП України).

Враховуючи вищевикладене, шляхом внесенням до ст. 233 КЗпП України вказаних змін, законодавець ввів процесуальні строки для звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.

В даному випадку, для дотримання прав позивача, суд вважає датою, з якої обліковується новий строк звернення до суду у даній справі - 19.07.2022, оскільки до цього встановлене обмеження не діяло.

В той же час, відповідно до пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, а саме - до 30.06.2023.

З адміністративного позову вбачається, що позивач оскаржує бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 щодо недотримання відповідачами законодавства про працю, за період з 27.09.2019 року по 26.11.2019 року та з 27.11.2019 року по 27.03.2026 року відповідно.

Як встановлено судом та не заперечується позивачем, позивач ОСОБА_2 проходив військову службу військовій частині НОМЕР_4 . На фінансовому забезпеченні позивач перебував у військовій частині НОМЕР_2 (з 27.09.2019 по 27.11.2019) та НОМЕР_1 (з 27.11.2019 по 27.03.2026). Звільнений з посади командира маскувального відділення військової частини НОМЕР_4 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21.03.2026 № 16-РС за станом здоров`я. Відповідно до витягу з наказу військової частини НОМЕР_1 № 76 від 27.03.2026 виключений зі списків особового складу з 27 березня 2026 року.

До суду з даним позовом позивач звернувся 06.07.2026, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивачем при зверненні до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого строк зокрема зазначено, що згідно довідки ВЛК від 05.02.2026, позивачу встановлено діагноз, опис діагнозу: стан після тотального ендопротезування лівого колінного суглоба (22.07.2025), з приводу деформуючого варусного гонартрозу 4 стадії. Потребує стаціонарного обстеження з подальшим переоглядом у КНП «Берестинська міська лікарня». Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого (хірургічне відділення) КНП «Берестинська міська лікарня», з 05.02.2026 по 03.03.2026 позивач перебував на стаціонарному лікуванні. Протоколом засідання штатної ВЛК від 23.04.2026 постановлено, що захворювання сержанта у відставці ОСОБА_2 , ТАК, ПОВЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ. Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого встановлено, що у відповідні дні з 30.04.2026 по 20.05.2026 позивач на консультаціях у лікарів.

Однак суд зазначене твердження не приймає до уваги, оскільки зазначені докази не є достатніми та допустимими в розумінні КАС України в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, оскільки надані медичні документи підтверджують лише факт того, що з 30.04.2026 по 20.05.2026 позивач перебував на консультаціях у лікарів, що не перешкоджало позивачу звернутися до суду та/або за правовою допомогою.

Зазначена позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 02.03.2026 року по справі № 520/22264/24.

У відповідності до частин першої та другої ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку.

Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 )про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу. Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Спірідонов М.О.