Рішення № 138128568, 10.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

10 липня 2026 року Справа № 520/13286/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в м. Харкові в приміщенні суду заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

Представником позивачем подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 520/13286/25, у якій просить ухвалити додаткове судове рішення у справі № 520/13286/25, яким зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії з 01.03.2025 ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що судом не вирішено питання про розмір показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії. Крім того, в резолютивній частині вказаного судового рішення, не вирішено питання щодо послідовного збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі у розмірі 1,197 з 01.03.2023, у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 та у розмірі 1,115 з 01.03.2025.

У судове засідання учасники справи не повідомлялись у відповідності до ч. 3 ст. 252 КАС України.

Розгляд заяви здійснюється у порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заяву про ухвалення додаткового рішення, судом встановлено наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі № 520/13286/25 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо непроведення ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197 у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115. Зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з урахуванням виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.

Згідно з ч. 2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд установив, заяву про ухвалення додаткового рішення подано позивачем до закінчення строку на виконання рішення суду.

У відповідності до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

У постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №1540/4122/18 зазначено, що процесуальний інститут додаткового рішення дозволяє виправляти помилки суду, спричинені недотриманням обов`язку, зокрема, про необхідність надання судом відповідей на всі заявлені позивачем вимоги.

За змістом частини першої статті 252 КАС України підставою для ухвалення додаткового рішення може бути не ухвалення судом рішення щодо однієї з позовних вимог, якщо щодо решти вимог, заявлених у позові, рішення ухвалено. Додаткове рішення необхідне також у тих випадках, коли відповідь суду не відповідає обсягу поставленого питання або ж спосіб судового захисту викладений неповно.

Отже, додатковим судовим рішенням вирішуються окремі вимоги позивача, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу цих позовних вимог досліджувалися докази.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 9901/118/19 зазначено, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Стаття 252 КАС України передбачає можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення (постанови чи ухвали) з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення, тобто невирішеність якихось питань, які необхідно було вирішити у постанові чи ухвалі.

З рішення суду від 30.09.2025 установлено, що судом було повністю розглянуто всі позовні вимоги, з приводу яких досліджувалися докази, та ухвалено рішення по суті спору.

У мотивувальній частині судового рішення судом детально проаналізовано позовні вимоги позивача щодо застосування при перерахунку пенсії показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн з послідовним збільшенням на зазначені коефіцієнти.

У резолютивній частині рішення суд зобов`язав відповідача здійснити перерахунок пенсії саме із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки з відповідними коефіцієнтами збільшення 1,197; 1,0796; 1,115 з 01.03.2025, що повністю відповідає вимогам позивача в цій частині.

Питання виплати недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2025, судом розглянуто та в задоволенні цієї вимоги відмовлено, оскільки на момент розгляду справи права позивача в цій частині не були порушені, а спірні правовідносини стосуються майбутніх дій відповідача після виконання рішення про перерахунок.

Питання щодо перерахунку пенсії з 01.03.2025 «та додатково на коефіцієнт 1,046», судом розглянуто та в задоволенні цієї вимоги відмовлено, оскільки відповідно до постанови КМУ від 25.02.2025 № 209 такий коефіцієнт не є додатковим, а понижаючи з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, який відповідно до висновків суду у цій справі неправомірно застосовано до перерахунку пенсії позивача з 01.03.2025, а тому суд прийшов переконання про те, що стороною позивача невірно тлумачиться пп 6 п 2 постанови № 209.

Судом вирішено питання про розподіл судових витрат.

З огляду на видкладне суд прийшов переконання про те, що обґрунтування вказаної заяви про ухвалення додаткового судового рішення зводиться фактично до зазначення у грошовому виразі показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, про який відповідачу відомо, що підтверджено доказами та заявами по суті, що містяться у матеріалах справи, а відтак відсутність грошового виразу у резолютивній частині не містить вказівки на недоліки у судовому рішенні, які б могли бути усунуті в порядку, передбаченому пунктом 1 частини першої статті 252 КАС України.

З огляду на викладене суд прийшов переконання про те, що у заяві представника позивача необхідно відмовити.

Керуючись статтями 241-246, 252, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в :

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення від 30.09.2025 у справі № 520/13286/25 - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 10.07.2026.

Суддя М. І. Садова