Ухвала суду № 138128329, 10.07.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/42302/25

Провадження № 2-др/947/106/26

УХВАЛА

10.07.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

при секретарі - Матвієвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі клопотання позивачки ОСОБА_1 про витребування доказів по справі за заявою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Проперті», подану через представника - адвоката Сердюкова Бориса Леонідовича, про розподіл судових витрат понесених відповідачем, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу, по цивільній справі №947/42302/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Проперті» про звільнення майна з-під арешту,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебувала цивільна справа №947/42302/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Проперті» про звільнення майна з-під арешту, в якій позивачка просила суд звільнити 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , належну на праві власності ОСОБА_1 , з-під арешту накладеного ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 03.10.2023 року по справі №522/17975/23.

Провадження у вказаній справі було відкрито на підставі ухвали судді Київського районного суду міста Одеси Калініченко Л.В. від 12.11.2025 року, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

За наслідком розгляду вказаної заяви, 01.07.2026 року Київським районним судом міста Одеси постановлено ухвалу, якою позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Проперті» про звільнення майна з-під арешту залишено без розгляду. Повний текст рішення суду складено 06.07.2026 року.

03.07.2026 року представником відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Проперті» адвокатом Сердюковим Борисом Леонідовичем сформовано у підсистемі «Електронний суд» та скеровано до Київського районного суду міста Одеси заяву про розподіл судових витрат понесених відповідачем, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.07.2026 року справу за зазначеною заявою розподілено судді Калініченко Л. В. та передано головуючому судді по справі 07.07.2026 року.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 07.07.2026 року прийнято до розгляду вказану заяву відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Проперті», подану через представника - адвоката Сердюкова Бориса Леонідовича, про розподіл судових витрат понесених відповідачем, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу, по цивільній справі №947/42302/25 та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду на 10 липня 2026 року о 14 годин 00 хвилин.

06.07.2026 року від позивачки надійшло до суду клопотання, в якому остання просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «БІІР ПРОПЕРТІ» у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у справі № 947/42302/25 з посиланням на те, що позовну заяву залишено без розгляду, а не вирішено по суті не на користь позивача, і жодних вимог ТОВ «Біір Проперті» до позивача судом не задоволено, спір щодо судових витрат виник внаслідок суперечливої процесуальної поведінки товариства та його систематичного ухилення від сплати остаточно підтвердженого боргу в розмірі 124900,13 грн., що є джерелом утримання спільних малолітніх дітей позивача, вимога заявлена свідомо непропорційно задокументованому майновому стану позивача з метою економічного тиску, а не компенсації реальних витрат, заявлений розмір витрат не підтверджений жодним належним доказом реальної оплати, заявником не доведено ані необхідності залучення адвоката, ані реального обсягу наданих ним послуг, оскільки процесуальні документи товариства фактично готуються і підписуються особисто його директором.

Додатково до зазначеного клопотання, позивачкою додано клопотання про витребування доказів, в якому просить суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР ПРОПЕРТІ»: банківське підтвердження (платіжні доручення, виписки з банківського рахунку або інші банківські документи) усіх фактичних платежів у розмірі 50 000,00 грн (або кратних йому сум), здійснених на виконання Договору про надання правової допомоги № 21/11-22 від 21.11.2022 та будь-яких додаткових угод до нього на користь адвоката Сердюкова Б.Л., за весь період дії договору з 21.11.2022 по дату розгляду цього клопотання; акт звірки взаєморозрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІІР ПРОПЕРТІ» та адвокатом Сердюковим Б.Л. за Договором № 21/11-22 від 21.11.2022 за весь період його дії; альтернативно, у разі відмови суду в задоволенні п. 1 цього клопотання в повному обсязі просить витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР ПРОПЕРТІ» хоча б один банківський документ, що підтверджує фактичну оплату гонорару адвокату Сердюкову Б.Л. за Договором № 21/11-22 від 21.11.2022 та Додатковою угодою до нього від 10.11.2025, зокрема акт та докази оплати гонорару за апеляційну інстанцію у цій самій справі №947/42302/25, зобов`язання щодо якої виникло у зв`язку з набранням законної сили ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.02.2026, а також акт звірки взаєморозрахунків за цим договором.

Також, 09.07.2026 року від позивачки надійшли заперечення на клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР ПРОПЕРТІ» в якому остання просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «БІІР ПРОПЕРТІ» у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у повному обсязі, в яких також остання просить суд відкласти судове засідання на іншу дату.

10.07.2026 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР ПРОПЕРТІ» - адвоката Сердюкова Бориса Леонідовича надійшли заперечення на клопотання позивачки в якому просить суд заяву про розподіл судових витрат задовольнити, стягнувши з позивачки витрати на професійну правничу допомогу, у задоволенні клопотання позивачки про витребування доказів відмовити.

У судове засідання сторони по справі не з`явились, про дату час та місце проведення якого повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Частиною 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом у судовому засіданні 10.07.2026 року було ухвалено відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відкладення судового засідання з підстав необґрунтованості, та ухвалено провести розгляд заяви відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Проперті» про розподіл судових витрат понесених відповідачем, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу, по цивільній справі №947/42302/25 в судовому засіданні 10.07.2026 року за відсутності сторін по справі.

Дослідивши подане до суду клопотання про витребування доказів, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частинами 1-3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Згідно з ч.1-4 ст.83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Судом встановлено, що до зазначеного клопотання позивачем в порушення вимог ст. 84 ЦПК України не надано жодних доказів на підтвердження того, що у заявника є труднощі в самостійному отриманні заявлених до витребування доказів та взагалі доказів, що нею вживались заходи для отримання цих доказів.

Одночасно судом враховується, що у відповідності до положень ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підставі викладеного, суд вважає, що клопотання позивача про витребування доказів в межах розгляду заяви про розподіл понесених відповідачем судових витрат, таким, що не відповідає вимогам встановленим ст. 84 ЦПК України, необґрунтованим належними доказами, а відтак підлягає залишенню без задоволення.

Одночасно судом враховується, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992р.).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Керуючись ст. 84 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання позивачки ОСОБА_1 про витребування доказів по справі за заявою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Проперті», подану через представника - адвоката Сердюкова Бориса Леонідовича, про розподіл судових витрат понесених відповідачем, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу, по цивільній справі №947/42302/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Проперті» про звільнення майна з-під арешту залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий Л. В. Калініченко