Ухвала суду № 138128279, 08.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4903/25 2/335/3608/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Новасардової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Печерей О.С.

представника відповідача Демченка Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Демченко Наталії Миколаївни про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необґрунтований дій позивача по цивільній справі №335/4903/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні спільною власністю шляхом скасування запису про державну реєстрацію права власності, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя знаходиться цивільна справа № 335/4903/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні спільною власністю шляхом скасування запису про державну реєстрацію права власності.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 16 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні спільною власністю шляхом скасування запису про державну реєстрацію права власності залишено без розгляду.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Демченко Н.М. звернулася до суду із заявою про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необґрунтованих дій позивача, а саме витрат на правничу допомогу у сумі 24 000,00 грн.

Заява мотивована тим, що ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 16.10.2025 року, позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні спільною власністю шляхом скасування запису про державну реєстрацію права власності, залишено без розгляду, на підставі п. 3. ч.1 ст. 257 ЦПК України, через повторну неявку позивача в судове засідання. Так у заяві адвокат Демченко Н.М. посилається на те, що ухвалою суду від 08.08.2025 було задоволено клопотання відповідача про забезпечення судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі та зобов`язано ОСОБА_2 внести на депозитний рахунок Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя 11000 грн. для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу. Крім того, позивач ОСОБА_2 , явка якого була визнана судом обов`язковою, двічі не з`явився в підготовче засідання у цій справі. Про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв Позивач ОСОБА_2 суду не подавав, про причини своєї неявки не повідомляв. Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи та свідчать про невиконання позивачем ОСОБА_2 вимог ухвал суду від 05.09.20024 р. та від 26.09.2025 р., а також вказують на недобросовісне здійснення позивачем своїх процесуальних прав та обов`язків. Ухвала суду від 26.09.2025 року в частині витребування у представника позивача адвоката Войтовича Є.М. оригіналу договору укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про надання правової допомоги, року не була виконана представником позивача. В свою чергу, відповідачем ОСОБА_1 своєчасно були подані суду як заяви по суті справи, так і заяви з процесуальних питань. Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Демченко Н.М. брала участь в кожному судовому засіданні по цій справі. Відкладення проведення підготовчих засідань відбувалося через неявку позивача та його представника, що затягувало розгляд справи та призводило до відповідного збільшення судових витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу у цій справі з причин, що не залежали від нього. Вищенаведені обставини, на думку представника відповідача, свідчать про необґрунтованість дій позивача та наявність підстав для відшкодування витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 03 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника адвоката Войтовича Євгена Михайловича залишено без задоволення, а ухвалу Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 16 жовтня 2025 року залишено без змін.

Додатковою постановою Запорізького апеляційного суду від 25 лютого 2026 року заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Демченко Наталії Миколаївни, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні спільною власністю шляхом скасування запису про державну реєстрацію права власності задоволено частково. Ухвалено в цій справі додаткову постанову про розподіл судових витрат. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, яких він зазнав під час розгляду справи в апеляційному суді, в розмірі 4 000 гривень.

Ухвалою суду від 19.03.2026 заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Демченко Н.М про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необґрунтований дій позивача по цивільній справі №335/4903/25 прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 31 березня 2026 року у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Демченко Наталії Миколаївни про компенсацію здійснених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом цивільної справи № 335/4903/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні спільною власністю шляхом скасування запису про державну реєстрацію права власності відмовлено. Повернуто ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 11 000 гривень 00 копійок, що були внесені згідно квитанції АТ КБ «Приватбанк» від 01.09.2025 №9389-6604-9144-3716 на депозитний рахунок ТУ ДСА в Запорізькій області: Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700 Номер розрахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 27 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Демченко Наталії Миколаївни, задоволено частково. Ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 31 березня 2026 року у цій справі скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, яких він зазнав під час розгляду справи в апеляційному суді, в розмірі 4 000 гривень.

Вказана цивільна справа надійшла до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя, яка згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду надійшла у провадження судді Новасардової І.В.

Розгляд заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Демченко Н.М про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необґрунтований дій позивача по цивільній справі №335/4903/25 призначено для продовження розгляду на 08.07.2026.

В судовому засіданні 08.07.2026 представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Демченко Н.М підтримала заяву про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необґрунтований дій позивача по цивільній справі №335/4903/25 та просила її задовольнити.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились, про причини не явки суд не повідомили.

Дослідивши подану заявута матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 16.10.2025 року, позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні спільною власністю шляхом скасування запису про державну реєстрацію права власності, залишено без розгляду, на підставі п. 3. ч.1 ст. 257 ЦПК України, через повторну неявку позивача в судове засідання.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою суду від 16.10.2025, ОСОБА_2 в особі представника адвоката Войтовича Є.М. подав апеляційну скаргу.

Постановою колегії суддів судової палати з цивільних справ Запорізького апеляційного суду від 03 лютого 2026 року зазначена апеляційна скарга залишена без задоволення, ухвала Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя 16 жовтня 2025 року без змін.

Заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Демченко Н.М. про компенсацію витрат на правничу допомогу у сумі 24 000,00 грн. обґрунтована положеннями ч. 5, 6 ст. 142 ЦПК України, а саме у заяві про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необґрунтованих дій позивача зазначено, що ухвалою суду від 08.08.2025 було задоволено клопотання відповідача про забезпечення судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі та зобов`язано ОСОБА_2 внести на депозитний рахунок Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя 11000 грн. для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу. ОСОБА_2 , явка якого була визнана судом обов`язковою, двічі не з`явився в підготовче засідання у цій справі, що вказують на недобросовісне здійснення позивачем своїх процесуальних прав та обов`язків. Ухвала суду від 26.09.2025 року в частині витребування у представника позивача адвоката Войтовича Є.М. оригіналу договору укладеного між адвокатом Врйтовичем Є.М. та ОСОБА_2 про надання правової допомоги № 0113/09 від 13.01.2023 року не була виконана представником позивача.

Розглядаючи подану заяву, суд виходить з наступного.

Частиною 3 статті 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Процесуальний порядок вирішення судом питання про розподіл судових витрат, до яких відносяться витрати на професійну правничу допомогу, в разі залишення позову без розгляду, передбачений ч.ч. 5, 6 ст.142 ЦПК України.

Відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно ч.6 ст.142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення такої ухвали, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Згідно із роз`ясненнями, зазначеними у п.38 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», що у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. При цьому, саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 в особі представника адвоката Войтовича Є.М. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні спільною власністю шляхом скасування запису про державну реєстрацію права власності.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст. ст. 55, 124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Відповідна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові № 148/312/16-ц від 26 вересня 2018 року.

Разом із з цим, встановлено, що у ухвалою суду від 05.09.2026 визнано обов`язковою явку Позивача ОСОБА_2 в наступне судове засідання 26.09.2025. У судове засідання 26.09.2025 ОСОБА_2 не з`явився, ухвалою суду від 26.09.2026 повторно визнано обов`язковою явку позивача ОСОБА_2 в наступне судове засідання, в яке позивач повторно не з`явився.

З системного тлумачення положень частин 5, 6 ст. 142, ч. 9 ст. 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №521/3011/18.

Таким чином встановлено, що позивач допускав неявку у судові засідання без поважних причин, зацікавленість у розгляді поданого ним позову не виявляв, ухвали суду, якими визнано явку позивача обов`язковою останнім не виконані.

Також, суд враховує, що 08.08.2025 судом винесено ухвалу, якою зобов`язано ОСОБА_2 внести на депозитний рахунок Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя 11 000 (одинадцять тисяч) грн. 00 коп. для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу. При винесенні судом враховано, встановлені судом обставини про те, що Позивач ОСОБА_2 не має зареєстрованого місця проживання, за тією адресою, яка вказана в позовній заяві. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав не знайдено жодного об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, поштовим відділенням повернуто суду кореспонденцію, яка була направлена на адресу позивача з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також, під час винесення ухвали 08.08.2025 судом були враховані пояснення викладених відповідачем у клопотанні щодо безпідставності позову, та що спір у даній справі штучно створений ОСОБА_3 не для захисту прав інтересів ОСОБА_2 , а за для чергової спроби тиску на відповідача.

Тобто при винесенні ухвали від 08.08.2025, яка набрала законної сили та на виконання якої було внесено депозит, вже судом були встановлені ознаки зловживання позивачем своїми правами.

На час розгляду заяви про компенсацію судових витрат судом не встановлено будь-яких нових обставин, які б спростовували висновки, викладені в ухвалі від 08.08.2025, або свідчили про усунення чи припинення тих ознак недобросовісної процесуальної поведінки позивача.

При цьому позивачем не подано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про зміну зазначених обставин, що були враховані судом під час постановлення ухвали від 08.08.2025. Таким чином, підстав вважати, що встановлені судом ознаки можливого зловживання процесуальними правами втратили свою актуальність або були спростовані, матеріали справи не містять.

Окрім того, представником позивача не виконана ухвали суду від 26.09.2026 в частині надання витребуваних документів.

Суд зазначає, що позивач, уповноважив представника для захисту своїх інтересів, а тому суд має підстави вважати, що цього є достатньо для розгляду справи, та що такий захист буде здійснюватися належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 , натомість, був вимушений залучити до участі у справі адвоката, підготувати відзив, заперечення на позовну заяву, забезпечувати явку до судових засідань.

У силу вимог ч. ч. 1, 2 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У ч. 1 ст. 59 Конституції України закріплено право кожного на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України таке право є гарантованою Конституцією України можливістю фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000). Це право є одним із конституційних, невід`ємних прав людини і має загальний характер; реалізація права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права; вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість (абзаци третій, четвертий, п`ятий підпункту 3.1, абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009).

Положеннями ст.137 ЦПК України регламентовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правової допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану з справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт( надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Як було встановлено судом, на підтвердження надання правової допомоги ОСОБА_1 адвокатом Демченко Н.М. було надано: ордер від 07.07.2025 АР №1250492; договір про надання правничої допомоги №18/06-25ф від 18.06.2025 між ОСОБА_1 та адвокатом Демченко Н.М.; акт приймання передачі наданих послуг від 07.07.2025 на загальну суму 8000,00 грн. з них: 6000,00 грн. підготовка та складання відзиву; 1000,00 грн складання заяви про виклик свідків; 1000,00 грн. складання заперечення на клопотання про залучення третіх осіб; акт приймання-передачі наданих послуг від 08.07.2025 на загальну суму 3000,00 грн. за представництво інтересів у суді 08.07.2026; акт приймання-передачі наданих послуг від 08.08.2025 на загальну суму 3000,00 грн. за представництво інтересів у суді 08.08.2026; акт приймання-передачі наданих послуг від 05.09.2025 на загальну суму 4000,00 грн. з яких: 3000,00 грн. за представництво інтересів у суді 05.09.2026, 1000,00 грн. складання клопотання про витребування доказів; акт приймання-передачі наданих послуг від 26.09.2025 на загальну суму 6000,00 грн., з яких 3000,00 грн. представництво інтересів в суді 26.09.2025, 1000,00 грн. складання заперечення на заяву про відкладення підготовчого судового засідання, 1000,00 грн. складання клопотання про витребування оригіналу договору; 1000,00 грн. складання клопотання про витребування доказів. На підтвердження оплати наданих послуг суду надано квитанцію до платіжної інструкції №ПН168311 від 01.09.2025 на суму 4500,00 грн.; квитанцію до платіжної інструкції №ПН163705 від 29.08.2025 на суму 4500,00 грн.; квитанцію до платіжної інструкції №НП29791 від 10.10.2025 на суму 15000,00 грн.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі №922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року в справі № 750/2055/20 вказано, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 757/60277/18-ц.

Верховний Суд у постанові від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц вказав на те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19.

Суд зазначає, що позивач клопотання про зменшення витрат на правову допомогу не надавав, не заявляв про їх неспівмірність, суду надано належні та допустимі докази на підтвердження об`єму та розміру наданої правничої допомоги та здійснення її оплати, а тому виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи суд приходить до висновку, що з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24000,00 грн.

Розмір такого стягнення судових витрат на правничу допомогу є розумним та справедливим, відповідає принципу співмірності із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт, при цьому захищає права Відповідача на отримання коштів, які він був змушений реально затратити з метою захисту своїх прав та інтересів в місцевому суді, а також відповідає завданню цивільного судочинства, проголошеному у ст. 2 ЦПК України.

Cудом встановлено, що ухвалою суду від 08.08.2025 зобов`язано ОСОБА_2 внести на депозитний рахунок Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя 11 000 (одинадцять тисяч) грн. 00 коп. для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу.

02.09.2025 на адресу суду від ТУ ДСА України в Запорізькій області надійшла інформація про зарахування коштів (внесення застави) ОСОБА_2 . У розмірі 11000,00 грн.

03.09.2025 від представника позивача надійшла заява відповідно до якої останній повідомляє, що вимоги ухвали суду від 08.08.2025 виконані, на підтвердження чого надано квитанцію.

Відповідно до п. 1.2 Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 №372, депозитні рахунки - рахунки, які відкриваються в органах Державної казначейської служби України та/або установах банків для обліку депозитних сум, які з настанням відповідних умов підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням.

Депозитний рахунок суду, відкритий в управлінні державної казначейської служби, не є бюджетним рахунком, а є спеціальним реєстраційним рахунком для обліку депозитних сум. Кошти, які зараховуються на цей рахунок є власністю осіб, що їх внесли та підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням із настанням відповідних умов.

Враховуючи вказане, з урахуванням того, що ухвалою суду від 16.10.2025 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні спільною власністю шляхом скасування запису про державну реєстрацію права власності, залишено без розгляду, вказана ухвала набрала законної сили, а заява про компенсацію відповідачу здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, підлягає задоволенню, суд вважає, що грошові кошти в загальній сумі 11000,00 грн., що знаходяться на депозитному рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації у Запорізькій області відпала підлягають перерахуванню відповідачу, як компенсацію частини витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст.18, 137, 141, 142, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Демченко Наталії Миколаївни про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необґрунтованих дій позивача по цивільній справі № 335/4903/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні спільною власністю шляхом скасування запису про державну реєстрацію права власності - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 24 000,00 (двадцять чотири тисячі грн. 00 коп.), з яких:

- 13000 (тринадцять тисяч) грн. 00 коп. підлягають стягненню зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ;

- 11000 (одинадцять тисяч) грн. 00 коп. підлягають перерахуванню на користь ОСОБА_1 з депозитного рахунку Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області перерахувати з депозитного рахунку Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя 11000 (одинадцять тисяч) грн. 00 копійок, внесені на депозитний рахунок Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя, згідно квитанції 9389-6604-9444-3716 від 01.09.2025 року в АТ КБ «ПриватБанк», на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_3 в АТ КБ «Приватбанк».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 10.07.2026.

Суддя І.В. Новасардова