Рішення № 138127442, 10.07.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 932/17346/25

Номер провадження2/173/779/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 липня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Свої вимоги мотивує тим, що 28.01.2022 між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3285401417-598604 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі - Договір), на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі.

Позикодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору та перерахував грошові кошти на його картковий рахунок.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору, у нього виникла заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування позикою у розмірі 14696,41 грн.

Тому, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору, судові витрати та витрати на правову допомогу .

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Сторони в судове засідання не з`явилися, оскільки суд розглянув справу за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги необхідно задовольнити за таких підстав.

Судом встановлено, що 28.01.2022 року між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3285401417-598604 за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «КОШЕЛЬОК», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Відповідно до умов кредитного договору Позикодавець надав Позичальнику споживчий кредит у сумі 5600,00 грн, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним на умовах, визначених договором (п.п. 1.1, 1.2 Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору кредит надано строком на 22 дня (Лояльний період). Кредитні кошти надаються шляхом безготівкового перерахування на рахунок, зазначений позичальником (п. 2.4 Договору).

Проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок заборгованості. Стандартна (базова) процентна ставка становить 2,2 % на день від фактичного залишку кредиту (п. 1.3.3, п. 3.5.1 Договору). На строк Лояльного періоду передбачено застосування дисконтної процентної ставки у розмірі 0,01 % на день від фактичного залишку кредиту (п. 1.3.3.1 Договору). Тип процентної ставки фіксована (п. 1.4 Договору).

Позичальник зобов`язався повернути суму кредиту та сплатити проценти до закінчення строку кредитування (п. 2.3 Договору), а погашення кредиту та процентів здійснюється згідно з графіком платежів, що є додатком до договору (п. 3.3 Договору).

У разі користування кредитом після закінчення Лояльного періоду проценти нараховуються за ставкою 2,2 % на день від суми кредиту (803 % річних) за кожний день користування кредитом (п.п. 3.5, 3.8 Договору).

Договором також передбачено, що у разі прострочення виконання грошових зобов`язань Позичальник зобов`язаний сплачувати інфляційні втрати та три проценти річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України (п. 3.9 Договору), а Позикодавець має право нараховувати пеню у розмірі до 2 % від залишку суми кредиту за кожний день прострочення (п. 3.10 Договору).

Банк виконав умови Договору та перерахував 28.01.2022 на рахунок відповідача, грошові кошти в розмірі 5600,00 грн, що підтверджується повідомленнями АТ КБ «Приват Банк» та випискою по рахунку за період 27.01.2022-19.05.2022.

Однак, відповідач передбачені кредитним договором зобов`язання щодо своєчасності погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків за користування кредитом належним чином не виконав.

Згідно детального розрахунку заборгованості за Договором № 3285401417-598604 від 19.05.2022 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 14695,93 грн, яка складається з: 4931,52 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9764,41 грн - заборгованість за відсотками.

Між сторонами виникли цивільно-правові відносини, що ґрунтуються на кредитному договорі та регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, принципів розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а його зміст становлять умови, погоджені сторонами, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди щодо всіх його істотних умов.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту, а електронний договір, підписаний електронним підписом, у тому числі одноразовим ідентифікатором, за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, відповідно до яких договір, укладений в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є належною письмовою формою правочину.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірах та на умовах, визначених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання процентів від суми позики, а згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються договором.

З наданих позивачем доказів судом встановлено, що ТОВ «КОШЕЛЬОК» належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу кредитні кошти. Водночас відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, отримані кошти та передбачені договором платежі у встановлений договором строк не повернув, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України у разі порушення позичальником зобов`язання щодо повернення кредиту кредитодавець має право вимагати дострокового повернення суми кредиту та сплати належних процентів.

Згідно з наданим позивачем детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором заборгованість відповідача становить 14695,93 грн, з яких 4931,52 грн заборгованість за тілом кредиту та 9764,41 грн заборгованість за процентами.

Разом із тим позивач просить стягнути з відповідача 14696,41 грн, що на 0,48 грн перевищує суму, підтверджену поданим розрахунком заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки належними та допустимими доказами підтверджено заборгованість відповідача лише у розмірі 14695,93 грн, а інших доказів на підтвердження заявленої до стягнення суми 14696,41 грн матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 14695,93 грн, з яких 4931,52 грн заборгованість за тілом кредиту та 9764,41 грн заборгованість за процентами.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 2422 (14695,93 ? 14696,41 ? 2422,40) грн 32 коп.

Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України - При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Матеріали цивільної справи містять копію Договору про надання правничої допомоги від 12.02.2025, а також додаток до нього від 12.02.2025 із визначенням та деталізацією розміру витрат на правничу допомогу.

Разом із тим, відповідно до п. 1.2 додатку до договору про надання правничої допомоги від 12.02.2025 розмір гонорару (винагороди) Виконавця підлягає сплаті Замовником Виконавцю не пізніше 10 (десяти) банківських днів від дати ухвалення судом рішення, але не раніше повідомлення адвокатом про даний факт.

Таким чином, сторонами погоджено порядок та строк оплати послуг адвоката, а обов`язок щодо їх оплати виникає у разі настання визначених договором умов. Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено надання адвокатом послуг, суд доходить висновку, що зазначені витрати підлягають розподілу між сторонами незалежно від того, чи були вони фактично сплачені на момент вирішення питання про розподіл судових витрат.

Водночас, вирішуючи питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, суд враховує положення ч. 3 ст. 141 ЦПК України, а також критерії співмірності, необхідності та обґрунтованості таких витрат.

З урахуванням складності справи, обсягу та характеру виконаних адвокатом робіт, значення вчинених процесуальних дій для розгляду справи, суд доходить висновку, що заявлений ТОВ «Кошельок» розмір витрат на правничу допомогу у сумі 10000,00 грн є завищеним.

Зокрема, суд звертає увагу, що предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 14696,41 грн. Справа є незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, з урахуванням ціни позову. Правова позиція позивача протягом розгляду справи була сталою та не зазнавала істотних змін. Крім того, підготовка та супровід цієї справи не вимагали значного обсягу юридичної чи технічної роботи.

Таким чином, з урахуванням принципів пропорційності та співмірності судових витрат із предметом спору, суд вважає за необхідне частково задовольнити вимогу ТОВ «Кошельок» про відшкодування витрат на правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст. 12,13,81,141,259,263-265,268,273,280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (08135, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8А, код ЄДРПОУ 40842831) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» заборгованість за кредитним договором № 3285401417-598604 від 28.01.2022 у розмірі 14695 (чотирнадцять тисяч шістсот дев`яносто п`ять) грн 93 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 32 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч ) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017.

Суддя: Є.В. Челюбєєв