Ухвала суду № 138126991, 10.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15551/26

УХВАЛА

10 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 28.05.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене витягом з протоколу №23/975 від 19.04.2024 року, в частині призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 1 860 750 грн;

2. Зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до п. 2 Постанови КМУ №168 у розмірі 15 000 000 грн з урахуванням раніше виплачених сум.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що відповідно до Свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Серія ІІІ- НОМЕР_3 , є сином ОСОБА_1 . Солдат ОСОБА_2 , кулеметник 1-го відділення 3-го стрілецького взводу 3-ої стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 , в період з 02.04.2022 по 15.05.2022, з 19.05.2022 по 30.07.2022, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в Донецькій області, Дніпропетровської області та Запорізької області. Дане твердження підтверджується Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України за № 1384 від 26.11.2022.

Згідно Свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 37 років, про що 04.08.2022 складено відповідний актовий запис № 1586 Олекандрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Серії НОМЕР_5 . Смерть військовослужбовця пов`язання з проходженням військової служби у зоні бойових дій. Згідно Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з основної діяльності) від 30.08.2022 за № 260 про результати службового розслідування, а саме наказано визнати настання смерті кулеметника 1 відділення 3 взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 солдата ОСОБА_2 внаслідок загального захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до Повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_5 за № 294 від 05.08.2022, син ОСОБА_1 , кулеметник 1-го відділення 3-го стрілецького взводу 3-ої стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 солдат ОСОБА_2 30.07.2022 під час знаходження на бойових позиціях. Згідно з Актом службового розслідування від 30.08.2022, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_4 полковником ОСОБА_3 , 29.07.2022 близько 23:50 у районі розташування ротного опорного пункту солдат ОСОБА_2 був виявлений без ознак життя. Також, визнано, що настання смерті кулеметника 1 відділення 3 взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 солдата ОСОБА_2 внаслідок загального захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до відповіді Синельниківського районного відділення КЗ «Дніпровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» від 27.09.2023 за № 78, повідомлено наступне: за результатами судово-токсикологічного дослідження крові із трупа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти/ Акт 39582 від 13.08.2022 р./ А також, зазначено, що на момент проведення експертизи трупу в морзі, в постанові слідчого питання щодо наявності в організмі ОСОБА_2 наркотичних засобів не ставилися, тому відповідне судово токсикологічне дослідження не проводилося. Таким чином, смерть військовослужбовця, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, тобто підпадає під дію п. 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року, якою передбачено виплату членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) гривень.

Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ухвалою судді від 28.05.2026 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду позовної заяви з вимогами, викладеними у відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України, шляхом визначення в ній, які саме протиправні, на його переконання, рішення, дії та бездіяльність, кожного з відповідачів призвели до порушення його прав та оскаржуються ним до суду.

01.06.2026 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Грішиної В.О. надійшла заява (вх. №ЕС/60451/26) про долучення в якості додатку позовної заяви в новій редакції, в якій ІНФОРМАЦІЯ_1 визначено в статусі третьої особи.

Ухвалою судді від 10.06.2026 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

26.06.2026 від представника відповідача Міністерства оборони України надійшло клопотання (вх. №ЕС/71989/26) з проханням позовну заяву залишити без розгляду, зазначивши наступне.

Позивачка зазначає, що отримала витяг оскаржуваного рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про призначення одноразової грошової допомоги, оформленої протоколом № 23/975 від 19.04.2024 (п. 41), з відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_6 за № 1124/1998 від 24.02.2026 на адресу адвоката Грішиної В.О.

До суду ОСОБА_1 звернулася з позовом через електронний суд 26.05.2026 щодо оскарження рішення Міністерства оборони України від 19.04.2024. Отже, позивачка пропустила шестимісячний строк для звернення до суду, заяви про поновлення строку не подавала. Тобто ОСОБА_1 , отримавши одноразову грошову допомогу у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , не оскаржила зазначене рішення Комісії Міноборони від 19.04.2024, а отже вона із ним погодилася, як погодилася і з підставами призначення їй вказаної вище державної допомоги.

Невжиття позивачкою активних дій протягом значного строку (майже два роки) свідчить про пасивність поведінки у реалізації права на пред`явлення позову. Щодо такої підстави пропуску строку звернення до суду як ознайомлення адвоката з витягом з протоколу від 19.04.2024, така підстава не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки лише свідчить про час, коли позивачка почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивачка почала вчиняти через майже два роки після призначення та виплати одноразової грошової допомоги в сумі 1 860 750 грн.

02.07.2026 від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Грішиної В.О. надійшли заперечення (вх. №ЕС/74218/26) в яких зазначили, що оскаржуване у даній справі рішення Комісії Міністерства оборони України, оформлено витягом із протоколу засідання Комісії від 19.04.2024 №23/975, відповідно до якого ОСОБА_1 було призначено одноразову грошову допомогу у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 01.01.2022 у сумі 1 860 750 грн. Разом із тим сам факт прийняття зазначеного рішення не може свідчити про початок перебігу строку звернення до суду, оскільки Міністерством оборони України не було забезпечено належного повідомлення позивачки про зміст прийнятого рішення. ОСОБА_1 не отримувала копії витягу із протоколу засідання Комісії, не була повідомлена про мотиви прийняття рішення, не була ознайомлена із правовими підставами застосування саме постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 замість постанови Кабінету Міністрів України №168 та, відповідно, не мала жодної об`єктивної можливості усвідомити, що її право на отримання одноразової грошової допомоги було порушене.

За результатами його розгляду Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України листом №220/13/6175 від 14.05.2026 вперше повідомив про зміст рішення Комісії та надав сформований цього ж дня витяг із протоколу засідання Комісії №23/975 від 19.04.2024.

Лише після отримання зазначеної відповіді позивачка отримала реальну можливість оцінити зміст рішення, його юридичні наслідки, встановити факт порушення свого права та сформувати належні позовні вимоги відповідно до статей 5 та 160 Кодексу адміністративного судочинства України. Надалі листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.05.2026 №3384/с, отриманим представником позивача 19.05.2026, було лише підтверджено вже повідомлену Міністерством оборони України інформацію та надано копії документів, які стали підставою для прийняття рішення Комісією. Вказаний лист не містив нових відомостей щодо правових підстав прийнятого рішення, а лише дублював інформацію, отриману від Міністерства оборони України.

Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 вказаної вище статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу на те, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Згідно частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спричинено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава за допомогою встановлення відповідних процесуальних строків, може обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття, «дізналася» та «повинна була дізнатись» про порушення права.

Зокрема, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї немає перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).

Так предметом оскарження у вказаній справі є рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене витягом з протоколу №23/975 від 19.04.2024, в частині призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 1 860 750 грн.

Так, за твердженням представника відповідача, позивачці в квітні 2024 року було виплачено одноразову грошову допомогу у зв`язку із смертю сина в розмірі 1 860 750,00 грн, також слід зауважити, що представник позивачки не заперечує вказані обставини.

Таким чином, саме з цієї дати слід обраховувати строк звернення до суду.

Суд зауважує, що особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено відповідну виплату.

При цьому, доказів вчинення будь-яких дій після отримання виплати представник позивача до суду не надав.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам представника позивача, суд зазначає наступне.

Частиною 9 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що особи мають право реалізувати своє право на отримання одноразової грошової допомоги протягом трьох років з дня виникнення такого права.

Як убачається з матеріалів справи, позивачі скористалася зазначеним правом, що підтверджується витягом з протоколу від 19.04.2024 №23/975 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, на підставі якого було визначено відповідну виплату.

Водночас оскарження зазначеного рішення суб`єкта владних повноважень здійснюється у строки, визначені статтею 122 КАС України, а саме протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Посилання представника позивача на те, що про порушення своїх прав позивач дізналася лише 18.05.2026, суд оцінює критично, оскільки матеріалами справи підтверджується, та не заперечується позивачем, що у 2024 позивачем було отримано одноразову грошову допомогу.

Саме з цього моменту позивачка мала об`єктивну можливість з`ясувати порядок та підстави її нарахування, а відтак мала дізнатися про можливе порушення свого права.

Отримання позивачами інформації за результатами звернення із адвокатським запитом до відповідача, на переконання суду, не впливає на визначення моменту, з якого позивач повинна була дізнатися про порушення свого права.

Зазначена дата свідчить виключно про час, коли позивач розпочала активні дії щодо з`ясування обставин реалізації свого права, однак не може ототожнюватися з початком перебігу процесуального строку звернення до суду.

Відтак така відповідь не створює нових правових наслідків для позивачів і не може вважатися моментом, з якого вони дізналися про порушення свого права.

За правилами ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що даний позов слід залишити без руху.

Виявлені недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду надання заяви/клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з заявленими вимогами та доказами, з зазначенням обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 172 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА