Рішення № 138126927, 10.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/24143/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин ОМР про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 21.07.2025 надійшов позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин ОМР, в якому позивач просить суд:

- визнати противоправною бездіяльність Одеської міської ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кад. № 5110137500:52:015:0002, площею 0,0565га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , яка надійшла до канцелярії Одеської міської ради 3.06.2025 р.;

- визнати противоправним рішення Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин від 10.06.2025 р. № 01-26/9 про відправку проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки кад. № 5110137500:52:015:0002, площею 0,0565 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 на доопрацювання;

- зобов`язати Одеську міську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:52:015:0002, площею 0,0565 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач, з покликанням на фактичні обставини справи, зазначає, що з наданого проекту землеустрою, який містить в собі кадастровий план земельної ділянки і опис меж убачається, що ділянка ОСОБА_1 не межує з ділянками ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) і ОСОБА_3 . Відсутність реєстрації права власності і прав оренди ОСОБА_3 на земельну ділянку кад. №5110137500:52:0156:0060 в Державному земельному кадастрі, а також додана до заяви від 3.06.2025р. копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 вказують на неможливість і непотрібність надання погодження вказаних осіб, як суміжних землекористувачів, а також на упередженість Департаменту і Одеської міської ради щодо позитивного розгляду заяви ОСОБА_1 ОСОБА_1 отримав в 2018р. не мотивовану відмову в узгодженні меж від ОСОБА_4 , як співвласника сусідньої земельної ділянки по АДРЕСА_2 кад. №5110137500:52:0156:0065. Приватизуючи земельну ділянку площею, 01182га (частина з якої перейшла у власність ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 ) ОСОБА_2 і ОСОБА_3 мали встановлені межі, їх земельні ділянки з 2008р. сформовані, мають кадастрові номери і не мають перетину з ділянкою ОСОБА_1 , що підтверджується реєстрацією кадастрового номеру ділянки ОСОБА_1 , кадастровим планом земельної ділянки. Відсутність претензій зі сторони ОСОБА_5 і його попередника ОСОБА_7 підтверджується ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 30.06.2021р.

З покликанням на п.6 ст.118 Земельного кодексу України, позивач зазначає, що посилання Департаменту, як на причину не затвердження і повернення проекту землеустрою для доопрацювання, на те, що межі ділянки, які були вказані на стадії прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою відрізняються від меж, земельної ділянки, визначених проектом землеустрою не відповідають нормам ст. 118 ЗК України, оскільки перші були надані про бажане місце розташування земельної ділянки приблизно з зазначенням орієнтовних розмірів.

У позові вказано, що як убачається з судової практики і багаточисельних правових висновків Верховного суду України відмова суміжного землекористувача від підписання акту погодження меж земельних ділянок не порушує прав особи на отримання земельних ділянок у власність і не є перешкодою у проведенні передбачених законом дій, спрямованих на приватизацію ділянки особою, в тому числі і прийняття відповідних рішень органом місцевого самоврядування, отже позов про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем не може бути задоволений.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження по справі.

30.07.2025 року від представника Одеської міської ради до суду надійшла заява про залишення позову без руху.

08.08.2025 року від представника Одеської міської ради до суду надійшов відзив на позов, в якому вказано, що відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Як зазначено відповідачем, із змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 , звертаючись до адміністративного суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, не погоджується із врегульованою на законодавчому рівні процедурою та етапністю отримання земельної ділянки, а також з діями відповідних суб`єктів земельно-правової процедури, які є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. У свою чергу, дії позивача фактично свідчать про його обізнаність, розуміння та згоду з визначеною процедурою вирішення питання передачі земельної ділянки у власність, а також з необхідністю попередньої перевірки виконавчим органом Одеської міської ради, що здійснює контроль за використанням та охороною земель документації із землеустрою на відповідність вимогам земельного та містобудівного законодавства, а також іншим нормативно-правовим актам щодо її розроблення. Свідченням вищевказаного є перше звернення позивача у травні 2025 року з листом за вх. №01-20/291 від 16.05.2025 до Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, правонаступником повноважень якого є Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради (а не до Одеської міської ради, як про це помилково зазначає позивач у позові), в якому ОСОБА_1 просить «розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність…та підготувати проект рішення Одеської міської ради». Після отримання відповіді від Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради на вищевказане звернення позивач, погоджуючись при цьому із наданими останнім зауваженнями щодо поданого проєкту землеустрою, повторно подає землевпорядну документацію на перевірку. Доказом вищевказаного є наступне звернення ОСОБА_1 із заявою від 30.05.2025, в якому останній зазначає, що після отримання зауважень від Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради «Проект був доопрацьований, залучено актуальну на теперішній час фотофіксацію земельної ділянки та будівель, розташованих на ній, в повному об`ємі витяг з бази даних містобудівного кадастру м. Одеси від 20.01.2025 р.». Також ОСОБА_1 вказує на неможливості усунення інших недоліків зазначених Департаментом архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради при попередній перевірці документації із землеустрою. Відповідач просить суд звернути увагу суду на звернення ОСОБА_1 від 30.05.2025, в якому заявником хоч і зазначено «В Одеську міську раду», проте останнє було подано в рамках Закону України «Про звернення громадян», зареєстровано у виконавчому комітеті Одеської міської ради (Департаментом з питань звернень громадян 03.06.2025 за вх. №37-Г-1830) та, в подальшому, передано на розгляд до профільного виконавчого органу Одеської міської ради, що здійснює контроль за використанням та охороною земель. За результатами повторного розгляду наданого заявником проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради листом від 10.06.2025 року № 01-26/9 повторно направив його на доопрацювання мотивуючи це необхідністю долучення до проєкту землеустрою погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Також Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради звернув увагу заявника на те, що «межі земельної ділянки, зазначені на графічних матеріалах, що були наявні на стадії прийняття рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою, відрізняються від меж земельної ділянки, визначених проєктом землеустрою». На думку відповідача, очевидно, що незгода із вищевказаними зауваженнями Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради та направлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на доопрацювання і стала підставною звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідач вважає, що маючи на меті визнати протиправним рішення Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради, оформленого у вигляді листа від 10.06.2025 №01-26/9 про повернення проекту землеустрою на доопрацювання, позивач необґрунтовано та безпідставно намагається визнати протиправною ще і бездіяльність Одеської міської ради щодо нерозгляду заяви від 30.05.2025 (зареєстрована за вх. №37-Г-1830 від 03.06.2025) про затвердження проекту землеустрою, хоча останньої вказаний проєкт не розглядався, а також одночасно, шляхом усунення Одеської міської ради від можливості вибору на власний розсуд одного з декількох альтернативних варіантів управлінських рішень, намагається зобов`язати її затвердити проект землеустрою, що є неприпустимим виходячи з наступного.

Також, у відзиві вказано, що Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради є уповноваженим виконавчим органом Одеської міської ради, що здійснює контроль за використанням та охороною земель, реалізує повноваження у сфері земельних відносин, а також здійснює перевірку документації із землеустрою на відповідність вимогам земельного та містобудівного законодавства, а також іншим нормативно-правовим актам щодо її розроблення.

Відповідач стверджує, що розробивши на виконання рішення Одеської міської ради від 26.04.2017 №1964-VII проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивач, відповідно до п. 2 цього рішення, у травні 2025 року звернувся до Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради із заявою про її перевірку, з метою подальшої підготовки проекту рішення міської ради про його затвердження, проте, як вже зазначалось, листом від 29.05.2025 №01- 20/291 Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради вищевказаний проект землеустрою повернув заявнику на доопрацювання, оскільки, крім іншого, на виконання п. «б» ч. 2 ст.198 Земельного кодексу України до «проєкту землеустрою необхідно долучити погодження всіх суміжних землекористувачі, зокрема гр.гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яким на підставі рішення Одеської міської ради від 05.04.2008 №2668-V передано у спільну сумісну власність та в довгострокову оренду земельні ділянки, загальною площею 0,1182 га, за адресою: АДРЕСА_3 ». У випадку, коли такі погодження отримати неможливо, ОСОБА_1 рекомендовано надати протокол комісії з розгляду земельних спорів Одеської міської ради. Також відносно поданого ОСОБА_1 проєкту землеустрою Департаментом архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради вказано інші недоліки, для усунення яких землевпорядну документацію повернуто заявнику.

Як стверджує відповідач, повторно подача ОСОБА_1 проєкту землеустрою направлена виключно на усунення недоліків зазначених Департаментом архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради у попередньому листі, про що він сам вказує у своєму звернені. За результатами повторного розгляду наданого заявником проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради листом від 10.06.2025 №01-26/9 також направив його на доопрацювання мотивуючи це необхідністю, зокрема, долучення до проєкту землеустрою погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Крім того, Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради звернув увагу заявника на те, що «межі земельної ділянки, зазначені на графічних матеріалах, що були наявні на стадії прийняття рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою, відрізняються від меж земельної ділянки, визначених проєктом землеустрою». Враховуючи викладені зауваження Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради оскаржуваним листом від 10.06.2025 №01-26/9 повторно направив поданий заявником проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на доопрацювання.

У відзиві вказано, що передача (надання) земельної ділянки у власність, відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. Однак, відведенню земельної ділянки передує погодження (перевірка) проекту землеустрою розробленого особою.

Одеська міська рада вважає, що встановлена Департаментом архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради невідповідність поданого ОСОБА_1 проєкту землеустрою вимогам земельного законодавства, об`єктивно позбавляє можливості вирішення питання його затвердження та подальшої передачі земельної ділянки у власність.

Як стверджує відповідач, Одеська міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування, який проводить свою діяльність сесійно. При цьому, всі рішення ради ухвалюються під час пленарних засідань після їх обговорення більшістю депутатів від загального складу, що забезпечує прозорість та демократичність процесу прийняття рішень у сфері місцевого самоврядування. Одеська міська рада як колегіальний представницький орган, який діє сесійно, має можливість вирішувати питання регулювання земельних відносин, віднесені до виключної компетенції місцевих рад, виключно в такому порядку: - попередній розгляд клопотань фізичних та юридичних осіб з приводу надання їм у власність або користування земельних ділянок комунальної власності територіальної громади м. Одеси та підготовку відповідних проєктів рішень уповноваженим виконавчим органом міської ради з земельних правовідносин; - розгляд відповідних проєктів рішень постійною комісією міської ради з питань землеустрою та земельних правовідносин; - внесення проєкту рішення на розгляд пленарного засідання сесії Одеської міської ради. Жодного іншого механізму прийняття міськими радами рішень за результатами розгляду клопотань юридичних та фізичних осіб з земельних питань законодавцем та локальними актами не визначено. Сам по собі розгляд заяви особи та надання за його результатами відповіді передбачає здійснення активної форми поведінки суб`єкта владних повноважень.

Відповідач вважає, що враховуючи те, що на пленарне засідання сесії Одеської міської ради не було внесено жодного проєкту рішення відносно затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:52:015:0002, площею 0,0565 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка), Одеська міська рада позбавлена об`єктивної можливості прийняти рішення з даного питання, що свідчить про відсутність протиправної бездіяльності з боку Одеської міської ради та, відповідно, підстав для зобов`язання її вчинити певні дії.

З урахуванням вищевикладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

15.08.2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

15.08.2025 року до суду надійшла заява про зміну предмету позову, в якій ОСОБА_1 просить суд розглянути разом з іншими позовними вимогами:

1) додатково позовну вимогу до Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради - Зобов`язати Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин підготувати проект рішення Одеської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кад.№5110137500:52:015:0002, площею 0,0565га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1 .

2) уточнену і доповнену позовну вимогу до Одеської міської ради - Визнати противоправною бездіяльність Одеської міської ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 30 травня 2025р. про затвердження проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки кад. №5110137500:52:015:0002, площею 0,0565га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , яка надійшла до Одеської міської ради 3 червня 2025р. і щодо не затвердження проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки кад.№5110137500:52:015:0002, площею 0,0565га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1 .

20.08.2025 року від представника Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин ОМР до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що Департамент не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що бездіяльність відповідача щодо нерозгляду на пленарному засіданні проекту рішення не узгоджується з вимогами статті 123 Земельного кодексу України щодо обов`язку у місячний строк розглянути клопотання і надати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмовуу його наданні та питання правомірності набуття права власності на об`єкт не є предметом дослідження даної адміністративної справи.

У відзиві вказано, що згідно з наданими до проєкту землеустрою матеріалами, конфігурація та площа земельної ділянки, на яку надавався дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , при розробці проєкту землеустрою, було змінено, внаслідок чого до складу земельної ділянки, бажаної до відведення, увійшли землі загального користування проїзд та прохід. Зміна площі та конфігурації земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , призвело до можливого порушення прав суміжних землекористувачів на доступ до належних земельних ділянок. Погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який, у свою чергу, є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі земельних ділянок у власність чи в користування. Встановлення меж земельної ділянки по суті зводиться до вирішення питань, чи не належить земельна ділянка іншому власнику чи правомірному користувачеві та чи не накладаються межі земельної ділянки на суміжні земельні ділянки. Водночас, у матеріалах проєкту землеустрою відсутні документи, передбачені статтею 198 Земельного кодексу України.

Як стверджує відповідач, розробники документації із землеустрою мають право вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням документації із землеустрою і призводять до нецільового використання земель та їх псування. Враховуючи вищевикладене, при розробці проєкту землеустрою розробник, при дослідженні матеріалів, зокрема графічних, не врахував конфігурацію земельної ділянки, яка відводилась на етапі надання згоди та включив до складу земельної ділянки землі загального користування. Згідно з кадастровим планом земельної ділянки, що міститься в витязі з Державного земельного кадастру, частина земельної ділянки, яка на стадії надання згоди не була включена до загальної площі, відділена, проте в обмеженнях не вказано про накладення сервітуту, який є необхідним для майбутнього доступу суміжних землекористувачів та землевласників до земельних ділянок. У зв`язку з вищевикладеним Департаментом повернуто ОСОБА_1 проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з метою приведення у відповідність проєкту землеустрою.

26.08.2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

24.09.2025 року від представника Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин ОМР до суду надійшло клопотання, в якому заявник просить суд вважати виправленою технічну помилку, а саме: долучити до матеріалів справи план-схему земельної ділянки, бажаної до відведення ОСОБА_1 , замість помилково долученої схеми сусідньої ділянки.

18.06.2026 року від представника позивача до суду надійшла заява разом із проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Ухвалами суду від 10.07.2026 року повернуто заяву позивача про зміну предмету позову, відмовлено у задоволенні клопотання представника Одеської міської ради про залишення позову без руху.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивами на позов, відповіддями на відзиви, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та перевіривши їх наданими доказами, суд встановив таке.

Як зазначено у позові, за договором купівлі-продажу від 3.04.1998р. ОСОБА_1 придбав 27/100 часток житлового будинку, який складався з житлової будівлі літ.А, житловою площею 78,1 кв.м, в літ.А приміщення під № 3, літ.К гараж, літ.Д сарай, літ.Е уборна, 27/100 мощінь № 1 і огороджень № 1, 2, розташованих на земельній ділянці площею 1437кв.м по АДРЕСА_2 .

Інші 73/100 частки належали територіальній громаді міста. В них проживають сім`ї, що приватизували свої квартири, деякі виділили власність в натурі, як окреме домоволодіння ( ОСОБА_8 ).

Власники квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_11 письмово надали ОСОБА_1 згоду на приватизацію, як і орендар ділянки кад. №5110137500:52:015:0069 Громадська організація інвалідів «Допомога та захист».

Власник квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_8 приватизував свою земельну ділянку і частину її продав ОСОБА_12 . Земельна ділянка ОСОБА_1 не межує з їх земельними ділянками.

Рішенням Одеської міської ради від 26.04.2017 №1964-VII «Про надання дозволів громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка).

Пунктом 2 вищевказаного рішення Одеської міської ради від 26.04.2017 №1964-VII «Про надання дозволів громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» визначено, що «громадянам, зазначеним у переліку додатку 1 до цього рішення, після формування земельних ділянок надати до виконавчого органу Одеської міської ради щодо забезпечення реалізації повноважень Одеської міської ради у галузі земельних відносин розроблені та погоджені у встановленому законом порядку проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки»

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 19 жовтня 2023р. за ОСОБА_1 було визнано право власності на будинок АДРЕСА_1 , що складається з будинку літ.А, житловою площею 32кв.м, загальною площею 44,8кв.м, господарських споруд і будівель літ.К гараж, № 1-3 огорожа і мостіння. 21.03.2025р. ОСОБА_1 отримав витяг з державного земельного кадастру на земельну ділянку АДРЕСА_1 площею 0,565га, кад.№ 5110137500:52:015:0002.

На замовлено позивача було складено проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний проект був поданий для затвердження 16 травня 2025р. до Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради із заявою про його затвердження.

За результатами розгляду Департаментом архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради наданого проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0565 га, (кадастровий номер 5110137500:52:015:0002), за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Департамент листом №01-20/291 від 29.05.2025р. повідомив позивача про таке:

«…На виконання пункту б частини 2 статті 198 Земельного кодексу України до проєкту землеустрою необхідно долучити погодження всіх суміжних землекористувачів, зокрема гр. гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яким на підставі рішення Одеської міської ради від 05.04.2008 № 2668-V передано у спільну сумісну власність та в довгострокову оренду земельні ділянки, загальною площею 0,1182 га, за адресою: АДРЕСА_3 .

У випадку, коли такі погодження отримати неможливо, рекомендуємо надати протокол комісії з розгляду земельних спорів Одеської міської ради.

Витяг з бази даних містобудівного кадастру м. Одеси від 20.01.2025 № 01-13/Г-707/о не містить частини додатків, які необхідно долучити.

Також просимо надати актуальну на теперішній час фотофіксацію земельної ділянки та будівель, розташованих на ній.

Відмічаємо, що рішенням Одеської міської ради від 26.04.2017 № 1964-VII Вам було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за вищевказаною адресою. Зазначене рішення Одеською міською радою приймалось на підставі наданих документів та матеріалів, склад яких містив технічний паспорт на житловий будинок від 25.03.1994 року та графічні матеріали, у вигляді геопідоснови в М 1:500. Межі земельної ділянки, визначені на схемі технічного паспорту та на графічних матеріалах, що були наявні на стадії прийняття рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою, відрізняються від меж земельної ділянки, позначених технічному паспорті від 19.08.2022 року та на графічних матеріалах, наявних проєкті землеустрою.

Із проведеного аналізу та вивчення документації із землеустрою вбачаються наявні ознаки захоплення земельних ділянок загального користування, включаючи у тому числі прохід загального користування.

Враховуючи вище викладене, повертаємо Вам проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки для доопрацювання…».

У позові вказано, що прийнявши до уваги зауваження Департаменту ОСОБА_1 надіслав на адресу Одеської міської ради проект землеустрою з виправленими недоліками для затвердження і заяву, в якій просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кад.№5110137500:52:015:0002, площею 0, 0565га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 .

Так, позивачем було подано до Одеської міської ради заяву від 30.05.2025 року про затвердження проекту і сам проект.

Вказана заява зареєстрована 03.06.2025 року за №37-Г-1830.

У заяві, зокрема, було вказано, що з 7 березня 2024р. по 16.05.2025р. на розгляді комісії з розгляду земельних спорів перебуває заява позивача, в якій він просив узгодити межі його земельної ділянки з ОСОБА_3 , ОСОБА_13 і ОСОБА_6 . Комісія двічі виїзджала на місце, оглядала ділянки, паркани. Сусіди не звертались з письмовими претензіями до нього чи комісії, жодного разу не приходили на засідання в раді, на виїзні комісії.

У заяві позивач вказав, що він не має можливості надати рані ні погодження з вказаними особами, ні протокол комісії, яка повідомила, що оскільки у позивача є кадастровий номер і сформований проєкт, то їх протокол вже не потрібен по факту відсутності підписів осіб, ділянки яких давно сформовані.

За результатами розгляду Департаментом архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради заяви від 03.06.2025 № 37-Г-1830 стосовно розгляду проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0565 га, (кадастровий номер 5110137500:52:015:0002), за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Департамент повідомив позивача листом від 10.06.2025р. № 01-26/9 про таке:

«На виконання пункту б частини 2 статті 198 Земельного кодексу України до проекту землеустрою необхідно долучити погодження всіх суміжних землекористувачів.

У випадку, коли такі погодження отримати неможливо, рекомендуємо надати протокол комісії з розгляду земельних спорів Одеської міської ради.

Відмічаємо, що рішенням Одеської міської ради від 26.04.2017 № 1964-VII Вам було надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за вищевказаною адресою. Зазначене рішення Одеською міською радою приймалось на підставі наданих документів та матеріалів, склад яких містив графічні матеріали, у вигляді геопідоснови в М 1:500. Межі земельної ділянки, зазначені на графічних матеріалах, що були наявні на стадії прийняття рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою, відрізняються від меж земельної ділянки, визначених проєктом землеустрою.

Враховуючи вище викладене, повертаємо Вам проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для доопрацювання…».

Вважаючи противоправною бездіяльність Одеської міської ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кад. № 5110137500:52:015:0002, площею 0,0565га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , яка надійшла до канцелярії Одеської міської ради 03.06.2025, рішення Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин від 10.06.2025 р. № 01-26/9 про відправку проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки кад. № 5110137500:52:015:0002, площею 0,0565 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 на доопрацювання, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частинами 6-7 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У заяві зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає заяву у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації заяви Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За приписами ч. 9-11 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Заява про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, документація із землеустрою реєструються в день надходження до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, та розглядаються у порядку черговості їх надходження.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, передбачені ст.122 ЗК України.

Так, згідно ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, регулювання земельних відносин.

Частинами 1, 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених п.п.4 і 16 ст.26, п.п.1, 29 і 31 ст.43 та ст.55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що відповідно до ст.123 ЗК України Одеська міська рада під час розгляду клопотання ОСОБА_1 за вх.№37-Г-1830 від 03.06.2025 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:52:015:0002, площею 0,0565га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 повинна перевірити це клопотання на відповідність його вимогам Земельного кодексу України і прийняти відповідне рішення.

При цьому, вирішення клопотання повинно відбуватися в порядку, визначеному Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", тобто на пленарному засіданні Одеської міської ради із прийняттям відповідного рішення, оскільки саме такий спосіб прийняття рішення з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру передбачений законодавством.

Статтею 118 ЗК України визначений порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами, який передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою та затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до ст. 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.

Відповідно до п.6 ч.3 ст.186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною 8 ст.186 ЗК України передбачено, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

За приписами ст.198 ЗК України при відведенні земельної ділянки та розробленні документації із землеустрою з метою посвідчення прав на земельну ділянку в обов`язковому порядку проводиться кадастрова зйомка, призначення якої полягає у визначенні чи відновленні меж земельної ділянки. Кадастрова зйомка включає геодезичне встановлення меж земельної ділянки, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, виготовлення кадастрового плану.

Кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Кадастрова зйомка включає: а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки;

б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;

в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;

г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;

ґ) виготовлення кадастрового плану.

Розглядаючи дану справу суд враховує, що у постанові від 20.03.2019 у справі № 514/1571/14-ц Велика Палата Верховного Суду сформулювала таку правову позицію: «Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 28 березня 2018 року прийнято постанову у справі № 681/1039/15-ц, у якій суд зазначив, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовлення землевпорядної документації є допоміжною. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є «погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами». Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови. Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають. У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

Тобто, при добросовісному виконанні набувачем земельної ділянки обов`язків щодо узгодження меж з користувачами чи власниками суміжних земельних ділянок, у разі, якщо користувач чи власник суміжної земельної ділянки безпідставно ухилився від погодження меж та не підписав акт, сама відсутність такого акта погодження меж не свідчить про незаконність рішення про затвердження проекту землеустрою та про передачу земельної ділянки у власність».

У спірних правовідносинах матеріали справи свідчать про те, що позивач вжив усіх можливих заходів для погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Суд вважає, що за вказаних обставин, повернення поданого проєкту землеустрою для затвердження його з підстав відсутності погодження є протиправним.

Щодо покликань відповідача на те, що межі земельної ділянки, зазначені на графічних матеріалах, що були наявні на стадії прийняття рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою, відрізняються від меж земельної ділянки, визначених проєктом землеустрою, то суд вважає обґрунтованим покликання позивача на те, що при зверненні за наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою ним було вказано саме орієнтовні розміри бажаної земельної ділянки.

Позаяк відповідач нормативно не обґрунтовує яким чином вказане може бути підставою для повернення чи відмови у затвердження виготовленого проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

За приписами ч.3 ст.140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч.1 ст.143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Як вже зазначено судом, відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до п.п. 1 п. а ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження з підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів.

Крім того, відповідно до п. б вказаної статті до делегованих повноважень виконавчих органів міських ради належить підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (8); організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою (9).

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Так, рішенням Одеської міської ради від 16.04.2025 №2945-VIII «Про створення Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради та припинення деяких виконавчих органів Одеської міської ради» створено Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради та затверджено Положення про нього (далі - Положення), відповідно до п. 1.1 якого Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради i створений відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Департамент є правонаступником повноважень Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради та Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради.

Згідно із п. 2.1 Положення Департамент на території міста Одеси реалізує повноваження у сфері земельних відносин, містобудування, планування та забудови територій, архітектурної діяльності та дизайну міського середовища, здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, а також координацію здійснення землеустрою в межах визначених Одеською міською радою повноважень та у порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 2.2 Положенням визначені функції Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради до яких належать, зокрема:

- підготовка проєктів рішень Одеської міської ради з питань земельних відносин та у сфері містобудування, планування та забудови територій, архітектурної діяльності та дизайну міського середовища (пп. 2.2.1);

- попередній розгляд клопотань юридичних та фізичних осіб з питань надання земельних ділянок комунальної власності територіальної громади м. Одеси у власність чи користування, а також інших питань у сфері земельних відносин (пп. 2.2.34);

- розгляд у межах повноважень звернень юридичних та фізичних осіб та взаємодія з державними органами виконавчої влади, виконавчими органами Одеської міської ради та правоохоронними органами з питань, що належать до повноважень Департаменту (пп. 2.2.50);

- здійснення претензійно-позовної роботи з питань, пов`язаних з реалізацією повноважень у сфері земельних правовідносин (пп. 2.2.51).

Таким чином, за результатами попереднього розгляду клопотань осіб про передачу їм земель комунальної власності Департамент готує відповідний проєкт рішення міської ради, який вноситься на пленарне засідання сесії ради та в подальшому приймається рішення Одеською міською радою.

При цьому, суд не заперечує права/обов`язку Департаменту готувати відповідний проєкт.

Натомість, спірні правовідносини стосуються саме прийняття рішення адміністративним органом, який має відповідні повноваження, надані законом.

Департамент такими законодавчими повноваженнями не наділений.

Відповідно до ч. 1-3 статті 8 ЗУ «Про адміністративну процедуру», адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи.

Одеською міською радою, яка є адміністративним органом, вимоги вказаної статті не дотримано.

Стаття 4 Закону №2073 визначає принципи адміністративної процедури, серед яких: 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4) безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 5) добросовісність і розсудливість; 6) пропорційність; 7) відкритість; 8) своєчасність і розумний строк; 9) ефективність; 10) презумпція правомірності дій та вимог особи; 11) офіційність; 12) гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні; 13) гарантування ефективних засобів правового захисту.

Базові принципи адміністративної процедури мають конституційну основу. Так, з положень Конституції України походять принципи: верховенства права (ст. 8), законності (статті 6, 19, 92, 120), рівності учасників адміністративного провадження перед законом (ст. 24), гарантування правого захисту (ст. 55).

Окремі принципи адміністративної процедури, закладені в ЗАП, виходять з документів Ради Європи щодо захисту прав особи у відносинах з адміністративними органами. Зокрема, це стосується принципів обґрунтованості, безсторонності (неупередженості) адміністративного органу, пропорційності (включно з застосуванням повноваження з належною метою), гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні, гарантування правового захисту.

Встановлене судом свідчить про порушення відповідачем, зокрема, принципів верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; своєчасності і розумності строку та презумпції правомірності дій та вимог особи.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що за результатами розгляду заяви позивача повинно бути прийняте рішення на пленарному засіданні сільської, селищної, міської ради, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування відповідно до ЗУ «Про адміністративну процедуру».

Умови, за яких орган місцевого самоврядування відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання дозволу. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу місцевого самоврядування - надати дозвіл або відмовити у його наданні шляхом прийняття відповідного рішення.

Таким чином, встановивши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його частково задоволення шляхом:

- визнання противоправною бездіяльності Одеської міської ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 за вх.№37-Г-1830 від 03.06.2025 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:52:015:0002, площею 0,0565га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язання Одеської міської ради розглянути на найближчому пленарному засіданні клопотання ОСОБА_1 за вх.№37-Г-1830 від 03.06.2025 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:52:015:0002, площею 0,0565га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та прийняти відповідне рішення.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено 1211,20 грн. судового збору.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин ОМР про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати противоправною бездіяльність Одеської міської ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 за вх.№37-Г-1830 від 03.06.2025 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:52:015:0002, площею 0,0565га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Одеську міську раду розглянути на найближчому пленарному засіданні клопотання ОСОБА_1 за вх.№37-Г-1830 від 03.06.2025 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:52:015:0002, площею 0,0565га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та прийняти відповідне рішення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідачі:

Одеська міська рада (65026, м. Одеса, площа Біржова (Думська), 1, код ЄДРПОУ 26597691).

Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин ОМР (65011, м. Одеса, вул. Успенська, 83/85, код ЄДРПОУ 44162529).

Суддя O.A. Вовченко