Ухвала суду № 138124196, 10.07.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення без задоволення заяви про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду

10 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/6786/25 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій щодо відмови врахувати до складу заробітної плати для обчислення пенсії сум виплат, які зазначено у довідці №59 від 09.07.2024 про заробітну плату, видану СВК «Україна», за період роботи в СВК «Україна» з серпня 1988 року по серпень 1994 року та обов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 02.02.2025 року із врахуванням до складу заробітної плати для обчислення пенсії сум виплат, які зазначено у довідці №59 від 09.07.2024 про заробітну плату, видану СВК «Україна», за період роботи в СВК «Україна» з серпня 1988 року по серпень 1994 року для обчислення пенсії, відповідно до частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 позов задоволено частково, а саме вирішено:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №032150006021 від 26.05.2025 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком від 19.05.2025, з врахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

23.06.2026 на адресу суду, у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, надійшла заява позивача ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 у справі №140/6786/25, щодо перерахунку та виплати пенсії, щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком від 19.05.2025 з врахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення суду.

Заява обґрунтована тим, що на виконання рішення суду ГУ ПФУ у Вінницькій області було винесено рішення №032150006021 від 25.11.2025 року про відмову в проведенні перерахунку пенсії. Наголошує, що саме з таких підстав було прийнято рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області №032150006021 від 26.05.2025 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком, яке було визнано протиправним і скасованим рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 у справі №140/6786/25, яке набрало законної сили 25.10.2025 року.

Вказане свідчить про протиправність дій пенсійного органу щодо виконання судового рішення у справі.

Вважає, що повторно розглядаючи заяву про перерахунок пенсії за віком від 19.05.2025 ГУ ПФУ у Вінницькій області не може приймати рішення про відмову у призначенні пенсії з тих самих підстав, з яких було прийняте рішення №032150006021 від 26.05.2025, яке визнане протиправним і скасоване в судовому порядку.

Заявник просить визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Вінницькій області вчинені на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 по справі №140/6786/25, щодо зобов`язання ГУ ПФУ у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком від 19.05.2025 з врахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення суду та зобов`язати ГУ ПФУ у Вінницькій області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону невиконанню рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 по справі №140/6786/25 , щодо зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком від 19.05.2025 з врахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення суду.

Частиною п`ятою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Ухвалою суду від 29.06.2026 дану заяву прийнято до розгляду, її розгляд ухвалено проводити в порядку письмового провадження.

У письмових поясненнях з приводу поданої заяви від 06.07.2026 представник ГУ ПФУ у Вінницькій області посилається на те, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 справі № 140/6786/25, ЕПС 032150006021 повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком від 19.05.2025 року. Однак для проведення розрахунку обчислення розміру середньомісячного заробітку з урахуванням періоду з 01.08.1988 по 31.08.1994 згідно з наданими документами немає підстав. Згідно акту перевірки від 06.02.2025 № 0300-0903-1/6980, організація, яка видала довідку за вказаною адресою відсутня. Засобами телефонного зв`язку з посадовими особами встановити контакт не вдалося. Довідка повторно направлялась для перевірки до відділу контрольно перевірочної роботи. Згідно акту перевірки від 16.01.2026 № 0300-1003- 1/100, жодних ознак розташування та діяльності СГВК «Україна» за вказаною адресою не встановлено, телефонний зв`язок з посадовими особами встановити не вдалося. Довідку можливо буде взято до розрахунку у разі наявності акту перевірки.

Враховуючи вищезазначене, відповідачем, на виконання рішення суду було повторно розглянуто заяву позивача про перерахунок пенсії за віком від 19.05.2025, з врахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення суду, та 25.11.2025 року було прийнято рішення № 032150006021 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії «Зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000» згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зауважує, що можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою нівелювання змісту покладених судом зобов`язань на Головне управління, при винесенні рішення по суті справи, та їх подальше доповнення, зміна на вимогу однієї із сторін.

Рішення у цій справі набрало законної сили, а тому, в силу приписів 370 КАС України є обов`язковим для виконання відповідачем. При цьому, виконанням рішення суду є вчинення відповідачем дій у повній відповідності із резолютивною частиною рішення.

Виникнення між сторонами нових правовідносин, що не були предметом дослідження у справі, не дозволяє провести їх врегулювання в порядку статті 382 КАС судочинства України. Перевірка правомірності нових рішень та дій відповідача, які стосуються нових обставин та періодів, не може бути предметом розгляду та оцінки в межах застосування процедури судового контролю.

У межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, суд не вправі вирішувати питання, які він вирішує під час ухвалення рішення відповідно статті 244 КАС України , а саме: 1) чи мають місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; тощо.

За таких обставин, ГУ ПФУ у Вінницькій області не ухиляється від виконання рішення суду, виконало його у межах своїх повноважень та норм чинного законодавства, що підтверджується вищевикладеним.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що зазначену заяву необхідно залишити без задоволення з таких мотивів та підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частинами другою, четвертою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містить КАС України, зокрема, нормами статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Як визначено частиною четвертою статті 372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статі 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

В свою чергу, виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, є виконавчими документами, які підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016.

Стаття 1 вказаного Закону визначає виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження і примусове виконання судових рішень, що передбачає сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень, які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Порядок виконання рішень немайнового (зобов`язального) характеру визначений розділом VIII Закону № 1404-VIII.

В свою чергу, положеннями статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Суд встановив, що на виконання рішення суду від 24.09.2025 у справі № 140/6786/25 Волинським окружним адміністративним судом було видано 27.02.2026 виконавчий лист за № 1121/2026р (про зобов`язання вчинити дії, а саме повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком від 19.05.2025, з врахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення суду).

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бертман П.П від 21.04.2026 відкрито виконавче провадження №80822818 з примусового виконання виконавчого листа № 1121/2026р від 27.02.2026 виданого Волинським окружним адміністративним судом на виконання рішення суду від 24.09.2025 у справі №140/6786/25.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.12.2021 у справі № 9901/235/20 вказала, що стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви. Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зауважує, що повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

В такій ситуації відсутні правові та фактичні підстави для застосування механізму визначеного статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

В матеріалах справи відсутні докази вчинення держаним виконавцем всіх необхідних дій щодо примусового виконання рішення суду.

Таким чином, являються передчасними та безпідставними вимоги заяви позивача про застосування приписів статті 383 КАС України, а саме, про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Вінницькій області вчинених на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду та зобов`язання ГУ ПФУ у Вінницькій області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення.

При цьому, суд зазначає, що відмова у задоволенні відповідних вимог заявника (позивача) не являється обмеженням права останнього на ефективний судовий захист, зокрема, на стадії виконання судового рішення, а зумовлена необхідністю дотримання обов`язкових (наведених вище) норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Керуючись статтями 14, 248, 249, 256, 383 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, залишити без задоволення.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.В. Мачульський