Рішення № 138123302, 09.07.2026, Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/772/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

09.07.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді Вознюка Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Фартушок А.Р.,

справа № 677/772/26,

сторони у справі:

позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС»,

відповідач ОСОБА_1 ,

вимоги позивача стягнення заборгованості,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін,

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (надалі по тексту ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що 23.02.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» (надалі ТОВ «АВАНС КРЕДИТ») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 39637-02/2024, згідно умов якого відповідач отримав кредит в сумі 8000 грн.

Відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, у зв`язку з чим має заборгованість в розмірі 30200 грн з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 8000 грн, сума заборгованості за відсотками - 22200 грн.

Зважаючи на вказане, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь правонаступника кредитора ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором в сумі 30200 грн, а також судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 6 000 грн.

Відзив на позов відповідач до суду не подав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

27.05.2026 представник позивача подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунку заборговаості.

09.07.2026 представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву, у якій просив розглянути справу без участі представника позивача, щодо проведення заочного розгляду справи не заперечував.

09.07.2026 відповідач, який повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином, в судове засідання повторно не з`явився, відзив, заяв, та клопотань суду не подав, причини неявки не повідомила.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

12.05.2026 відкрито провадження у справі і призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, за клопотанням представника позивача витребувано в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заявлені докази.

09.06.2026 ухвалою суду повторно витребувано в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» докази, застосовано до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заходи процесуального примусу у виді штрафу.

09.07.2026 ухвалою суду постановлено проводити заочний розгляд справи, та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

23.02.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 39637-02/2024 (далі Договір), відповідно до умов якого сума кредиту складає 8000 гривень. Мета отримання кредиту на власні потреби клієнта. Строк кредиту 120 днів (п.1.2. Договору).

Відповідно до п. 1.4. Договору процентна ставка фіксована і становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору за користування кредитом Товариством нараховуються виключно проценти. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 1.6. Договору Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149-49XХ-XXXX-6220 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Договір № 39637-02/2024 було підписано відповідачем ОСОБА_1 19.08.2020 року, шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором W0857.

Згідно з листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260622/73171-БТ від 22.06.2025 на ім`я ОСОБА_1 в Банку емітовано картку № НОМЕР_1 .

Як вбачається з наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» виписки по рахунку ОСОБА_1 , 23.02.2024 на рахунок відповідача зараховано платіж у сумі 8000 грн, призначення платежу IPAY_CREDIT_VISA1, Visa Direct

12.06.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДІТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 12062024, відповідно до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДІТ» відступило, а АТ «ДІДЖИ ФІНАНС» прийняло право грошової вимоги до боржників, перелік яких міститься в Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 12062024 від 12.06.2024 значиться боржник ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , кредитний договір № 39637-02/2024.

Таким чином ТОВ «АВАНС КРЕДІТ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, перерахувавши відповідачу кредит на вказаний ним рахунок. Відповідач в свою чергу, обов`язки, передбачені кредитним договором № 39637-02/2024 від 23.02.2024 належним чином не виконував, а тому має заборгованість в розмірі 30200 грн з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 8000 грн, сума заборгованості за відсотками - 22200 грн.

Дані обставини підтверджуються: відомостями з позовної заяви, договором про надання фінансового кредиту № 39637-02/2024 від 23.02.2024; паспортом споживчого кредиту; довідкою про ідентифікацію клієнта, заявкою-анкетою клієнтана отримання фінансового кредиту, листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260622/73171-БТ від 22.06.2025, випискою по рахунку ОСОБА_1 , розрахунками заборгованості за кредитним договором № 39637-02/2024 від 23.02.2024, договором факторингу № 12062024 від 12.06.2024.

Між сторонами виникли правовідносини з приводу надання банківських послуг, які врегульовано нормами §§1-2 Глави 16 ЦК України, Глави 52 ЦК України, §2 Глави 71 ЦК України, а також нормами Закону України «Про споживче кредитування».

V. Оцінка суду

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст.ст. 610, 611, 623 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

В силу статей 525 і 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов позики та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставиться. Одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Отже, сума наданої позики, розмір процентів, порядок їх нарахування, розмір і порядок нарахування штрафу та пені повинні бути передбачені у письмовому договорі.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За нормами ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частинами четвертою та п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, вказане положення закону передбачає альтернативні дії, які свідчать про підписання електронного договору, серед яких його підписання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Оскільки кредитний договір підписаний відповідачем шляхом застосування електронного підпису одноразового ідентифікатора, тому він укладений з додержанням письмової форми, визначеної законом та з додержанням процедури, визначеної Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку дії договору.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

В силу ч. 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Згідно зі статями 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Таким чином, враховуючи, що позичальник ОСОБА_1 не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором № 39637-02/2024 від 23.02.2024, суд доходить висновку, що позов ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» підлягає задоволенню, та з ОСОБА_1 на користь правонаступника кредитора ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» належить стягнути заборгованість за кредитним договором № 39637-02/2024 від 23.02.2024 у розмірі 30200 грн, з яких: 8000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 22200 грн - сума заборгованості за відсотками.

VI. Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662 грн 40 коп.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 6000 грн, суд зазначає таке.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Верховний Суд у постанові від 19.02.2024 року у справі № 490/7096/21 та від 22.05.2024 року у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 22.05.2024 року у справі № 205/5969/15-ц також зауважено, що подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.04.2024 року у справі № 756/6927/20, від 04.04.2024 року у справі № 701/804/21, від 10.04.2024 року у справі № 530/259/21, від 10.04.2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 26.06.2024 у справі №686/5757/23 дійшла висновку про зменшення розмір витрат на правничу допомогу адвоката за відсутності заперечень іншої сторони, наголосивши, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

При вирішенні питання стягнення витрати на правову допомогу, суд бере до уваги зазначений в акті обсяг виконаних адвокатом робіт: надання консультації, аналіз обставин справи, складання позовної заяви, формування додатків.

Водночас, суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності (справа є малозначною) та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною.

При цьому переважна більшість тексту позову містить перелік норм чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, а також неучасть представника позивача у судових засіданнях, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000 грн., який на думку суду є завищеним.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката суд вважає співмірним із складністю даної справи та обсягом виконаних робіт, витраченим на виконання таких часом, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 141, 264-265, 279, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №39637-02/2024 від 23.02.2024 у розмірі 30200 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ексійовича на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір в сумі 2662,40 грн. та 4000 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Красилівського районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Р. В. Вознюк