Рішення № 138123260, 10.07.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 676/2016/26

Провадження № 2/674/784/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області у складі головуючої судді Шафікової Ю.Е., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит Капітал"звернулось до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 53750,00 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договорів про надання фінансового кредиту № 08916-10/2023 від 07.10.2023 року, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

29 березня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №29032024, за умовами якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №08916-10/2023 від 07.10.2023 року. Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №08916-10/2023 від 07.10.2023 року становить 53750,00 грн., з яких: 10000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 43750,00 грн. заборгованість за відсотками.

Таким чином, до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідач не виконував належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість за договором, яка становить 53750,00 грн.

Наявність непогашеної заборгованості, зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 15 квітня 2025 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань до суду також не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Частиною 2 статті 639 ЦК України також визначено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із матеріалів справи встановлено, що 07 жовтня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №08916-10/2023, за умовами якого товариство надає клієнту кредит в розмірі 10000,00 грн. строком на 360 днів (п. 1.2 договору), а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним, які становлять 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п. 1.2 договору.

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. ОСОБА_1 договір підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором W2291.

Пунктом 1.6. договору визначено, що кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта уключаючи використання реквізитів кредитної картки №4441-11хх-хххх-0624.

Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору (п. 3.1 договору).

07.10.2023 о 15:25:05 ТОВ «Аванс Кредит» виконано свої зобов`язання за договором та перераховано на картку № НОМЕР_1 , номер якої надано йому позичальником та вказано в кредитному договорі, кредитні кошти в сумі 10000,00 грн, транзакція у системі «іPay.ua» №293823144, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30.06.2025 №3466_250630112217.

На ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку НОМЕР_2 . На картковий рахунок НОМЕР_2 у період з 07.10.2023 по 12.10.2023 дійсно було зараховування коштів у сумі 10000,00 грн., що підтверджується довідкою №БТ/Е -19524 від 12.05.2026 АТ «Універсал банк».

В подальшому, 29 березня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» як клієнтом та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» як фактором укладено договір факторингу №29032024, за яким ТОВ «Аванс Кредит» відступив ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» права грошової вимоги, зокрема, за кредитним договором: №08916-10/2023 від 07.10.2023 року, укладеним 07.10.2023 року з ОСОБА_1 у розмірі 53750,00 грн., що підтверджується витягом з реєстру боржників.

Відповідно до Акту приймання-передачі письмого та електронного Реєстру боржників за Договором Факторингу №29032024 від 29 березня 2024 року. Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр боржників, після чого, з урахуванням пункту 1 Договору факторингу від клієнта до Фактора переходять Права вимоги заборгованості від боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості.

Згідно витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №29032024 від 29.03.2024 року, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №08916-10/2023 на суму 53750,00 грн., зокрема, 10000,00 грн. сума боргу, 43750,00 грн. сума відсотків.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором позивач повідомив відповідача, а також направив претензію щодо сплати заборгованості.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 08916-10/2023 від 07.10.2023 року станом на дату звернення до суду становить 53750,00 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 10000,00 грн., заборгованість за відсотками 43750,00 грн.

За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно ст. ст. 526, 529 ч. 1 ЦПК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Уклавши договір факторингу №29032024 від 29 березня 2024 року, позивач у встановленому законом порядку набув право вимоги до відповідача за кредитними зобов`язаннями за договором №08916-10/2023 від 07.10.2023 року.

Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.

Щодо розміру процентної ставки за кредитним договором суд зазначає таке. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%. Вищезазначену статтю було доповнено ч. 5 згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ від 22.11.2023. При цьому, вищезазначеним Законом прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» також було доповнено п. 17, відповідно до якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5% (з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5% (з 23.04.2024 включно до 20.08.2024).

У даному випадку кредитний договір укладено 07 жовтня 2023 року. Встановлена договором процентна ставка у розмірі 2,50 % в день була правомірною на момент укладення договора, а тому нарахування процентів за такою ставкою є правомірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом досліджені надані позивачем докази видачі відповідачу кредиту, враховано, що зазначені докази відповідачем не спростовано, він не скористався своїм правом та не подав до суду відзиву на позовну заяву, не спростував розрахунок суми позовних вимог, що є його процесуальним обов`язком.

Враховуючи, що отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд приходить до висновку, що ТОВ Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" в праві вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення отриманої суми кредитних коштів, нарахованих процентів, комісії. Виходячи з наведеного, позов підлягає задоволенню у межах заявлених вимог в сумі 53750,00 грн..

Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В зв`язку із задоволенням вимог позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України, до стягнення з відповідачки на користь позивача підлягає сплачений ним судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Щодо вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн., то суд зазначає наступне.

Так, згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача було подано до суду наступні документи: Договір про надання правової допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, ордер про надання правничої допомоги, акт №1207 наданих послуг правової допомоги від 09.03.2026 на суму 8000,00 грн., детальний опис наданих послуг.

При цьому, пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справ №755/9215/15-ц, зазначено що, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, розумності, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Таким чином, суд враховує, що справа є малозначною, у даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судового засіданні представник позивача не брав, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 293, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит Капітал" (код ЄДРПОУ: 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ «Райффайзен Банк», МФО 380805, місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 3 поверх) заборгованость за кредитним договором №08916-10/2023 від 07.10.2023 року у розмірі 53750 (п`ятдесят три тисячі сімсот п`ятдесят) гривень, з яких 10000 (десять тисяч) заборгованість за тілом кредиту, 43750 (сорок три тисячі сімсот п`ятдесят) гривень заборгованість за процентами, а також судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 ( сорок) копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10 липня 2026 року.

Суддя Ю. Е. Шафікова