Ухвала суду № 138122272, 15.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/64691/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

провівши в приміщенні суду в режимі відеоконференцзв`язку відкрите судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021105060000328 від 22.02.2021, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, який не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимий, -

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Печерського районного суду м. Києва на стадії судового розгляду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.ч.1,2 ст. 185 КК України.

Згідно пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення, досудовим розслідуванням встановлено, що, зокрема, 27.06.2021 з метою особистого збагачення, шляхом вчинення таємного викрадення чужого майна, ОСОБА_4 прибув до центральної частини міста Києва, де приблизно о 21 год 00 хв ОСОБА_4 , з метою вчинення повторного таємного викрадення чужого майна, зайшов до приміщення кафе «Гастро Фемелі Маркет», що за адресою: м. Київ, вул. Басейна, буд. 2.

Так, ОСОБА_4 , знаходячись у приміщенні кафе «Гастро Фемелі Маркет», реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи умисно та з корисливих мотивів, знаходячись на літній терасі вказаного закладу, на одному зі стільців помітив майно потерпілої ОСОБА_5 , а саме: жіночу сумку, в якій знаходились її особисті речі, гаманець із документами та грошовими коштами в сумі 500 грн.

У подальшому, ОСОБА_4 , з метою вчинення повторного таємного викрадення чужого майна, сів за сусідній столик, таким чином, аби останній зміг дістатись до сумки потерпілої, яка висіла на спинці стільця. У подальшому, ОСОБА_4 , реалізуючи свій умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, просунув руку до сумки, з якої дістав гаманець з документами та грошовими коштами в сумі 500 грн, які належать ОСОБА_5 . Так, маючи при собі гаманець з документами та грошовими коштами в сумі 500 грн, які належать ОСОБА_5 , ОСОБА_4 залишив літню терасу вказаного закладу, розпорядившись викраденим майном на свій власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно.

Під час судового засідання прокурор ОСОБА_3 заявила письмове клопотання про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 за епізодом таємного викрадення чужого майна, вчиненому повторно - ч. 2 ст. 185 КК України, в обгрунтування якого послалася на те, що згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується, зокрема, в тому, що 27.06.2021 таємно викрав гаманець з документами та грошовими коштами в сумі 500 грн, які належать ОСОБА_5 , вчиненому повторно, що кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України.

Зазначає, що як вбачається з висновку Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (постанова ККС ВС від 22 серпня 2024 року у справі № 567/507/23, ч.2 ст.51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-ІХ) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 цього Кодексу, настає, якщо вартість майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 НМДГ. Аналіз указаних норм Закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

А відтак, просила закрити кримінальне провадження по одному зазначеним епізоду відповідно п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, оскільки вартість вкраденого майна ОСОБА_4 по даному епізоду на даний час є дрібною крадіжкою, тому в його діях по цим епізодом на даний час не має складу кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора. При цьому, визнав всі фактичні обставини кримінального правопорушення по зазначеному епізоду крадіжки майна потерпілого ОСОБА_5 . Надав згоду на закриття кримінального провадження по цьому епізоду по нереабілітуючим підставам, як зазначено прокурором.

Захисник ОСОБА_6 , не забезпечив свою безперебійну участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Потерпіла ОСОБА_7 про місце, день і час судового засідання повідомлялась належним чином, не з`явилася, надала до суду заяву, згідно якої не заперечувала проти закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 у зв`язку з декриміналізацією, претензій до нього не має.

Суд визнав можливим провести дане судове засідання за відсутності потерпілої ОСОБА_7 , з урахуванням її заяви, а також захисника ОСОБА_6 , оскільки він не забезпечив свою безперебійну участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також з огляду на позицію обвинуваченого, який проти цього не заперечував.

Розглядаючи вказане клопотання прокурора, суд виходив із того, що за загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі - Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 3028 грн.) - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Тобто, з 09.08.2024 змінився розмір крадіжки, який визначає кримінальну відповідальність за такі дії (раніше для кримінальної відповідальності вартість викраденого майна перевищувала 302,8 грн.).

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 по зазначеному епізоду викрадення майна потерпілого ОСОБА_5 інкримінується таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, а саме: 27.06.2021 на суму 500,00 грн., і такі дії кваліфікувались на ч.2 ст.185 КК України.

Пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Постановою Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 07.10.2024 (справа №278/1566/21 провадження №51-255кмо24) зазначено, що Закон №3886 IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.

Зміни, внесені Законом № 3886 IX, мають зворотну дію в часі.

У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.

Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом № 3886 IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

В зазначеній постанові вказано, що суд наголошує, що визначення суми, яка дорівнює 2 неоподатковуваних мінімумів, здійснюється виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму, що діяв на час вчинення відповідного діяння.

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку;

Зі змісту обвинувального акту вбачається, що дії ОСОБА_4 по епізоду 27.06.2021 кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України

Станом на весь 2021 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2270 грн.

Ураховуючи зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, розмір збитків, необхідний для притягнення до кримінальної відповідальності за крадіжку, вчинену з 01.01.2021, становить 2270 грн.

За змістом обвинувачення вбачається, що своїми неправомірними діями ОСОБА_4 вчинив крадіжку по епізоду 27.06.2021 у сумі 500,00 грн.

Оскільки, вартість викраденого майна по зазначеному епізоду є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме менша за суму 2270, то інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення по зазначеному епізоду на даний час не підпадає під кримінально-каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.

Враховуючи викладене, з огляду також на згоду обвинуваченого ОСОБА_4 на закриття кримінального провадження по епізоду 27.06.2021 з підстав, наведених у клопотанні прокурора, суд дійшов висновку про необхідність задоволення такого клопотання прокурора, оскільки наявні підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Керуючись ст.ст. 284-288, 372, 376, 479-2 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 , задовольнити.

Кримінальне провадження № 12021105060000328 від 22.02.2021, за обвинуваченням ОСОБА_4 по епізоду 27.06.2021 відносно потерпілого ОСОБА_5 за ч.2 ст.185 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1