Рішення № 138121851, 03.07.2026, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/476/26

Номер провадження № 2/699/762/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2026 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Мельника А. В., за участю секретаря судового засідання Таран О. В.,

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

У березні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" (далі - ТОВ "Юніт Капітал") звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26.05.2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредіплюс" (далі - ТОВ "ФК "Кредіплюс") та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит

№ 185091 на суму 9 460,00 грн. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останньою одноразового ідентифікатора, та надіслано на належний йому номер мобільного телефону.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що отримав та ознайомився, зокрема, з індивідуальною частиною договору, графіком платежів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною договору, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит кредитодавця, а також іншою інформацією необхідною для прийняття свідомого рішення про укладення договору та отримання кредиту, передбаченою статтею 7 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", інформацією та документами розміщеними на сайті https://finx.com.ua/ (пункт 1.2. кредитного договору).

На виконання умов кредитного договору 26.05.2025 року кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 .

10.10.2025 року між ТОВ "ФК "Кредіплюс" та ТОВ "Юніт Капітал" укладено договір факторингу № 10102025, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до реєстру прав вимог № 2 від 05.11.2025 року до договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача в розмірі 17 370,48 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 9 460,00 грн; заборгованість за процентами в розмірі 5 909,48 грн; заборгованість за комісією в розмірі 601,00 грн; заборгованість за штрафними санкціями в розмірі 1 400,00 грн.

Таким чином, відповідач не виконав свого зобов`язання за кредитним договором. Після відступлення ТОВ "Юніт Капітал" права грошової вимоги до нього, не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про споживчий кредит № 185091 від 26.05.2025 року у розмірі 15 970,48 грн без урахування штрафних санкцій та судові витрати.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 16.04.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» письмові докази.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, позивач про час, день та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. У прохальній частині позовної заяви позивач просить розглядати справу за його відсутності та у випадку неявки відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі. Заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи в його відсутності до суду не надходило. Відзив на позовну заяву не подано.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу в його відсутності та згідно з частиною четвертою статті 223 ЦПК України ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

У частині другій статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив такі обставини.

26.05.2025 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "ФК "Кредіплюс" за отриманням банківських послуг і підписав заяву на видачу кредиту № 100843764 (а.с. 31).

26.05.2025 року між ТОВ "ФК "Кредіплюс" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 185091, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 9 460,00 грн на умовах визначених цим договором, на строк 98 днів до 01.09.2025 року, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором (пункти 2.1., 2.2.1., 2.6. кредитного договору) (а.с. 27).

Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 360,00 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний (пункт 2.3. кредитного договору).

Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено (пункт 2.4. кредитного договору).

Комісія за надання кредиту складає 2 459,60 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 26,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено (пункт 2.5. кредитного договору).

Одночасно з підписанням кредитного договору відповідач підписав за допомогою електронного підпису графік платежів та паспорт споживчого кредиту, в якому обумовлені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача (а.с. 30).

ТОВ "ФК "Кредіплюс" належним чином виконало свої зобов`язання за договором про споживчий кредит, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами вказаного договору, що підтверджується витягом з довідки про перерахування грошових коштів, карткою обліку виконання договору (а.с. 64).

Отже, укладення договору про споживчий кредит № 185091 від 26.05.2025 року між ТОВ "ФК "Кредіплюс" та ОСОБА_1 знайшло своє підтвердження.

10.10.2025 року між ТОВ "ФК "Кредіплюс" та ТОВ "Юніт Капітал" укладено договір факторингу № 10102025, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором (а.с. 40).

Згідно з актом приймання-передачі реєстру прав вимог № 2 до договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025 року фактор та клієнт уклали цей акт про наступне: згідно з вимогами п. 4.1 договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025 року, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр прав вимог від 05.11.2025 року, складений за формою згідно із додатком № 1 до договору. Кількість боржників: 1 030. Загальна сума заборгованості:

19 521 147,08 грн. Сума фінансування, що підлягає сплаті 1 901 231,80 грн (а.с. 8).

Відповідно до реєстру прав вимог № 2 від 05.11.2025 року до договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача в розмірі 17 370,48 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 9 460,00 грн; заборгованість за процентами в розмірі 5 909,48 грн; заборгованість за комісією в розмірі 601,00 грн; заборгованість за штрафними санкціями в розмірі 1 400,00 грн (а.с. 7).

При вирішенні спору суд застосовує такі норми законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями частини другої статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що договір про споживчий кредит № 185091 від 26.05.2025 року укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електрону комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електрону комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електрону комерцію»).

Статтею 12 указаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом установлено, що договір про споживчий кредит № 185091 від 26.05.2025 року підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора 2903e14f, чим підтверджено укладення між нею та ТОВ "ФК "Кредіплюс" кредитного договору.

Також АТ КБ «ПриватБанк» надано інформацію, з якої вбачається, що 26.05.2025 року на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 було зараховано платіж у сумі 7 000,40 грн та виписку по рахунку за період з 26.05.2025 року до 31.05.2025 року, згідно з якою 28.05.2025 року на платіжну картку № НОМЕР_2 також було зараховано платіж у сумі 3 000,00 грн (а.с. 80-81).

Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена в статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. При цьому відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).

Факт сингулярного правонаступництва, тобто за яким до ТОВ "Юніт Капітал" перейшло право кредитора за договором про споживчий кредит № 187895 від 15.06.2025 року підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження виконання ним вимог статті 516 ЦК України.

Разом з цим, тлумачення статті 516 та частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, де зазначено, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним», а також Верховним Судом у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 522/22802/17, які суд враховує відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом установлено, оскільки не спростовано сторонами, що відповідач, після заміни кредитора, не вчиняв дій щодо погашення заборгованості за договором про споживчий кредит № 185091 від 26.05.2025 року.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором про споживчий кредит № 185091 від 26.05.2025 року заборгованість відповідача становить 17 370,48 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 9 460,00 грн; заборгованість за процентами в розмірі 5 909,48 грн; заборгованість за комісією в розмірі 601,00 грн; заборгованість за штрафними санкціями в розмірі 1 400,00 грн.

Загальна сума заборгованості за договором про споживчий кредит № 185091 від 26.05.2025 року становить 17 370,48 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 9 460,00 грн; заборгованість за процентами в розмірі 5 909,48 грн; заборгованість за комісією в розмірі 601,00 грн; заборгованість за штрафними санкціями в розмірі 1 400,00 грн, що підтверджується випискою з особового рахунка на період 05.11.2025 - 20.02.2026 років (а.с. 10-12).

Таким чином, всупереч умов кредитного договору відповідач свого зобов`язання щодо повернення кредиту не виконав.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено в частині другій статті 77 ЦПК України.

У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини перша, п`ята статті 263 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи та враховуючи те, що на день ухвалення судом рішення, доказів оплати відповідачем на рахунок первісного кредитора чи позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 15 970,48 грн суду не надано, відповідач не скористався своїм правом надати суду у встановленому законом порядку відзив на позовну заяву із викладом своїх заперечень щодо стягнення кредитної заборгованості, у зв`язку з чим несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням таких процесуальних дій, суд на підставі наявних у справі доказів дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Статтею 141 ЦПК України встановлено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 36963 від 26.03.2026 року.

Ураховуючи зазначене, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина друга статті 141 ЦПК України).

Згідно з положенням частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі

№ 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зауважила, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.

Із наданих та досліджених доказів на підтвердження витрат, понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги, судом встановлено, що позивач просив суд, стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат до позовної заяви додано копію договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, копію додаткової угоди № 25771398306 до зазначеного договору, що підписані сторонами Адвокатським бюро "Тимошенко та партнери" та ТОВ "Юніт Капітал"; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, видане на ім`я Тимошенка Олександра Олександровича; копія довіреності від 12.02.2026 року (а.с. 13-19).

Відповідно до пункту 3.3. договору про надання правничої допомоги гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору (Додаток № 1 до договору).

Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг від 20.02.2026 року вбачається, що клієнту ТОВ "Юніт Капітал" було надано виконавцем - Адвокатським бюро "Тимошенко та партнери" такі послуги: складання позовної заяви 2 год. - 5 000,00 грн, вивчення матеріалів справи 2 год. - 1 000,00 грн, підготовка та подання адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором 1 год. - 500,00 грн, підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором 1 год. - 500,00 грн (а.с. 16).

Виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, результатом розгляду справи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в повному розмірі - 7 000,00 грн.

На підставі статей 525, 526, 536, 626-629, 1048, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України та керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 272-274, 280-284, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" заборгованість за договором про споживчий кредит № 185091 від 26.05.2025 року в розмірі 15 970,48 грн (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят гривень сорок вісім копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок).

Копію заочного рішення надіслати учасникам справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право: на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду; на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333; ЄДРПОУ 43541163; Рахунок: НОМЕР_3 в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352, МФО: 322001 Засоби зв`язку:

тел.: НОМЕР_4 ; ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ; адреса місця проживання:

АДРЕСА_1 ; засоби зв`язку: тел. НОМЕР_6 .

Повний текст рішення суду складено 10.07.2026 року.

СуддяМельник А.В.