Рішення № 138121423, 09.07.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/641/26 Справа №447/177/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

09.07.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Друзюк М.М.,

за участю секретаря судових засідань Пастернак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: виконавчий комітет Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дітей та встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей,

за участі: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_3

відповідачки ОСОБА_2

представника відповідачки ОСОБА_4

представника третьої особи Ланчевич М.І.

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції сторін.

Позивач звернувся до Миколаївського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визначити місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , та встановити факт самостійного утримання та виховання дітей позивачем.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 15.07.2011 між сторонами укладено шлюб, який розірвано на підставі рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 26.09.2025. Під час перебування в шлюбі в сторін народилось двоє дітей донька ОСОБА_7 та син ОСОБА_8 .

Позивач зазначає, що з моменту фактичного припинення подружніх відносин та роздільного проживання діти залишились проживати з ним та перебувають на його утриманні, він самостійно займається їх вихованням, забезпеченням, створенням для них належних соціально-побутових умов для пристойного проживання, навчання, збереження психічного та фізичного здоров`я, духовного та розумового розвитку, забезпечує їхнє дозвілля, відпочинок, лікування тощо. Відповідачка на неодноразові прохання добровільно вирішити в позасудовому порядку питання визначення місця проживання дітей з позивачем не реагує, що слугувало підставою для звернення з позовом до суду, який просить задовольнити.

Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 22.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження. Відповідачці надано строк для подання відзиву та заперечень.

На адресу суду 23.02.2026 від позивача надійшла заява від позивача про долучення до матеріалів справи витягу з мобільного застосунку «Резерв+» щодо бронювання позивача.

Ухвалою суду від 23.02.2026 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

На адресу суду 16.03.2026 від представниці позивача, адвоката Скакун В.В., надійшло клопотання про виклик та допит свідків, в якому просить викликати та допитати ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Через систему «Електронний суд» 29.04.2026 від представника відповідачки, адвоката Змисли М.Р., надійшло клопотання, в якому просить закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визначення місця проживання дітей та відмовити у задоволенні позову в частині встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей. В обґрунтування зазначає, що доводи, які викладені позивачем, є безпідставними та не мають на меті захистити інтереси дітей, оскільки позивач прагне за рахунок штучно створеного судового процесу отримати рішення для подальшого оформлення відстрочки, що є зловживанням процесуальними правами. В силу життєвих обставин та за взаємною згодою сторін, після розірвання шлюбу діти залишилися проживати разом з позивачем. Відповідачка як матір не має і не мала жодних вимог до позивача з приводу місця проживання дітей та ніколи не вчиняла дій з приводу зміни місця проживання дітей, оскільки сторони досягли згоди, що діти проживають з батьком. Водночас матір проживає окремо від дітей та підтримує з ними постійний зв`язок. В матеріалах відсутні докази, які б вказували на те, що відповідачка заперечує факт проживання дітей з батьком, відсутні будь-які звернення в орган опіки та піклування щодо цього спору, виклики поліції з приводу зміни проживання дітей. Саме лише посилання на те, що між сторонами існує спір щодо місця проживання дітей є недостатнім для того, аби стверджувати про такий факт. Таким чином, матір не заперечує і не заперечувала щодо місця проживання дітей із батьком як на час звернення позивача до суду, так і на стадії судового процесу. Щодо вимоги позивача про встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей, зазначила, що встановлення такого факту призведе до порушення прав відповідачки як матері, звуження її батьківських обов`язків, які є невідчужуваними. Відповідачка, як матір дітей, проживає окремо, однак спілкується з дітьми та зустрічається з ними. На даний час відповідачка є діючим військовослужбовцем, часто перебуває у відрядженні, а тому не може проживати разом з дітьми, проте систематично спілкується з ними. Миколаївським районним судом Львівської області 08.10.2025 винесено судовий наказ у справі №447/3161/25 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей. Заборгованість по аліментах в межах виконавчого провадження №79395533 відсутня, оскільки ОСОБА_2 щомісячно сплачує присуджену судом суму коштів, відтак бере безпосередню участь в утриманні своїх дітей, позивач, в свою чергу, на підтвердження факту самостійного утримання дітей не надав доказів заборгованості по аліментах чи ухилення матері від їх сплати. Щодо рішення органу опіки та піклування №343 від 27.11.2025 про визначення місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком ОСОБА_1 зазначила, що відповідачці не було відомо про засідання служби у справах дітей та виконавчого комітету Тростянецької сільської ради, відтак остання була позбавлена можливості висловити свою думку щодо розгляду даного питання та вказати на те, що не заперечує щодо проживання дітей з позивачем та відсутності спору про визначення місця проживання дітей.

На адресу суду 30.04.2026 від відповідачки надійшла заява, в якій просить долучити до матеріалів справи службову характеристику.

У судовому засіданні позивач та його представниця просили позов задоволити, зазначив, що діти після розірвання шлюбу проживають з ним та перебувають на його утриманні, сплата відповідачкою аліментів на утримання дітей не є способом участі матері у вихованні дітей. Позивач зазначив, що цей спір виник через небажання відповідачки надати згоду на реєстрацію місця проживання дітей за його адресою реєстрації та ненадання згоди на виїзд дітей за кордон України.

У судовому засіданні відповідачка зазначила, що заперечує стосовно позовних вимог щодо встановлення факту самостійного утримання та виховання дітей позивачем, оскільки сплачує аліменти на утримання дітей, заборгованість зі сплати аліментів відсутня, додатково перераховує кошти на банківську картку, яку відкрила на ім`я сина, спілкується з дітьми по телефону та зустрічається періодично з ними. Відповідачка вказала, що не заперечує щодо визначення місця проживання дітей разом з батьком. Зазначила, що в червні цього року надала згоду на тимчасовий виїзд доньки ОСОБА_11 за кордон України в період з 01.07.2026 по 01.07.2027 у супроводі ОСОБА_12 .

У судовому засіданні представник виконавчого комітету Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області зазначила, що під час спілкування з дітьми було з`ясовано, що ОСОБА_13 не хоче проживати з мамою, яка відмовилася від візиту комісії для обстеження умов проживання. За місцем проживання позивача створені усі необхідні умови для проживання дітей, про що орган опіки та піклування надав відповідний висновок про визначення місця проживання малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком у зв`язку з чим просила позовні вимоги задоволити.

У судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_14 , яка є мамою позивача, повідомила, що її син займається вихованням дітей, які проживають з батьком в с. Луб`яна з моменту народження. Батько готує їжу дітям, купує одяг та все необхідне, відвідує лікарів, коли діти хворіють. Приблизно з 2025 року невістка почала проживати окремо від дітей та чоловіка, з яким розлучилася через свою зраду. Повідомила, що онука не спілкується з мамою, ображена на неї, онук сумує за мамою, рідко спілкується з мамою по телефону. Свідок повідомила, що допомагає синові з дітьми, онуки за бажанням проводять час з нею в с. Дроговиж.

У судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_10 , яка є депутатом Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області з 2020 року, працює медичною сестрою сімейної лабораторії в селищі Липівка, проживає в АДРЕСА_2 , повідомила, що після розлучення сторін в травні 2025 року діти залишилися проживати з батьком, який доглядає за ними, забезпечує їхні потреби, займається вихованням, здоров`ям, відвідує з ними лікарів. Повідомила, що молодший син приходить до відповідачки лише тоді, коли вона йому дозволить.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 15.07.2011, виконавчим комітетом Бродківської сільської ради Миколаївського району Львівської області 15.07.2011 зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_15 , про що складено відповідний актовий запис №8. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу: « ОСОБА_16 ».

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 08.11.2017, народився ОСОБА_6 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 25.01.2012, народилася ОСОБА_17 , батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади №2025/011085390 від 07.08.2025, ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади №2025/011085597 від 07.08.2025, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади № 2025/011084870 від 07.08.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 26.09.2025 у справі №447/2400/25 позов ОСОБА_18 до ОСОБА_19 задоволено. Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 15.07.2011 виконавчим комітетом Бродківської сільської ради Миколаївського району Львівської області, актовий запис №8.

Миколаївським районним судом Львівської області 08.10.2025 у справі № 447/3161/25 видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 06.10.2025.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 06.11.2025 у справі №447/3161/25 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання судового наказу Миколаївського районного суду Львівської області від 08.10.2025 у справі №447/3161/25 (провадження №2-н/447/3161/25) таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження №79395533 від 20.10.2025 головним державним виконавцем Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мартою Вітович розглянута заява про примусове виконання судового наказу №447/3161/25, виданого 08.10.2025 Миколаївським районним судом Львівської області

про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 06.10.2025, та постановлено відкрити виконавче провадження.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 від 17.11.2025 №6720/12-04/2025 про визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із заявником за його фактичним місцем реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 та додані матеріали, служба у справах дітей Тростянецької сільської ради надала висновок про визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком. Як зазначено у висновку батьки не перебувають у шлюбі, проживають окремо. Діти залишились проживати за місцем реєстрації та проживання батька ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Мати ОСОБА_2 та її донька від першого шлюбу, неповнолітня ОСОБА_20 , проживають у селищі Липівка за іншою адресою. ОСОБА_2 працює у ВЧ НОМЕР_4 . Місце проживання матері за адресою: АДРЕСА_3 . Визнає, що від часу розірвання шлюбу по сьогодні діти з нею не проживають. Визнає, що з донькою ОСОБА_21 складні стосунки. Дочка не спілкується з нею, не йде на контакт. У розмові з начальником служби дітей не заперечувала щодо часу проведення обстеження, аргументувавши постійною зайнятістю. Аналогічна відповідь від матері стосувалась проведення оцінки потреб сім`ї. Під час проведення бесіди з батьком малолітніх ОСОБА_22 та ОСОБА_8 , та в ході ознайомлення з оцінкою потреб сім`ї, проведеної фахівцем, відповідальним за проведення оцінки комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» Миколаївської міської ради від 24.11.2025 №53 підтверджено факт проживання малолітніх дітей з батьком, з`ясовано спроможність ОСОБА_1 виконувати обов`язки з виховання дітей та догляду за ними, також відсутні факти неналежного виконання ним батьківських обов`язків чи аморальної поведінки, неможливості утримувати дітей чи приділяти достатню увагу їх вихованню, навчанню та духовному розвитку. Під час проведення бесіди з малолітньою ОСОБА_21 з`ясовано, що дитина любить братика, батька, про матір не хоче говорити, так як не спілкується з матір`ю, через образу на неї. Хоча під час випадкових зустрічей вітається, з її слів, мати при цьому її ігнорує. Згідно з матеріалами, до служби у справах дітей Тростянецької сільської ради не надходили матеріали про неналежне виконання батьками батьківських обов`язків. Враховуючи, що малолітні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживають разом з батьком, де для них створені належні умови для виховання та гармонійного розвитку, а також враховуючи бажання самих дітей, керуючись статтями 19,161 Сімейного кодексу України, служба в справах дітей Тростянецької сільської ради вважає за доцільне рекомендувати органу опіки та піклування визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за фактичним місцем його реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області №343 від 27.11.2025 визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за фактичним місцем його реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту обстеження матеріально побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи №05 від 13.01.2026, виданого виконавчим комітетом Тростянецькою сільською радою Стрийського району Львівської області, ОСОБА_1 проживає разом з дітьми ОСОБА_21 , 2012 р.н., та ОСОБА_8 , 2017 р.н., за адресою: АДРЕСА_1 , які перебувають на його утриманні.

Відповідно до акту обстеження матеріально побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи №4380/03-75/2025 від 07.08.2025, виданого виконавчим комітетом Тростянецькою сільською радою Стрийського району Львівської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом з малолітніми дітьми ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , та здійснює постійний догляд за ними, житлова квартира в задовільному стані, є все необхідне для проживання малолітніх дітей, житлово-побутові умови є задовільні.

Відповідно до акту обстеження умов проживання № 3349 від 24.11.2022, складеного начальником служби у справах дітей Тростянецької сільської ради та начальником відділу з соціально-гуманітарних питань Тростянецької сільської ради з метою підготовки висновку про визначення місця проживання малолітніх дітей проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Актом встановлено, що умови проживання задовільні, проведені необхідні комунікації, створені комфортні умови для проживання, виховання та розвитку, створені необхідні умови (наявна комп`ютерна техніка, одяг відповідно до сезону, канцелярське приладдя). За вищевказаною адресою проживають: батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Явних ознак неблагополуччя не виявлено, діти комунікабельні, з любов`ю відгукуються про батька, стосунки в сім`ї дружні. Зі слів заявника, колишня дружина не проживає з сім`єю з травня 2025 року. Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 26.06.2025 шлюб розірвано. Діти від народження і на цей час проживають за місцем реєстрації та проживання батька, який самостійно займається утриманням, вихованням та розвитком малолітніх дітей.

Відповідно до талону-повідомлення єдиного обліку №9156 від 11.11.2025, Відділенням поліції №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області зареєстровано заяву (повідомлення) ОСОБА_1 про те, що 22.10.2025 о 04:18 год за адресою: АДРЕСА_4 , колишня дружина прийшла в нетверезому стані та хоче забрати автомобіль, який оформлений на неї та куплений за спільні кошти.

Відповідно до характеристики ОСОБА_1 , наданої сільським головою Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області №02-21/18 від 08.01.2026, ОСОБА_1 , 1985 р.н., житель Тростянецької сільської територіальної громади, працює старостою Липівського старостинського округу Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області і є прикладом високої професійності та людяності. Зарекомендував себе як відповідальний, ініціативний та принциповий керівник, який сумлінно виконує свої обов`язки та дбає про добробут громади. Розлучений. Самостійно утримує двох малолітніх дітей, займається їх вихованням та розвитком.

Відповідно до довідки № 01-60/02 від 11.01.2026, виданої директором Липівського ЗЗСО І-ІІІ ст. Лілією Чех, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно навчається у 3 класі Липівського ЗЗСО І-ІІІ ст. Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області.

Відповідно до характеристики та довідки, наданої класним керівником ОСОБА_24 та директором школи Лілією Чех Липівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів №№ 01-60/02, 01-60/04 від 11.01.2026, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є учнем 3 класу Липівського ЗЗСО І-ІІІ ст. Програмовий матеріал засвоїв на достатньому і середньому рівнях. Учень завжди має охайний вигляд, приходить у чистому одязі. Хлопчик забезпечений всім необхідним шкільним приладдям та речами, які потрібні для навчання в школі. ОСОБА_25 школу не відвідує лише по хворобі. До школи приходить завжди вчасно, без запізнень. Данила виховує на даному етапі батько, який відповідально ставиться до виховання та навчання дитини. Вдома створено всі необхідні житлово-побутові для нормального розвитку дитини. Батько підтримує постійний зв`язок зі школою та класним керівником.

Відповідно до характеристики та довідки, наданої класним керівником ОСОБА_26 та директором школи Лілією Чех Липівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів №№ 01-60/01, 01-60/03 від 11.01.2026, ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у 8 класі Липівського ЗЗСО І-ІІІ ст. Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області. ОСОБА_17 зарекомендувала себе як відповідальна, старанна та дисциплінована учениця, відповідально ставиться до навчання, бере активну участь у житті класу та школи, доброзичлива у спілкуванні, вміє працювати в колективі. Батько приділяє належну увагу вихованню дочки.

Відповідно до характеристики, наданої сімейним лікарем ОСОБА_27 , ОСОБА_1 , 1985 р.н., житель с. Луб`яна, Стрийського району Львівської області, перебуває під наглядом сімейного лікаря, амбулаторія загальної практики сімейної медицини селище Липівка з 2020 року. За час спостереження зарекомендував себе як дисциплінований відповідальний пацієнт. До лікаря звертається вчасно, виконує медичні рекомендації, веде здоровий спосіб життя. На обліку у психіатра, нарколога, інфекціоніста не перебуває. ОСОБА_1 є батьком двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , 2012 р.н., та ОСОБА_6 , 2017 р.н., про яких піклується належним чином. Забезпечує дітям належні умови проживання, розвитку та виховання. Своєчасно проходить із дітьми профілактичні медичні огляди, дотримується графіка щеплень, звертає увагу на стан їхнього здоров`я, характеризується позитивно як відповідальний батько, сумлінно виконує батьківські обов`язки.

Згідно зі службовою характеристикою, наданою заступником начальника школи начальником відділення організації підготовки школи підготовки фахівців РЕР та СРЗ військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_28 , затвердженою командиром військової частини НОМЕР_4 начальником школи підготовки фахівців РЕР та ОСОБА_29 , старший солдат ОСОБА_2 проходить військову службу за контрактом у ЗСУ з 29.03.2024, займає посаду відповідального виконавця групи управління персоналу штабу військової частини НОМЕР_4 . За час проходження військової служби на займаній посаді зарекомендувала себе з позитивної сторони. На дорученій ділянці роботи успішно застосовує набутті знання та навички. У роботі та стройовому відношенні охайна, має професійний підхід. За час служби не мала порушень військової дисципліни.

Згідно з довідкою про доходи №04 від 13.01.2026, виданою виконавчим комітетом Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області, загальна сума доходу ОСОБА_1 за період 01.07.2025 по 31.12.2025 за винятком аліментів становить 185 198,58 грн.

Згідно з витягом з мобільного застосунку «Резерв +», у військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наявна відстрочка від мобілізації до 03.05.2026 на підставі абзацу 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.

У матеріалах справи наявні скріншоти, відповідно до яких з мобільного телефону ОСОБА_2 здійснювалися та приймалися телефонні дзвінки від абонентів ОСОБА_7 ( НОМЕР_5 ….287) та Данило ( НОМЕР_6 …399).

Норми права, які застосував суд.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Положеннями статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до частини першої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно з положеннями частин першої, другої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Статтею 51 Конституції України гарантовано, а ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Тобто закон покладає на батьків обов`язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, або чи розірвано їх шлюб.

Обов`язок по утриманню зберігається також і у випадку позбавлення батьківських прав батьків (ч. 2 ст. 166 СК України).

У випадку невиконання батьками обов`язку утримувати неповнолітню дитину добровільно, аліменти можуть стягуватися за рішенням суду. При злісному ухиленні батьків від сплати аліментів вони підлягають притягненню до кримінальної відповідальності, відповідно до ст. 164 КК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

У поданій заяві позивач зазначає, що неповнолітні діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на даний час проживають разом із ним та повністю перебувають на його утриманні, він повністю займається їхнім вихованням, у зв`язку з чим просить встановити факт самостійного утримання та виховання ним дітей.

Права та обов`язки батьків щодо виховання дитини передбачені ст.ст. 150-151 СК України.

За приписами ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно зі ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. При цьому, батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.

При цьому, сімейні відносини, як вид суспільних відносин складаються з суб`єктів, об`єктів і змісту (прав та обов`язків). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є юридичні факти, котрі поділяються на юридичні дії (спричинення яких залежить від волі людей і породжує певні правові наслідки) та юридичні події (юридичні факти, які настають незалежно від волі людини).

Так, в силу положень ЦК України у момент народження фізичної особи, в неї виникає цивільна правоздатність (здатність мати цивільні права та обов`язки) та припиняється у момент її смерті (ст. 25), а з підстав встановлених цим Кодексом виникає цивільна дієздатність (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання) котра може бути обмежена виключно у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 30). При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 15 СК України, якщо особа визнана недієздатною, її сімейний обов`язок особистого немайнового характеру припиняється у зв`язку з неможливістю його виконання. Підставою позбавлення батьківських прав у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України є ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків.

Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.

Отже, для встановлення факту самостійного виховання дитини батьком необхідно встановити юридичний факт або декілька, в силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.

Відповідачка регулярно приймає участь в утриманні дітей, сплачує аліменти, спілкується з дітьми по телефону, зустрічається з ними, цікавиться їх життям та здоров`ям, що свідчить про участь матері у вихованні дітей.

Сімейним кодексом України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі (ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15 СК України). Разом із тим, в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), котрі мають бути підтверджені виключно цивільно-правовими актами (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім), та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються, та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.

Констатації стороною позивача обставини, що він самостійно виховує та утримує дітей, не є достатньо для доведення дійсного перебування дітей тільки на вихованні та утриманні одного з батьків, оскільки до такої категорії відносяться особи, які є батьками дитини (дітей) відповідного віку і виховують дитину, яка позбавлена можливості виховання іншим з батьків внаслідок об`єктивних обставин. Це стосується випадків, коли інший з батьків дитини помер, безвісно відсутній, позбавлений батьківських прав щодо дитини, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків або не здатен їх виконувати в силу об`єктивних обставин, а не з метою штучного створення підстави.

Відповідно до частин другої, третьої статті 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

У ході судового розгляду ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є дитиною сторін, повідомила, що перейшла у 9 клас, проживає у селищі Луб`яна разом з татом та братом, разом з мамою та татом проживали у селищі Луб`яна до 2025 року. Приблизно один раз на місяць бачиться з мамою, яка проживає в селищі Липівка з іншим чоловіком. За час коли батьки проживають окремо, всі витрати несе батько готує їжу, купує плаття, шкільні заходи відвідує частіше тато. Перебуває з мамою в нормальних відносинах, рідко розмовляє з нею по телефону, хоче проживати з батьком.

У судовому засіданні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є дитиною сторін, повідомив, що навчається в селищі Липівка, проживає з татом, сестрою, до 2025 року проживав ще і з мамою. Мама цього року була присутня на святі «Останній дзвінок» у школі. Періодично до п`яти разів на місяць зустрічається з мамою, яка надсилає на його банківську картку, що відкрила на його ім`я, гроші.

Суд звертає увагу, що обоє батьків зобов`язані однаковою мірою брати участь у вихованні та утриманні своїх дітей.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всупереч вимог наведеної норми позивач не надав суду доказів, що він утримує дітей самостійно.

Так, відповідачка ОСОБА_30 , проживає окремо, однак, згідно з СК України, має обов`язок і права щодо утримання і виховання дітей. При цьому вона не визнана недієздатною, не позбавлена батьківських прав, не відбуває покарання у виді позбавлення волі, не знаходиться в розшуку, а, відтак, не звільнена від обов`язку надання коштів на утримання дітей.

Миколаївським районним судом Львівської області 08.10.2025 у справі № 447/3161/25 видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 06.10.2025.

У ході розгляду справи встановлено, що відповідачка сплачує аліменти на утримання дітей, заборгованість по сплаті аліментів відсутня, даний факт не оспорювався стороною позивача, доказів протилежного суду не надано.

Водночас, якщо мати не позбавлена батьківських прав і відсутнє будь-яке рішення органу опіки і піклування щодо встановлення режиму спілкування з дітьми та участі батька та матері в їх вихованні, що має місце у цій справі, мати у будь-який час має право і обов`язок брати участь у вихованні дитини.

Надані позивачем докази свідчать лише про проживання дітей разом із батьком, що не заперечується сторонами, проте у матеріалах справи відсутні докази ухилення матері від участі у вихованні дітей чи у небажанні брати участь у їхньому вихованні.

Проживання матері дитини за іншою адресою не може бути підставою для встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей батьком, оскільки зазначене не перешкоджає матері спілкуватися та брати участь у вихованні дітей.

Таким чином, за встановлених обставин цієї справи, відсутні підстави для висновку, що батько виховує дітей сам, оскільки таке може мати місце лише у випадку, коли мати у дитини відсутня, об`єктивно позбавлена можливості брати участь в житті дітей, або свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками.

Однак жодного належного та допустимого доказу таких обставин суду не надано, будь-яких доказів щодо неможливості матір`ю дітей виховувати та утримувати їх або умисного нехтування нею батьківськими обов`язками щодо дітей суду не надано.

Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дітей, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дітей, то факт одноосібного виховання дітей одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.

До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2024 року по справі № 201/5972/22.

Як вбачається з позовної заяви, позивач зазначає, що встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей йому потрібно, зокрема, для забезпечення їх якнайкращих інтересів.

При цьому суд враховує, що встановлення факту перебування на утриманні позивача неповнолітніх дітей впливає на права та законні інтереси відповідачки, як матері дітей, оскільки у такий спосіб буде засвідчено невиконання чи неналежне виконання нею своїх обов`язків, що є підставою для негативних наслідків, таких як позбавлення батьківських прав та інше.

Утримання та виховання дитини батьком є законним його обов`язком та не потребує встановлення факту судом з тією метою, про яку зазначив позивач. Крім того, суд бере до уваги заслухану у судовому засіданні думку дітей, які не заперечили факту спілкування з мамою в той чи інший спосіб (телефоном, періодичні зустрічі).

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про відсутність необхідних та достатніх умов для встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - батьком.

Стосовно визначення місця проживання неповнолітніх діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 160 СК України, право батьків на визначення місця проживання дитини: місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків; місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини; якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

За приписами частин першої-третьої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Отже, при розгляді справ щодо визначення місця проживання дитини суди, насамперед, мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Разом з тим, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначено, що: «предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

У ході судового розгляду встановлено, що неповнолітні діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідачка не заперечує щодо проживання дітей разом із батьком, що свідчить про те, що між позивачем та відповідачем відсутній спір щодо місця проживання дітей.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що його право порушує, не визнає або оспорює відповідачка. Матеріали справи не містять жодних заперечень відповідачки стосовно визначення місця проживання дітей з позивачем. Судове рішення про визначення місця проживання дітей з одним із батьків, може бути ухвалено лише якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них будуть проживати малолітні діти, тобто за наявності між ними такого спору.

Аналіз чинного законодавства вказує на те, що втручання суду у вирішення питання щодо місця проживання дітей має відбуватись у крайніх випадках, за наявності спору між батьками, задля сторонньої оцінки обставин, що визначені ч. 2 ст. 161 СК України.

Слід зазначити, що ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вже виповнилось 14 років, тому, згідно з положеннями ч.3 ст. 160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Таким чином, неповнолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням її віку, самостійно визначила своє місце проживання разом із батьком.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).

Висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання дітей з батьком не містить однозначних обставин, які б вказували на наявність підстав для такого висновку та не містить інформації про те, чи висловлювалася (заслуховувалася) думка дітей щодо визначення місця проживання саме з батьком.

Стосовно доводів сторони позивача про те, що підставою звернення з позовом до суду є необхідність реєстрації місця проживання дітей за його адресою та виїзд дітей за кордон України, суд зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів відмови відповідачки у наданні згоди на реєстрацію дітей за іншим місцем проживання та/або у наданні згоди на тимчасовий виїзд дітей за кордон України.

Аналізуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відсутність доказів того, що відповідачка порушує, не визнає чи оспорює права позивача, як і про те, що є обґрунтовані фактами ризики їх порушення, невизнання чи оспорювання, а також не вбачає наявності реального спору між сторонами щодо визначення місця проживання дітей з батьком.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визначення місця проживання дітей з батьком, встановлення факту їх самостійного виховання та утримання батьком.

Відповідно до вимог, ст. 141 ЦПК України, судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 4,10,12,13,76-81,89,141,263-265,268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: виконавчий комітет Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дітей та встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування та ім`я учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: виконавчий комітет Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області, місцезнаходження: вул. Зелена, 2, с. Тростянець, Стрийський район, Львівська область, ЄДРПОУ 46076620.

Суддя Друзюк М. М.