Ухвала суду № 138120925, 09.07.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4208/26

Провадження № 2/461/2881/26

УХВАЛА

Іменем України

09.07.2026 м. Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Чубей К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

в с т а н о в и в :

у провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовною заявою Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 10.06.2026 відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (у письмовому провадженні).

09.07.2026 представник відповідача Шевчук В.М. через Електронний суд подав заяву про передачу справи за підсудністю до Біляївського районного суду Одеської області за місцем проживання та реєстрації відповідача.

09.07.2026 представник відповідача Шевчук В.М. через Електронний суд подав заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, покликаючись на те, що розмір заборгованості, який просить стягнути позивач, перевищує 150000 грн. та є дискусійним, що в свою чергу потребує проведення перерахунку. Відтак, просить проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Сторони у справі про судовий розгляд даного позову повідомлені належним чином.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши клопотання представника відповідача про передачу справи за підсудністю, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 8 ст. 28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати, які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтись також за місцем виконання цих договорів.

Судом встановлено, що 21.10.2024 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту №М35.34606.011330115 /а.с.33-36/.

Пунктом 15 договору кредиту №М35.34606.011330115 сторони підтвердили, що цей договір виконується за місцем знаходження банку: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, та у випадку спору між сторонами за цим договором, позов може пред`являтися також за місцем його виконання.

Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності, підсудна справа, належить виключно позивачу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання представника відповідача про передачу справи за підсудністю до Біляївського районного суду Одеської області необхідно відмовити.

Розглянувши клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає наступне.

Частинами 2, 4, 6 ст. 19 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Виходячи з положень частин 1-6 статті 277 ЦПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Судом встановлено, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 321936,91 грн. Зазначені позовні вимоги не передбачені ч. 4 ст. 274 ЦПК України, відтак не належать до позовних вимог, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Окрім того, суд зазначає, що наведені стороною відповідача обставини не є обґрунтованими та не свідчать про необхідність розгляду справи в порядку загального позовного провадження. У заяві представника не наведено об`єктивних доводів, що унеможливлюють розгляд зазначеної цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд наголошує, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлені можливості надавати суду свої докази на спростування вимог та заперечень один одного у строки, визначені судом або законом, та в повній мірі користуються правами, передбаченими ЦПК України.

Відтак, враховуючи норми чинного Цивільно-процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що заяву представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження необхідно залишити без задоволення.

Окрім того, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи та надати відповідачу час на підготовку та скерування відзиву на позовну заяву.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 19, 28, 179, 247, 258-261, 274, 277 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

у задоволенні клопотання представника відповідача Шевчука В.М. про передачу справи за підсудністю до Біляївського районного суду Одеської області відмовити.

клопотання представника відповідача Шевчука В.М. про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.

Відкласти розгляд цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на 29 липня 2026 року на 10:00 год.

Розгляд справи продовжити здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (у письмовому провадженні).

Ухвала суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Зубачик Н.Б.