Ухвала суду № 138120771, 10.07.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 10.07.2026

Справа № 334/6782/26

Провадження № 2/334/4653/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/про залишення позовної заяви без руху/

10 липня 2026 року суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2026 року до суду надійшла цивільна справа за позовом АТ «Універсал Банк», подана за підписом представника Памірського М.А. (діє на підставі Довіреності) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним Договором №б/н від 18.11.2019 року у розмірі 17 009,42 гривень, а також судових витрат.

Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 08.07.2026 року головуючим у справі визначено суддю Коломаренко К.А.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Перевіривши відповідність позовної заяви ст. 175 - 177 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

За вимогами ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, в порушення ч. 4 ст.177 ЦПК України, позивачем судовий збір не сплачено.

Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою судовий збір сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як свідчать матеріали справи, позовну заяву подано до суду в електронному вигляді через систему «Електронний суд».

Згідно ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на викладене, оскільки ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1,5 відсотку ціни позову, а з урахуванням частини 3 статті 4 ЗУ «Про судовий збір», у зв`язку з поданням позову в електронній формі сума судового збору становить 2662,40 грн. (3328 грн. х 0,8).

Враховуючи вищезазначене, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та надати суду квитанцію про його оплату.

Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами:

Отримувач коштівГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37941997 Банк отримувачаКазначейство України(ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувачаUA828999980313131206000008512 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський районний суд м. Запоріжжя (назва суду, де розглядається справа)

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може подати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як убачається з додатків, доданих заявником до пред`явленої заяви, а саме: копії Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 18.11.2019, вона є нечитабельною (погана якість друку), що утруднить у подальшому дослідження судом її змісту.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

За правилами ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

До позовної заяви додано докази направлення відповідачу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» позовної заяви з QR-кодом.

Водночас за правилами ч. 7 ст. 43 ЦПК України заяви по суті справи з доданими до них документами мають бути направлені, у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення, скерування відповідачеві копії позовної заяви з QR-кодом вимогами цивільного процесуального законодавства України не передбачено.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

При винесенні ухвали судом враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи статтю шосту Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суддя також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuzv. Poland" N 28249/95).

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.

Керуючись ст. 30, 175, 177, 185, 187 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо у встановлений строк він виконає вимоги, визначені статтями175,177 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у встановлений строк, заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Коломаренко К. А.