Рішення № 138119982, 10.07.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/2194/26

Провадження №2/524/2858/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2026 м. Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі

головуючого судді Мельник Н. П.,

з участю секретаря судового засідання Шаполової К. М.,

представника відповідача (адвоката) Басая М. М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ТОВ «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 15920,42 грн.

На обґрунтування позову зазначено, що 26.03.2019 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22036000118338 (далі кредитний договір). Відповідно до якого наданий кредит для відповідача в справі у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій (зняття коштів з рахунка, платежі з рахунка тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком клієнта, що відкритий в банку. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання.

15.12.2021 згідно умов договору факторингу № 15/12/21 АТ «Банк Кредит Дніпро» відступлено право вимоги за цим кредитним договором на користь ТОВ «Цикл Фінанс». Сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою, документально підтвердженою і становить 15920,42 грн, із яких: заборгованість по тілу кредиту - 5645,85 грн, заборгованість по відсоткам - 6602,57 грн, заборгованість по комісії - 3672,00 грн.

23.03.2026 судом отримана інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою суду відкрите провадження у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.

27.04.2026 від представника відповідача надійшла заява про вступ у справу та ознайомлення із матеріалами.

11.05.2026 судове засідання не відбулося за письмовим клопотанням представника відповідача від 11.05.2026 щодо необхідності узгодження правової позиції з довірителем, оскільки відповідач є особою з інвалідністю 2 групи з дитинства, що обмежує її пересування.

З 08.06.2026 по 30.06.2026 включно суддя перебувала у щорічній відпустці.

23.06.2026 від представника відповідача надійшов відзив, відповідно до якого щодо строку подання відзиву зазначено таке. Не маючи необхідних знань та навичок, відповідач звернулася за професійною правничою допомогою до Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги. Враховуючи норми права, викладені у відзиві, зокрема щодо завдання цивільного судочинства, вважають, що з метою забезпечення відповідача правом на отримання правової допомоги, у зв`язку з обставинами, через які відповідач не могла у визначений судом час надати обґрунтований відзив на позовну заяву, наявні підстави для продовження визначеного судом строку на його подання.

Судом враховані обставини, наведені стороною відповідача на обґрунтування причин пропуску строку для подання відзиву. Останній приєднується до матеріалів справи з задоволенням клопотання про пропуск зазначеного строку з вагомих причин.

Щодо суті позовних вимог у відзиві зазначено незгоду відповідача з позовними вимогами, вважають їх несправедливими, такими, що підлягають лише частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідач не заперечує факт укладення зазначеного вище кредитного договору та отримання нею кредиту на суму 5000,00 грн строком на 12 календарних місяців під 0,001 % річних. Зазначають, що договір містить вимоги, які не відповідають законам України «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування», зокрема щодо:

нав`язаних послуг у вигляді страхового платежу в сумі 1800,00 грн,

нарахування щомісячних комісій за обслуговування кредиту в сумі 408,00 грн.

У відзиві звертають увагу на те, що є протиправними додаткові нарахування у вигляді нав`язаних послуг, які фактично не надавалися та комісій за розрахунково-касове обслуговування, додаткових послуг споживачу банком не надавалося, тому стягненню з відповідача підлягають лише 4433,52 грн з таких міркувань:

4433,48 грн за тілом кредиту (5000,00 грн кредиту 566,52 грн внесених відповідачем 02.05.2019 відповідно до наданого позивачем розрахунку) + 0,04 грн (4433,48 х 0,001 % відсотків річних).

У відзиві звертають увагу, що за умовами договору факторингу позивач придбав у банка заборгованість на загальну суму 207182206,39 грн, за які фактично заплатив 9500001,00 грн, що становить 4,585 %. Тому заборгованість відповідача придбана позивачем фактично за 729,95 грн, що значно нижче реальної суми боргу.

Щодо судових витрат у відзиві зазначено, що відповідач є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства, що підтверджено відповідною довідкою МСЕК, тому підлягає звільненню від сплати судового збору. Витрати на професійну правничу допомогу вважають завищеними та такими, що не відповідають складності справи та ціні позову. Позовна заява оформлена за шаблоном, сума витрат на правничу допомогу направлена не на компенсацію реальних витрат, а на збагачення третіх осіб за рахунок малозабезпечених верств населення.

29.06.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вважають безпідставними твердження відповідача про додаткові нарахування у вигляді нав`язаних послуг. Вважають, що відповідач вчиняє дії щодо уникнення сплати заборгованості у зв`язку з її відмовою виконувати взяті на себе зобов`язання.

У відповіді на відзив щодо оплати за договором страхування посилаються на п. 1.5 кредитного договору, відповідно до якого клієнт у порядку договірного списання на підставі ст. 1071 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні» (чинний на момент правовідносин) доручає банку в дату видачі кредиту, здійснити перерахування з рахунка клієнта на користь страховика ПрАТ «СК «Уніка Життя» 1800,00 грн страхового платежу за весь період страхування згідно договору страхування № ВР-22036000118338 від 26.03.2019. Відповідно до зазначеного договору страхування ОСОБА_1 засвідчила своє повне та безумовне розуміння його змісту, свій свідомий і компетентний вибір страхової послуги. Перерахування страхового платежу здійснено 26.03.2019, що стверджується випискою по особовому рахунку відповідача № НОМЕР_1 за період 26.03.2019 по 14.12.2021.

У відповіді на відзив щодо нарахування та стягнення комісії зазначено таке. Згідно з п. 1.1 кредитного договору банк надає клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на споживчі потреби, а клієнт зобов`яязується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені договором, здійснити інші платежі за кредитом у встановлених договором розмірах і строках.

Пунктом 1.2 кредитного договору передбачено, що банк надає клієнту грошові кошти (кредит) в сумі 6800,00 грн на 12 місяців. Кінцева дата повернення кредиту - 26.03.2020. Цільове призначення - на споживчі потреби. Щомісячна комісія за обслуговування кредиту - 6,0 % від суми кредиту.

За пунктом 1.3 кредитного договору банк формує графік платежів (розділ 4 договору) із зазначенням сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, щомісячної комісії, вартості супутніх послуг, реальної процентної ставки тощо. Згідно з п.п. 3.6.2 договору банк надав для ознайомлення у письмовій формі паспорт продукту. Відповідно до п. 2 ч. 4 Паспорта споживчого кредиту щомісячна комісія за обслуговування кредиту становить 408,00 грн. Підписавши кредитний договір та паспорт споживчого кредиту, відповідач підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування, про орієнтовну загальну вартість кредиту.

У відповіді на відзив щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу зазначають, що разом із позовною заявою додано копії договору № 43453613/1 від 25.08.2025 про надання правової допомоги, додаткової угоди № 22036000118338, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом в сумі 3500,00 грн, акту № 22036000118338 про підтвердження факту надання правничої допомоги на зазначену суму, посвідчення адвоката та свідоцтва про право на зайняття адвокатської діяльністю.

05.07.2026 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно яких кредитний договір укладений 26.03.2019, тобто після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування», тому до кредитного договору мають бути застосовані приписи зазначеного Закону.

Щодо страхування представник відповідача звертає увагу, що послуг зі страхування відповідачу надано не було, а сам договір страхування укладений не представником страховика, а банком. Оскільки таких послуг відповідачу надано не було, страховий платіж в сумі 1800,00 грн безпідставно стягнуто з неї.

Щодо розрахунково-касового обслуговування представник відповідача посилається на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, де надано аналіз питання законності стягнення супутніх послуг при кредитуванні.

Оскільки кредитним договором установлено плату за розрахунково-касове обслуговування без уточнення кількості, обсягів та систематичності (періодичності) надання таких послуг, тому розмір плати за таке обслуговування кредиту в сумі 408,00 грн на місяць, стосується лише послуг з надання інформації про кредит на вимогу споживача не частіше ніж один раз на місяць та не передбачено інших послуг за обслуговування кредиту, що не пов`язані з інформуванням про стан кредитної заборгованості, тому зазначене положення кредитного договору є нікчемним.

06.07.2026 у судове засідання не з`явилися:

представник позивача, повідомлений належним чином про дату, час, місце розгляду справи, у прохальній частині позову клопотав про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду не заперечує,

відповідач, повідомлена належним чином про дату, час, місце розгляду справи на підставі п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, згідно якого днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

З`явився представник відповідача, який підтримав позицію відповідача, викладені ним у заяв по суті справи про часткове визнання позову.

Просив задовольнити частково позовні вимоги на загальну суму 4433,52 грн, що складається із:

4433,48 грн за тілом кредиту (5000,00 грн кредиту 566,52 грн внесених відповідачем 02.05.2019 відповідно до наданого позивачем розрахунку);

0,04 грн нарахованих відсотків за користування кредитом (4433,48 х 0,001 % відсотків річних).

Представник відповідача клопотав про звільнення відповідача від сплати судового збору та зменшення витрат на професійну правничу допомогу на 50 % від заявленої суми, застосувавши покладення на відповідача зазначені витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заслухавши представника відповідача, з`ясувавши обставини, на які посилаються у письмових заявах по суті справи представники позивача та відповідача, як на підстави своїх позовних вимог та заперечень, оцінивши належність, допустимість, достатність, взаємозв`язок доказів у їх сукупності, з`ясувавши правовідносини, що випливають із встановлених обставин, правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд 06.07.2026 перейшов до стадії ухвалення рішення відповідно до ст. 244 ЦПК України, відклавши його складення та проголошення на 15 год 45 хв 10.07.2026.

Судом установлено, що 26.03.2019 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22036000118338, відповідно до якого кредит наданий у формі кредитної лінії.

Суд звертає увагу, що кредитний договір, паспорт споживчого кредиту, договір страхування та згода ОСОБА_1 про прийняття пропозиції ПАТ «Страхова компанія «Уніка Життя» підписані нею власноручним підписом.

Пункт 3 Паспорта споживчого кредитування містить основні умови кредитування з урахуванням побажання споживача, а саме: сyма кредиту - 6800,00 грн, строк кредитування - 12 місяці, на спожевчі потреби.

Згідно з п. 4 паспорта споживчого кредиту визначено інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартсості кредиту, зокрема: процентна ставка річних 0,001 %, щомісячна комісія за обслуговування кредиту - 408,00 грн, плата за програмою страхування - 1800,00 грн, загальні витрати за кредитом - 6696,02 грн.

У розділі Паспорта кредитування міститься розділ «Заява на отримання кредиту», де зазначена бажана сума кредиту - 5000,00 грн, строк - 12 місяців, сума додаткових послуг - 1800,00 грн.

Відповідно до п.п. 1.1 кредитного договору за цим договором банк надає клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на споживчі потреби, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені договором, здійснити інші платежі за кредитом у встановлених договором розмірах і строки, виконати свої зобов`язання.

За цим договором надано відповідачу кредит в сумі 6800,00 грн на строк кредитування 12 місяців. Кінцева дата повернення кредиту - 26.03.2020. Цільове призначення - на споживчі потреби. Щомісячна комісія за обслуговування кредиту - 6,0 % від суми кредиту. Процентна ставка за користування кредитом нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за кредитом - 0,001 % річних; на прострочену заборгованість - 56,0 % річних (п.п. 1.2 кредитного договору).

Кредит надається шляхом перерахування шляхом перерахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта: НОМЕР_2 , відкритий у АТ «Банк Кредит Дніпро» (п.п. 1.4 кредитного договору).

Згідно з п. п. 1.5 кредитного договору клієнт, в порядку договірного списання, на підставі ст. 1071 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», доручив банку в дату видачі кредиту, здійснити перерахування з його рахунка на користь страховика ПАТ «Страхова компанія «Уніка Життя» суму страхового платежу 1800,00 грн за весь період страхування згідно договору страхування № 18338 від 26.03.2019.

Пункт 4 кредитного договору «Графік платежів / розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за цим договором» містить наступне:

проценти за користування кредитом, що нараховані за період з 26.04.2019 по 26.03.2020 включно (366 днів) на загальну суму 0,02 коп;

платежі за розрахунково-касове обслуговування за період з 26.04.2019 по 26.03.2020 включно (366 днів) на загальну суму 4896,00 грн по 408,00 грн щомісяця;

інші послуги - 1800,00 грн.

Пункт 6 кредитного договору «Додаткова інформація» містить розмір процентної ставки, що застосовується при невиконанні зобов`язання щодо провернення кредиту - 56 % на суму простроченої заборгованості у разі порушення оплати згідно графіку платежів

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 14.12.2021:

сума виданого 26.03.2019 кредиту - 6800,00 грн,

кінцева дата погашення кредиту - 26.03.2020 (12 місяців),

залишок простроченого кредиту - 5645,85 грн з урахуванням погашення 27.05.2019 позичальником кредиту в сумі 587,48 грн,

залишок прострочених відсотків - 6602,57 грн,

погашення позичальником 02.05.2019 простроченої заборгованості - 566,52 грн.

Таким чином, з урахуванням наведеного, доводи сторони відповідача спростовуються відомостями, зазначеними у кредитному договорі, паспорті споживчого кредиту та розрахунку.

Відтак, доведено та не спростовано представником відповідача виданий кредит на загальну суму 6800,00 грн, з яких за договором добровільного страхування з рахунка позичальника за її розпорядженням списано 1800,00 грн ПАТ «Страхова компанія «Уніка Життя» суму страхового платежу 1800,00 грн за весь період страхування згідно умов договору страхування № 18338 від 26.03.2019.

Доведено та не спростовано представником відповідача заявлену позивачем суму до стягнення за тілом кредиту - 5645,85 грн.

Судом установлено, що позивачем під час пред`явлення позовних вимог враховано погашення позичальником:

27.05.2019 кредиту - 587,48 грн;

02.05.2019 простроченої заборгованості - 566,52 грн.

Відтак, загальний розмір до стягнення заборгованості за кредитом, встановлений судом, становить 5646,00 грн. Оскільки позивач просить стягнути меншу суму - 5645,85 грн, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині на заявлену позивачем суму.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ст. 207 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626, 628 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі ( абз.2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

З аналізу наведених норм, слідує, що будь-який вид укладеного договору на підставі ЦК України може мати електронну форму та є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205,207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 по справі № 732/670/19, від 23.03.2020 по справі № 404/502/18, від 07.10.2020 по справі № 127/33824/19.

Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦПК України, інших актів законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.ст. 610, 611 ЦК України).

Судом установлені порушення відповідачем умов договору шляхом неналежного виконання взятих на себе зобов`язань.

Відповідач не заперечував факт отримання ним у борг коштів та факт укладення договору, протилежних доказів суду не надав.

Досліджені в справі докази дають достатні підстави для висновку, що після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення.

Свої договірні зобов`язання кредитодавець виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит в обумовленій договором сумі. Відповідач зобов`язання у визначений договором строк не виконав. Існування заборгованості перед позивачем стверджується доданими до позову документами.

Протягом строку дії кредитного договору відповідач не звернулася до суду із заявою про розірвання кредитного договору чи визнання його (або його окремих положень) недійсним (ми).

Доказів протилежного матеріали справи не містять, суду не надано. Відповідачем протилежного не доведено, наведені позивачем обставини та факти не спростовані. Клопотань, заяв відповідачем не заявлено. Зміст кредитного договору свідчить про досягнення сторонами згоди відносно всіх істотних умов договору.

Щодо стягнення заборгованості за процентами.

Ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦПК України (ст. 1050 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з п. 4 паспорта споживчого кредиту визначено інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартсості кредиту, зокрема: процентна ставка річних 0,001 %.

Пункт 4 кредитного договору «Графік платежів / розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за цим договором» містить відомості про те, що проценти за користування кредитом нараховані за період з 26.04.2019 по 26.03.2020 включно (366 днів) на загальну суму 0,02 коп.

У п. 6 кредитного договору «Додаткова інформація» зазначено розмір процентної ставки, що застосовується при невиконанні зобов`язання щодо провернення кредиту - 56 % на суму простроченої заборгованості у разі порушення оплати згідно графіку платежів.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 14.12.2021 залишок прострочених відсотків становить 6602,57 грн.

З розрахунку суми несплачених відсотків за користування кредитними коштами (додаток 2 розрахунку заборгованості),наданого позивачем, колонка "Нарахування %"містить різні суми нарахованих процентів саме у гривні (зазначене вбачається із підсумкового рядка цієї колонки із зазначенням загальної суми нарахованих процентів - 6602,57 . При цьому вказаний розрахунок не містить відомостей про конкретний розмір процентної ставки, що застосовувалася кредитором,є незрозумілим який розмір процентної ставки підлягав застосуванню, якими критерями, положеннями кредитного договору користувався кредитор під час обрахунку суми заборгованості нарахованих процентів. З наведеного розрахунку слідує, що кредитором нараховувалися різні суми процентів за користуваннякредитними коштами у різні періоди строку кредитування.

Зазначене не відповідає умовам п.п. 1.2 кредитного договору про те, що процентна ставка за користування кредитом нараховується на строкову заборгованість за кредитом у розмірі 0,001 % річних; на прострочену заборгованість - 56,0 % річних.

Згідно із п. 4 кредитного договору «Графік платежів / розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за цим договором» проценти за користування кредитом нараховані за період з 26.04.2019 по 26.03.2020 включно (366 днів) на загальну суму 0,02 коп.

Суд звертає увагу, що кредитором проценти розраховувалися за період з 27.06.2019 по 14.11.2021 включно, при цьому кінцева дата повернення кредиту - 26.03.2020. Умови договору та чинне законодавство не передбачають нарахування процентів за користування кредитними коштами поза строком кредитування.

Враховуючи, що умови договору не містять інформації про те, з якого часу вважається заборгованість простроченою для застосування процентної ставки в розмірі 56,0 % річних (4,67 % в місяць), суд приходить до висновку про застосування процентної станка за користування кредитом на строкову заборгованість у розмірі 0,001 % річних на суму заборованості 5645,85 грн.

До стягненню з відповідача підлягають проценти за користування кредитними коштами в сумі 0,06 грн (5645,85 грн х 0,001 %).

Щодо стягнення заборгованості зі сплати комісії за договором в сумі 3672,00 грн, суд зазначає таке.

Пункт 4 кредитного договору «Графік платежів / розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за цим договором» містить відомості про те, що платежі за розрахунково-касове обслуговування за період з 26.04.2019 по 26.03.2020 включно (366 днів) становлять загальну суму 4896,00 грн по 408,00 грн щомісяця.

Згідно з п. 4 паспорта споживчого кредиту визначено інформацію щодо щомісячної комісії за обслуговування кредиту - 408,00 грн.

10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст ст. 11 викладений в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення ч.ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банка встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту та розмежовує оплатність, безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 по справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 по справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/ або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Позивач не зазначив та не надав доказів наявності та повного переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення договору позики.

За таких обставин положення договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування позики (розрахунково - касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх з відповідачем при укладенні договору, положення договору щодо обов`язку відповідача сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічних висновків у справі з подібними правовідносинами дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 по справі № 204/224/21.

З урахуванням наведеного, вимога про стягнення комісії за обслуговування кредиту в сумі 3672,00 грн задоволенню не підлягають.

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 5646,91 грн (5645,85 грн кредиту + 0,06 нараховані проценти).

Щодо відступлення права вимоги.

15.12.2021 згідно умов договору факторингу № 15/12/21 АТ «Банк Кредит Дніпро» відступлено право вимоги за цим кредитним договором на користь ТОВ «Цикл Фінанс».

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: (1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); (2) правонаступництва; (3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); (4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦКУкраїни до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст.516 ЦК України).

Договір кредитний та договір факторингу є оспорюваними правочинами, а оскільки ця презумпція не спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, останній вважається правомірним.

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 по справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010).

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 по справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010).

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Указані вимоги процесуального закону покладають тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах № 910/18036/17 від 02.10.2018, № 917/1307/18 від 23.10.2019.

Наведений процесуальний обов`язок відповідачем не виконаний, докази на підтвердження зазначеного не надані.

У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 по справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 по справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Кредитний договір та договір факторингу є оспорюваними правочинами, а оскільки ця презумпція не спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, останній вважається правомірним.

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 по справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010).

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 по справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010).

Під час розгляду справи, судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст. 129 Конституції України).

Європейський суд з прав людини вказав, що Суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції з прав людини зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення («Pronina v. Ukraine», n. 63566/00, 18.07.2006).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволені частково на суму 5646,91 грн (35,47 % від 15920,42 грн).

Оскільки відповідач є особою з інвалідністю 2 групи з дитинства згідно довідки МСЕК серії 7-66 ТЕ № 0391546 від 06.10.2010, що видана безстроково, остання звільнена від сплати судового збору (п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»), тому судовий збір залишається за позивачем.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 по справі № 815/1479/18, від 15.07.2020 по справі № 640/10548/19, від 21.01.2021 по справі № 280/2635/20.

З урахуванням наявності мотивованого клопотання представника відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, що враховується судом, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 1241,45 грн (35,47 % від 3500,00 грн), що є справедливою сумою відповідно до законодавства та особи відповідача. Відомостей про важкий матеріальний стан відповідача, неможливість сплатити зазначену суму витрат суду не надано, матеріали справи не містять.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 77 - 80, 141, 247, 259, 263 - 265, 280 - 284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за договором від 26.03.2019 № 22036000118338на загальну суму 5646 грн 91 коп, 1241 грн 45 коп витрат на правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Роз`яснити позивачу, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у порядку, передбаченому ст. 435 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8,

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.П. Мельник